До уваги громадськості

Антракологія

Антракологія — науковий напрям, який займається вивченням викопного вугілля. В археології термін застосовується зазвичай у вузькому значенні: дослідження деревного вугілля для визначення деревних порід. До останнього часу термін антракологія був поширений переважно в західноєвропейській археології.

Спосіб забору матеріалу: флотація, просіювання, ручний забір зразків з ґрунту.

Отримуваний матеріал: рештки горілого дерева (деревне вугілля), які є залишками конструкцій, виробів, палива та інших залишків діяльності людини.

Методи визначення: вивчення мікроструктури деревини по трьох розрізах з подальшим порівнянням з даними існуючих визначників деревини.

Інструмент для визначення: мікроскоп.

Результати: при  задовільній збереженості структури деревини, породу дерева можна визначити до роду або й виду.

Методи інтерпретації: порівняльний аналіз, статистичні методи, картографування (останнє — при порівнянні матеріалів з різних пам’яток на великій території).

Інтерпретації: реконструкція рослинності і палеоландшафтів конкретних мікрорегіонів (матеріали з археологічних комплексів і культурного шару), виявлення локальних відмінностей сировинної бази деревообробки і визначення основних видів ділової деревини (матеріали з археологічних об’єктів, горілі залишки конструкцій), видів палива для опалення житла і виробничих процесів (матеріали з опалювальних пристроїв).

Дослідники в Україні: Марина Сергєєва.

Приклади праць:
Болтрик Ю.В., Горбаненко С.А., Кублій М.В., Сергеєва М.С., Яніш Є.Ю. Северинівське городище скіфського часу: екогосподарський аспект досліджень // Археологія і простір. — К., 2015. — С. 155—192 (АДІУ. — Вип. 4 (17))
Пуголовок Ю.О., Володарець-Урбанович Я.В., Горбаненко С.А., Сергєєва М.С., Яніш Є.Ю. Міждисциплінарні дослідження Глинського археологічного комплексу в 2014 році // Археологічні дослідження Більського городища — 2014. — Київ; Котельва, 2015. — С. 107—128.
Пуголовок Ю.О., Горбаненко С.А., Сергєєва М.С., Яніш Є.Ю. Палеоекологія околицьГлинського археологічного комплексу ХІІІ—XIV ст. // Археологія. — 2015. — № 4 — С. 109—128.
Сергеева М.С. Результаты определения пород древесины, происходящей с поселения Уч-Баш / Кравченко Э.А., Горбаненко С.А., Горобец Л.В., Кройтор Р.В., Разумов С.Н., Сергеева М.С., Яниш Е.Ю. От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины / Э.А. Кравченко (ред.). — К.: ІА НАНУ, 2015 — С. 295—296.

Марина СЕРГЄЄВА

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 травня 2016, 16:37

Палеопатологія

Палеопатологія — наука, яка вивчає захворювання давніх людей та адаптацію людини до зовнішнього середовища через реакцію організмів на соціальні та природні впливи. Палеопатологія є синтезом медицини, антропології, історії та екології.

Спосіб збору матеріалу: ретельний відбір ПОВНИХ, по можливості до найдрібніших фрагментів кісток, скелетів з поховань, знайдених в процесі архeологічних розкопок або розвідок. Критично важлива ретельна фіксація археологічного контексту.

Методи визначення: морфологічні спостереження; рентгенологія; електронна мікроскопія, гістологія; визначення ДНК збудника захворювання; біохімічний аналіз.

Інструменти для морфологічного спостереження: лупа, бінокуляр, мікроскоп, штангенциркуль, фотоапарат.

Результат: діагностика посмертних змін, захворювань та станів на межі норми та патології на кістках та зубах людей з поховань, знайдених в процесі археологічних розкопок.

Методи інтерпретації: диференційний діагноз, порівняльний і статистичний методи.

Інтерпретації: поширення зубних, метаболічних, інфекційних захворювань, травм та морфологічних особливостей скелету на певній території в певну епоху дозволяє визначити родинні зв'язки, рівень пристосованості популяції до природних умов середовища та соціальних стресів, встановити приналежність людини чи групи людей до певного соціального прошарку, реконструювати основні заняття, професії на індивідуальному рівні, та тип господарювання на популяційному рівні.
Вивчення присмертних та посмертних змін на кістках дозволяє визначити причину смерті, особливості поховальних ритуалів а, отже й дає вихід на певні елементи духовної культури взятої групи населення. Дослідження прижиттєвих маніпуляцій з людським тілом (наслідки хірургічного втручання — трепанацій, ампутацій), процесів загоєння травм, хабітуальних змін на зубах й кістках, дає уяву про рівень медичних знань та гігієнічних звичок в певний період часу на взятій території.
Посмертними змінами на скелеті займається тафономія.
Важливими напрямками палеопатології є військова антропологія або антропологія полів битв та остеобіографія.

Дослідники в Україні: Олександра Козак, Ольга Мінейко, Юлія Ушкова.

Приклади праць:
Козак О.Д. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студі. — Київ, 2010.
Козак О., Шульц М. Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах з давньоруського Києва) // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 60—69.
Kозак О. Захворювання жителів Переяслава ХІ—ХІІ ст. та можливості біо-соціальних реконструкцій // Наукові записки з української історії. — Переяслав-Хмельницький, 2008 — Вип. 20. — С. 104—116.
Козак О.Д. Жителі сотенного містечка Стайки XVII—XVIII ст. (за матеріалами біоархеології) // Історична антропологія та біоархеологія України. — Київ, 2014. — Вип. 1. — С. 116—130.

