8 квітня 1921 р. народився відомий археолог Іван Гаврилович Шовкопляс. Досліджені ним верхньопалеолітичні стоянки — Мезин, Добраничівка, Радомишль, Фастівська — увійшли до археологічної скарбниці України. Здобуті ним при розкопках матеріали стали сюжетами для численних наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних науковців. Виконані спільно з І. Г. Підоплічком реконструкції будівель із кісток мамонта стали окрасою експозиції Національного науково-природничого музею і родзинкою зарубіжних виставок. Організований ним Археологічний музей Інституту археології свого часу був єдиним подібним закладом та своєрідною сенсацією на теренах екс-СРСР.
В Путивлі — на вулиці Олега Сухобокова
Віднині у Путивлі є вулиця Олега Сухобокова (1937—2008) — видатного українського археолога-славіста, доктора історичних наук, дослідника історії цього літописного міста.
Кам’яна доба України, 2023, вип. 22
Нещодавно вийшов друком черговий, 22-й, випуск «Кам’яної доби України», який є періодичним виданням відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України. Він присвячений 80-річному ювілею старшого наукового співробітника відділу, доктора історичних наук Олександри Кротової, спеціалісту з верхнього палеоліту степів Східної Європи.
Основні факти біографії та дані про наукові здобутки ювілярки викладено у статті Н. Михайлової. У ній до результатів півстолітньої наукової діяльності О. Кротової віднесено такі надбання як: низка відкритих та досліджених верхньопалеолітичних пам’яток Південного Сходу України, її внесок у систематизацію та узагальнення археологічних матеріалів доби верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я, розробку їх культурно-хронологічної періодизації та створення моделей адаптації груп мисливців до змін природного середовища в регіоні за доби верхнього палеоліту.
Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія
«Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія».
Настав час підбивати підсумки.
Тому, ми організували зустріч з командою проєкту, представництвом від Гете-інституту, дирекцією Музею Ханенків, музейниками та захисниками культурної спадщини.
Локація заходу не випадкова — Музей Ханенків, стіни якого вже вкотре змушені пустувати, а детективні історії повернення художніх цінностей якого, водночас захоплюють і надихають.
Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія
Випуск 22. Михайлівський Золотоверхий собор: вкрадене, понівечене, привласнене
Михайлівський собор у Києві збудовано на честь Архистратига Михаїла у 1108—1113 роках за часів правління князя Святополка Ізяславича. Первинно це був шестистовпний тринавний хрестокупольний храм із золотим куполом, за що отримав назву Золотоверхий. Стіни собору прикрашали золочені мозаїки і фрески. Тут зберігали мощі святої великомучениці Варвари, привезені 1108 року до Києва дружиною князя Святополка Ізяславича, дочкою візантійського імператора Олексія І Комніна Варварою. Святополк збудував Михайлівський собор в ім’я свого хрестильного патрона. Одночасно Архистратиг Михаїл був покровителем святого воїнства, тож можливо, будівництво храму також пов’язане із перемогою князя над половцями.
Сторінка 5 з 76