Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Миколаївський підрозділ

Спілка об’єднує різних людей: за віком, статусом, уподобаннями та ін. Це нас тільки збагачує, а ще те, що ми утворюємо цілу мережу. Миколаївський підрозділ — активна частина нашої мережі. Його члени керують і беруть участь в археологічних експедиціях на пам’ятках:
- Дикий Сад,
- Березань,
- Ольвія,
- Вікторівка 1,
- Чорноморка.

Палеолітичні стоянки на місці Великої кільцевої дороги

Інформаційний банер від Рятівної археологічної служби показує, які давні люди жили на місці майбутньої великої кільцевої дороги навколо Києва. В ньому чітко, коротко — про найголовніше. Усе це вдалося дізнатись завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом дороги (ВКАД) на ділянці від автомобільної дороги Київ—Ковель—Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ—Чоп (М-06). Наприклад, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Стоянки датують часом фінального палеоліту. В той час жили племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.


Конференція в Меджибожі

Раз на два роки зусиллями Відділу археології ранніх слов'ян ІА НАН України та ДІКЗ "Межибіж" в стінах Меджибізької фортеці збираються дослідники археологічних пам’яток І тис. н. е. у Східній та Центральній Європі. 8—9 жовтня 2021 р. така зустріч відбулася вже вчетверте. Доброю традицією цих конференцій стало поєднувати наукову дискусію з ушануванням видатних дослідників, які зробили вагомий внесок у вивчення археології та історії І тис. н. е.


Побачити палеоліт на власні очі

«Молодий буковинець» цікавиться дуже давніми людьми в с. Дорошівці Чернівецької обл. Археологічна пам’ятка доби палеоліту систематично досліджується і дає результати. Завдяки тривалим розкопкам відомо її датування: 25—22 тисячі років тому.


Спонсори скарбошукачів

Днями пройшов фестиваль скарбошукачів, спонсором якого виступила міжнародна компанія Cellfast Україна. Вийшло щось на кшталт: «купуйте наші лопати і викопуйте з землі скарби».

Як відомо, скарбошукацтво — шкідлива розвага. Витягуванням металу з землі не тільки руйнуються археологічні об’єкти, а й грабується наша історія. Завдяки грабіжникам існує цілий чорний ринок археології, де вкрадене в нас усіх – продається. Адже все, що в надрах землі належить усім нам і не має ніким привласнюватись. І якщо спочатку хтось запевняє, що він копає лише там, де нема внесених до реєстру археологічних пам’яток, то потім починається «треба за щось жити», «археологи самі винні», «музеї самі винні», «держава винна», словом: «хай живуть 1990-і».


Пектораль у туристичному маршруті

То як насправді має виглядати туристичний маршрут археологічними пам’ятками? Як зробити маршрут не про золото, а про скіфів? У Нікополі цими вихідними відкрили інсталяцію пекторалі до дня міста. Її одразу внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільшу з усіх інсталяцій пекторалей. День міста відзначено, увагу громадськості привернуто, але мета інсталяції — дещо інша. Цей арт-об’єкт організатори бачать як перспективну точку в туристичних маршрутах скіфськими місцями.


Нашого цвіту — і в середній освіті

Кандидат історичних наук Ігор Цеунов, член київського відділення САУ, запрошує на тренінг «Розмови про історію» на «Освіторії».

2 жовтня об 11.00 він розповість про проблеми вивчення первісності у школі. А вони є, бо цілі пласти суспільного та історичного розвитку не охоплені шкільною програмою. Як вважає лектор (і учні це підтвердять), замість цікавої мандрівки в минуле у школі дається сухий фактаж. Це неодмінно треба змінювати. Для цього створюють довгострокову навчальну програму, де глибоко та детально напрацюють методику викладання предмету «Історія». А почнуть від первісності.


