До уваги громадськості

Відкрито археологічну виставку в Дубенському замку

Матеріальна культура давнього населення Дубенщини відтепер відкрита на постійнодіючій експозиції в замку князів Острозьких. На ній представлені знаряддя праці та різноманітні предмети людського ужитку починаючи від найдавніших часів і до утворення руської держави. Експозиція має назву «Нетлінна пам’ять віків» і по суті є реорганізованою частиною колишнього краєзнавчого музею. Вона поєднує в собі компактність і повноту висвітлення доісторичного минулого краю. В ній відображені всі періоди розвитку древніх людських культур на Дубенщині. Помітне місце тут займають модель-реконструкція гробниці кулястих амфор з села Івання (біля 2580 року до н. е.), парадна бойова сокира та браслет з курганних поховань в селі Івання (1600—1400 роки до н. е.), колекція кам’яних свердлених сокир та поховальні інвентарі культур шнурової кераміки з сіл Волиця, Привільне, Липа, Мокре (остання чверть ІІІ — перша половина ІІ тис. до н. е.), колекція пізньотрипільських сокир (кінець IV — початок ІІІ тис. до н. е.), амфора ранньозалізного віку VII—VI ст. до н. е. з-під Острога, поховальні інвентарі та трупоспалення в урні з гепідського могильника ІІІ—IV ст. з селіДитиничі, рештки скелету мамонтів та багато інших цікавих експонатів. Автор концепції виставки — науковий працівник заповідника Юрій Пшеничний.
У відвідувачів залишиться незабутнє враження від огляду древніх знарядь праці, керамічних виробів, предметів озброєння, прикрас, сакральних виробів. Експозиція дає можливість скласти уявлення про багатоманітність людської культури Дубенського краю, наблизитися до розуміння цілком відмінного пізнання світу і пристосування до нього тих людей, які жили тут задовго до нас.

Довідково:

Переважна більшість експонатів, які експонуються, була зібрана ще в 30—40-х роках минулого століття. Тоді на Дубенщині археологічні дослідження проводили Михайло Островський, Юрій Шумовський, Олександр Цинкаловський, Ігор Свєшніков. Санкціонував їх Варшавський археологічний музей, делегатами якого і були в 30-х роках ці археологи. Частина археологічних знахідок була передана у Варшаву, поповнивши фонди музею, а окремі експонати і зараз можна побачити в його експозиції. Однак і в самому Дубні з 1936 року почав діяти перший музей, який носив антрополого-археологічне спрямування. Його організаторами стали викладачі дубенської гімназії: Антон Шульмінський та Юрій Шумовський. Музей розташовувався на другому поверсі міської ратуші. Активні археологічні пошуки дозволили за короткий час поповнити його колекції новими експонатами та привернути увагу до археології Дубенщини наукові кола Польщі.

Збереженню археологічних колекцій під час німецької окупації слід завдячувати Михайлу Островському. Напередодні окупації Дубна, він вивіз експонати по селах району, а частину заховав у місті. Навіть в роки війни дослідник продовжував проводити археологічні розвідки. Його зусиллями музейна експозиція швидко відновила свою роботу після закінчення війни.
В наступні десятиліття існування музею були зроблені вагомі археологічні відкриття, які стосувалися періоду мідного, бронзового, залізного віку, римського і давньоруського часів. Ігорем Свєшніковим були дослідженні курганні поховання бронзового віку та гробницю кулястих амфор біля села Івання, могильник в селі Дитиничі. Біля села Зелений Гай було виявлено скарб крем’яних серпів ранньозалізного віку, досліджений Віталієм Коноплею. Відбулися археологічні розкопки на Листвинському та Жорнівському городищах під керівництвами Романа Чайки і Богдана Прищепи. Микола Пелещишин провів розкопки на поселені доби міді в селі Листвин, дослідивши селища лендельської та пізньотрипільської культур. За час, який сплинув від припинення функціонування краєзнавчого музею у Дубні з 1996 року, постійно відбувалися археологічні експедиції гуртківців-археологів під керівництвом Віталія Ткача. Завдяки наполегливості керівника і членів клубу «Едельвейс» було відкрито більше сотні нових пам’яток археології, а фонди історико-культурного заповідника поповнилися новими інформативними і цінними знахідками. Тож найкращі матеріали з археологічних досліджень, які з деякими перервами, тривали на Дубенщині вісімдесят років, нині доступні для огляду всіх бажаючих.

