Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Археологічні дослідження

Археологи дослідили стародавній монастир

Експедиція ДП «Волинські старожитності» завершила роботу в селі Старий Чорторийськ Маневицького району, поблизу монастиря XVII ст. В експедиції брали участь: Олексій Златогорський (керівник), Михайло Вашета, Василь Баран та Тарас Верба. У невеликому розкопі площею 40 кв. м виявлено три об’єкти литовсько-польської доби, досліджено культурний шар давньоруського періоду та пізнього середньовіччя, що значно пошкоджений внаслідок подій, пов’язаних з Першою та Другою світовими війнами.

Окрім керамічного матеріалу давньоруського та пізньосередньовічного часу було виявлено значну кількість гільз, куль та шрапнелі та дуже пошкоджену цинкову монету, що найімовірніше використовувалась як полкова (так звані ерзац-гроші). Знахідки давньоруського періоду є малочисленими, що дозволяє говорити про незначну заселеність даної території в часи існування давньоруського Чарторийська, проте численний матеріал XVII—XVIII ст. вказує на значне пожвавлення життя тут внаслідок появи замчиська та монастиря.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
18.06.2012

Останнє оновлення на Понеділок, 25 лютого 2013, 17:02

Шукали сліди трипільців — знайшли цвинтар XVII ст.

Учора завершилася спільна експедиція ДП «Волинські старожитності» і ДП «Рівненська старовина» на території ділянки, відведеної під будівництво готелю у селі Межиріч Острозького району Рівненської області, неподалік від славнозвісного Свято-Троїцького чоловічого монастиря. У складі експедиції працювали Олексій Златогорський, Юрій Харковець, Олександр Позіховський, Михайло Вашета, Василь Баран, Дмитро Вертелецький та Віталій Затворніцький. Археологи сподівалися дослідити трипільське поселення, сліди якого у вигляді фрагментів керамічних виробів, було виявлено під час археологічної експертизи Валерієм Самолюком на початку року.

Проте у невеликому розкопі виявлено лише декілька фрагментів трипільської кераміки. Зате досліджено два об’єкти неолітичного часу — культури лінійно-стрічкової кераміки, представники якої прийшли на Волинь із Подунав’я і принесли з собою у наш край землеробство. Споруди пізніх землеробів були знищені зовсім неочікуваним у цьому місці цвинтарем XVII століття. Центральну частину розкопу пересікав фундамент цегляної споруди, ймовірніше за все каплички середньовічного часу, про яку не має згадок у жодних джерелах. На території каплички та за її межами виявлено і досліджено 11 поховань. Всі вони захоронені за християнським обрядом — головою на захід, проте спостерігалося постійне підзахоронення померлих на цьому середньовічному цвинтарі, внаслідок чого не всі поховання збереглися в цілості і лише в одному вдалося чітко зафіксувати залишки дерев’яної труни. Супровідний матеріал похованих (монети, медальйон, хрестик) дає можливість датувати цвинтар XVII століттям. Швидше за все він продовжується за межами розкопу, частково знищений будівлею церковно-приходської школи 1914 року.

Лише після дослідження всіх поховань вдалося повністю дослідити залишки неолітичних об’єктів, фрагменти кераміки з яких можна вже сьогодні реставрувати. Також можна з впевненістю сказати, що поселення культури лінійно-стрічкової кераміки на цій території біля монастиря (місце впадіння річки Збитеньки у річку Вілію) займає досить велику площу, що перевірено і додатковим шурфуванням.

Як досить цікаве спостереження з результатів досліджень в розкопі і шурфах можна зазначити відсутність давньоруських виробів на території біля монастиря. Це ставить під сумнів датування городища періодом Київської Русі, що, проте, не зменшує його значимості для історії та археології нашого краю. Після дослідження кістяки були передані монахам для перепоховання за християнським обрядом на території обителі, знахідки з розкопу незабаром будуть передані до фондів Острозького історико-культурного заповідника. Це перша спільна експедиції двох археологічних структур Охоронної археологічної служби України Інституту археології НАН України. Співпраця триватиме й надалі.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
Прес-центр ДП «Рівненська старовина»

1.06.2012

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 22:32

Завершено дослідження на Панському городі в Рованцях

27 квітня 2012 року експедиція ДП «Волинські старожитності» завершила дослідження на ділянці в урочищі «Панський город» в селі Рованці біля Луцька. Роботи проводились в південно-східній частині поселення, розкрито 64 кв. м площі пам’ятки. Виявлено численні матеріали періоду пізнього середньовіччя XVI—XVIII ст., окремі уламки кераміки епохи бронзи та індивідуальні знахідки: крем’яні вироби, точила, мідній литовський солід Яна-Казимира 1664 р., фрагмент люльки, вкритий коричневою поливою, елементи взуття (фрагмент підкови та накладки на каблук) та деталь кінської збруї.

