Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Замок князів Корецьких в с. Лісники на Київщині

На території с. Лісники Києво-Святошинського р-ну Київської обл. знаходиться унікальна пам’ятка археології – замчище князів Корецьких ХVI-XVII ст. Унікальність пам’ятки полягає в тому, що донедавна це були єдині відомі у Середньому Подніпров’ї залишки пізньосередньовічного замку, не пошкоджені забудовою більш пізніх часів. Замчище включено до Державного реєстру пам'яток культурної спадщини України. Керівництво місцевих органів самоврядування було попереджено про необхідність дотримання охоронного законодавства щодо пам’ятки. Але в жовтні 2008 р. на її території розпочалось і на даний час завершилось будівництво приватного капітального будинку, яке значно пошкодило культурний шар пам’ятки. Цим грубо порушено чинне законодавство України стосовно охорони пам’яток археології.

Пам’ятка добре відома у науковій, краєзнавчій і довідковій літературі. В 1874 р. відомий археолог М.Є. Бранденбург провів на замчищі розкопки, під час яких виявив гармату, скляну кулю, кахлі, залізний спис, стремено, ніж і ложку. Ним же був зроблений окомірний план і розріз замчища, який зараз зберігається в фонді В.Б. Антоновича в Центральному державному історичному архіві в Києві (рис. 1). В.Б. Антоновичем городище описане як п’ятикутне, “95 саженів в окружності” (близько 200 м). Залишки укріпленого поселення в урочищі “Замок” було обстежено на початку 1950-х років відомим фахівцем з питань давнього фортифікаційного зодчества П.О. Раппопортом. Саме тоді й з’ясовано, що городище є залишками замку XVII–XVIII ст. У довідковій літературі згадується, що там було знайдено скарб польських та західноєвропейських монет XVII ст.

Замчище включено до Переліку пам'яток культурної спадщини України, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 19.06.2003 р. за №099і-08-ХХІV, запропонованих до занесення до Державного реєстру пам'яток культурної спадщини України (лист Управління культури і туризму Київської ОДА від 08.02.10 р. №154/01-02).
Перевірка стану городища була проведена в червні 2004 р. виїзною комісією Обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини (лист Управління культури і туризму Київської ОДА від 08.02.10 р. №154/01-02). Вона показала, що на той час замчище було зайняте городами і руйнувалося лише під дією природних чинників (ерозії). Було зафіксовано наявність археологічних знахідок, зокрема кераміки 16-18 ст. Тоді ж було поставлене питання про заходи щодо його охорони. В умовах розвитку приватизаційних процесів сільський голову сільради було попереджено про необхідність контролю за станом цього об’єкта культурної спадщини.
Навесні 2005 р., у зв’язку із розробкою нового генерального плану забудови села Лісники, сільська рада звернулася до Інституту археології НАН України із проханням обстежити територію села з метою виявлення і нанесення на план пам’яток культурної спадщини. Відповідно до цього звернення пам’ятка обстежувалася фахівцями Інституту.
Обстеження 2005 р. показало, що розмір миcоподібного виступу, на якому розміщене замчище, становить приблизно 30?30 м. Зовнішні ознаки укріплень у вигляді залишків валу чи рову в урочищі майже не збереглися, за винятком залишків невисокого валка із південного боку (рис. 2). Мис та його схили на той час були зайняті городами (рис. 3). Розташування і довжина ескарпу подібна за розмірами і профілем рельєфу, який зафіксовано на окомірному плані Бранденбурга 1874 р. Це дозволяє виконати прив’язку цього плану замчища до сучасної топографічної ситуації, сумістивши топографічний план місцевості, космічний знімок цього місця і план 1874 р. (рис. 4).
У стінці ескарпу зафіксовано культурний шар потужністю до 1 м, а також котловани заглиблених об’єктів з керамікою пізньосередньовічного часу (рис. 5). У шарі і на поверхні мису виявлено різноманітний матеріал – уламки керамічного посуду ХVІ–ХVІІ ст., кахлів, скла, залізні вироби, фрагменти люльок. На терасі під урвищем в 2004 р. був знайдений солід 1666 р. (рис. 6).

