Хроніка

НОВІ ПАМ’ЯТКИ КОВЕЛЬЩИНИ

27 січня 2015 р. відбулось засідання Координаційної ради по охороні культурної спадщині управління культури Волинської обласної державної адміністрації, на якому були розглянуті питання внесення у перелік реєстру пам'яток нововиявлених пам'яток історії Ковельського району. Участь у засідання прийняли: заступник начальника управління культури Волинської ОДА Віталій Стрільчук, працівники управління культури Волинської ОДА Тетяна Дудар, Петро Ходань, Олександр Пальоха, представник управління містобудування та архітектури Волинської ОДА Микола Томчук

представник відділу культури Ковельської райдержадміністрації Омелянюк Оксана Вікторівна, голова Волинського відділення Національної Спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк,  директор Володимир-Волинського державного історико-культурного заповідника Володимир Пикалюк, директор Луцького державного історико-культурного заповідника Павло Рудецький, директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, працівник ДП «Волинські старожитності» Тарас Верба та працівник Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко.

На розгляд комісії було представлено 5 пам'яток на території Ковельського району: символічна могила Т.Шевченка у с. Колодниця,  Пам'ятний знак Ганні Сороці у с. Дубове, Пам'ятний знак борцям за волю України у с. Облапи, Пам'ятний знак борцям за волю України у с. Скулин, місце розстрілу громадян єврейської національності у с. Тойкут.

Символічна могила Т.Шевченка у с. Колодниця давно вже стала об'єктом туристичної інфраструктури краю і патріотичного виховання молоді. За переказами старожилів села, Шевченко перебував у селі під час своєї роботи у Тимчасовій комісії по збору давніх актів, зупинявся у селі і робив замальовки. Уперше насип на місці перебування Кобзаря зробили патріотично налаштовані воїни Українськиї Січових Стрільців у 1915 році. В радянський час насип було знівельовано, а у 1989 році відновлено громадою села та НРУ. Нажаль, історичних джерел стосовно перебування  Т.Шевченка у Колодниці не виявлено. Тому Радою запропоновано удосконалити облікову документацію стосовно пам'ятки – як пам'ятки, пов'язаної з історичними подіями – перебуванням січових стрільців на Ковельщині і вшануванням Кобзаря.

Пам'ятний знак зв'язковій ОУН Ганні Сороці у с. Дубове встановлено на місці її могили у 2001 році. Загинула вона від рук НКВС у 1946 році, коли їй виповнилося 21 рік. Вирішено внести його у перелік пам’яток, але у обліковій документації внести зміни доповненнями джерельної бази. Так само внесено у перелік пам’яток пам'ятні знаки борцям за волю України у с. Облапи (споруджений 2011 року, увічнено пам’ять про 160 односельчан) та у с. Скулин (споруджений 2007 року, увічнено пам’ять про 105 односельчан). З певними застереженнями внесено у перелік пам’яток і місце розстрілу громадян єврейської національності у с. Тойкут.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на П'ятниця, 06 лютого 2015, 01:26

ПРОТОКОЛ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ САУ ВІД 11.12.2014

11.12.2014 р. відбулося засідання загальних зборів ВГО "Спілка археологів України".

Порядок денний був таким:

1. Вибори Голови ВГО "Спілка археологів України".

2. Зміни у складі правління ВГО "Спілка археологів України".

3. Різне.

За результатими обговорення вирішено затвердити Головою правління ВГО "Спілка археологів України" член-кореспондента НАНУ Г.Ю. Івакіна. Вивести зі складу правління І.А. Брайловського. Ввести до складу правління А.О. Корвін-Піотровського та Є.В. Синицю. Перевести до складу ревізійної комісії Н.І. Мінаєву.

Загальні збори вирішили підтримати Вікритий Лист до Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка з приводу неприпустимості номінування на дану премію  В.М. Бебика та підписати його з метою недопущення дискредитації вітчизняної історичної науки.


32-га Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених

28 листопада 2014 р. відбулася 32-га Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Наука і освіта у краєзнавчому вимірі», присвячена 210-ій річниці заснування Харківського університету. Організаторами конференції виступили історичний факультет та Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Студентське наукове товариство історичного факультету та Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України». У роботі конференції взяли участь близько 80 студентів, аспірантів та молодих учених, представників наукових, навчальних і культурних закладів України та Росії. Робота конференції відбувалася у рамках 9 секцій.

З матеріалами секції "Археологія" можна ознайомитися тут:

Наука і освіта у краєзнавчому вимірі. Матеріали XXХІІ Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених. Секція «Археологія та краєзнавство». — К., 2014. — 52 с.

