Останні публікації на сайті

Публікації 07-08-2020
Як Спілчани хочуть комунікувати? Результати анкетування

Упродовж другої половини липня 2020 року в межах проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України» проводилось опитування членів ВГО Спілка археологів України.

Цілями опитування були:
- визначення зручних для колег способів комунікації всередині спільноти;
- визначення важливих для членів Спілки інформаційних повідомлень;
- визначення потреби в регулярних оффлайн та онлайн зустрічах членів САУ;
- визначення потреби у навчальних заходах для членів САУ;
- отримання актуальних контактів членів Спілки для створення внутрішньої бази даних членів САУ.

Було отримано близько 90 відповідей, що складає майже половину відносно розісланої кількості анкет. Враховуючи польовий сезон, це можна вважати доволі високою активністю. Отримані відповіді дозволяють прослідкувати доволі чіткі тенденції у комунікаційних запитах спільноти (цифри закруглені):
більшість опитуваних отримує інформацію через офіційний сайт САУ (61 %);
ФБ сторінку САУ (62 %);
ФБ групу САУ (55%)
хоча, враховуючи існуючу наразі плутанину між цими ресурсами, до співвідношення двох останніх показників треба ставитися обережно;
через електронні листи від голів місцевих осередків отримує інформацію лише близько 1/3 опитаних (33 %)
це свідчить про низьку ефективність цього каналу, який досі вважався одним з основних засобів внутрішньої комунікації спільноти.

Переважна більшість (66 %) вважає, що отримує достатньо інформації про діяльність САУ.

Однак, це твердження входить в протиріччя з подальшими відповідями, а саме:
регулярні повідомлення про діяльність САУ хотіли б отримувати 94 % опитуваних.

Серед найзручніших способів внутрішньої комунікації були названі персональні розсилки на електронні адреси (72 %) та закрита ФБ група (66 %).
Наразі обидва канали є новостворюваними і ще не запрацювали повною мірою.

За змістом найактуальнішою інформацією для членів САУ є новини про діяльність САУ та анонси подій для професійної спільноти (по 87 %), а також інформація про можливості для членів професійної спільноти (79 %). Менш значущою, але все ж доволі високою, є актуальність інформації що містить розсилку драфтів різних документів від імені САУ (56 %) для їх обговорення в межах спільноти.
Така статистика свідчить про відсутність виразної потреби майже половини опитуваних членів САУ в обговоренні документів, що публікуються від імені Спілки, тобто активної включеності в її діяльність. Натомість потреба в отриманні інформації є набагато виразноішю.

Серед запропонованого переліку форматів зустрічей членів САУ, перевага віддається звичному формату — конференціям (70 %). Також високою є зацікавленість у регулярних зустрічах на рівні місцевих осередків (43 %) та зустрічей членів спільноти за тематичним принципом (58 %).

Високою є зацікавленість членів спільноти у підвищенні поінформованості через тренінгові курси по пошуку проєктного фінансування (68 %), проєктному менеджменту (47 %) та підвищенню рівня юридичної обізнаності (44 %).

Більшість опитаних (91 %) не заперечує, аби інформація про існуючі проєкти / професійну діяльність спілчан поширювалася у тому числі через канали комунікації Спілки. Однак приблизно половина з них (46 %) хоче, аби перед публікацією інформації це узгоджувалося з дослідником.
Тому важливо визначити яким чином має відбуватися це узгодження.

Позитивним можна вважати той факт, що 37 % опитаних готові долучитися до підготовки та обговорення Стратегії. Ще 52 % не визначилися, але просять включити їх до розсилки документа.

Серед пропозицій по покращенню внутрішньої комунікації цікавими / актуальними / новими є такі.
- Прохання налагодити чітку комунікацію із регіональними керівниками. І виходячи з цього дізнатися стан речей для подальших дій.
- Більше спілкуватися, обмінюватися досвідом, допомагати у справі збереження археологічної спадщини. Кажуть, зло більш організоване. Треба нам усім згуртуватися, щоб змінити ситуацію.
- Більше спілкування на вирішення спільних проблем та їх реальне вирішення.
- Активізуватись.
- Для того щоб комунікувати необхідно зрозуміти для чого ;).
- Створення закритих груп у мережі для обговорення всіх тематичних питань спілки. Більше інформації про спілку для всіх членів.
- Гарно побудовано запитальник для членів спілки! Подальше впровадження та розширення запропонованих форм комунікацій дозволить реалізувати сформульовані у проекті завдання. Бажаю всім нам успіхів!
- Викласти у закритій групі на сторінці САУ в мережі фейсбук перелік всіх членів САУ з електронними адресами.
- Наразі з внутрішньою комунікацією все добре.