За результатами обстеження пам’яток культурної спадщини Лісників підготовлено звіт Інституту археології. Його примірник та іншу звітну документацію було передано до сільської ради. Відповідно до цієї документації археологічні пам’ятки, в тому числі і замчище Корецьких, були нанесені на новий генеральний план забудови села Лісників. Але в жовтні 2008 року на території пам’ятки розпочалось і на даний час завершилось будівництво приватного капітального будинку, яке значно пошкодило культурний шар пам’ятки. Під час огляду восени 2008 р. місця нового будівництва на замчищі було виявлено гумусоване заповнення у західному куті стінки будівельного котловану, яке за розташуванням  можна трактувати як заповнення рову (рис. 7). У викиді землі з котловану зустрічалось багато фрагментів кераміки 16-17 ст., що вказує на руйнування культурного шару по всій площі котловану. Також по периметру замчища споруджено паркан на фундаменті, що теж пошкодило культурний шар пам’ятки.
Проекти відведення земельної ділянки та проведення будівельних робіт органами охорони культурної спадщини не погоджувались (лист Управління культури і туризму Київської ОДА від 08.02.10 р. №154/01-02), чим порушено вимоги п. З ст. 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини".
Комісія обласного Центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини факт будівництва зафіксувала і направила на ім'я сільського голови припис по факту порушення законодавства (лист Управління культури і туризму Київської ОДА від 08.02.10 р. №154/01-02), який не було виконано, чим порушено вимоги ст. 30 Закону України „Про охорону культурної спадщини".
Києво-Святошинська РДА на виїзному засіданні за участі сільського голови с. Лісники рекомендувала призупинити будівництво і перевірити наявність дозвільної документації (лист Києво-Святошинської РДА від 12.08.09 р. №07-30-3094), що також не було виконано.
Таким чином, всупереч ст. 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини" не був погоджений ні проект відведення земельної ділянки, ні проект проведення будівельних робіт, всупереч ст. 37 Закону України „Про охорону культурної спадщини" будівельним роботам не передувало повне археологічне дослідження цих об'єктів, всупереч ст. 17 Закону України „Про охорону культурної спадщини" пам'ятка археології була передана у приватну власність і всупереч ст. 30 Закону України „Про охорону культурної спадщини" припис органів охорони культурної спадщини не був виконаний і органом місцевого самоврядування не було вжито необхідних заходів для збереження пам'ятки; означеним будівництвом також порушено вимоги ст. 29 Закону України „Про охорону культурної спадщини".
Унікальність пам’ятки полягає в тому, що це – єдине відоме у Середньому Подніпров’ї місце пізньосередньовічного замку, не пошкоджене донедавна забудовою більш пізніх часів. Адже залишки всіх відомих укріплених поселень цього часу знаходяться на території сучасних містечок та сіл, як правило, в їхній центральній, щільно забудованій, частині. Це унеможливлює їх якісне археологічне дослідження. Ми дотепер, на жаль, не маємо повного уявлення, що ж являв собою пізньосередньовічний замок на Подніпров’ї. На відміну від замків Західної України, збудованих з каменю і в більшості збережених до сьогодні, замки з території Середнього Подніпров’я являли собою дерев’яно-земляні укріплення, які не дійшли до нашого часу. Тому будь-яка добре збережена пам’ятка цього типу може дати неоціненну інформацію щодо планувальної структури, характеру укріплень і внутрішньої забудови подніпровського замку. Саме до таких пам’яток відноситься і замок Корецьких. Його мала площа дозволяє дослідити його повністю в досить короткі терміни. А порівняно недовгий час існування замку може дати комплекс речових знахідок, еталонних для XVI – початку XVII cт.
Не дивлячись на спричинені сучасним будівництвом значні пошкодження пам’ятки, вона все ще не втрачена для науки і при умові дотримання всіма відповідними державними органами чинного законодавства може бути досліджена і дати неоціненну інформацію про нашу історію, не таку давню, але, на жаль, маловідому навіть фахівцям, не кажучи вже про широкий загал.

Готун І., Козюба В., Чекановський А., Чміль Л.

 

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

Рис. 4

Рис. 5

Рис. 6

Рис. 7

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Історичний вебінар \ Historical Webinar
Канал презентує тематичні доповіді фахових істориків, конференції, огляд книжок та історичних фільмів, що висвітлюють, насамперед, різні періоди історії України, Польщі, РФ, інших держав Центральної та Східної Європи, питання українсько-польських, українсько-білоруських та українсько-російських взаємин.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

YouTube-канал "Локальна історія"
Сам проєкт стартував у 2013 р., а з 2018 р. має низку відеопроєктів про минуле України та світу. Тут ви знайдете багато різних "подкастів" та "списків відтворення" про різні аспекти життя, історії та археології України. На каналі виступають різні дослідники, а також є розділі щодо "усної історії" — свідчення живих очевидців різних подій.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Ви знаходитесь тут: Головна