http://2000.net.ua/2000/aspekty/nauka/90273
У суботу 30 березня після важкої тривалої хвороби пішла із життя видатна українська вчена, археолог-античник, багаторічний очільник Ольвійської експедиції Інституту археології НАНУ, член правління САУ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу античної археології НАН України Валентина Володимирівна Крапівіна (29.08.1950-30.03.2013).
Світла пам'ять...
8 липня 2012 р. у Харкові пішов із життя видатний український археолог і історик, скіфолог, вчений світового рівня доктор історичних наук, професор Борис Андрійович ШРАМКО.
Борис Андрійович народився 17 січня 1921 р. у м. Гомель. 1939 року вступив до історичного факультету Харківського університету. У 1942—1944 роках воював на фронтах Великої Вітчизняної, артилерист. Закінчив війну командиром батареї, нагороджений багатьма орденами і медалями, серед яких два ордени Червоної Зірки. 1949 року закінчив університет. З 1950 року — викладач, а з 1966-го — професор стародавньої історії й археології Харківського університету.
У доробку Бориса Андрійовича є глобальні віхи на шляху вивчення проблематики вітчизняної і світової скіфології, у першу чергу — це дослідження Більського городища, яке він ототожнив з геродотівським містом Гелоном, загальні розробки у галузі скіфології і археології пізньої бронзи—раннього заліза загалом, відкриття і визначення основних пріоритетів у дослідженні бондарихінської культури, ранньої металургії заліза на теренах України. Його ідея ототожнення міста Гелона з Більським городищем була підтримана не лише в професійних археологічних колах, але й широким загалом. Б.А. Шрамко доклав чимало зусиль до вивчення майже усіх культур Українського Лівобережжя, він є автором і співавтором більш ніж 200 наукових праць, з-поміж яких 6 монографій.
Борис Андрійович належав до блискучої плеяди українських археологів, на долю яких випали фронтові дороги Великої Вітчизняної — людей із кременю і криці, які врешті решт і сформували вітчизняну археологічну науку такою, якою вона є зараз, утворили наукові школи і підготували цілу плеяду фахівців-археологів, серед яких є вчені зі світовим ім’ям. Світла йому пам’ять.
Сьогодні під час урочистостей у Волинському краєзнавчому музеї з нагоди Всесвітнього дня музеїв, працівники ДП «Волинські старожитності» передали до фондів музею нещодавно виявлений у селі Полонка Луцького району скарб празьких грошей кінця XIV — початку XV ст., що складається з 29 монет.
Подякою ДП «Волинські старожитності» та грошовою винагородою за значний внесок в охорону, збереження та популяризацію археологічної спадщини Волині була відзначена Олена Андріївна Бірюліна — завідуюча відділом давньої історії Волинського краєзнавчого музею.
Незабаром із полонківським скарбом зможуть ознайомитися всі охочі — він займе гідне місце в експозиції Волинського музею.
Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.05.2012
 |
| Польські депутати ознайомлюються із знахідками на городищі |
Учора у Володимирі-Волинському відбулася зустріч із польською делегацією. Оприлюднення інформації про масові поховання жертв НКВС зацікавило польську сторону, оскільки жертвами були громадяни Другої Речі Посполитої. Отож у Володимир-Волинський завітали заступник голови комітету національної оборони Сейму Даріюш Селіга та депутати Сейму Гжегож Торішевські і Ярослав Ставярські. Їх зустрічали заступник володимир-волинського міського голови Андрій Шоцький та заступник начальника управління культури і туризму Василь Ворон.
Поляки ознайомилися із ходом розкопок на володимирському городищі. Де й було знайдено людські рештки. Заступник директора ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко розповів про знахідки. Польські посадовці запропонували українській стороні допомогу у дослідженні. Зокрема, обговорювалося питання співфінансування подальших розкопок та проведення експертиз решток.
ДП «Волинські старожитності»
25.05.2011
Сторінка 4 з 4
