Дослідження на городищі у с. Литовеж Іваничівського райну Волинської області восени 2020 р. провів Литовезький загін охоронної археологічної експедиції від Інституту археології НАН України під керівництвом Сергія Панишка. Ці роботи продовжили минулорічне вивчення оборонних укріплень пізньосередньовічного міста Литовежа. Нині дослідники зосередили основну увагу на вивченні мисової центральної укріпленої частини комплексу в урочищі «Замок». Литовезьким замком свого часу володів князь Олександр Чорторийський — перший волинський воєвода і перший представник Чорторийських у Литовежі.
Особливості культурних нашарувань на краю вірогідного розміщення замку пізньосередньовічного Литовежа свідчать: на цій ділянці замок не мав масштабних земляних укріплень. Вірогідно, Литовезький замок був схожий на інші деревинно-земляні замки Чорторийських у родовому маєтку та Жукові.
На сусідній ділянці укріпленого комплексу городища, найвірогідніше — міській, археологи дослідили оголення цегляної кладки у березі Західного Бугу. Конструкція завширшки 1,15 м була збудована із фрагментів цегли XIV—XV століть та шматків вапняку на глиняному розчині. На багатьох фрагментах цегли є сліди міцного вапнякового розчину, що свідчить про їх повторне використання у дослідженому об’єкті. Автори розкопок припускають, що це був фундамент якоїсь монументальної споруди, можливо — церкви.
«Несподіванкою стало відкриття раніше невідомого валу та рову, що охоплювали стрілку мису городища з північного та західного боку і розміщувались на рівні заплави Західного Бугу. У разі підтвердження оборонного призначення цих об’єктів та їх датування отримаємо кардинально нову картину укріплень давнього Литовежа», — зазначив Сергій Панишко, керівник розкопок, доцент кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, член Волинського підрозділу САУ.
Археологічні дослідження на городищі проводяться на замовлення та коштом Литовезької ОТГ.