Призначення Катерини Чуєвої заступницею міністра культури та інформаційної політики

Заступницею міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції призначено Катерину Чуєву. Вітаємо колегу та покладаємо на неї великі надії!

До її повноважень будуть входити питання культурної спадщини. Зокрема: формування та реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Великих успіхів!

Новиною на своєму порталі ділиться Міністерство mkip.gov.ua


Археологія в Ночі Науки

Ніч Науки в Харкові цими вихідними прийняв у себе Музей археології ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Понад 20 екскурсій провели співробітники музею, спираючись на допомогу волонтерів з університету.

Археологія — затребувана тема Ночей Науки, а Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — постійний і надійний учасник протягом багатьох років проєкту. Археологи гідно презентували найширшому колу зацікавлених свій науковий доробок. Сучасно облаштований музей мав чим вразити харків’ян і туристів різного віку та інтересів. Музей був більш, ніж залюднений. Наукові знання — поширені, що й відповідало меті проєкту.


Протиправне використання пам'яток Криму: наш коментар

В Україні виявляють жвавий інтерес до археології, та переважно до питань далеких від наукових досліджень. Але де ще так цікаво, як у нас. Відповідаємо на каверзні питання ведучого Дмитро Сіманський на Чорноморська телерадіокомпанія про закритість Криму для міжнародної співпраці, незаконне використання визначних пам’яток на окупованій території та багато іншого. Відео за посиланням, а наші попередні коментарі щодо Криму — на сайті: vgosau.kiev.ua.


Міська археологія: популяризація

Якщо ви ще залишаєтеся у Львові після дитячих заходів з археології, зайдіть на площу Ринок. Там, у найцентрішому центрі міста можна побачити, що знайшли археологи Львівщини, де знайшли і що це все означає. Стендова виставка Бюро спадщини інформує мешканців і туристів про результати археологічних робіт за останні півтора століття. Прогулюючись вулицями, можна дізнатися про минуле міста трипільських часів. Навіть не заходячи в музеї. Хоча виставка дає відомості, де на живо можна ознайомитися зі знахідками.


Львів: дорослим заборонено!

"Подорож у глибину віків: Цікава археологія" відбуватиметься у Львові 11 вересня 2021 р., з 12.00 по 16.00. Тут, у парку ім. Івана Франка, діти зможуть побути археологами. Від справжніх археологів дізнатися про професію і спробувати досліджувати самим. Археологічну локацію в мережі інших професій створюють Львівський регіональний підрозділ Спілка археологів України, Рятівна археологічна служба, Кафедра археології Львівського університету, Археологічний музей Львівського Університету, Інститут археології Львівського університету, Студентська рада та Профбюро студентів історичного факультету ЛНУ, Громадська ініціатива ARCHAEOLOGY_OF_UKRAINE.


Археологічна школа для реабілітації ветеранів

Ветерани-археологи діляться зі «своїми» усім найціннішим: археологічна романтика польових робіт, прямий контакт з джерелами історії, постійне очікування відкриттів і наближення до тисячолітньої давнини, поряд з якою ми всі тимчасові.


Коментар САУ щодо забудови в Херсонесі

На жаль, українські археологи не мають можливості впливати на розкопки в Криму. З 2014 року ми можемо лише спостерігати, як порушується міжнародне законодавство щодо використання пам'ятк країною-окупантом. Але висловлювати спою позицію таки маємо право.


Хмельницький осередок САУ

Хмельницький осередок представляємо у розпалі археологічних жнив. Спілчани активно займаються музейною, пам’яткоохоронною, викладацькою, науковою і просвітницькою діяльністю.

І зараз керівник підрозділу Павло Нечитайло звітує просто з поля. Експедиція під його керівництвом роботами цього року в м. Городок виявила поселення VII ст. до н. е. під дзвіницею костелу св. Анни. Справжнім успіхом є відкриття залишків замку ХІІІ—ХІV ст., мур від якого зображений на гербі сучасного міста cutt.ly


Участь представників Спілки в саміті Кримської платформи

Коли всі святкування та дійства закінчились, можна підбити певні підсумки. Нам важливо, що САУ взяла участь у саміті Кримської платформи.


