Наші новини

У ХРІННИКАХ ВОЛИНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ПРОВОДЯТЬ МАСШТАБНІ РОЗКОПКИ

Всі роки Незалежності України біля Хрінницького водосховища не припиняються археологічні розкопки. По Правобережжю немає такої пам’ятки, яку так довго досліджували б. Цікаві знахідки і донині продовжують дивувати археологів своєю самобутністю та втамовувати професійну цікавість студентів із трьох областей.

Читати далі на "Волинський інформаційний портал"

Останнє оновлення на Неділя, 23 серпня 2015, 23:48

Демобілізувався

Вчений секретар Спілки, Денис Гречко, успішно завершив службу в лавах ЗСУ і повернувся після демобілізації.

Вітаємо з поверненням!

Останнє оновлення на Вівторок, 11 серпня 2015, 14:21

Флотація й промивання. Інструкція

Необхідні предмети:

1) антимоскітна сітка з розмірами комірки 1 × 1 мм розміром приблизно 1 × 1 м;
2) невеликі шматочки сітки розмірами приблизно 10 × 10 см;
3) відро стандартне;
4) таз не менше ніж на 2 відра.

Послідовність дій.
* Якщо ґрунт має дрібнозернисту структуру (супісок), його можна частково просіяти на антимоскитній сітці (30—95 %).

1. Набрати на сітку приблизних розмірів 1 × 1 м близько 1 відра ґрунту.
2—3. Помістити сітку з ґрунтом у таз.
2—3. Налити води у таз.
4. Обережно перемішувати й подрібнювати ґрунт вручну хвилин 10—20 (за відчуттями).
5. Зібрати невеликими сіточками все з поверхні води (1—4 сіточки — за відчуттями).
* Якщо на поверхні води виникла піна (результат взаємодії з глиною (?)), зібране на сіточці можна обережно промити, тримаючи сіточку з пробою на долоні над тазом, поливаючи з іншої долоні водою прямо з тазу.
6. Після флотації (п. 5) решту обережно переминати / промивати через сітку хвилин 30—40 (за відчуттями). У кінцевому результаті, на дотик у сітці не має залишатися нічого мсякого.
7. Розкласти сіточки й сітку для просушування проб.

Оскільки мокрі проби погано знімаються з сітки, їх слід підсушити до стану, коли їх можна буде згребти з сітки з мінімальними втратами (за відчуттями).

Результати флотації: бажано вручну відібрати й викинути рештки сучасного виду (переважно коріння), решту (усе чорного кольору, можливо трохи з брудом сіруватого кольору) складати, наприклад, у скляну посудину з кришкою. Тримати зазвичай краще відкритою, щоб не накопичувався конденсат. Можна загорнути зразок у цупкий папір.

Результати промивання: частково на сітці для промивання залишаються матеріали з флотації; бажано їх зібрати до банки з результатами флотації. Решту можна перебрати в таборі. Для цього зручно використовувати стіл, одноколірний (бажано світлий) папір, дрібні предмети типу ножа для перебирання.
Результати промивання можна зберігати у будь-якій зручній упаковці.

Встановлення пріоритетів.
Для визначення інформативності проб, варто на початковому етапі провести фільтрацію по одному відру з об’єктів (для контролю, краще профільтрувати два відра), що викликали зацікавленість. Їх слід ретельно оглянути, після чого приймати рішення, які з об’єктів найпрдуктивніші. Якщо, наприклад, у результатах промивання не виявиться іхтіології, то, можливо, від промивання слід відмовитися.

Увага! Усі ці дії на практиці навіть простіші, ніж здається після прочитання інструкції.

