Останні публікації на сайті

In Sclavenia terra 08-01-2018
Офіційна сторінка видання

Основний напрям досліджень

Відділ археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України запрошує до співпраці в розробці археології слов’ян епохи раннього середньовіччя у проекті Відділу, періодичного наукового видання «In Sclavenia terra». Збірник «In Sclavenia terra» є серією, цілком присвяченою проблемам археології та ранньої історії слов’ян другої половини І тис. н. е. (друга половина V — Х ст.) — до становлення давньоруської матеріальної культури.

Принцип формування номеру

Кожен новий випуск формується зі статей, що надійшли протягом періоду формування збірника. Стаття має пройти незалежне закрите рецензування. Короткі відомості про статтю, що надійшла до редакції, будуть з’являтись на сайті. Після чого статті будуть розподілятися на рецензування.

Періодичність

Збірник виходить раз на два роки. До співпраці запрошуються автори. Статті, оформлені належним чином (див. додаток), будуть розглянуті редакцією та відправлені на закрите рецензування одному із членів редакційної колегії або незалежному рецензенту.

Редколегія

До співпраці запрошуються дослідники (доктори, кандидати наук та PhD) із історії та археології ранніх слов’ян для роботи у редколеції видання. Створена постійнодіюча редакційна колегія по відбору та рецензуванню статей, що будуть надходити до редакції.

Рецензування

Всі статті, що поступають до друку в збірник будуть проходити рецензування за двома критеріями. Перший, технічний критерій — на відповідність щодо правил оформлень. Якщо стаття оформлена правильно, вона поступає на наукове анонімне рецензування. Під час наукового рецензування стаття надходить до відповідного фахівця. Період рецензування близько одного місяця.

Кожен бажаючий, хто має відповідну кваліфікацію, може надати запит на статтю для рецензування. За позитивної рецензії, стаття надходить до збірника, за негативної — із відповідними зауваженнями направляється на доопрацювання.

Фінансування

Видання не має постійного джерела фінансування. Будь-хто може допомогти з фінансуванням збірника. При цьому, дані про надання фінансової допомоги будуть відображені на другій сторінці збірника. До співпраці запрошуються меценати. Видання наукового збірника є досить затратною справою для Науково-дослідного інституту, через скрутне становище, в якому опинився Інститут археології та Національна академія наук України, ми не маємо коштів для видання збірника.

Оформлення

Див. додаток.

Дані щодо серії (випуску 1) можна переглянути на сайті Інституту археології НАН України.

2016, вип. 1. Зміст. Випуск.