Дякуємо усім, хто взяв участь у анкетуванні та повідомляємо, що у період між 17-м та 20-м серпня 2020 року у форматі zoom-конференції для членів спільноти буде проведена презентація нових способів та каналів внутрішньої комунікації, розроблених з урахуванням ваших пропозицій.

Слідкуйте за оголошеннями на ресурсах САУ: офіційній сторінці https://www.facebook.com/AssosiationArchaeologistsUkraine/ та дискусійній групі https://www.facebook.com/groups/171886782952909/


Хроніка 05-08-2020
Знайомтесь: Владислав Чабанюк

Продовжуємо знайомитись!

Владислав Чабанюк — член черкаського осередку САУ, музейник, археолог, викладач, аматор-кінематографіст (що знімає професійні фільми), подвижник, людина, яка захоплює кожного, хто з ним стикається.

З 2002 року Владислав очолює Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» у своєму рідному селі Легедзиному на Черкащині. Перед тим було навчання у Вінницькому педагогічному (тепер Вінницький університет), вчителювання на Вінниччині та у Легедзиному, влітку — робота в «трипільських» експедиціях під керівництвом Володимира Опанасовича Круца, створення народної кіностудії «Мальва». Саме Володимир Круц ініціював створення музею-заповідника, а від цієї ідеї до втілення минуло майже десять років. Завдяки захопленню справою та шаленій позитивній енергії Владислава Чабанюка та зібраній ним команді місцевий Заповідник став знаним, а на його щорічні купайлівські свята та трипільські толоки люди з’їжджаються звідусіль. Події цього року можна було б назвати дивом, якби вони не базувалися на усьому попередньому доробку команди, — наразі у будівлі Заповідника відбуваються ремонтні роботи (утеплення, прокладка комунікацій, облаштування водопостачання та каналізації тощо). Роботи фінансуються ПроКредит Банком, а будівельні матеріали надає компанія Caparol. Ремонт просувається швидкими темпами. Обіцяють завершити до Дня Незалежності. Наступним етапом має стати оновлення експозиції. Тож, приїжджайте до Легедзиного, вітайте Владислава Чабанюка з досягненнями та обов’язково подивіться у День Прапора (23 серпня) фільм кіностудії «Мальва» «Чорний козак» який буде транслюватися по 48 TV каналах.

Дізнатися більше про Заповідник та подивитися купу чудових професійних фото можна тут: https://www.facebook.com/trypilska.kultura/


Хроніка 04-08-2020
Гранти від Українського культурного фонду

Шановні колеги!

Звертаємо вашу увагу на два нових проєкти, які зараз оголосив Український культурний фонд:

- Культура в часи кризи: інституційна підтримка Подача проектної заявки на конкурс: 30.07.2020—14.08.2020.
Реалізація програми: до 31 грудня 2020 року.
Деталі за посиланням https://ucf.in.ua/m_programs.
На цю програму варто звернути увагу культурним інституціям різних форм власності у т. ч. місцевим музеям, заповідникам тощо.

- Культура плюс.
Подача проектної заявки на конкурс: 03.08.2020—31.08.2020.
Реалізація програми: до 15 вересня 2021 року.
Деталі за посиланням https://ucf.in.ua/m_programs.
В рамках цієї програми обов’язковою умовою є партнерство організацій, які представляють різні галузі.

Для отримання детальної інформації про ці проекти ви також можете переглянути вебінари на YouTube каналі Українського культурного фонду https://www.youtube.com.

Зверніть увагу, що заявник може податися лише на одну з цих двох програм.


Археологічні дослідження 02-08-2020
Човен, що приплив з минулого. Новини з Полісся

На Житомирщині тривають дослідження давнього човна. Човен-добванка проходить етап розчистки, тож наразі обстежено лише загальні риси технології його виготовлення — способом вибивання порожнини у стовбурі дерева.

