До уваги громадськості

ВОЛИНСЬКИЙ ПАНТЕОН

12 травня 2015 року у приміщенні Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки відбулася презентація науково-популярного видання Олександра Дем’янюка та Геннадія Гулька «Волинський пантеон: Схід—2014». У книзі зібрано відомості про волинян, які загинули під час проведення антитерористичної операції на сході України у 2014 р. Автори намагалися опрацювати й максимально об’єктивно подати зібраний ними матеріал, що стало незначною краплиною в увічненні пам’ятні новітніх героїв Української держави. Видання здійснене за фінансової підтримки Благодійного фонду «Волинь 2014».

На заході були присутні представники військоматів, яким було передано 12 примірників книги, волонтерів, широкої громадськості. Директор музею Ігор Пасюк передав також 12 примірників Олексію Златогорському для поширення їх на сході серед воїнів, вчителів та небайдужої громадськості.

Олександр Дем’янюк, співавтор видання, зазначив, що написання і збирання матеріалів давалося досить важко у плані моральному. Він не впевнений, що зможе продовжити її – адже біографії усіх 96 волинян, що загинули на сході протягом військових подій 2014 року він мусив «пропустити» через себе. «Активні військові дії принесли велике горе в десятки волинський сімей... — зазначив він. – Вкотре підтверджується вічна істина – смерть забирає від нас найкращих, переважно молодих, які багато доброго могли би звершити у своєму житті для України».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Середа, 13 травня 2015, 14:47

ВОЛИНЯНИ З МІСІЇ "ЧОРНИЙ ТЮЛЬПАН" ПОВЕРНУЛИСЯ ДОДОМУ

27 квітня завершилось десятиденне перебування волинських волонтерів місії «Чорний тюльпан» Олексія Златогорського, Миколи Собуцького, Андрія Трофімука та Юрія Сковороди у зоні АТО. За цей період волиняни обстежили місця боїв у Пісках, Дебальцево, Мариновці, Іловайську, Ольховатці, на Савур-Могилі та інші.

Завдяки допомозі Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» місія «Чорний тюльпан» отримала рефрижератор-мерседес, що досить вчасно замінив наші «втомлені» машинки. За що дуже дякуємо меценатам.

В останні дні перебування волинян у ЗМІ з’явилися повідомлення, що денееровцями захоплена українська диверсійна група, яка їздить на машинах «Груз 200» з червоними хрестами. «Це заставило нас трохи похвилюватися, — говорить один із волонтерів. – Адже нас знають з двох сторін конфлікту. І налагоджені контакти розвалити такими повідомленнями досить легко. Та все минулося добре».

Волинських волонтерів чекають нові виїзди. Адже війна, нажаль, триває...

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

На кордоні Донецької області Іловайськ
Ольховатка Савур-Могила
Савур-Могила Савур-Могила
Савур-Могила Дебальцево
Дебальцево Мариновка
Мариновка Углегорськ
Останнє оновлення на Середа, 13 травня 2015, 15:04

ЗАПРОШУЄМО НА ТВОРЧУ ЗУСТРІЧ З ГОЛОВНИМ РЕДАКТОРОМ ЖУРНАЛУ «А+С» БОРИСОМ ЄРОФАЛОВИМ

Запрошуємо на творчу зустріч з головним редактором журналу «А+С» Борисом Єрофаловим 7 квітня 2015 р. о 16:00 год.

Місце проведення: читальна зала Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г.Заболотного, Київ, просп. Перемоги, 50 (м. Шулявська)

Борис Єрофалов — архітектурознавець, архітектурний критик, академік Української академії архітектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, професор Міжнародної академії архітектури.

На зустрічі переважно мова йтиме про два видання, що присвячені Києву. Автором «Архітектурного атласу Києва» є Борис Єрофалов, а в другому виданні — «Kiev otherwhere» — він є упорядником спільно з Андрієм Шалигіним.

Ці дві книжки доповнюють і продовжують одна одну. В «Архітектурному атласі Києва» представлено сто найбільш цікавих, відомих, а іноді й зовсім неочікуваних та екзотичних об’єктів, що поділені на десять епох — від періоду Київської Русі до років Незалежності. Кожна епоха супроводжуються оригінальною мапою відповідного періоду.

В іншому виданні зібрано й представлено графічні й архітектурні матеріали про Київ за дві тисячі років, які сьогодні своїми очима побачити в місті неможливо. У книжці йдеться про: проспективні міркування щодо Києва, якого ніколи не було; просторово-пластичні символи, що залишилися в історичній і культурній пам’яті міста; роздуми про нереалізовані архітектурні проекти.

Згадані видання будуть корисними не лише архітекторам і будівельникам, представникам інших суміжних професій, але й усім, хто закоханий у наше місто — прекрасний і вічний Київ.

Під час проведення презентації маленьких дітей віком до 7 років можна буде залишити під наглядом спеціалістів в ігровій кімнаті.