Привітання з 30-річчям Незалежності від САУ

Вже 30 років Незалежної України! Вітаємо, друзі! Вітаємо з тим, що нам пощастило жити в саме в цей час, комусь діждатись, а комусь народитись в часи Незалежності. Що ми, де б не бували, є представниками надзвичайно цікавої країни. Що ми, археологи, історики, музейники, освітяни, досліджуємо і продовжуємо відкривати історію нашої країни. Що ми продовжуємо справу наших предків і маємо, що передати наступним українцям. Горді з того, що маємо незалежну Україну. Незалежні разом з нею, вже 30 років.

У рік ювілею хочемо потішити вас науково-популярним виданням про здобутки української археології за 30 років. Вже зовсім скоро. А просто зараз — його анонс: археологічна листівка.

Слава Україні!


Флагштоки vs археологія

Монументальні флагштоки дійшли й до археології. Прапор — це добре, але його вирішили встановити безпосередньо на археологічній пам’ятці. Під флагшток викопали котлован 15 х 5 м у Коростені, на городищі ХІІ ст., часів Київської Русі. А в нижньому шарі виявились кістки мамонта. Про те, що мало бути принаймні археологічне обстеження перед проведенням земляних робіт, згадали лише, коли з’явились кістки. Лист по дозвіл в Інститут археології НАН України направили, але вже коли значну ділянку зруйнували екскаватором. Андрій Петраускас, голова житомирського відділення Спілки, співробітники Коростенського краєзнавчого музею, Інститут археології НАН України, розповідають про значну шкоду артефактам світового значення, місцевості, де важливе дослідження кожного сантиметра.

Фото та розмови з фахівцями: rudana.com.ua


Полтавський осередок САУ

Ми хочемо познайомити вас із нашими представниками на місцях і для цього розпочинаємо рубрику про наші середки. Ви дізнаєтесь, хто є членами Спілки в кожній області, чим вони займаються і навіть чого прагнуть. Але не забувайте, що Спілка — як живий організм, хтозна, може завтра і ви можете долучитися до якогось осередка і стати частиною великої та розгалуженої команди САУ.

Починаємо з полтавського осередка. І він презентував себе одразу кількома засобами: відеоролик, прес-конференція та ще багато цікавої інформації на власній сторінці в соцмережах facebook.com, academia.edu і власному YouTube каналі.


Відкриття виставки «Скіфське золото» у НМІУ

Скіфське золото — називається виставка у НМІУ, присвячена 30-річчю Незалежності. Прикраси і статусні речі знатних осіб від VII ст. до н. е. можна побачити відсьогодні. Усі вони походять з археологічних розкопок, тож є свідченнями нашої історії, яким можна беззаперечно довіряти. Звіриний стиль і античні сюжети на пам’ятках з Черкаської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської, Київської областей і Криму.


Сучасні реалії охорони та дослідження археологічних пам’яток України

15 серпня 2021 року на базі спільної археологічної експедиції Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка та Охоронної археологічної служби України в с. Михайлики на Полтавщині відбувся науково-практичний семінар «Сучасні реалії охорони та дослідження археологічних пам’яток України», до організації якого долучилася і Полтавський регіональний підрозділ ВГО «Спілка археологів України». Тематичний захід зібрав фахівців із Києва, Харкова, Полтави, Лубен та Опішні. Зацікавленість до заходу проявили й представники місцевої влади. Також варто зауважити, що до роботи наукового зібрання долучилися і студенти-археологи Полтавського Вишу. Одним із ключових питань в роботі семінару було налагодження співпраці із місцевими органами самоврядування в контексті охорони, збереження та валоризації археологічної спадщини.


Сторінка 1 з 29

Ви знаходитесь тут: Головна