 

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
13.02.2012

Останнє оновлення на Понеділок, 18 лютого 2013, 16:23

Кожен може взяти участь у розкопках

Відтепер кожен охочий може спробувати себе в ролі археолога. ДП «Волинські старожитності» пропонує таку можливість усім охочим.
Цього року можна вибрати із трьох експедицій: 1—2 липня на березі озера Люцимер в Шацьку, 8—28 липня на березі Стиру у Старому Чорторийську та 15 липня — 4 серпня у Турійську.
Кожне місце розкопок по-своєму привабливе. Щодо першої, то досить сказати, що знахідки останніх років у цьому селищі наштовхнули науковців на думку, що саме у Шацьку локалізується літописне місто Рай. Хоча досі прийнято було вважати, що Рай розташовувався поблизу села Яревище Старовижівського району. У Шацьку знайдено чимало цікавих та унікальних знахідок: перші українські монети, карбовані у Львові, князівські булли (вислі печатки), застібки до книжок, унікальний кістяний драконо-вовк та інші.
Топонім Старий Чорторийськ говорить сам за себе. Це давня вотчина князів Чорторийських. У цьому селі розташовані два городища давньоруського часу ХІ—ХІІІ століть. На одному з них виявлено також сліди поселень доби неоліту та бронзи, а у пізньому середньовіччі тут розташовувався князівський замок.
Про турійське городище відомий дослідник Павло Раппопорт у своїй книзі «Військова архітектура західноруських земель X—XIV ст.» писав наступне:: «Існує ціла низка волинських городищ, що має штучно надану їм округлу форму. Найпростіші з них являють собою невеликі круглі площадки без валів, захищені зі всіх сторін болотом. Таким, наприклад, є городище у Турійську, розташоване на лівому берез р. Турії, на плоскій, сильно заболоченій рівнині». Раппопорт визначає городище унікальним для Західної України і його підтримують більшість дослідників. Археологами різних часів знайдено на ньому вироби з кераміки, заліза, скла, бронзові і срібні прикраси давньоруського часу Х—ХІV століть. Турійськ, як відомо, є літописним містом і перша згадка про нього належить до 1097 року у зв’язку з Любецьким з’їздом князів. У 1545 році Турійськ належав князю Роману Сангушкові, який мав тут замок, що знаходився серед багон над річкою Турією, де було колись старе городище. В XVIII столітті Турійськ належав до Оссолінських, які побудували в містечку палац, а у 1812 році перейшов у власність родини Ожешків.
Охочі взяти учать у розкопках можуть зателефонувати за номером 28-62-80. Запитувати Руслану Філюк.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
9.06.2011


У ЛЮБОМЛІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА ПРО ШАЦЬК

Знахідки, передані в музей
Директор музею О. Остапюк проводить екскурсію

У Любомльському краєзнавчому музеї відкрито виставку присвячену 600-річчю першої письмової згадки про селище Шацьк. Виставку відкривали перший заступник голови Шацької РДА Віктор Плейтух, заступник голови з гуманітарних питань Любомльської РДА Володимир Склянчук, начальник відділу культури і туризму Шацької РДА Орися Мелюх, начальник відділу культури і туризму Любомльської РДА Володимир Дячук.

В експозицію увійшли матеріали з археологічних розкопок, які проводило ДП «Волинські старожитності» в 2009—2010 роках. та експонати зібрані працівниками музею. Серед них унікальні свинцеві князівські печатки, срібні персні та монети, великий асортимент кераміки, речей побуту та озброєння, що були зібрані на городищі в Шацьку, в урочищі Сад та на його околицях. Представлено і зразок герба, який був розроблений на основі вищеперерахованих археологічних знахідок . Виставку вдало проілюстровано картинами та малюнками шацького художника Миколи Крата. На також є значна кількість літератури, присвяченої історії Шацька, його природі та культурі. Особливості рельєфу та розвиток населених пунктів відображені на давніх документах та картах району.

