Від Миколи Ільківа, керівника Чернівецького підрозділу Спілки, отримано тривожний сигнал. В історичному ареалі Чернівців і одночасно буферній зоні об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ведуться несанкціоновані земляні роботи. Користуючись складною ситуацією в державі, "Чернівцігаз" під приводом аварійних робіт без звернення до місцевих органів охорони культурної спадщини (управління культури Чернівецької ОВА та управління охорони культурної спадщини Чернівецької міськради) і без дозволу на земляні роботи від Міністерства культури та інформаційної політики України вирішило повністю перекопати весь історичний ареал міста.
Охорона археологічної спадщини
Нікосійській конвенції — бути!
2 грудня цього року Конвенція Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017) була ратифікована Угорщиною. Це вже п’ята ратифікація, яка, до того ж, є вирішальною, оскільки самою Конвенцією передбачено, що для набуття нею чинності потрібно 5 ратифікацій, три з яких має бути здійснено державами, які є членами Ради Європи.
Флагштоки vs археологія
Монументальні флагштоки дійшли й до археології. Прапор — це добре, але його вирішили встановити безпосередньо на археологічній пам’ятці. Під флагшток викопали котлован 15 х 5 м у Коростені, на городищі ХІІ ст., часів Київської Русі. А в нижньому шарі виявились кістки мамонта. Про те, що мало бути принаймні археологічне обстеження перед проведенням земляних робіт, згадали лише, коли з’явились кістки. Лист по дозвіл в Інститут археології НАН України направили, але вже коли значну ділянку зруйнували екскаватором. Андрій Петраускас, голова житомирського відділення Спілки, співробітники Коростенського краєзнавчого музею, Інститут археології НАН України, розповідають про значну шкоду артефактам світового значення, місцевості, де важливе дослідження кожного сантиметра.
Фото та розмови з фахівцями: rudana.com.ua
Тиск на пам'яткоохоронців
Це, напевно, дуже дивний збіг обставин, що кримінальну справу про розкрадання бюджетних коштів проти Василя Петрика відкривають саме тоді, коли він активно бореться проти піщаного кар’єру на Миколаївській фортеці. До того ж, обирається ідеальний спосіб тиску — утримування під вартою. Щоб людина добре подумала, чи хоче вона й далі йти проти приватної фірми, що планує займатися видобутком піску.
І знову проблемне Посулля
У ході огляду 12 квітня секретар сумського відділення ВГО «Спілка археологів України» А. А. Коржем разом із завідувачем сектору охорони культурної спадщини та археологічних досліджень В. М. Єсіним виявили наслідки пограбування чотирьох курганів біля с. Великі Будки Роменського району Сумської області.
Пограбування середньовічного Звенигорода
Днями відбулося пограбування Звенигорода, середновічного городища у Медоборах (Тернопільська обл.) Колись воно, напевно, зазнало немало ворогів. А нині — ворогами стають самі нащадки. Цілим кагалом зібрались і поперекопували його руїни, шукаючи скарбів. Поруйнували кількасот квадратних метрів.
Самі рештки цього городища — це скарб усіх українців. Бо це частина нашого коріння. Дерева ховають його від мародерів. До кращих часів, коли він буде потрібен нам не задля наживи, а від геть пропащих його захищатимуть закони. Сліди пограбування зафіксувала ГО Доста. Розкопки на пам'ятці свого часу проводила член тернопільського осередку САУ Марина Ягодинська.
Більше інформації: https://zbruc.eu/node/104440?fbclid=IwAR3sl97ZzbBT9GcPFJ8l3lryQcjeMzWuLeFQfgXOzPzmpdopQGGcqmrvx-E
Відео про давньоруське городище в Олевську
Про життя і загибель древлянського городища в Олевську — у відео Антона Корвіна-Піотровського.
Грабіжницьке руйнування кургану біля с. Скобелеве: що вдалось врятувати?
Антропологічні матеріали та цікаві знахідки, які вдалось врятувати на об’єкті, презентував Олександр Смирнов — старший викладач кафедри історії та археології Миколаївського національного універститету імені В.О. Сухомлинського та голова Миколаївського підрозділу САУ.
Після резонансного та безпрецедентного руйнування пам’ятки важкою будівельною технікою просто посеред поля, курган «Юрицина могила» потребує консервації. Цей процес зможе розпочатись лише після завершення слідчих дій управлінням Національної поліції в Миколаївській області. Нині ж на об’єкті працює охорона, а дослідники чекають на гроші для повного наукового дослідження поховального комплексу. За обсягом робіт таке дослідження потребуватиме понад 21 мільйону гривень, яких у бюджеті області немає.
Правова охорона археологічної спадщини
Пропозиції щодо удосконалення правової охорони археологічної спадщини у світлі приєднання нашої держави до Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017)" (схвалені засіданням правління ВГО САУ 11.01. 2021 р.)
Внаслідок руйнування археологічних пам’яток у процесі господарського освоєння територій та лихоманки скарбошукацтва, яка охопила значну частину населення, Україна щодня втрачає свою археологічну спадщину, накопичену нашою рідною землею за тисячоліття. Попри загальну латентність цього процесу, в публічний простір дедалі частіше потрапляють повідомлення, які свідчать про величезні масштаби правопорушень, вкрай низький рівень правової та пам’яткоохоронної культури в нашій державі, а також про неефективність існуючого організаційно-правового механізму протидії відповідним протиправним проявам. Згадаємо найбільш кричущі випадки, які привернули увагу не лише фахівців та профільних органів, але й усього суспільства. Так, нещодавно стало відомо про майже повне знищення внаслідок незаконних розкопок скіфського царського кургану Юрицина Могила поблизу села Скобелеве на Миколаївщині. Земляні роботи проводилися понад місяць, використовувався кар’єрний екскаватор і трактор. Ця діяльність, через яку 2500-літня пам’ятка понад 8 м заввишки і 85 м у діаметрі була перетворена на циклопічних розмірів котлован, не була би можливою без потурання, а то й сприяння цим роботам місцевої влади (URL: http://vgosau.kiev.ua/novyny/zvernennya/1129-zvernennya-skobelevo).
Руйнування кургану на Миколаївщині
Сьогодні інформаційний простір сколихнуло повідомлення Іллі Зелінського про руйнування кургану неподалік села Скобелево на Миколаївщині.
На місце подій оперативно виїхали члени Миколаївського підрозділу САУ, співробітники Охоронної археологічної служби України. За попередніми даними встановлено, що руйнувань зазнав скіфський царський курган. Представники Національна поліція України порушили кримінальну справу за фактом руйнувань. Землерийну техніку наразі арештовано. Про подальший перебіг подій довкола пам'ятки інформуватимемо додатково.
Спілкою археологів України с цього приводу надіслано звернення президенту В. О. Зеленському, міністру внутрішніх справ А. Б. Авакову, генеральному прокурору І. В. Венедиктовій, міністру культури та інформаційної політики О. В. Ткаченку.
Кабінет Міністрів України врегулював діяльність Кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження
9 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив на своєму засіданні постанову «Про затвердження порядку формування та діяльності кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів». Про це розміщено новину на сайті Уряду України.
Таким чином, нарешті врегульовано питання видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження. Прийняття цього порядку було передбачено ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ще в 2004 році. З самого початку була ідея, щоб цей орган був незалежним, а тому затвердити цей акт мало не Міністерство культури, а верховний орган виконавчої влади, яким є Кабінет Міністрів. Це, власне, зіграло неоднозначну роль у проходженні проєкту. Спроби його прийняти тривали багато років. Зрештою, честь поставити крапку в цьому питанні випала вже нинішньому керівництву Міністерства культури та інформаційної політики, зокрема, особисто міністрові О. В. Ткаченку, якому, на щастя, не забракло політичної волі та сил для цього.
Спілка археологів України не лишилася осторонь розроблення Порядку. У нашому діалозі з Міністерством ми відстоювали необхідність забезпечення незалежності кваліфікаційної ради, гарантій прозорості її діяльності, державницького підходу в питаннях надання права на археологічні дослідження на противагу тенденціям до приватизації та комерціалізації археологічної сфери. З приємністю констатуємо, що більшість наших доводів були почуті та враховані Міністерством.
Наразі ми очікуємо на публікацію остаточного тексту і як фахова громадська організація збираємось взяти участь у формуванні складу Кваліфікаційної ради.
Руйнація скіфського городища
«Просто зараз на Полтавщині знищується унікальне за збереженістю городище скіфського часу», повідомляє Охоронна археологічна служба України.
Роботами з будівництва свердловини 60 Комишнянського НГКР, які виконує Філія Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" АТ Укргазвидобування вже знищено понад 10.000 квадратних метрів об'єкта культурної спадщини. Більш ніж 200 метрів валу зрівняні з землею.
У відвалах зібрано фрагменти ліпних посудин, фрагменти скіфської пряжки та наконечники стріл (V—III ст. до н. е.), тощо. Городище знаходиться неподалік смт Комишня Миргородського району Полтавської області. Факт його руйнування виявлений експедицією Охоронної археологічної служби України 06.08.2020 року, про що невідкладно було повідомлено Укргазвидобування, Нафтогаз України, Департамент культури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації та Національна поліція України.
Вчора, 17 серпня, при спробі провести обстеження зруйнованої частини, археологи були недопущені на об'єкт та відтіснені охороною з автоматичною зброєю! З подій, що відбуваються, стає зрозумілим: забудовник не налаштований до конструктивного діалогу, а правоохоронні органи не квапляться виконувати свою роботу, тож запобігти подальшому руйнуванню може лише широкий суспільний резонанс.
Світлини з пам’ятки: facebook.com
Епохальні знахідки "краєзнавців" на Рівненщині
На Рівненщині у селі Заріцьк, яке згадане ще у літописі 12-го століття, розкопали місце поховання, якому може бути п'ять тисячоліть. Наразі в обласному управлінні культури з'ясовують хто і чи законно це зробив. На території села є дві пам'ятки археології місцевого значення.
1 червня у с. Заріцьк (Зарічеськ згадано в літописах у зв’язку з подіями 1151 р.) троє "краєзнавців", очолюваних Олександром Алфьоровим, без будь-яких дозвільних документів "дослідили" ПОХОВАННЯ КНЯЗЯ. І відразу ж цю подію зафільмували із репортерами 1+1 (youtube.com). До честі "дослідників" плити перевезли у найближчий музей. Проте чи мали місце знахідки, які дозволи їм атрибутувати плити частиною князівської доби, невідомо. Дивує цинізм дій "краєзнавців", чи може звання кандидата історичних наук дає право працювати без відкритих листів і дозволів МКУ? Наразі вашій увазі пропонується спростування у датуванні знахідки (у матеріалі Суспільне: новини), а про наявність порушення закону нехай роблять висновки відповідні органи.
Олексій ВОЙТЮК
Басівка під загрозою: копачі знищують унікальне городище ранньозалізної доби
У жовтні 2019 року співробітники ДІКЗ «Посулля» разом з представниками відділу культури при Сумській ОДА зафіксували грабіжницькі ями на пам’ятці національного значення — городищі ранньої залізної доби (на найбільшому укріпленні, що зветься «Башта»; також містить ранньослов'янський культурний шар) біля с. Басівка, Роменського району, Сумської області (загальна площа 170 га, друге за розмірами після Більського городища, на території Лівобережного Лісостепу). Городище досліджували на початку ХХ століття М. О. Макаренко, а в 1947, 1957, 1959 роках В. А. Іллінська, у 1992—1994 роках дослідження на пам’ятці проводив Ю. В. Болтрик. Датоване кінцем VI — початком ІІІ ст. до н. е.
5 червня секретар сумського відділення ВГО «Спілка археологів України» А. Корж, разом зі співробітниками ДІКЗ « Посулля» В. Єсіним, та О. Подверзяком попри погані погодні умови, обстежили городище. Зафіксовано до 80 м кв., нових грабіжницьких ям (при глибині від 0,2 до 1 м). Загальна площа пошкодженої ділянки вже обраховується не однією сотнею метрів квадратних. Відвали насичені матеріальними рештками (фрагментами ліпного посуду та амфор, глиняною обмазкою та кістками тварин). По факту руйнування пам’ятки національного значення було складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.
Найближчим часом заплановані польові роботи по збереженню унікальної пам’ятки археології.
А. Корж
Пізнавально для прибічників ліцензування металопошуку та не тільки
За посиланням зацікавлений читач знайде аналіз проблеми використання металодетектора "у пошуках скарбів".
Руйнування степових могил біля с. Велика Бугаївка (Васильківський р-н Київської обл.)
Відбувається руйнування степових могил на північно-східній околиці села Велика Бугаївка Васильківського р-ну Київської області. Могила, що розташована північніше має незаконний розкоп в своїй північній частині. Південніша могила продовжує розорюватись, що руйнує її насип.
Детальніше, фото з коментарями в альбомі на facebook.com: Копачівські могили.
10.09.2015
Сучасний стан замку кн. Корецьких в Лісниках
З фото сучасного стану можна ознайомитись тут: facebook.com.
Попереднья стаття на цю тему: "Замок князів Корецьких в с. Лісники на Київщині".
Проект змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини»
Шановні колеги!
Вашій увазі пропонується проект змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», підготовлений А. Корвін-Піотровським та О. Малишевим за ініціативою ВГО "Спілка археолгів України".
В основу представлених змін покладено комплексний підхід з імплементації європейських норм і принципів з охорони археологічної спадщини, викладених зокрема у Європейськ ій конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутій), інших документах Ради Європи, ЮНЕСКО, національних законодавствах країн, досвід яких у справі охорони археологічної спадщини можна вважати успішним.
Значну увагу приділено проблемам, не врегульованим законодавчо, а також тим, щодо яких законодавчі норми мають недосконалий і часто суперечливий характер. При цьому було збережено переважну частину нормативного матеріалу нині діючого Закону.
Для нас дуже важливо, аби співавторами цього законопроекту була якомога ширша фахова археологічна спільнота, тому запрошуємо всіх до обговорення запропонованого документу. Пропозиції і зауваження просимо надсилати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду до кінця поточного місяця. Також на кінець червня ВГО "Спілка археологів України" планує проведення круглого столу із обговорення найбільш суттєвих питань законодавчого врегулювання охорони і вивчення археологічної спадщини.
Нам пишуть небайдужі!
Шановне панство!
Перелік гарячих точок Київської області має очолювати несправедливо забуте Хотівське городище (Сірякове). Для цього є декілька важливих причин.
По-перше: воно розташоване найближче до Столиці України — впритул до міської межі, відразу за мальовничим парком Феофанія.
По-друге: його історичне і культурне значення. Городище визначає північні межі Скіфського царства. Добре збереглися земляні вали (доки їх не знищили), земля наповнена артефактами. Поділ і кладовище розташовані неподалік, тож городище є частиною комплексу, цілісної картини.
По-третє: ступінь захисту. Хотівське городище внесено до Держреєстру нерухомих пам’яток історії і культури. Охороняється державою.
І останнє. Саме знищення пам’ятки є символічним і цікавим з точки зору вивчення новітньої історії України. Перший бетон було залито в жовтні 2009 року, після першого Майдану. Основна забудова тривала протягом злочинного режиму. А завершується зараз, після Революції гідності. Фото зроблене в жовтні 2014 з боку річечки Стратівки. Отже знищення пам’ятки успішно пережило дві революції, один злочинний режим, економічну кризу і війну з агресором. Ім’я забудовника невідоме по сьогоднішній день.
Все це робить Хотівське городище лідером гарячих точок Київщини.
Сторінка 1 з 6