Хроніка 06-01-2018
Віртуальна бібліотека, нові надходження

Монографії

Барцева, Т. Б., Вознесенская, Г. А., Черных, Е. Н. 1972. Металл черняховской культуры. Москва: Наука.
Борисов, А. В., Коробов, Д. С. 2013. Древнее и средневековое земледелие в Кисловодской котловине: итоги почвенно-археологических исследований. Москва: Таус.
Врионис, С. 1999. Славянското общество на Балканите (VI—VII в.). София.
Вязов, Л. В., Семыкин, Ю. А. 2016. Городище и селище Новая Беденьга: эпоха Великого переселения народов в Ульяновском Предволжье. Ульяновск. Археология Симбирского-Ульяновского Поволжья, 1.
Гришин, Ю. С. 1971. Металлические изделия Сибири эпохи энеолита и бронзы. Москва: Наука. Свод археологических источников, В3-12.
Демкин, В. А., Демкина, Т. С., Алексеев, А. О., Хомутова, Т. Э., Золотарева, Б. Н., Каширская, Н. Н., Удальцов, С. Н., Алексеева, Т. В., Борисов, А. В., Демкина, Е. В., Журавлев, А. Н. 2009. Палеопочвы и климат степей Нижнего Поволжья в I—IV вв. н. э. Пущино.
Демкин, В. А., Борисов, А. В., Демкина, Т. С., Хомутова, Т. Э., Золотарева, Б. Н., Каширская, Н. Н., Удальцов, С. Н., Ельцов, М. В. 2010. Волго-Донские степи в древности и средневековье (по материалам почвенно-археологических исследований). Пущино.
Демкин, В. А., Скрипкин, А. С., Ельцов, М. В., Золотарева, Б. Н., Демкина, Т. С., Хомутова, Т. Э., Кузнецова, Т. В., Удальцов, С. Н., Каширская, Н. Н., Плеханова, Л. Н. 2012. Природная среда волго-уральских степей в савромато-сарматскую эпоху (VI в. до н. э. — IV в. н. э.). Пущино.
Классификация в Археологии. 2013. Санкт-Петербург: ИИМК РАН.
Козак, Д. Н. 2016. Хрінники (Шанків Яр) — пам’ятка давньої історії Волині. Дослідження 2010—2014 рр. Київ: ІА НАНУ.
Красильников, К. И. 1999. Древнее камнерезное искусство Луганщины. Луганск.
Кучинко, М. М., Охріменко, Г. В., Златогорський, О. Є. (упоряд.). 2017. Археологічні пам’ятки Волинської області (матеріали до «Зводу пам’яток історії та культури України. Волинська область»). Луцьк: Вежа-Друк.
Латынин, Б. А. 1967. Молоточковндные булавки, их культурная атрибуция и датировка. Ленинград. Археологический сборник, 9.
Михайлов, Е. 1990. Руси и българи през ранното средновековие до 964 г. София.
Николаев, Н. И. 2016. Просопография Ольвии Понтийской V в. до н. э. — I в. н. э. Киев.
Обломский, А. М., Терпиловский, Р. В., Петраускас, О. В. 1991. Распад зарубинецкой культуры и его социально-экономические и идеологические причины. Киев.
Пастернак, Я. 1932. Коротка археологія Західно-Українських земель. Львів.
Покас, П. М., Осадчий, Є. М., Приймак, В. В. 2007. Зелений Гай І. Полтава: Техсервіс.
Плеханова, Л. Н., Демкин, В. А., Зданович, Г. Б., Худяков, О. И. 2007. Эволюция почв речных дoлин степного Зауралья во второй пoлoвине голоцена. Москва: Наука.
Сергєєва, М., Івакін, В., Тараненко, С., Бібіков, Д., Зоценко, І. 2017. Археологічні дослідження київського Гостиного двору, 2 доп. Київ.
Скорый, С. А., Зимовец, Р. В. 2014. Скифские древности Крыма. Материалы одной коллекции. Киев.
Супруненко, О. Б. 2016. Лиса Гора у Лубнах. Лубни.
Супруненко, О. Б., Пуголовок, Ю. О. 2016. Дослідження передмість Полтавської фортеці. Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК.
Темушев, С. Н. 2015. Налоги и дань в Древней Руси. Минск: БГУ.
Томашевский, А. П., Гавритухин, И. О. 1992. Славянское поселение Тетеревка І. Киев.
Туаллагов, А. А. 2014. Ранние аланы. Владикавказ.
Халиков, А. Х. 1980. Приказанская культура. Москва: Наука. Свод археологических источников, В1-24.
Цалкин, В. И. 1970. Древнейшие домашние животные Восточной Европы. Москва: Наука. Материалы и исследования по археологии, 161.
Borkovsky, I. 1949. Nase minulost O počátcích Pražského hradu a o nejstarším kostele v Praze. Praha.
Catalogue of Komarów Culture Barrow Cemeteries in the Upper Dniester Drainage Basin (former Stanisławów province). 2016. Poznań. Archaeologia Bimaris, Monographies, 8.
Domanska, L. 1995. Geneza krzemieniarstw а kultury Pucharow Lejkowatych na Kujawach. Lodz.
2016. Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do Bazyliki pw. Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013—2014» / «Від катедральної церкви короля Данила Романовича до базиліки Різдва Найсвятішої Діви Марії в Холмі. Підсумки інтердисциплінарних досліджень сезону 2013—2014». Chelm.
Gamkrelidze, G. 2014. Archaeology of the Roman Period of Georgia (Iberia-Colchis): Essay & Catalog. Tbilisi.
Skutil, J. 1938. Paleolitikum Slovenska a Podkarpatskej Rus.

Збірники

[Добржанський, О. В. (голова).] 2017. Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей наукового семінару, м. Чернівці, 15 грудня 2017 р. Чернівці: Технодрук.
2004. Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. Київ.
[Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (відп. ред.).] 2017. Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ: ІА НАНУ.
2015. Козацькі старожитності Лівобережжя Дніпра ХV—XVIII століття: Збірник матеріалів І Міжрегіональних археологних читань, Охтирка, 19—20 жовтня 2015 р. Суми.
1986. Исследования по археологии Северо-Западного Причерноморья. Киев.
2013. Новые материалы и методы археологического исследования: Материалы II Международной конференции молодых ученых. Москва: ИА РАН.
[Ситдиков, А. Г. (отв. ред.).] 2016. Средневековая археология Волго-Уралья. Сборник научных трудов к 65-летнему юбилею д. и. н., проф., член-корр. АН РТ Ф. Ш. Хузина. Казань: ИА им. А. Х. Халикова АН РТ.
2013. Archaeological and Geological Reaserches in Ukraine. Report.

Періодика, серії

2016. Альманах «Свічадо Придніпров’я», Х.
2016. Археологічні дослідження в Україні 2015 р.
Археология евразийских степей
(Казань, РФ).
Археология и естественные науки Татарстана (Казань, РФ).
Археология Поволжья и Урала: материалы и исследования, серия монографий (Казань, РФ).
Город Болгар, серия (РФ).
Записки Наукового товариства ім. Шевченка.
Таврические студии.
Емінак / Eminak. Київ, Україна.
2017. Старожитності Лівобережного Подніпров’я — 2017: Пам’яті М.Я. Рудинського (1887—1958).
1973. Середні віки на Україні. Київ: Наукова думка, 2.
2016. Феномен Більського городища. Київ; Полтава: До 95-річчя від дня народження визначного українського археолога професора Б. А. Шрамка (1921—2012) та 110-річчя від початку археологічних досліджень Більського городища.
Acta Militaria Mediaevalia (Польща).
Archaeologia Lituana (Vilnius, Lithuania).
Archeologia Polski Środkowowschodniej (Lublin, Польща).
Historical Archaeology & Anthropological Sciences.
2016. In Sclavenia terra, 1.
Istro-pontica, серія (Румунія).
Przegląd Historyczny (Польща).