Контакти:

Тел.: 456-01-72

Адреса веб-сторінки: dnabb.org

Останнє оновлення на Понеділок, 06 квітня 2015, 13:46

ТІЛА 34 ВІЙСЬКОВИХ ВОЛОНТЕРИ ВИВЕЗЛИ З ЗОНИ АТО

Протягом 10 днів у зоні АТО в складі місії «Евакуація—200» («Чорний тюльпан») перебували волиняни Олексій Златогорський, Андрій Трофімук, Микола Собуцький та Юрій Сковорода.

Як повідомляє сайт ВГО «Союз «Народна пам’ять» їм на зміну виїхала нова команда пошуковців, які продовжать евакуацію тіл загиблих військових.

На протязі вказаних десяти днів наші хлопці змогли вивезти на територію, що підконтрольна українським військовим, 34 загиблих українських військовослужбовців: 22 «кіборга» з Донецького аеропорту і 12 тіл з інших бойових точок (Дебальцево, Старобешево, Авдіївка, Комсомольське тощо).

Всі вони передані органам судово-медичної екпертизи для подальшої ідентифікації осіб.

Є надія, що всі будуть опізнані і відправлені у рідні краї, щоб родичі могли гідно відправити в останню путь своїх синів, батьків, чоловіків.

Волонтери забирають бійців не тільки з моргів — з приходом весни роботи проводяться і на полях битв.

Місія «Евакуація—200» проходить в зоні АТО під керівництвом Управління військово-цивільного співробітництва Міністерства оборони України, Національного військово-історичного музею. Її мета — пошук і евакуація тіл військовослужбовців, які загинули під час збройного конфлікту на сході країни.

З вересня минулого року волонтери місії «Чорний Тюльпан» виявили та евакуювали близько 535 загиблих військовослужбовців.

Волиняни, які приймали участь в місії, висловлюють щиру подяку за підтримку і допомогу Волинському відділенню ВО «Свобода», ГО «Автомайдан України», Благодійному фонду «Волинь—2014», ПП «Лінник», Ігору Алєксєєву та Юрію Цейко.


КНЯЗІВСЬКІ ПЕЧАТКИ З ШАЦЬКОГО ГОРОДИЩА, ЩО В УРОЧИЩІ САД

Давньоруські князівські печатки опинились в колі інтересів істориків ще з кінця ХІХ ст., коли їх зростаюча кількість надала можливість зробити перші спроби узагальнень. З цього часу  атрибуція та класифікація печаток почали відігравати роль цінного історичного джерела. Інші  назви печаток – булли, молівдовули, привісні печатки. Використовувались вони для закріплення важливих документів чи грамот, які часто відсилались на віддалені території. Зображення на буллі сприяли ідентифікації власника, а неможливість прочитання документу до зірвання печатки гарантувало конфіденційність.

Важливими знахідками з Шацького городища є три вислі печатки, опис яких проведений в хронологічній послідовності їх появи.

Перша печатка на лицевій стороні має погрудне зображення святого Андрія, на звороті напис «WT АНДРЕЯ». Стилістично вона близька до печаток Ратібора, що може бути свідченням їх синхронності. Можна припустити, що вона належала комусь з княжих намісників рубежу ХІ—ХІІ століть.

Варто відзначити, що боярин Ратібор був довіреною особою князя Всеволода Андрія Ярославовича, який задля контролю віддалених князівств призначає боярина удільним князем (1079—1081 рр.). Після смерті Всеволода Ратібор вірно служить його сину — Володимиру Мономаху. Що стосується намісника Всеволода Ярославовича з іменем Андрій, то варто зазначити, що в літописах така постать ні разу не згадується. Хто ж є власником неідентифікованої печатки? Можливо, сам князь, хресне ім’я якого Андрій? Ця загадка є досі актуальна для сучасних сфрагістів.

На лицевій стороні другої печатки зображено погруддя архангела Михаїла, а на звороті — напис в три рядки «ДЪНЪСЛОВО». Ця печатка належить полоцькому, новгородському, турівському, а пізніше і великому київському князю Святополку Михайлу Ізяславовичу (1050—1113). Такий тип печатки використовувався після Любецького з’їзду князів 1094 року в місті Любечі, метою якого було домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі. Учасниками Любецького з’їзду були великий князь київський — Святополк Ізяславович, переяславський — на той час князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Ігорович, теребовльський князь Василько Ростиславович. На з’їзді князі домовились про припинення міжусобних війн і проголосили засаду вотчинності, на підставі якої кожний князь мав володіти тими землями, що ними володів його батько, і зобов’язувався не зазіхати на володіння інших князів. Таким чином напис «ДЪНЪСЛОВО» використовувався на печатках всіх князів — учасників з’їзду, як нагадування про домовленості.

Останнє оновлення на Понеділок, 16 березня 2015, 20:45 Детальніше...

Сторінка 4 з 7

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості