Археологія у ЗМІ

ПОЛЬСКЕ РАДІО ПРО СПІЛЬНУ УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКУ ЕКСПЕДИЦІЮ

Острівки

У дописі Кшиштофа Кота на сайті польського радіо RMF FM з’явилася інформація про роботу спільної українсько-польської експедиції 2014 р. ДП «Волинські старожитності» та Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва в Любомльському та Шацькому районах Волинської області. Зокрема, у селі Острівки, Положево, Мельники.

Місце поховання польських прикордонників у селі Положево

Село Острівки нині не існує. На місці  села залишилось кладовище, де поховані загиблі поляки з сіл Острівки, Воля Островецька, Янковичі, Кути, Бірки, Чмикос. Багато поховань залишилось також на полях згаданих сіл і, зокрема, неподалік від кладовища в Острівках, на місцевості, де колись існував костел.

Літом цього року проведено на цьому місті пошукові роботи. Так, було зроблено біля 10 тисяч зондів за допомогою бура. Жодного поховання виявлено не було. Ян Федірко представник Люблінської «Фундації Незалежності» вважає, що роботам археологів мають передувати дослідження істориків та архівістів, оскільки на сьогоднішній день майже не залишилось свідків тих кривавих подій.

Надалі у дописі Кшиштоф Кот згадує дослідження спільної експедиції в околицях Шацька. Історія цього регіону тісно пов’язана з історією польських прикордонників. Тут відбулися дві битви поляків з більшовиками в вересні 1939 року. Пам'яттю  про загиблих поляків займаються сучасні польські прикордонники, зокрема, підполковник Яцек Козак.

Ексгумаційні дослідження у с. Глинянка

«Для нас є досить принципово і важливим, що можемо прийняти участь у дослідницьких експедиціях і ексгумаціях  останків колишніх прикордонників, які загинули тут на Волині, - розповідає полковник Яцек Козак — не помирає той хто залишається в пам’яті живих. Власне тому їздимо на Волинь і проводимо ексгумаційні дослідження. Літом цього року ексгумували останки семи польських прикордонників та одного поліцейського, проводили також пошукові дослідження в районі сучасного Шацька і села Піщі. Після битви під Витичне багато польських прикордонників були розстріляні більшовиками у Піщі. На сьогоднішній день не відомо місце їх поховання. Але будемо його шукати. Плануємо також знати імена тих, хто загинули і були ексгумовані нами цього року. Заради цього брали зразки ДНК померлих. Вважаємо, що місць поховань на дорозі маршу групи прикордонників генерала Орліка- Рюкеманна досить багато, особливо в районі Шацька на Україні і в Витичне під Влодавою  в Польщі».

Поховання польських прикордонників
у с. Мельники

Далі у дописі Кшиштоф Кот згадав ексгумаційні роботи в селі Положево Шацького району. Зокрема, тут у лісі, в урочище  Гузне, ексгумовано останки поручника Яцека Томашевського. Довгі роки поховання оточувала дерев’яна огорожа. Старожили зберегли ім’я прикордонника, а також місце його поховання. Запам’ятали також, що той солдат був похований без ніг. Цей факт підтвердила ексгумація. Окрім того, за метрів 700 від могили Томашевського у самому селі Положево знаходилась могила двох польських прикордонників. Опікувалась нею місцева мешканка, яка померла рік тому. Отже, лише цього року прикордонники були ексгумовані спільною експедицією.

Всі виявлені останки прикордонників і поліцейського були з урочистостями перепоховані 9 жовтня цього року на місцевому кладовищі у селі Мельники Шацького району під символічним дерев’яним хрестом. Можливо колись будуть встановленні їхні імена.

«Наша історія - трагічна історія, — говорить Яцек Козак  зрозуміло, що ми не претендуємо на Волинську землю, але останки наших солдатів там є. Те, що там немає нині Польщі не означає, що ми не повинні про них пам’ятати. Вони там лежать і забути про них не можемо».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 20:16

Тернопільські археологи знайшли «англійську булавку» часів бронзової доби

Читати далі >>

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 20:15

У РАТНЕВІ ЗНАЙШЛИ ХЛІБОРОБСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ, ЯКОМУ ПОНАД 7 ТИСЯЧ РОКІВ!

Уперше на Волині археологічні розкопки ініціювала громада села на чолі з настоятелем церкви Святої Параскеви отцем Онуфрієм, яку підтримав керівник місцевого господарства Віктор Шумський...

Нечасто люди проявляють нині таку високу свідомість, адже роботу археологів треба оплачувати. Понад те, церковна громада забезпечила харчування та тимчасовий прихисток.

