Археологічні дослідження

Волинські археологи виявили скарб срібних прикрас у Володимирі-Волинському

Наприкінці серпня 2012 року у місті Володимирі-Волинському на території гімназії № 4 розпочали земляні роботи з метою прокладання нових комунікацій. Роботи проводились на території посаду літописного Володимира в урочищі Апостольщина. ДП «Волинські старожитності» спільно з управлінням культури Волинської облдержадміністрації уже у перший день земляних робіт призупинили їх. І відразу ж розпочали археологічне дослідження у межах наявних траншей. Експедиція під керівництвом Златогорського Олексія, працівників Вашети Михайла (керівник розкопу), Сергія Панишка, Тараса Верби, Новака Назара, Балика Олексія, Чопюка Володимира та студентів-музеєзнавців І курсу Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (Масловський Юрій, Штець Юрій) виявила і дослідила 14 об’єктів давньоруського часу.

В одному з об’єктів, знищеному траншеями, прокладеними у 1960—1970-і рр. було виявлено скарб срібних прикрас давньоруського періоду. Скарб сильно пошкоджений і потребує негайної реставрації. Він складається з срібних шийної гривні, пластинчастого браслета, витого браслета, скроневих кілець (сережки так званого «київського» типу), колтів, хрестиків та намиста. Зокрема, скроневі кільця виготовлені з срібла, оздоблені зерню, пустотілі в середині, розміром близько 1 см в діаметрі, за аналогіями датуються ХІ — першою половиною ХІІІ ст.

Намисто, з пустотілих срібних пластин, з пласкою стороною з одного боку і випуклою — з іншого, на кінцях оздоблені фігурками у вигляді голови змії, мають три отвори з кожного боку, виготовлені з тонкого срібла, довжиною 2—2,5 см. Аналогії даним виробам потребують додаткових пошуків. Хрест мармуровий, рівносторонній, оздоблений на раменах срібними пластинами, прикрашеними зерню, за аналогіями є виробом візантійського походження. Фрагмент срібної шийної гривні, виготовленої з дроту, що налічує більше 6 витків, товщиною 0,5 см, в перетині прямокутний, за аналогіями датується ХІ — першою половиною ХІІІ ст. Фрагмент колта, пустотілого всередині, складеного з двох спаєних пластин, має бронзову дужку, ймовірно орнаментований фігурою птаха.
Поруч зі скарбом виявлено фрагмент верхньої частини гончарного горщика ХІІ — першої половини ХІІІ ст., що містив сліди окислення кольорового металу.

На сьогоднішній день роботи завершено, скарб передано на реставрацію. Найближчим часом на цю ділянку у центрі Володимира-Волинського було виготовлено пам’яткоохоронну документацію, яка забезпечить охорону цієї території від будь-яких земляних робіт та будівництва.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
5.09.201

Останнє оновлення на Понеділок, 25 лютого 2013, 16:50

Завершено дослідження на берегах Хрінницького водосховища

На берегах Хрінницького водосховища у Рівненській області завершила роботу Волинська рятівна археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом доктора історичних наук Дениса Никодимовича Козака. Це був ювілейний, двадцятий сезон, роботи експедиції, в якій приймали участь працівники ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Григорій Охріменко, Віктор Баюк, Сергій Демедюк, Дмитро Дем’янчук, Віталій Затворніцький, Микола Собуцький, працівники ДП «Рівненська старовина» Юрій Харьковець, Богдан Прищепа, Віталій Ткач та студенти двох рівненських університетів (керівник — Богдан Прищепа), Львівського національного університету ім. Івана Франка, Волинського національного університету ім. Лесі Українки (керівники — Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Григорій Охріменко).

Археологічні розкопки були проведені на двох поселеннях: в урочищі «Шанків Яр» між селами Хрінники та Набережне і в урочищі «Високий берег» на околиці с. Хрінники. А на поселенні ранніх слов’ян в урочищі «За лісом» на околиці с. Товпижин закладено розвідкову траншею.

В урочищі «Шанків яр» знаходиться багатошарове поселення, на якому найбільш ранні знахідки датуються ІV тисячоліттям до н. е. (мідний вік), а заключні етапи заселення у середньовіччі охоплюють період від VІІ—VІІІ ст. до ХV ст. Значне поселення тут існувало у пізньоримський час (ІІІ — початок V ст. н. е.). Під час цьогорічних досліджень на поселенні виявлено споруди раннього залізного часу поморсько-кльошової культури другої половини І тис. до н. е. та вельбарської культури ІІІ—ІV ст. н. е. Появу цих поселень на Волині археологи пояснюють переселенням значної кількості населення із заходу, з території сучасної Польщі. Вперше під час досліджень поморсько-кльошових об’єктів на території Польщі та у України у Хрінниках цьогоріч виявлено майстерню косторіза. Цікавою знахідкою є і виявлене житло вельбарської культури — так званий штальхауз. Воно було законсервоване для подальших досліджень у наступному році.

На поселенні в урочищі «Високий берег» відкрито цікавий заглиблений в ґрунт об’єкт бронзового віку. В ньому зібрано уламки посудин, які віднесені до культури кулястих амфор та вироби з кременю, зокрема, масивний серп. Це один з найдавніших серпів подібного типу, серед тих, які виявлені на території Волині. Знахідки датовані першою половиною ІІІ тис. до н. е. Тут же вдалося повністю дослідити два слов’янські житла-напівземлянки із глинобитними печами. Одне житло датоване Х ст. В ньому виявлено уламки гончарного горщика та прясельце, виготовлене із щільної крейди (мергелю). Інше житло загинуло від пожежі приблизно в першій половині ХІІ ст. Збереглися обвуглені рештки дерев’яних деталей, які дозволяють вивчити особливості конструкцій стін середньовічного слов’янського житла.