«Це перша знахідка човна на Житомирщині. Довбанка — дуже архаїчної форми, якою люди послуговувались від часів неоліту до ХІХ століття. На сьогодні це єдиний надійно задокументований човен з території Древлянської землі. Проте говорити про датування нашої знахідки поки що зарано. До якого б часу вона не належала — це унікальна річ для Полісся», зазначає Андрій Петраускас, керівник Житомирської археологічної експедиції ІА НАНУ та голова місцевого осередку САУ.

Цікава й історія виявлення човна. Кілька років тому місцевий житель, Володимир Іванович Дворецький, випадково надибав несподівану знахідку, обстежуючи колоди мореного дубу на березі Уборті. Володимир Іванович — бортник, який до сьогодні практикує традиційний промисел в його архаїчному вигляді, а також працює пасічником. Секрети бортництва він опанував у родинному колі, від свого батька, а нині традицію продовжує і його син — Іван Володимирович, якій презентував знахідку фахівцям Житомирської археологічної експедиції. Ось так носії традиційного ремесла та стародавній артефакт зустрілись на березі сучасної Уборті.


Публікації 29-07-2020
Проблеми збереження культурної спадщини — актуальна тема нашого сьогодення

Проблеми збереження культурної спадщини — одна з актуальних тем нашого сьогодення. Національний інститут стратегічних досліджень підготував змістовну аналітичну записку, в якій систематизовано найнагальніші проблеми інституційного, правового та організаційного характеру, що негативно впливають на реалізацію державної політики зі збереження та актуалізації культурної спадщини станом на 2019 рік.

«За даними Міністерства культури, в Україні налічується близько 130 тис. пам’яток культурної спадщини, проте до Державного реєстру нерухомих пам’яток України занесено лише 7 % цих пам’яток і лише 9 % з них мають затверджені зони охорони»,

— в записці є й чимало цікавих кількісних показників. Читаймо аналітику тут: cutt.ly


Хроніка 09-07-2020
Дослідницькі карти Берестецько-Мізоцької битви

"Українське товариство охорони пам'яток історії та культури Рівненської області" оприлюднило дослідницькі карти Берестецько-Мізоцької битви, які були виконані її членами для фільму "Берестечко. Битва за Україну" (частина 1).

Мета оприлюднення карт — стимулювання дослідницьких та археологічних робіт на місці другого етапу битви під Мізочем, та запобігання діяльності чорних археологів на полі битви".

Детально: rodovid.rv.ua


Хроніка 28-06-2020
Проєкт "Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України"

Друзі, вітаємо і ділимось радісною новиною.

ВГО “Спілка археологів України” замислилась над своїм інституційним розвитком, подала заявку на конкурс Український культурний фонд і здобула перемогу! Наш проєкт “Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України” посів 2 місце у своєму лоті за підсумками експертного оцінювання УКФ. Через карантин та зменшення фінансування УКФ проєкт довелось суттєво переформатувати, публічні заходи перенести в онлайн формат та відкласти старт більше ніж на місяць. Попри ці складнощі, його нарешті розпочато. Ми віримо, що ініціатива, спрямована на розбудову мережі, стане потужним імпульсом для розвитку Спілки та усієї професійної археологічної спільноти. Маємо на меті:
➡️сформулювати стратегічні пріоритети спільноти;
➡️напрацювати дієві механізми внутрішньої та зовнішньої комунікації;
➡️підсилити ефективність існуючої мережі осередків САУ та сприяти згуртуванню спільноти;
➡️підвищити вплив спільноти на політику у сфері захисту, адвокації, промоції, обліку та використання археологічної спадщини;
➡️попрацювати над новою айдентикою САУ, підготувати ряд тематичних документів та візуальну продукцію.

Новинами проєкту ділитимемось тут, а також очікуватимемо на зворотній зв’язок зі спільнотою та конструктивну критику з вашого боку.


Рівненська область 06-06-2020
Епохальні знахідки "краєзнавців" на Рівненщині

Суспільне | новони (Рівне): "На Рівненщині розкопали древнє поховання. Тепер з'ясовують, чи законно"

На Рівненщині у селі Заріцьк, яке згадане ще у літописі 12-го століття, розкопали місце поховання, якому може бути п'ять тисячоліть. Наразі в обласному управлінні культури з'ясовують, хто і чи законно це зробив. На території села є дві пам'ятки археології місцевого значення.