Останнє оновлення на Неділя, 05 березня 2017, 23:52

Нові надходження до Віртуальної бібліотеки

Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма (МАИАСК). — Вып. 1—6.
Причерноморье. История, политика, культура: Серия А. Античность и средневековье. Избр. материалы ... науч. конф. «Лазаревские чтения». — Севастополь. Вып. III. — 2010 | Вып. V (II). VIII конф. — 2011 |  Вып. VIII (III). IX конф. — 2011 | Вып. XI (IV). X конф. — 2013 | Вып. XVI (V). XI и XII конф. — 2015.
Старожитності степового Причорномор’я і Криму. — Запоріжжя. XIII. — 2006 || XIV. — 2007 || XV. —  2009
Вісник Інституту археології. — Львів
Антонович В.Б. Археологическая карта Киевской губернии. — К., 1895. — 164 с.
Аристов Н. Промышленность древней Руси. — СПб., 1866. — 335 с.
Ахунов А.М. Арабский источник средневековой тюрко- татарской литературы [на материале трудов ат-Табари]:  Учеб. пособие. — Казань: Изд-во ТГГИ, 2001. — 174 с.
Ахунов А. Исламизация Волжско-Камского региона (VII—X вв.): на материале арабских и старотатарских источников. — Казань: Отечество, 2003. — 216 с.
Ахунов А.М. Основы этнографии стран Арабского Востока: Учеб. пособие для студентов ВУЗов. — Казань: Изд. Казан. ун-та, 2014. — 336 с.
Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. Андрій Білецький. — Київ.
ружинина И.П., Чхаидзе В.Н., Нарожный Е.И. Средневековые кочевники в Восточном Приазовье. — Армавир; Москва, 2011. — 266 с.
Малоперещепинське диво. — Полтава, 2013. — 104 с.
Кириков С.В. Человек и природа восточно-европейской лесостепи в 10 начале 19 в. — М.: Наука, 1979. — 187 с.
Культура и искусство Древней Руси. — Л.: ЛГУ, 1967. — 208 с.
Мозолевський Б.М. Скіфський степ. — К.: Наук. думка, 1983. — 200 с.
Одрін О. Екологія господарства античних держав Північного Причорномор’я. — К., 2014. — 312 с.
Очерки истории СССР. Первобытно-общинный строй и древнейшие государства на территории СССР. — М.: АН СССР, 1956. — 633 с.
Петров В.П. Походження українського народу. — Регенсбург, 1947.
Повість минулих літ. — 1118 р.
Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — М., 1977. — Т. 33; 1982. — Т. 37.
Сванидзе А.А. Ремесло и ремесленники средневековой Швеции XIV—XV вв. — М.: Наука, 1967. — 381 с.
Сванидзе А.А. Средневековый город и рынок в Швеции XIII—XV вв. — М.: Наука, 1980. — 366 с.
Смирнов И.И. Очерки социально-экономических отношений Руси XII—XIII веков. — М., 1963. — 366 с.
Супруненко О.Б. Археологія в діяльності першого приватного музею України (Лубенський музей К.М . Скаржинської). — Київ; Полтава: Археологія, 2000. — 392 с.
Супруненко О.Б., Артем'єв А.В., Маєвська С.В. Унікальний комплекс золотоординського часу поблизу Волошиного. — Київ; Полтава, 2005. — 80 с. (Старожитності околиць Комсомольська. — Ч. ІІ).
Юренко С.П. Археологічні з'їзди в Україні. — К.: Шлях, 2004. — 44 с.
Фармаковський Б.В. Розкопування Ольбії р. 1926: звіт. — Одеса, 1929. — 74 с.
Чхаидзе В.Н. Фанагория в VI—X веках. — М., 2012. — 590 с.
Балто-славянские этнокультурные и археологические древности. Погребальный обряд. — М., 1985. — 136 с.
Заснування Софійського собору в Києві: проблеми нових датувань: Матеріали круглого столу. — К., 2010. — 120 c.
Русь в XIII веке: древности темного времени. Сборник статей. — М.: Наука, 2003. — 416 с.
Средняя Азия в древности и средневековье (история и культура). — М.: Наука, 1977. — 223 с.
Эпоха раннего железа. — Киев: Полтава, 2009. — 456 с.
Продовжено роботу з наповнення рубрики "АП УРСР — АИУ/АДУ — АВУ/АДУ"
Завершено серію "Археологічні пам’ятки УРСР"
Щиро вдячні за надання і оприлюднення інформації, обробку матеріалів Марині Сергєєвій, Оксані Дровосековій, Едуарду Овчиннікову, Юрію Пуголовку, Геннадію Свистуну, Антону Панікарському та всім небайдужим!


ФЛОТАЦІЯ Й ПРОМИВАННЯ: ЩО ЦЕ ТАКЕ, І НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО

Флотація і промивання — такі самі методи археологічних досліджень, як і звичайне ретельне розбирання об’єктів. Такі методи досліджень не нові, однак в Україні постійно використовуються лише на пам’ятках кам’яного віку. Одні з перших робіт із застосуванням промивання в Україні проведено у 1970-х рр. на мезолітичному поселенні Мирне, що в рази збільшило обсяг дрібних седиментів з культурного шару. Нині промивання є одним зі звичних методів дослідження культурного шару пам’яток кам’яного віку.