І ось уже другий місяць тривають роботи. Навколо Ратнева науковці знайшли чимало пам’яток різного періоду: від кам’яного віку до поховання десятьох червоноармійців часів Другої світової війни. Наразі досліджують багатошарове поселення на березі річки Чорногузки. За переказами там, де нині урочище Городок, колись було містечко.

-  На цьому поселенні знайшли кілька різних господарських та житлових об’єктів. Дослідивши рів навколо нього, виявили кераміку милоградської та лужицької культур ранньозалізного віку, — розповідає представник ДП «Волинські старожитності» Віталій Ткач. - Милоградська культура для Волині - щось дивне, бо її пам’ятки зосереджені вздовж річки Горині та в Білорусі. До того ж кераміка дуже схожа на межановицьку. Можливо, це і є об’єкт межановицької культури, яку витіснили носії тшинецької.

Розглядаємо знахідки археологів, серед яких кістки домашніх тварин, кам’яні знаряддя праці, давньоруське кресало. Особливу увагу привертають уламки горщика культури лінійно–стрічкової кераміки. Науковці кажуть, що це була доволі важка кухонна посудина зі стінками завтовшки до 2 сантиметрів, яку нечасто переносили. Її можна реставрувати, і тоді вона стане бажаним експонатом для музею.

У розкопках беруть участь студенти історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, які проходять археологічну практику. Керує ними кандидат історичних наук Сергій Теліженко. Родом із Луганська, він з 2006 року працював у Кримському відділенні Інституту археології. Вивчав неоліт Сходу України, потім Південного берега Криму, а відтак розширив рамки дослідження і на гірський Крим. Після анексії півострова відгукнувся на запрошення директора ДП «Волинські старожитності» і приїхав на Волинь.

- Культура лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК), яку ще називають дунайською, загальноєвропейського значення. Окрім місцевого населення, її створили прийшлі племена з долини Дунаю, з Балканів. Це цікава тема, але не тому, що ми знайшли горщики, кераміку, кремінь. А тим, що досі не досліджено, яке в цих племен було скотарство (носії КЛСК - одні з перших фермерів України), яке зерно вирощували, яка хронологія пам’яток, як на Волині відбувалася неолітизація? - Сергій Теліженко окреслив перспективні питання для досліджень. - Можемо тільки припускати, коли існувала ця культура - 5200 чи 5500 років до нашої ери. Тому було б непогано розв'язати ці питання хоча б на волинському рівні. Це цікаво і європейським дослідникам, бо її пам’ятки тягнуться ледь не до Атлантики.

- Кілька років тому на протилежному березі Чорногузки ми розкопали пам’ятку дніпро–донецької культури. Цікаво, чому тут поселення КЛСК, а буквально за п’ять кілометрів - уже іншої, хоча вони майже одночасові? - долучається до дискусії Олексій Златогорський.

Щоби відповісти на всі запитання, археологам доведеться чимало попрацювати. Проте їхні зусилля неодмінно увінчаються новими відкриттями.

Довідково

Знахідки яких періодів виявили біля Ратнева?

Палеоліт, неоліт (культура лінійно стрічкової кераміки), мідний вік, бронзовий вік (межановицька та тшинецько–комарівська культури), ранньозалізний вік (милоградська та лужицька культури), ранні слов’яни ІХ — середина ХІ століття, давньоруські матеріали ХІ-ХІІ століть.

Сергій Наумук

Газета Волинь-Нова

Фото: Сергія Наумука та Віталія Ткача

1. Віталій Ткач з горщиком перших землеробів.

2. Загальний вид розкопу.

3. Промивання грунту з вогнища КЛСК.

4. Роботи в розкопі.

5. Роботи в розкопі.

6. Роботи в розкопі.

7. Роботи в розкопі. Сергій Теліженко.

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 20:07

На околицях села Гончарівка проходять археологічні розкопки

На околицях села Гончарівка проходять археологічні розкопки
Далі >>


Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 19:52

Археологи шукають під латинською катедрою цвинтар

І знову археологічні дослідження. Цього разу археологи працюють біля Латинського кафедрального собору, що на площі Катедральній, 1. Замовник робіт - парохія римо-католицької церкви, виконавець - Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України. Археологи та науковці повинні вивчити особливості будівництва фундаменту огорожі костелу, визначити глибину його закладення. Про це розповіла “ВЗ” прес-секретар “Рятівної археологічної служби” Мирослава Іваник.

Далі >>

Останнє оновлення на Понеділок, 09 березня 2015, 19:53

Сторінка 3 з 4

Пошук

Інтернет-ресурси

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості Археологія у ЗМІ