Більше інформації >>

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 22:37

НАУКОВИЙ СЕМІНАР "ДАВНІ МАЙСТЕРНІ ТА ВИРОБНИЦТВО У ВІСЛО-ДНІПРОВСЬКОМУ РЕГІОНІ"

Експозиція виставки памяті
Д.Н.Козака

2729 листопада 2014 р. в Історико-краєзнавчому музеї м. Винники Львівської області відбувся П’ятий міжнародний науковий семінар "Давні майстерні та виробництво у Вісло-Дніпровському регіоні", організаторами якого виступили поруч з місцевим музеєм Інститут археології Жешівського університету та Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації.

Під час проведення семінару було відкрито виставку "Хрінники: 20 років археологічних досліджень", приурочену пам’яті видатного українського археолога Дениса Никодимовича Козака (1944—2014). На ній представлені матеріали, здобуті археологічною експедицією Інституту археології НАНУ під керівництвом Д.Козака на берегах Хрінницького водосховища на Рівненщині. Пам’ятки різних епох, розміщені на берегах водосховища, інтенсивно руйнуються при обвалах високих берегів, тому з 1993 р. тут почалися планомірні рятувальні роботи. Здобуті за двадцять років роботи археологів у Хрінниках матеріали зберігаються у фондах Рівненського музею, який і виступив співорганізатором виставки. Доповнена археологічна виставка також фотоматеріалами, які ілюструють життєвий та науковий шлях видатного українського археолога Д. Козака.

Волинська тематика на семінарі була представлена у доповідях Василя Оприска (Львів), Богдана Прищепи (Рівне), Сергія Теліженка (СімферопольКиїв), Віталія Коноплі (Львів), Віталія Ткача (Дубно), Дмитра Вертелецького (Остріг), Віктора Баюка (Луцьк), Сергія Панишка (Луцьк), Романа Миськи (Львів), Олексія Златогорського (Луцьк).

Василь Оприск у співавторстві з покійним Денисом Козаком підготували доповідь про один тип виробничих печей сільських поселень Західної Волині у ранньому середньовіччі, охарактеризувавши матеріали досліджень у с. Городок Луцького району. Сергій Теліженко розповів про досліджений неолітичний об'єкт культури лінійно-стрічкової кераміки у с. Ратнів Луцького району. Богдан Прищепа дав загальну характеристику ювелірного ремесла у середньовічній Пересопниці за виявленими під час досліджень матеріалами. Сергій Панишко ввів у науковій обіг результати досліджень гончарного горна литовської доби із Жидичина Ківерцівського району. Матеріали, виявлені під час досліджень поховання кочовників у с. Рованці Луцького району, ввели у науковий обіг Олексій Златогорський і Тарас Верба. Зокрема, провівши серію аналогій серед середньовічних знахідок, вони прийшли до висновку, що у с. Рованці було виявлено поховання угорців.

ДП "Волинські старожитності" висловлює щиру подяку організаторам семінару за його високий науковий рівень, цікаві доповіді, а також за теплий прийом гостей та можливість щиро поспілкуватися з колегами.

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"

Останнє оновлення на П'ятниця, 06 лютого 2015, 01:54

Пам’яті Дениса Никодимовича Козака

23 жовтня 2014 р. пішов з життя відомий археолог, професор, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАН України, голова ВГО «Спілки археологів України», завідувач відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Денис Никодимович КОЗАК.

Народився Денис Никодимович 2 квітня 1944 р. у с. Кречовичі Ярославського повіту (тепер — Польща). У 1972р. з відзнакою закінчив історичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював учителем історії у середній школі села Підберізці на Львівщині. В 1974р. вступив до аспірантури Інституту археології, по закінченню якої став науковим співробітником відділу ранньослов’янської археології. У 1978 р. він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: “Племена пшеворської культури в межиріччі Дністра і Західного Бугу”, у 1988 р. — докторську: “Етнокультурний розвиток населення Північно-Західної України в першій половині І тис. н.е.”.

Наукову роботу Д.Н.Козак успішно поєднував з науково-організаторською. З 1974 р. працював в Інституті археології НАН України: аспірант, науковий співробітник, вчений секретар, заступник директора (з 1991), завідувач відділу археології ранніх слов’ян (з 2002). Член-кореспондент Центрального німецького інституту археології (з 1998).

З 2001 р. — професор кафедри археології та історії стародавнього світу (з 2010 р. — кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки) Львівського національного університету ім. І. Франка.

Двічі лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (1991, 2002).

Останнє оновлення на Вівторок, 11 листопада 2014, 16:03 Детальніше...

Сторінка 9 з 15

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах
Ви знаходитесь тут: Наші новини Хроніка