Наші новини

Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому

Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому

Унікальні свідчення перебування давньої людини досліджуються в околицях сучасного Меджибожа, що на Хмельниччині. Виявлено рештки найдавніших в рівнинній Україні стоянок, вік яких становить не менше 900—1200 тис. років тому.

Польовий міжвідомчий семінар, що відбувся 20—25 травня 2017 р., за участі фахівців нашого інституту, а також Інституту географії НАН України, Українського державного геологорозвідувального інституту та Державного історико-культурного заповідника "Межибіж", проводився на базі Ніжньопалеолітичної експедиції Інституту археології НАН України при підтримці Державного історико-культурного заповідника "Межибіж". Під час роботи семінару були обстежені багатошарові місцезнаходження Меджибіж А та Головчинці-1, вивчалися геологічні та геоморфологічні умови залягання виявлених тут архаїчних кам’яних виробів. Новими дослідженнями підтверджено ранньоплейстоценовий вік відкладів, що містять археологічні рештки.

Зокрема, кам’яні знаряддя на місцезнаходженні Головчинці-1 знайдені у викопних ґрунтах широкинського етапу (та безпосередньо давніших фаціях), які формувалися не менш, ніж 900—1200 тис. років тому. Такий давній вік добре узгоджується і з геоморфологічним положенням Головчинського місцезнаходження, розташованого поблизу зовнішньої межі найдавнішої четвертинної тераси Південного Бугу, де рельєф сформувався безпосередньо раніше — у еоплейстоцені або пізньому пліоцені.

Подібний давній вік ймовірно мають найдавніші верстви із археологічними знахідками на місцезнаходженні Меджибіж А. Ландшафти широкинського етапу характеризувалися поширенням лісів. Давні люди відвідували береги водних потоків, поновлюючи тут запаси кам’яної сировини, виробляючи знаряддя та полюючи на тварин. Відкриті тут кам’яні вироби супроводжуються рештками представників вимерлої фауни ссавців із ознаками розділки та споживання давньою людиною.

Місцезнаходження Меджибіж та Головчинці наразі є найдавнішими пам’ятками нижнього палеоліту України на територіях на схід від Карпат. Археологічні рештки наймолодших епізодів заселення датуються тут близько 400 тис., найдавніших — близько 1,2 млн. років тому. Меджибізькі пам'ятки надають унікальні дані для відтворення палеоекологічних рис минулого та умов першого проникнення давньої людини на Східноєвропейську рівнину. Подальше мультидисциплінарне дослідження нижнього палеоліту в околицях Меджибожа і прилеглих територіях басейнів річок Південний Буг та Дністер є пріоритетним напрямком вітчизняного палеолітознавства.

Джерело: сайт Інституту археології НАН України.

Останнє оновлення на П'ятниця, 02 червня 2017, 08:19

АДІУ, 2017, вип. 2 (23). Анонс

До уваги фахівців і шанувальників археології та давньої історії України!

Найближчим часом Інститут археології НАН України видає в серії «Археологія і давня історія України» черговий збірник наукових праць: вип. 2 (23), великий за обсягом і, безумовно, важливий і цікавий за змістом — «Старожитності раннього залізного віку».

Збірник присвячено 110-річчю від дня народження видатного євразійського археолога, засновника київської школи археології раннього залізного віку, Лауреата державної премії України, професора Олексія Івановича ТЕРЕНОЖКІНА.

У збірнику представлені статті українською, російською, англійською мовами, що належать фахівцям в галузі археології раннього залізного віку — представникам семи країн. Приємного знайомства з новим виданням Інституту археології НАН України!

Зі змістом збірника можна ознайомитися на сторінці Серії «Археологія і давня історія України»


Археологічна географія

Шановні колеги!

Польовий комітет ІА НАН України готує збірник "Археологічна географія".
Заплановано такі теми:
1. Археологічні карти регіонів та мікрорегіонів.
2. Кургани, як маркери давніх шляхів.
3. Артефакти (випадкові) — індікатори транспортної мережі.
4. Локаціїйний аналіз артефактів і па’мяток.
5. Пошук залишків стародавньої інфраструктури: водні шляхи, броди, переправи.
6. Місця давніх гаваней — археологічні ознаки.
7. Хорологія оборонних споруд.
8. Просторова археологія — теорія та практика.
9. Археобіологія та порівняльна географія.

Статті слід подати до 21 листопада 2017 р. за адресою "< Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду > з приміткою збірник "Археологічна географія". Для перших 10 статей, що надійдуть, обсяг не обмежений.

З правилами щодо оформлення статей можна ознайомитися тут: vgosau.kiev.ua.

З повагою, польовий комітет.

Останнє оновлення на Понеділок, 10 квітня 2017, 18:27

Книги для Жешівського університету

Шановні колеги!

Хто має бажання і можливість передати до бібліотеки Інституту археології Жешівського університету (Польща) свої монографії чи збірники, просимо звертатися до Сергія Горбаненка до вівторка, 4 квітня) (на пропозицію Ярослава Погоральського).


Круглий стіл польських та українських археологів «Середньовічна археологія. Нові відкриття»

29 березня в музеї археології Інституту археології НАН України відбувся Круглий стіл польських та українських археологів «Середньовічна археологія. Нові відкриття», в якому взяли участь дослідники Інститутів археології НАНУ і ПАН, Національного університету «Львівська політехніка», Музею землі хелмської, представники Посольства Польщі в Україні . Директор Інституту археології та етнології ПАН Анджей Буко зробив доповідь про унікальні дослідження в Бодзі “Bodzia. Elitarny cmentarz z początkó w państwa Polskiego”, презентував однойменну монографію (Warszawa, 2016), а також розповів про головні задачі та проблеми досліджень в Холмі. Юрій Лукомський (Інститут українознавства НАН України ім. І. Крип’якевича) вже детально доповів про розкопки в 2013—2014 роках спільної україно-польської експедиції храму Пресвятої Богородиці ХІІІ ст. в Холмі, де був похований відомий державний діяч князь Данило Галицький, якому папа Іннокентій ІV надав титул короля Русі. Відбулася також презентація двох спільних колективних монографій, присвячених цим дослідженням, що вийшли друком минулого року у Львові та Холмі («Король Данило Романович: культурна і державотворча спадщина його доби» та «Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do bazyliki PW. Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013—2014”). Гліб Івакін розповів про головні результати археологічного вивчення Десятинної церкви 2005—2011 років. Всеволод Івакін доповів про останні цікаві знахідки в Києві (Феофанія, Поділ, "град Володимира", Китаєве) енколпіонів, хрестиків, браслетів, товарних пломб, поховань Х ст. з прикрасами, житла празько-корчацької культури VI—VII ст., ділянки шляху з Києва на Вишгород тощо. Провів екскурсію і надавав роз’яснення по виставці із знахідкам 2016—2017 років.

Відбулася розмова про перспективні напрямки потенційної співпраці українського та польського академічних археологічних інститутів та обмін науковою літературою. Директори обох інститутів (Віктор Чабай і Анджей Буко) домовились про відновлення угоди про співпрацю обох установ. Круглий стіл засвідчив результати плідної співпраці археологів двох країн та традиційно дружні відносини між ними.


Сторінка 1 з 23

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Ви знаходитесь тут: Наші новини