На Волині побільшало археологічних пам’яток

Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації на виконання п. 2. ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» внесло до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Волинської області пам’ятку археології — залишки історичного містечка XVII — початку ХХ ст. у селі Вишнівка Гущанської сільської ради Любомльського району. Нагадаємо, що на території пам’ятки минулого року працювала експедиція ДП «Волинські старожитності». Нині пам’ятку самовільно розорюють, а з іншого боку нищать так звані чорні археологи.
Минулого року до Переліку щойно виявлених пам’яток також було включено 431 пам’ятку археології на території Луцького району та міста Луцька, 110 — у Володимир-Волинському районі, 199 — у Рожищенському районі, 17 — у Горохівському районі, 42 — в Іваничівському районі, 16 — в Камінь-Каширському районі, 73 — в Ківерцівському районі, 19 — в Ковельському районі, 53 — в Локачинському районі, 33 — в Любешівському районі, 35 — в Любомльському районі, 22 — в Маневицькому районі, 12 — в Ратнівському районі, 30 — в Старовижівському районі, 31 — у Турійському районі, 15 — у Шацькому районі. Таким чином минулого року на Волині зафіксовано 1138 пам’ятку археології. Багато з них давно відомі в науці, але не мали статусу пам’ятки.
Перелік пам’яток можна побачити у каталозі файлів сайту

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/load/z_istoriji_arkheologiji_volini/perelik_novovijavlenikh_ob_39_ektiv_arkheologichnoji_spadshhini_volinskoji_oblasti_2010_2011/21-1-0-75

Відповідно до чинного законодавства нововиявлені пам’ятки як і пам’ятки Державного реєстру перебувають під охороною держави і на них заборонено проводити господарські роботи, будівництво чи (тим більше!!!) пошукові дослідження без Відкритого листа. Ми будемо слідкувати за дотриманням законів щодо збереження археологічним пам’яток і проводити постійний моніторинг пам’яток спільно з управлінням культури Волинської облдержадміністрації, представниками місцевого самоврядування та органами міліції.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
17.01.2012

Останнє оновлення на П'ятниця, 15 лютого 2013, 18:47

ТОП-5 волинської археології 2011 року

Рік, що минув, приніс волинським археологам чимало знахідок та відкриттів. Кожне з них — це нова цеглина у реконструкцію нашого минулого. Кожні розкопки потребували ретельності та скрупульозності. А ще ж науковий аналіз, описи, звіти. До висновків, що матимуть вагу в науці, доводиться йти роками. Та все ж годі заперечити, що іноді одна знахідка ставить під сумнів попередні багаторічні напрацювання, а один розкоп може перевернути з ніг на голову усі наукові дослідження минулого. Відтак волинські археологи виокремили найзначніші знахідки та відкриття 2011 року.

П’яте місце. Давньоруська булава з Пересопниці
Цю знахідку археологи вихопили буквально з-під ковша екскаватора, коли наглядали за роботою техніки у стародавній Пересопниці. Це був невеликий уламок давньоруської булави XII-XIII століть, тип якої найчастіше зустрічається у північно-східній Русі. Вона була виготовлена із бронзи і скоріше за все належала якомусь князеві або воєводі, а не рядовому боярину. Булава пустотіла, не залита всередині свинцем, тобто дуже легка. Тому її могли використовувати тільки як парадно-представницьку. Краєзнавці припустили, що булава могла належати засновнику Москви Юрію Долгорукому або його сину Андрієві Боголюбському, які бували на Волині. І хоча це малоймовірно, але не применшує значення знахідки.

Четверте місце. Торгові пломби з Богушівки
Знахідки з багатошарового поселення на березі Стиру в селі Богушівка Луцького району зайняли четверте місце. В ході перших в історії розкопок у цьому селі виявлено три торгові пломби. На одній на аверсі зображено герб німецького міста Цвіккау та напис «Імперське місто Цвіккау», на реверсі — геральдичний щит з трьома горизонтальними лініями. Пломбу датують кінцем XIV — початком XVII століття. Дві інші торгові пломби двосторонні. Це так звані суконні пломби міста Гданськ кінця XVI століття. Знахідка пломб розширила для науковців обрії волинської торгівлі тих часів.

Третє місце. Житло поморсько-кльошової культури з Шацька
Залишки житла поморсько-кльошової культури — для нефахівця звучить малозрозуміло і прозаїчно. Проте науковці віднесли цю знахідку на третє місце за значимістю. В шацькому урочищі Сад відкрито заглиблену в материк частину житла. Біля західної стінки було виявлено скупчення фрагментів посуду: горщики (так звані кльоші), диски-покришки, а також цілий чорнолощений черпак. До житла примикала яма діаметром два метри, в якій знаходилось вогнище оточене високими стінками, викладеними з каменю, а поряд знаходилась мілкіша ямка діаметром 0,8 м. Саме завдяки добре збереженому вогнищу в заглибленій ямі, цей об’єкт можна вважати унікальним. Наразі це єдине житло південно-східного ареалу поморської культури, яке настільки добре збереглося.

Друге місце. Медальйон з Крупи
Розкопки митниці на околиці села Крупа Луцького району дали просто неймовірну знахідку: медальйон кінця XVI століття, виготовлений зі свинцю і позолочений (до речі, вчені й досі не відновили технологію нанесення золота на свинець). Медальйон слугував знаком на право вести торгівлю. Він має вушко, щоб його можна було носити на шиї. Крім того власник проколов медальйон, аби пришити до одягу. Це зайвий раз підкреслює важливість цього предмета для купця, який настільки боявся його загубити, що аж пришив. Аналоги медальйона науці поки не відомі.