Таким чином встановлено наявність на досліджуваній території потужного шару періоду пізнього середньовіччя та край поселення бронзової доби. Роботи на пам'ятці будуть продовжені в інших її частинах цьогоріч.

Довідково:
Урочище «Панський город» — територія багатошарової пам’ятки доби бронзи, раннього заліза, давньоруського часу та пізнього середньовіччя. Впродовж Х—ХІХ ст. — лівобережне передмістя середньовічного Луцька. Відноситься до категорії «заплавних поселень», впродовж ХІІ—ХІІІ ст. передмістя мало цілком міський характер, розташовуючись обабіч давнього Дубенського шляху. Пам’ятка займає площу 30 га. Виявлена і частково досліджена у 1989—1990 р. С. Терським.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
07.05.201


Перші археологічні дослідження у Сирниках: археологи знайшли уламок багнета

Сьогодні експедиція ДП «Волинські старожитності» завершила рятівні археологічні роботи в селі Сирники Луцького району. Незважаючи на невелику площу дослідження (32 кв. м), археологам вдалося виявити два об’єкти епохи бронзи, численні фрагменти кераміки бронзового, давньоруського та пізньосередньовічного періодів. Культурний шар у межах дослідження був значно пошкоджений будівлями початку ХХ ст. та внаслідок подій, пов’язаних з Першою та Другою світовими війнами. Доказами цього є численні знахідки гільз, куль та шрапнелі вказаних періодів, а також деталь гвинтівки (упор багнета), ймовірно французької моделі Лебель.

Крім рятівних розкопок, було проведено розвідки на околицях села Сирники, що дозволяє уточнити межі та датування відомих тут історичних поселень. Зібрано підйомний матеріал на відомих в історіографії пам’ятках та виявлено одне поселення давньоруського часу з дуже пошкодженим культурним шаром на території господарського двору.

Варто наголосити, що археологічні дослідження у Сирниках проводились вперше. Вони дали нові дані про історію цього населеного пункту.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
13.04.201

Археологи знайшли сопла та іграшку

Цьогорічний польовий сезон Луцька рятівна археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» розпочала дослідженнями біля давньої православної обителі — Свято-Миколаївського монастиря в селі Жидичин Ківерцівського району. Це давнє місце, перша згадка про яке відноситься до 1227 року, є одним з центрів православ’я Волині, надзвичайно цікавою як в історичному, так і в археологічному плані пам’яткою.

Роботи тут проводяться у зв’язку з будівництвом нового храму, що має органічно вписатися в комплекс монастирських споруд. Наразі в розкопі, що точно повторює контури майбутнього будівництва, розкрито 216 кв. м площі, виявлено досить потужний культурний шар та різночасові знахідки.

— Знайдено вироби давньоруського часу, матеріали пізньосередньовічного та новітнього періодів з глини, каменю, скла та металів, — розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Віктор Баюк. — Хоча культурний шар розкопу значно пошкоджений результатами пізнішої діяльності, уже сьогодні можна стверджувати, що розкопки принесуть цікавий новий науковий матеріал з історії Волині.

Крім того знайдено кілька фрагментів глиняних сопел, котрі використовувалися при виплавці металу. Це доволі рідкісна знахідка. Нагадаємо, що кілька років тому в Жидичині знайдено чотири цілих металургійних сопла та фрагменти від кільканадцяти сопел. Археологи натрапили і на глиняну іграшку-коника.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
5.04.2012


Сторінка 10 з 18

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

LIKБЕЗ. Історичний фронт
Метою проєкту є популяризація історії України у найрізноманітніших форматах, оскільки саме адекватне бачення минулого є підставою української ідентичності та запорукою єдності країни. Початковою мотивацією для створення проєкту стала інформаційна протидія російській пропаганді, в якій історична риторика займає дуже вагоме місце.

YouTube-канал "Реальна історія"
Ведучий каналу Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми, якими спекулює росія.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

YouTube-канал "Локальна історія"
Сам проєкт стартував у 2013 р., а з 2018 р. має низку відеопроєктів про минуле України та світу. Тут ви знайдете багато різних "подкастів" та "списків відтворення" про різні аспекти життя, історії та археології України. На каналі виступають різні дослідники, а також є розділі щодо "усної історії" — свідчення живих очевидців різних подій.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

УКУЛЬТУРА / UCULTURE
Платформа для знайомства з українською культурою. Від професійних дослідників культури. Тут розповідають про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне, разом шукаємо відповідь на питання — як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення.

Ви знаходитесь тут: Головна