1 червня у с. Заріцьк (Зарічеськ згадано в літописах у зв’язку з подіями 1151 р.) троє "краєзнавців", очолюваних Олександром Алфьоровим, без будь-яких дозвільних документів "дослідили" ПОХОВАННЯ КНЯЗЯ. І відразу ж цю подію зафільмували із репортерами 1+1 (youtube.com). До честі плити перевезли у найближчий музей. Проте чи мали місце знахідки, які дозволи їм атрибутувати плити частиною князівської доби, невідомо. Дивує цинізм дій "краєзнавців", чи може звання кандидата історичних наук дає право працювати без відкритих листів і дозволів МКУ. Наразі вашій увазі пропонується спростування у датуванні знахідки, а про наявність порушення закону нехай роблять висновки відповідні органи.

Олексій ВОЙТЮК


Хроніка 05-06-2020
Басівка під загрозою: копачі знищують унікальне городище ранньозалізної доби

У жовтні 2019 року співробітники ДІКЗ «Посулля» разом з представниками відділу культури при Сумській ОДА зафіксували грабіжницькі ями на пам’ятці національного значення — городищі ранньої залізної доби (на найбільшому укріпленні, що зветься «Башта»; також містить ранньослов'янський культурний шар) біля с. Басівка, Роменського району, Сумської області (загальна площа 170 га, друге за розмірами після Більського городища, на території Лівобережного Лісостепу). Городище досліджували на початку ХХ століття М. О. Макаренко, а в 1947, 1957, 1959 роках В. А. Іллінська, у 1992—1994 роках дослідження на пам’ятці проводив Ю. В. Болтрик. Датоване кінцем VI — початком ІІІ ст. до н. е.

5 червня секретар сумського відділення ВГО «Спілка археологів України» А. Корж, разом зі співробітниками ДІКЗ « Посулля» В. Єсіним, та О. Подверзяком попри погані погодні умови, обстежили городище. Зафіксовано до 80 м кв., нових грабіжницьких ям (при глибині від 0,2 до 1 м). Загальна площа пошкодженої ділянки вже обраховується не однією сотнею метрів квадратних. Відвали насичені матеріальними рештками (фрагментами ліпного посуду та амфор, глиняною обмазкою та кістками тварин). По факту руйнування пам’ятки національного значення було складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.

Найближчим часом заплановані польові роботи по збереженню унікальної пам’ятки археології.

А. Корж



Хроніка 29-05-2020
Вітаємо Олександра Петровича Моцю з ювілеєм

30 травня виповнилося 70 років Олександру Петровичу Моці — знаному фахівцю з давньоруської та середньовічної археології Східної Європи, доктору історичних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України, завідувачу відділом давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України.

Друзі, колеги та учні вітають ювіляра з цією життєвою віхою. Олександр Петрович, дякуємо Вам за талант організатора, який Ви вміло поєднуєте з такими чудовими людськими якостями, як доброта, привітність і почуття гумору. Дозвольте від щирого серця привітати Вас з Днем народження, побажати міцного здоров’я та невичерпної енергії, бадьорості духу та незгасимого оптимізму, мільйонів нових ідей і проектів та небувалого успіху у всіх починаннях!

До ювілею Олександра Петровича співробітники ІА НАН України підготували випуск журналу «Археологія і давня історія України». Ознайомитись із випуском можна за посиланням.

vgosau.kiev.ua


Головна сторінка. Спілка археологів України.

Русизми-бюрократизми

Неправильно Правильно Примітки
(великий)
більш (великий)
найбільш (великий)
(великий)
більший
найбільший
висотою (1 м)
довжиною (1 м)
шириною (1 м)
(1 м) заввишки
(1 м) завдовжки
(1 м) завширшки
(Матеріал слід) віднести (до ... культури) (Матеріал слід) зарахувати (до ... культури) Віднести — перемістити у просторі
Даний (об'єкт) Цей, той, вказаний, описаний, згаданий (об'єкт) тощо
на предмет (визначень) для (визначень)
На протязі (року) Упродовж, протягом (року) "На сквозняке года"
так як оскільки
(Предмет) являється (ножем) (Предмет) є (ножем)
(Предмет) являє собою (ніж) (Предмет) є (ножем)
Останнє оновлення на Четвер, 30 липня 2020, 14:18

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Ви знаходитесь тут: Головна