 

Перше місце. Відкриття масового поховання у Володимирі-Волинському
На стародавньому городищі у Володимирі-Волинському волинські археологи знайшли не лише фундаменти замку польського короля Казимира. Цього року спільно з польськими колегами тут відкрили масове поховання 367 людей, серед яких були жінки й діти. Масові розстріли проводили енкаведисти напередодні війни. Розвідкові шурфи показали, що виявлені людські кістяки далеко не останні, а тому число жертв значно більше. Усі останки загиблих були перепоховані на кладовищі у Володимирі-Волинському.

 

 

 

 

 

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
29.12.2011

 

Останнє оновлення на П'ятниця, 15 лютого 2013, 19:00

Волиняни досліджували декоративні та культові вироби з Вісло-Дніпровського регіону

Нещодавно у місті Винники Львівської області відбувся ІІ міжнародний науковий семінар «Декоративні та культові вироби з Вісло-Дніпровського регіону». Організаторами наукового заходу стали Історико-краєзнавчий музей міста Винники та науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (м. Львів). Семінар об’єднав дослідників з України (Києва, Севастополя, Львова, Чернівців, Чернігова, Черкас, Тернополя, Рівного, Луцька, Дубно) Польщі, Росії, Білорусі та Молдови. Фахівці обговорили проблеми дослідження спільної історичної спадщини — археологічних пам’яток у межиріччі Вісли та Дніпра, шляхи їхнього збереження та відновлення.
Волинські археологи, співробітники ДП «Волинські старожитності», також виступили з доповідями. Олексій Златогорський та Михайло Вашета розповіли про результати археологічних досліджень в селі Богушівка. Доповідь Віктора Баюка і Михайла Вашети стосувалася знайденої цього року унікальної торгової пломби-медальйона в селі Крупа. Віталій Ткач представив доповідь на тему «Гральні жетони із стінок керамічного посуду та інших матеріалів в археологічних культурах межиріччя Стиру та Горині».
Під час проведення семінару була відкрита виставка декоративних та культових артефактів, знайдених під час археологічних досліджень, зокрема унікальні знахідки з волинських пам’яток Зимне та Голишів. Як зазначив заступник директора «Рятівної археологічної служби» Тарас Милян: «На виставці представлені артефакти від часу енеоліту до княжих часів. Основний акцент — на сакральних знаках, які малювали наші предки на різних предметах. Для прикладу, на виставці представлений трипільський посуд з орнаментом хрестів, дерева життя тощо. Він був знайдений на території Тернопільської області ще у ХІХ столітті. Завдяки експонатам виставки можна простежити еволюцію магічних знаків, які зображали наші предки. В основному вони відображають вірування людини в природу».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
14.11.2011

 

Останнє оновлення на П'ятниця, 15 лютого 2013, 16:49

У Луцьку пройшов зліт геральдистів

У Луцьку відбувся XXVI зліт геральдистів України у Луцьку. Організаторами стали  Українське геральдичне товариство, Волино-Подільська геральдична колегія, видавництво «Ініціал» та ДП «Волинські старожитності».
— Луцьк виграв у Хмельницького право проводити зліт, зламавши тим самим традицію збиратися раз на 5 років саме в Хмельницькому, — сказав Віктор Напиткін, один із учасників зльоту. — І жоден з учасників про це не пошкодував, оскільки організатори і натхненники — Віктор Федосюк та Сергій Ткачов, козаки Олександр Сокур, Анатолій Олексюк, осавул Мирослава, комендант Тараканівського форту Сергій Мохновець, о. Микола Гінайло, Павло Марходей, Олег Хомутенко, директор археологічної служби «Волинські старожитності» Олексій Златогорський — підняли (тут всі були одностайні) настільки високу планку, що поставити її ще вище буде дуже важко. Зручне місце проживання — готель «Профспілковий» з чудовими співробітниками, маса роздаточної літератури, оформлення зали (прапори країн-учасниць з’явилися вперше саме на луцькому форумі), почесний екскорт з представників Козацького стрілецького братства в одностроях чорних запорожців.
До програми зльоту входили й кілька екскурсій в Музей Волинської ікони, Луцький замок, в Дубнівський замок та Тараканівський форт. Біля останнього учасники зльоту змогли покуштували й козацький куліш. Загалом геральдисти були дуже задоволені заходом та мали приємні враження від нашого міста.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
16.06.2011

ЗУСТРІЧ ІЗ ПОЛЬСЬКОЮ ДЕЛЕГАЦІЄЮ

Польські депутати ознайомлюються із знахідками на городищі

Учора у Володимирі-Волинському відбулася зустріч із польською делегацією. Оприлюднення інформації про масові поховання жертв НКВС зацікавило польську сторону, оскільки жертвами були громадяни Другої Речі Посполитої. Отож у Володимир-Волинський завітали заступник голови комітету національної оборони Сейму Даріюш Селіга та депутати Сейму Гжегож Торішевські і Ярослав Ставярські. Їх зустрічали заступник володимир-волинського міського голови Андрій Шоцький та заступник начальника управління культури і туризму Василь Ворон.
Поляки ознайомилися із ходом розкопок на володимирському городищі. Де й було знайдено людські рештки. Заступник директора ДП «Волинські старожитності» Сергій Панишко розповів про знахідки. Польські посадовці запропонували українській стороні допомогу у дослідженні. Зокрема, обговорювалося питання співфінансування подальших розкопок та проведення експертиз решток.

 

ДП «Волинські старожитності»
25.05.2011

Останнє оновлення на Четвер, 14 лютого 2013, 18:03

Сторінка 27 з 29

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: Головна