Проведення флотації і промивання задля отримання палеоетноботанічних матеріалів розпочалося на Близькому Сході ще у 1970-х рр. Це був революційний прийом, що вивів палеоетноботанічні дослідження на якісно новий рівень розвитку. Ці методи понад 40 років стали звичними під час археологічних досліджень на широких теренах, у тому числі майже усієї Європи. В Україні цей метод Г.О. Пашкевич застосовувала з 1980-х рр., і спорадично продовжує дослідження дотепер. В Росії понад 20 років флотацією займається Є.Ю. Лєбєдєва. Обидві дослідниці зосереджують увагу на флотації й пошуку саме палеоетноботанічних матеріалів. Однак, як показує досвід, послідовне застосування флотації й промивання не лише можливе (і несуттєво збільшує час обробітку проби), а й суттєво розширює джерельну базу.

Флотація (буквально — плавання на поверхні води) — процес розділення матеріалу на легку й важку фракції. Після перемішування у воді органічні рештки рослинного походження спливають на поверхню і їх лише треба зібрати.

Промивання — процес розділення матеріалу на розчинну й нерозчинну фракції. Після промивки ґрунту залишається певна кількість нерозчинних матеріалів. До них належать дрібні фрагменти кісток звірів і птахів, кераміки, обмазки тощо; дрібні предмети (напр., намисто). А також іхтіологічний матеріал.

Результати флотації: матеріали для палеоетноботанічних визначень; вуглики — для визначення порід дерев. Перші дають змогу відтворити зернове господарство; другі — дещо доповнюють картину природного середовища, частково можуть відповісти на питання пріоритетності використання деревної сировини. Результати промиванн: найважливіші — іхтіологічний матеріал. Дає змогу оцінити рівень риболовлі, користування харчових можливостей водних ресурсів.

Звідки брати проби. Найрезультативніші проби — з об’єктів; найкраще — з житлових. Існування якого-небудь опалювального пристрою значно підвищує шанси того, що матеріали рослинного походження (зерна, фрагменти дерева) карбонізувалися (частково вигоріли) і так «законсервувалися».

Що для цього потрібно. Звісно, складно переглянути таким чином усе заповнення об’єкту, але навіть вибіркові проби можуть дати статистично повноцінний матеріал. Доволі часто, найскладніше завдання — це суміщення проб ґрунту й води. Найпростіший не затратний варіант — це переміщення незначних кількостей ґрунту силами членів експедиції під час їх повернення до табору. Якщо цими методами буде займатися одна людина, вона може переглядати від 4 відер землі. Отже, скажімо, експедиції з 15 чоловік достатньо принести до табору десь по 3—5 кг ґрунту щодня кожному.

Якщо розкопки проводяться відносно близько до джерела води, такої проблеми взагалі не існує.

Як це «працює». Для флотації необхідно мати лише ємкість для змішування води й ґрунту; пробу слід постійно перемішувати. Усі рештки, що спливуть на поверхню, акуратно збирати (для цього добре мати кілька незначних шматків сітки, краще — з доволі жорстких матеріалів (напр.: антимоскітна сітка); оскільки мокрі рештки погано відлипають від поверхні, їм краще дати висохнути безпосередньо на сітці, тому потрібно кілька шматків). Проба з органічних решток рослинного походження готова для передачі спеціалістам. Надалі її можна перебрати вручну і розділити зерна та вуглики дерев (останні для визначення мають бути не менше 1 см3).

Для промивання пробу ґрунту слід висипати на антимоскітну сітку з коміркою прибл. 1 на 1 мм, яку необхідно помістити до ємкості для змішування з водою (як і у випадку з флотацією, краще мати кілька сіток). Оптимальний розмір сітки — ширина полотна 1,4 м, відрізати приблизно 1 м. Сітки чеського виробництва (мають на краях жовту й блакитну «нитки») несуттєво дорожчі, скажімо, за китайські, але жорсткіші й тому послугують довше. Після цього пробу слід акуратно перемішувати й переминати вручну доти, доки через сітку не вимиється увесь можливий ґрунт. Рештки слід перебрати вручну, відібравши будь-які часточки органічного походження (а також усе, що зацікавить дослідника, або викличе підозру). Проба готова для передачі фахівцям.

Супровідна інформація. Дуже бажано давати усю супровідну інформацію: пам’ятка / адміністративна адреса / географічна прив’язка (відносно ріки) / рік розкопок / назва експедиції / начальник / номенклатура об’єкту / об’єм проби (кількість відер ґрунту) / додаткова інформація, важлива з точки зору дослідника.

NB! Нагадаю, що археологічні дослідження — це метод, за якого досліджувані об’єкти раз і назавжди руйнуються. Тому додаткову інформацію з них можна отримати або зараз, або ж ніколи.

З повагою до колег і з побажанням успіхів у польовому сезоні,
Сергій ГОРБАНЕНКО ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ).

Останнє оновлення на Неділя, 09 серпня 2015, 11:30

Сторінка 8 з 24

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: Наші новини