Подивитися відео

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»,
Прес-центр ДП «Рівненська старовина»
5.09.201

Останнє оновлення на Понеділок, 25 лютого 2013, 17:01

Археологи знайшли «ангела»

Експедиція ДП «Волинські старожитності» під керівництвом Сергія Демедюка на розкопі у Шацьку виявила унікальні знахідки періоду Київської Русі. Це — бронзова підвіска з рельєфним зображенням ангела, ймовірно, архангела Михаїла ХІ ст. та не пошкоджений часом кістяний гребінь ХІ ст. Вони (разом із виявленими керамічними та металевими виробами цього ж часу) ще раз підтверджують, що пам’ятка археології у Шацьку — не рядова, а княжа резиденція. Як рахує Сергій Демедюк, це один із центрів турово-пінських князів на Волинському Поліссі.

Роботи тривають.

 

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
26.06.2012

Останнє оновлення на Понеділок, 25 лютого 2013, 17:02

Археологи дослідили стародавній монастир

Експедиція ДП «Волинські старожитності» завершила роботу в селі Старий Чорторийськ Маневицького району, поблизу монастиря XVII ст. В експедиції брали участь: Олексій Златогорський (керівник), Михайло Вашета, Василь Баран та Тарас Верба. У невеликому розкопі площею 40 кв. м виявлено три об’єкти литовсько-польської доби, досліджено культурний шар давньоруського періоду та пізнього середньовіччя, що значно пошкоджений внаслідок подій, пов’язаних з Першою та Другою світовими війнами.

Окрім керамічного матеріалу давньоруського та пізньосередньовічного часу було виявлено значну кількість гільз, куль та шрапнелі та дуже пошкоджену цинкову монету, що найімовірніше використовувалась як полкова (так звані ерзац-гроші). Знахідки давньоруського періоду є малочисленими, що дозволяє говорити про незначну заселеність даної території в часи існування давньоруського Чарторийська, проте численний матеріал XVII—XVIII ст. вказує на значне пожвавлення життя тут внаслідок появи замчиська та монастиря.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
18.06.2012

Останнє оновлення на Понеділок, 25 лютого 2013, 17:02

Шукали сліди трипільців — знайшли цвинтар XVII ст.

Учора завершилася спільна експедиція ДП «Волинські старожитності» і ДП «Рівненська старовина» на території ділянки, відведеної під будівництво готелю у селі Межиріч Острозького району Рівненської області, неподалік від славнозвісного Свято-Троїцького чоловічого монастиря. У складі експедиції працювали Олексій Златогорський, Юрій Харковець, Олександр Позіховський, Михайло Вашета, Василь Баран, Дмитро Вертелецький та Віталій Затворніцький. Археологи сподівалися дослідити трипільське поселення, сліди якого у вигляді фрагментів керамічних виробів, було виявлено під час археологічної експертизи Валерієм Самолюком на початку року.

Проте у невеликому розкопі виявлено лише декілька фрагментів трипільської кераміки. Зате досліджено два об’єкти неолітичного часу — культури лінійно-стрічкової кераміки, представники якої прийшли на Волинь із Подунав’я і принесли з собою у наш край землеробство. Споруди пізніх землеробів були знищені зовсім неочікуваним у цьому місці цвинтарем XVII століття. Центральну частину розкопу пересікав фундамент цегляної споруди, ймовірніше за все каплички середньовічного часу, про яку не має згадок у жодних джерелах. На території каплички та за її межами виявлено і досліджено 11 поховань. Всі вони захоронені за християнським обрядом — головою на захід, проте спостерігалося постійне підзахоронення померлих на цьому середньовічному цвинтарі, внаслідок чого не всі поховання збереглися в цілості і лише в одному вдалося чітко зафіксувати залишки дерев’яної труни. Супровідний матеріал похованих (монети, медальйон, хрестик) дає можливість датувати цвинтар XVII століттям. Швидше за все він продовжується за межами розкопу, частково знищений будівлею церковно-приходської школи 1914 року.

Лише після дослідження всіх поховань вдалося повністю дослідити залишки неолітичних об’єктів, фрагменти кераміки з яких можна вже сьогодні реставрувати. Також можна з впевненістю сказати, що поселення культури лінійно-стрічкової кераміки на цій території біля монастиря (місце впадіння річки Збитеньки у річку Вілію) займає досить велику площу, що перевірено і додатковим шурфуванням.

Як досить цікаве спостереження з результатів досліджень в розкопі і шурфах можна зазначити відсутність давньоруських виробів на території біля монастиря. Це ставить під сумнів датування городища періодом Київської Русі, що, проте, не зменшує його значимості для історії та археології нашого краю. Після дослідження кістяки були передані монахам для перепоховання за християнським обрядом на території обителі, знахідки з розкопу незабаром будуть передані до фондів Острозького історико-культурного заповідника. Це перша спільна експедиції двох археологічних структур Охоронної археологічної служби України Інституту археології НАН України. Співпраця триватиме й надалі.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
Прес-центр ДП «Рівненська старовина»

1.06.2012

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 22:32

Сторінка 5 з 13

Ви знаходитесь тут: Наші новини Археологічні дослідження