Олександра КОЗАК

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 травня 2016, 16:37

Дендрохронологія

Дендрохронологія: науковий метод датування, який базується на аналізі річних кілець дерева. В його основі лежить врахування впливу погодно-кліматичних умов на змінність товщини річних кілець дерева.

Спосіб забору матеріалу: забір відповідних фрагментів дерева під час археологічних досліджень: відрізків деревних стовбурів або великих предметів, в якій видні річні кільця.

Отримуваний матеріал: деревина, придатна для дендрохронологічного аналізу.

Методи визначення: вивчення послідовності річних кілець різної ширини у відібраному зразку дерева з наступним зіставленням з існуючою дендрохронологічною шкалою.

Інструменти для визначення: збільшувач зображення (мікроскоп), вимірювальні пристрої (лінійка, штанген-циркуль).

Результати: отримання абсолютних та / або відносних датувань для об’єктів або культурного шару, звідки походить зразок дерева.

Методи інтерпретації: порівняльний аналіз.

Дослідники в Україні: Михайло Сагайдак, Северин Сагайдак.

Приклади праць: Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ: Проблеми топографії, стратиграфії, хронології. — К.: Наукова думка, 1991.

Окремим розділом дендрохронології є дендрокліматологія — наука, яка вивчає взаємозв’язок між річними кільцями дерев і метеорологічними величинами. В українській археології зазначений метод не практикується.

Марина СЕРГЄЄВА

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 травня 2016, 16:37

Палеоетноботаніка

Палеоетноботаніка — підрозділ палеоботаніки, що вивчає рослини у взаємодії «людина—рослина» у давнину: культурні рослини і бур’яни-супутники людської діяльності. Як альтернативу використовують також термін «археоботаніка», що вказує на походження матеріалів з археологічних досліджень.

Спосіб забору матеріалу: флотація, огляд кераміки, випадкові знахідки скупчень у ході археологічних досліджень.

Отримуваний матеріал: зернівки і насіння або їх відбитки на кераміці культурних рослин і антропохорів (бур’янів-супутників людської діяльності); диких рослин, що входили до раціону харчування давньої людини й були об’єктом збиральництва.

Методи визначення: за параметрами (розміри і їх співвідношення), морфологічними ознаками.

Інструменти для визначення: збільшувач зображення (лупа, мікроскоп, тощо), вимірювальний пристрій (лінійка, міліметрівка, точна масштабована фото фіксація тощо).

Результати: встановлення по можливості видової приналежності зернівок і насіння культурних і диких рослин-антропохорів.
Методи інтерпретацій: статистичні методи, порівняльний аналіз тощо.

Інтерпретації: встановлення асортименту вирощуваних рослин, комплексу зернового господарства (за культурними рослинами), рівня техніки обробітку ґрунту визначення періодів вирощування (ярові й озимі культури) (за бур’янами і культурними рослинами), засміченості полів — тривалості їх використання, частково аналіз палеоекології [екології у давнину] (за бур’янами) тощо.

Дослідники в Україні: Сергій Горбаненко, Наталія Козловська, Галина Пашкевич.

Приклади праць (доступні в інтернеті):
Пашкевич Г.О. Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. — К., 2006. — 145 с. eknigi.org | michael-engel.io.ua (фото сторінок) | academia.edu | chtyvo.org.ua
Горбаненко С.А., Журавльов О.П., Пашкевич Г.О. Сільське господарство жителів Пастирського городища. — К.: Академперіодика, 2008. — 188 с. academia.edu | chtyvo.org.ua
Горбаненко С.А., Пашкевич Г.О. Землеробство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. — І тис. н. е.). — К.: Академперіодика, 2010. — 316 с. academia.edu | ua.bookfi.org | bookre.orgchtyvo.org.ua

Сергій ГОРБАНЕНКО

 

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 травня 2016, 16:38

Природничі методи в археології

1. Біологія
1.1. Антропологія (палеоантропологія)
1.1.1. Етнічна антропологія
1.1.2. Палеопатологія
1.2. Зоологія (археозоологія)
1.2.1. Звірі / ссавці (теріологія, археотеріологія)
1.2.2. Риби (іхтіологія, археоіхтіологія)
1.2.3. Птахи (орнітологія, археорнітологія)
1.2.4. Молюски (малакологія, археомалакологія)
1.3. Ботаніка (палеоботаніка)
1.3.1. Палеоетноботаніка (археоботаніка)
1.3.2. Дендрологія
1.3.2.1. Дендрохронологія
1.3.2.2. Антракологія
1.3.3. Спорово-пилковий аналіз (палінологія)

2. Гео-науки
2.1. ГІС-технології
2.2. Петрографічний
2.2.1. Петрографія
2.3. Палеопедологія
2.3.1. Мікроморфологія
2.3.1. Геоархеологічний підхід

3. Фізико-хімічні методи
3.1. Абсолютне датування
3.1.1. Термолюмінісцентний
3.1.2. Амінокислотний
3.1.3. Радіологічний
3.1.3.1. Радіовуглецевий
3.1.3.2. Калій-аргоновий
3.1.3.3. Трековий
3.1.3.4. Нерівновісноурановий
3.1.3.5. Радіоберилієвий
3.1.3.6. Радіокремнієвий
3.1.3.7. Іоній-урановий
3.1.4. Палеомагнітний
3.2. Спектральний аналіз
3.3. Трасологічний
3.4. Металографічний

Шановні колеги! Список має поповнюватися й уточнюватися. Приєднуйтесь!

Останнє оновлення на Середа, 13 грудня 2017, 12:31

Сторінка 3 з 8

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості