Перші археологічні дослідження у Сирниках: археологи знайшли уламок багнета

Сьогодні експедиція ДП «Волинські старожитності» завершила рятівні археологічні роботи в селі Сирники Луцького району. Незважаючи на невелику площу дослідження (32 кв. м), археологам вдалося виявити два об’єкти епохи бронзи, численні фрагменти кераміки бронзового, давньоруського та пізньосередньовічного періодів. Культурний шар у межах дослідження був значно пошкоджений будівлями початку ХХ ст. та внаслідок подій, пов’язаних з Першою та Другою світовими війнами. Доказами цього є численні знахідки гільз, куль та шрапнелі вказаних періодів, а також деталь гвинтівки (упор багнета), ймовірно французької моделі Лебель.

Крім рятівних розкопок, було проведено розвідки на околицях села Сирники, що дозволяє уточнити межі та датування відомих тут історичних поселень. Зібрано підйомний матеріал на відомих в історіографії пам’ятках та виявлено одне поселення давньоруського часу з дуже пошкодженим культурним шаром на території господарського двору.

Варто наголосити, що археологічні дослідження у Сирниках проводились вперше. Вони дали нові дані про історію цього населеного пункту.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
13.04.201

Археологи знайшли сопла та іграшку

Цьогорічний польовий сезон Луцька рятівна археологічна експедиція ДП «Волинські старожитності» розпочала дослідженнями біля давньої православної обителі — Свято-Миколаївського монастиря в селі Жидичин Ківерцівського району. Це давнє місце, перша згадка про яке відноситься до 1227 року, є одним з центрів православ’я Волині, надзвичайно цікавою як в історичному, так і в археологічному плані пам’яткою.

Роботи тут проводяться у зв’язку з будівництвом нового храму, що має органічно вписатися в комплекс монастирських споруд. Наразі в розкопі, що точно повторює контури майбутнього будівництва, розкрито 216 кв. м площі, виявлено досить потужний культурний шар та різночасові знахідки.

— Знайдено вироби давньоруського часу, матеріали пізньосередньовічного та новітнього періодів з глини, каменю, скла та металів, — розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Віктор Баюк. — Хоча культурний шар розкопу значно пошкоджений результатами пізнішої діяльності, уже сьогодні можна стверджувати, що розкопки принесуть цікавий новий науковий матеріал з історії Волині.

Крім того знайдено кілька фрагментів глиняних сопел, котрі використовувалися при виплавці металу. Це доволі рідкісна знахідка. Нагадаємо, що кілька років тому в Жидичині знайдено чотири цілих металургійних сопла та фрагменти від кільканадцяти сопел. Археологи натрапили і на глиняну іграшку-коника.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
5.04.2012

Рятувальні розкопки кургану скіфського часу на Росі

Влітку 2011 року спільна археологічна експедиція Інституту археології НАН України та Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького провела рятувальні дослідження грабованого кургану скіфського часу поблизу с. Нетеребка Корсунь-Шевченківського району Черкаської обл. (керівники С.С. Бессонова і М.П. Сиволап). Це один з небагатьох курганів, що збереглися до наших днів над лівим берегом Росі. Колись це був чималий насип (на час розкопок сягав приблизно 2 м), який мав власну назву Козацька Могила. Тому, звичайно, його не обійшли увагою сучасні «чорні мародери», які восени 2008 року вирили глибоку яму в центрі, як раз над поховальною камерою. За сприяння одного з місцевих жителів 2009 року в ЧНУ були передані деякі речі цих «розкопок» — дві розламані грецькі амфори, купку бронзових стріл і залізний ніж. Відтоді й постало питання про необхідність рятувальних розкопок. Необхідні кошти для дослідування знайшлися лише у 2011 році. Допоміг голова місцевої фірми «АгроРось» Петро Петрович Євич, а також деякі інші жертводавці — клуб «Ротарі-Черкаси», підприємець В.Д. Горбенко та інші. Головною робочою силою були студенти-практиканти і добровольці Черкаського націоального уіверситету.

Центральна могила площею приблизно 16 кв. м, як з’ясувалося, була пограбована перший раз ще в скіфські часи. Але на археологів, які ретельно фіксували не лише всі дрібні знахідки і уламки, деталі конструкції могили та інших споруд під насипом (майданчик із залишками «тризни», два кільцеві рови, катакомба з похованням коня) все ж таки чекала винагорода. Після виснажливої копиткої роботи наприкінці розкопочного сезону було виявлено дві знахідки з дорогоцінних металів — золоту гривню з гладкого дроту 0,3 см завтовшки, а також срібну позолочену платівку від жіночого голового убору, згорнуту в декілька разів. Реставратори Черкаського обласного музею, куди надійшли знахідки, ретельно розгорнули і вировняли платівку. На ній зображено чотирьох фантастичних істот — крилатих грифонів і смужку античного орнаменту. Всі знахідки можна датувати першою половиною IV ст. до н. е. Попереду у археологів ще величезна робота з обробки, реставрації та визначення матеріалів розкопок — всього того, що становить джерело наших знань з давньої історії. По закінченні робот насип кургану був знов насипаний.

С.С. Бессонова, М.П. Сиволап
7.03.2012

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 21:45

Дослідження кургану 3 біля с. Пороги Ямпільського району Вінницької області

У вересні 2011 року спільною українсько-польською Ямпільською археологічною експедицією (Інститут археології НАН України, Університет імені Адама Міцкевича, Познань, Республіка Польща) проводилися археологічні дослідження кургану 3 біля с. Пороги (Відкритий лист № 332/00246 від 21.06.2011 р., Дозвіл № 22-357/11 від 21.08.2011 р.). У кургані досліджено загалом 19 поховальних комплексів. П’ятнадцять з них віднесено нами до ямної культурно-історичної спільноти (ІІІ тисячоліття до н.е.); три поховання належать до бабинської культурно-історичної спільноти (перша чверть ІІ тис. до н. е.); одне поховання віднесено до середньосарматської культури (І ст. н. е.).

Курган 3 групи «Пороги» на момент досліджень мав діаметр близько 30 м, заввишки до 1,2 м. На картах 1933 року його висота становить 4,7 м, тобто у повоєнний час значну частину насипу було знищено. У насипу та навколо нього траплялися вироби з кременю доби верхнього палеоліту, дрібні фрагменти ліпної кераміки (Трипілля, доба пізньої бронзи) та античних амфор. Насип кургану було споруджено у два прийоми. Насип І (складався з чорнозему) був пов’язаний із основним похованням 14 ямної КІС, яке, на жаль, разом із впускним похованням 2 було пограбовано близько 10—15 років тому. Ймовірно, цей насип було оточено кромлехом з вапнякових брил, пізніше зруйнованим. У складі цього кромлеху на північно-східному краю насипу І зафіксовано антропоморфну стелу. Насип ІІ був діаметром до 30 м і складався з чорнозему, змішаного з материковим жовтим суглинком. Навколо нього простежено виїмку, з якої брали ґрунт для спорудження кургану.

Серед впускних поховань ямної КІС виокремлюються поховання 1, здійснене в ямі великих розмірів та у дерев’яній скрині (на черепі похованого чоловіка зафіксовано сліди прижиттєвої травми, три отвори від трепанацій та сліди ритуальної декапітації); поховання 7 із жарівницею, виготовленою з придонної частини великого ліпного горщика; поховання 10 із залишками татуювання у вигляді геометричного орнаменту на лівій та правій ліктьових кістках; поховання 11 з черепом цапа на заплічку та з фрагментами крем’яного наконечника стріли в районі таза, вкритими шаром кальцію (причина несмертельного поранення); поховання 12 — молода жінка з дев’ятимісячною дитиною в районі тазу, яка, вочевидь, померла під час пологів; поховання 15 з крем’яним ножем на заплічку (ніж на пластині західноволинського крейдового кременю виготовлено за не характерною для ямних племен технологією, можливо, він був імпортом з середовища культур шнурової кераміки); поховання 17 з двома черепами та копитами цапів на заплічках; поховання 18 (дитяче) з ліпною посудинкою; поховання 20 у великій ямі, парне (двоє дорослих зібгано на боці обличчям один до одного). Три поховання бабинської КІС (5, 8, 22) були впущені до південної поли кургану. У похованні 5 знайдено куприк коня та ліпну біконічну посудину з ручкою (загалом характерну для більш західних культурних утворень), у похованні 22 — рештки банкуватої ліпної посудини та кістки лошати.

Випростане жіноче поховання 21 (у південній полі кургану) із сердоліковим намистом, керамічним пряслицем та сіроглиняним кружальним глечиком віднесено до середньосарматської культури (І ст. н. е.).

Таким чином, роботи Ямпільської археологічної експедиції у 2011 році підтвердили перспективність подальших досліджень у даному регіоні, який за доби ранньої бронзи та у пізніші часи був контактною зоною між населенням Північного Причорномор’я та його північними й західними сусідами.

С.М. Разумов, А. Косько, Є.Г. Карнаух
13.02.2012

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 21:36

Археологи дослідили городище в Городищі

Луцька рятівна археологічна експедиція завершила дослідження на території комплексу археологічних пам’яток (городище та селище) біля села Городище-1 Баївської сільської ради Луцького району. Він розташований на підвищеній частині заплави лівого берега річки Чорногузки, неподалік від гіркополонківської церкви. В експедиції під керівництвом Віктора Баюка працювали М. Вашета та студенти ІІ курсу історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки: І. Левчук, О. Балик, М. Бегеза, О. Шишела, Н. Новак та С. Бондарук. Наукові консультації надавали Олексій Златогорський та Сергій Панишко.

В ході робіт вперше стаціонарно досліджено давнє укріплення. Траншеєю розмірами 15 × 1 м виявлено цікаві та різнопланові матеріали. З’ясовано, що городище було зведено на місці давнього поселення і активно функціонувало впродовж Х—ХІ століть. Оборонні споруди того часу складались з рову і валу, на якому простежено сліди дерев’яних конструкцій. Не раніше XVI століття городище підсипали землю, завдяки чому поверхня його набула характерної стіжкової форми з рівною площадкою. При цьому були поховані культурний шар давньоруського часу і залишки оборонних споруд. Таким чином вони і збереглися до нашого часу.

Окрім траншеї на майданчику городища розвідковими роботами охоплено і супутнє поселення. На ньому виявлено матеріали доби бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського та пізньосередньовічного періодів. Роботи на городищі продовжаться в наступному польовому сезоні.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
19.12.2011

Останнє оновлення на Субота, 23 лютого 2013, 21:35

Сторінка 21 з 28

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Ви знаходитесь тут: Головна