Наші новини

Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму

Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму.  — Київ; Луцьк: ІА НАН України, 2011 — 272 с., 196 рис.

До уваги читачів пропонується монографія з археології Криму за доби пізньої бронзи та раннього заліза, що є узагальненням археологічного матеріалу, відомого як кизил-кобинська культура. Розглянуто і проаналізовано матеріальну культуру пам’яток Західного Криму, здійснено хронологічне визначення її комплексів і їх синхронізацію із іншими регіонами. Кизил-кобинська культура подається у контексті загальнопричорноморської культурно-хронологічної схеми. Усебічно розглянуто питання матеріальної культури, належної літописним таврам.
Для істориків, археологів, викладачів вишів і шкіл, студентів, а також усіх, хто цікавиться старожитностями півдня сучасної України.

Вниманию читателей предлагается монография по археологии Крыма эпохи поздней бронзы и раннего железа, являющаяся обобщением археологического материала, известного как кизил-кобинская культура. Рассмотрена и проанализирована материальная культура памятников Западного Крыма, определены хронологически ее комплексы и синхронизированы с другими регионами. Кизил-кобинская культура подана в контексте общепричерноморской культурно-хронологической схемы. Всесторонне рассмотрен вопрос материальной культуры, принадлежащей летописным таврам.
Для историков, археологов, преподавателей вузов и школ, студентов, а также всех, интересующихся древностями юга современной Украины.

11.04.2011

Сергєєва М.С. Косторізна справа у Стародавньому Києві

Сергєєва М.С. «Косторізна справа у Стародавньому Києві».К.: КНТ, 2011. — 256 с.

Це видання є першим монографічним дослідженням київського косторізного ремесла давньоруського періоду. Незважаючи на те, що археологічне вивчення Києва триває вже понад 200 років, київська різьблена кістка дуже рідко привертала увагу дослідників і до сьогодні звернення до цієї теми обмежувалося окремими статтями.
У роботі простежуються основні етапи розвитку косторізного ремесла і основні фактори, яки впливали на його становлення. Багато уваги приділяється питанням організації виробництва й техніки обробки кістки та рогу. Значна частина роботи присвячена продукції київських ремісників-косторізів. Висвітлюється роль Києва як одного з найзначніших центрів формування професійного косторізного ремесла.
Дослідження ґрунтується на узагальненні даних, отриманих внаслідок багаторічного вивчення Києва, проте найбільш важливим є введення до наукового обігу нових матеріалів, отриманих під час археологічних робіт останніх років, у тому числі тих, що походять з власних розкопок авторки на Київському Подолі.
Книга містить багато ілюстрацій.

4.04.2011

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2013, 16:39

ПАМ'ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ

У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов навчальний посібник М.М. Кучинка та О.Є. Златогорського «Пам’ятки археології Луцького району Волинської області». У виданні на базі археологічних пам’яток коротко висвітлені господарство, суспільні відносини, матеріальна і духовна культура давнього та середньовічного населення Луцького району. В книзі узагальнено результати досліджень пам’яток археології регіону В. Антоновичем, К. Мельник, Я. Фітцке, О. Цинкаловським, Д. Козаком, І. Свєшніковим, Ю. Захаруком, М. Пелещишиним, М. Кучинком, С. Панишком, Г. Охріменком, С. Терським, О. Златогорським, В. Коноплею та ін., зроблено акцент на їх охороні. Авторами подано також повний реєстр відомих і нововідкритих пам’яток в населених пунктах району, уточнене їх місцезнаходження, з’ясовано етнокультурну належність та датування.
Книга стане внагоді вчителям, студентській та учнівській молоді, краєзнавцям і всім шанувальникам старовини.

Довідка.

Михайло Кучинко — доктор історичних наук, професор, відмінник освіти України. Завідувач кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Волинського національного університету імені Лесі Українки. Коло наукових інтересів — археологія Західної Волині, Холмщини та Підляшшя княжої доби, проблеми русько-польського порубіжжя ІХ—ХІІІ ст. та етнокультурних процесів на території Побужжя. Автор понад 250  публікацій, в тому числі 14  монографій та навчальних посібників.
Олексій Златогорський — директор ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, старший викладач кафедри документознавства та музейної справи ВНУ ім. Лесі Українки. Коло наукових інтересів — археологія Волині пізньосередньовічного часу, історія книгодрукування на Волині. Автор близько 100 наукових публікацій, в тому числі 3-х монографій та науково-популярних видань. Керівник археологічних експедицій на Волині у 2008—2010 рр., в тому числі у містах Луцьк, Володимир-Волинський, Любомль, селищах Шацьк, Цумань, селах Боратин, Рованці, Садів, Гірка Полонка, Полонка, Несвіч, Жидичин, Кульчин, Крижівка.

27.12.2010

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2013, 16:32

Археологічні дослідження в Україні 2009

Археологічні дослідження в Україні 2009
У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов том «Археологічні дослідження в Україні 2009». На 506 сторінках щорічника Інституту археології НАН України розміщені інформаційні повідомлення про роботу археологічних експедицій 2009 року. Збірник стане в нагоді науковцям, студентам і всім, хто стежить за розвитком сучасної археологічної науки.

13.12.2010

 

 

 

 

 

 

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2013, 16:30

Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне.

Колода В. В., Горбаненко С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне. — К.: Институт археологии НАН Украины, 2010. — 216 с., 88 рис., 22 табл.

Монография посвящена сельскому хозяйству населения, проживавшего в лесостепной зоне на северо-западных территориях Хазарского каганата. В ней вводятся новые данные, полученные во время стационарных и лабораторных исследований наиболее изученных к настоящему времени поселений салтовской археологической культуры (середина VІІІ — середина Х в. н. э.) на Северском Донце. Учет природно-климатических, привлечение палеоэтноботанических и археозоологических данных позволяет значительно дополнить, а в некоторых случаях скорректировать современные представления об уровне развития сельского хозяйства, как основы экономики носителей культуры салтовской лесостепи. Сравнительный анализ позволяет сделать вывод об определенном влиянии земледельческих традиций салтовского населения на соседних с ними славян: северян (роменская культура Днепровского Левобережья) и донских славян (боршевская археологическая культура).
Для археологов, историков, этнографов, краеведов, преподавателей и студентов ВУЗов, а также для всех, кто интересуется древней историей.

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2013, 16:24

Більше статей...

Сторінка 24 з 24

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Ви знаходитесь тут: Наші новини