Виставка діятиме протягом трьох місяців. Музей знаходиться за адресою м. Любомль, вул. Незалежності, 33. Час роботи з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 14.00. Вихідні дні: субота, неділя. Тел. (03377) 242-56. Ціна вхідного квитка: для дорослих — 2 гривні, для дітей — 1 гривня.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

30.03.2011

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 20:00

ВОЛИНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ЗУСТРІЛИСЯ ІЗ ШКОЛЯРАМИ

Поки тривають сезонні археологічні «канікули», працівники ДП «Волинські старожитності», окрім проведення археологічних експертиз, намагаються якнайширше інформувати громадськість про свою діяльність.
17 лютого 2011 року, відбулася зустріч з педагогічним колективом та учнями Заборольської школи Луцького району Волинської області. Приводом для зустрічі стали не лише вихід книги про пам’ятки археології Луцького району, а й перспективи археологічних досліджень у селі у цьому році.
Олексій Златогорський розповів про археологічні дослідження на Волині у 2009—2010 роках, зазначивши, що протягом цього періоду дослідження проводилися майже на 40 пам’ятках, ознайомив з методикою проведення археологічних досліджень. «На території села Забороль, — зазначив він, — є аж шість (!) археологічних пам’яток від доби бронзи до давньоруського часу. І можливо цього року, на одній із ній будуть проведені рятівні розкопки». У своїй розповіді директор ДП «Волинські старожитності» наголосив також на важливості збереження історичної спадщини, яка останніми роками зухвало нищиться і забудовниками і «чорними» археологами.
Віктор Баюк показав слухачам цікаві цьогорічні знахідки з розкопів, привернувши увагу учнів до шпори та її призначення, давньоруських стріл та інших артефактів. Зустріч завершилась передачею до бібліотеки школи нового видання «Пам’ятки археології Луцького району».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Довідка.

На території села Забороль відомо шість пам’яток археології:
1. В північній частині села, на південь від торгового центру і дороги Луцьк—Устилуг — селище давньоруського періоду ХІ—ХІІІ ст.
2. На західній околиці села — селище давньоруського періоду ХІ—ХІІІ ст. Пам’ятка частково зруйнована кар’єром колишнього цегельного заводу.
3. За 0,5 км на північний захід від села, де розташовані корпуси цегельного заводу — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи і давньоруського періоду ХІ—XIV ст. Пам’ятка частково зруйнована будівельними роботами.
4. На східній околиці села, за 100 м на південь від дороги Луцьк—Устилуг, поблизу греблі ставка — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи і давньоруського періоду ХІІ—XIІІ ст.
5. За 0,5 км на схід від села, за 200 м на південь від дороги Луцьк—Устилуг — поселення давньоруського часу.
6. Біля села — курган доби бронзи.

21.02.2011

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 22:34

Лівенцівська фортеця під загрозою забудови!

Нещодавно до Інституту археології НАНУ та Київського осередку САУ від ростовських археологів надійшла вкрай тривожна інформація. Нам повідомляють про те, що територія Лівенцівського археологічного комплексу біля Ростова-на-Дону опинилася перед загрозою забудови. Рішення, яким надано право на будівництво тут сучасних котеджів, вочевидь незаконне. Звертає на себе увагу, що ситуація повністю є тотожною до тих, що також мають місце в Україні.
Головною складовою комплексу є всесвітньо відома Лівенцівська фортеця. Її досліджував наш спілчанин, на жаль вже покійний, С.Н. Братченко. Отже, ми аж ніяк не можемо бути осторонь того, що відбувається. Перелік наших реальних можливостей впливати на стан справ у Російській Федерації є вкрай обмеженим, але слово з нашого боку не буде зайвим. Отже прийняте рішення звернутися до губернатора Ростовської обл. В.Ю. Голубєва з листом, що наводиться нижче.

Останнє оновлення на Неділя, 10 лютого 2013, 12:32 Детальніше...

Сторінка 7 з 7

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості