Хроніка

Пам’яті Дениса Никодимовича Козака

23 жовтня 2014 р. пішов з життя відомий археолог, професор, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАН України, голова ВГО «Спілки археологів України», завідувач відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Денис Никодимович КОЗАК.

Народився Денис Никодимович 2 квітня 1944 р. у с. Кречовичі Ярославського повіту (тепер — Польща). У 1972р. з відзнакою закінчив історичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював учителем історії у середній школі села Підберізці на Львівщині. В 1974р. вступив до аспірантури Інституту археології, по закінченню якої став науковим співробітником відділу ранньослов’янської археології. У 1978 р. він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: “Племена пшеворської культури в межиріччі Дністра і Західного Бугу”, у 1988 р. — докторську: “Етнокультурний розвиток населення Північно-Західної України в першій половині І тис. н.е.”.

Наукову роботу Д.Н.Козак успішно поєднував з науково-організаторською. З 1974 р. працював в Інституті археології НАН України: аспірант, науковий співробітник, вчений секретар, заступник директора (з 1991), завідувач відділу археології ранніх слов’ян (з 2002). Член-кореспондент Центрального німецького інституту археології (з 1998).

З 2001 р. — професор кафедри археології та історії стародавнього світу (з 2010 р. — кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки) Львівського національного університету ім. І. Франка.

Двічі лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (1991, 2002).

Останнє оновлення на Вівторок, 11 листопада 2014, 16:03 Детальніше...

Співчуття від історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

Колектив історичного факультету
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

висловлює сум з приводу передчасної смерті заступника директора Інституту археології НАН України, завідуючого відділом археології ранніх слов’ян і регіональних польових досліджень, доктора історичних наук КОЗАКА Дениса Никодимовича.  
Співчуваємо колективу Інституту археології, рідним і близьким покійного.

Від колективу історичного факультету, доктор історичних наук, професор С.І. Посохов.

Останнє оновлення на Вівторок, 11 листопада 2014, 16:02

Вічна пам’ять!

23 жовтня 2014 р. на 71 році життя пішов з життя відомий археолог, професор, доктор історичних наук, заступник директора Інституту археології НАН України, голова ВГО «Спілка археологів України», завідувач відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Денис Никодимович КОЗАК.

 

Це велика втрата для всіх нас. Коли йдуть найкращі археологи, говорять, що вони не йдуть, просто поїхали у тривалу експедицію. 
Співчуття рідним. Співчуття друзям, колегам.

 

https://uk.wikipedia.org/

Останнє оновлення на Неділя, 26 жовтня 2014, 10:23

ЗУСТРІЧ З ОЛЕКСАНДРОМ БРИГИНЦЕМ

17 жовтня 2014 року у Художньому музею м. Луцька відбулася зустріч з головою підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України Олександром Бригинцем, організована управлінням культури Луцької міської ради.

У ході зустрічі було порушене широке коло питань охорони історико-культурної спадщини України. Насамперед було констатовано, що після революційних подій в Україні, створились нові умови для пам’яткоохоронної діяльності. Олександр Бригинець з власного досвіду знає стан цієї проблеми, оскільки тривалий час займався цією діяльністю як громадський активіст та депутат Київської міської ради. Тому він розуміє не тільки проблеми законодавчого забезпечення цієї діяльності, а й проблеми його практичної реалізації.

Звичайно, переважну більшість присутніх цікавило подальше вдосконалення законодавчої бази та фінансове забезпечення охорони пам’яток. Однак, Бригинець наголосив, що нині першочерговим завданням влади є завершення АТО і проведення внутрішніх реформ у державі. При цьому він наголосив, що такий «споживацький» підхід стосовно бюджетного забезпечення фінансування криється в далекому радянському минулому, нині потрібно шукати нові методи і способи збереження і вивчення історико-культурної спадщини. Слід ширше використовувати європейський досвід, зокрема у справі залучення інвестиційний коштів у збереження пам’яток з врахуванням особливостей самих пам’яток. Бригинець навів цікавий приклад Тараканівського форту, який розташований на європейській автотрасі і у свій час мав всі можливості стати великим туристистичним та культурним осередком. Однак в силу дії певних причин цього не відбулося, земля і досі належить до відання Міністерства Оборони України.

На зустрічі був присутній заступник директора ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко, який активно приймав участь у дискусії. Нажаль ні засоби масової інформації обласного центру, ні інші пам’яткоохоронні та громадські організації міста про зустріч з Олександром Бригинцем не були поінформовані, що не робить честі організаторам заходу.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Середа, 17 грудня 2014, 23:41

НЕКРОПОЛІ РІВНЕНЩИНИ

1 жовтня 2014 року з ініціативи Рівненського обласного краєзнавчого музею у його приміщенні відбулось засідання круглого столу «Некрополі Рівненщини», присвяченого проблемам збереження кладовищ. Захід об’єднав дослідників, науковців і краєзнавців, що займаються проблематикою поховань у досить широкому хронологічному діапазоні — від епохи бронзи до середини ХХ ст.

Зокрема, директор Рівненського музею Олександр Булига розповів про козацькі могили Берестечка. Про діяльність пошукових організацій ВГО «Союз «Народна Пам’ять» та археологів ДП «Волинські старожитності» розповів Олексій Златогорський. Він висвітлив пошукові та археологічно-ексгумаційні роботи спільної українсько-польської експедиції у Шацькому районі Волинської області, у с. Гайки-Ситенські Радивилівського району та у с. Тинне Сарненського району Рівненської області.

Регіональні особливості архаїчних надгробків Рівненщини  стали темою виступу старшого наукового співробітника Інституту дослідів Волині (Рівне)  Олексія Нагорнюка, про польські поховання та поховання на старих кладовищах Рівного розповіли Галина Данильчук та Чеслав Хитрий. Про поховання як пам’ятки археології і історії розповів Олексій Черницький, про давні некрополі міста Дубно  Юрій Пшеничний, острозькі некрополі – Миколай Манько, польський цвинтар у Клевані – Оксана Байцар-Артеменко.

Присутні учасники круглого столу прийшли до висновку, що нині держава та і суспільство досить мало уваги приділяє давнім похованням і могилам, а отже і власній історичній пам’яті. Як наголосила Галина Данильчук  «європейці спостерігають за тим, як ми ставимось до своїх некрополів. Поки ми не почнемо шанувати своїх предків – шлях у Європу для нас закритий однозначно».

Це був перший круглим стіл, присвячений некрополям Рівненщини. Організатори заходу, враховуючи успішне його проведення, планують зробити його постійним засіданням. А за результатами засідань  готувати наукові та науково-популярні матеріали.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Виступ Олексія Златогорського Виступ Олексія Нагорнюка
Виступ Галини Данильчук Єврейські (хасидські) могилки у с.Оржів на Рівненщині
Останнє оновлення на Понеділок, 24 листопада 2014, 18:16

Сторінка 9 з 14

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Ви знаходитесь тут: Наші новини Хроніка