Щиро вдячні за інформацію й надані матеріали Ярославу Володарцю-Урбановичу, Кирилу Мизгіну, Віталію Калініченку, Андрію Петраускасу, Віктору Приймаку, Віталію Рудю, Марині Сергєєвій, Віталію Ткачу та всім небайдужим.


Оголошення 02-01-2018
Щодо подальшої праці журналу «Археологія і давня історія України»

У зв’язку з тим, що зазвичай заявок виявляється більше, ніж дозволених можливостей (понад 4 на рік), роботу журналу буде реорганізовано.

1. Слід завчасно подавати заявки у письмовій формі щодо входження збірника до журналу «Археологія і давня історія України». Таким чином буде формуватися план виходу журналів.

2. У заявці слід вказати:
- тему збірника;
- відповідальну особу;
- імовірний обсяг;
- бажані номер і час надання матеріалів;
- джерело фінансування (внутрішня, неофіційна інформація).

3. Заявку треба подавати відповідальному секретарю журналу.

4. Після подачі заявки у порядку черги збірнику буде присвоєно номер, а інформація про нього з’явиться на сторінці журналу.

5. Журнал відмовляється від підназв. Залишається лише загальна назва журналу: «Археологія і давня історія України».

6. Рекомендувати особам, відповідальним за конкретні збірники, налагоджувати співпрацю між собою для злиття збірників (максимальний обсяг — до 60 д. а.).

7. Реорганізувати редколегію. Зараз дали згоду увійти до редколегії Я. Хохоровскі (Польща), А. М. Обломський (РФ).

8. Створити базу даних незалежних рецензентів. 9. Збільшити термін подачі матеріалів за 4 місяці до виходу.

10. Зміни в оформленні статей описано на сайті Спілки археологів України. Деякі додаткові пояснення можна прочитати тут.

З повагою, відповідальний секретар журналу Сергій Горбаненко.


Археологія: просто про складне 13-12-2017
Геоархеологічний підхід

Геоархеологічний підхід — вивчення похованого ґрунту під датованим археологічним об’єктом та порівняння із сучасним ґрунтом за його межами.

Спосіб збору матеріалу: стратиграфічне визначення похованого ґрунту, встановлення набору генетичних горизонтів та типу ґрунту.

Результат: відтворення природних умов часу утворення археологічного об’єкту та порівняння їх з сучасними, виключаючи проміжний етап.

Методи інтерпретації: природничо-історичний порівняльний аналіз, що ґрунтується на принципі актуалізму в розвитку природи.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Юрій Дмитрук, Олександр Пархоменко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Сорокіна, Л. Ю., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Давні та сучасні ландшафти Більського городища як середовище існування людини. Український географічний журнал, 3, с. 25—34. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.03.025.

Кушнір, А. С. 2014. Природні обстановки проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцену — голоцені (за палеопедологічними даними). Український географічний журнал, 4, с. 30—37. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.04.030.

Анатолій КУШНІР


Археологія: просто про складне 13-12-2017
Мікроморфологічний аналіз

Мікроморфологічний аналіз — вивчення будови (складу, текстури, агрегатного стану, пористості) і речовинного складу (гумусу, високо- і грубодисперсної частин, новоутворень, включень) ґрунтів.

Спосіб збору матеріалу: вивчення зразків ґрунту під мікроскопом у тонких зрізах з непорушеною структурою завтовшки 0,02—0,04 мм.

Інструменти для визначення: поляризаційний мікроскоп.

Результат: визначення мікробудови та ґрунтоутворюючих процесів на мікрорівні, і як наслідок можливість визначити генетичні горизонти з виходом на тип ґрунту.

Методи інтерпретації: мікроморфологічний опис будови та речовинного складу ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Кармазиненко, С. П. 2010. Мікроморфологічні дослідження викопних і сучасних ґрунтів України. Київ: Наукова думка. igu.org.ua.

Матвіїшина, Ж. М., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Реконструкція ландшафтів часу існування Трипільської культури на основі палеопедологічних досліджень. Вісник Львівського університету. Серія географічна, 48, с. 107—117. publications.lnu.edu.ua.

Анатолій КУШНІР


Археологія: просто про складне 13-12-2017
Палеопедологія (палеоґрунтознавство)

Палеопедологія (палеоґрунтознавство) — наука про викопні, давні ґрунти, що сформувалися в минулому і з часом фосилізувалися в товщах різних порід.

Спосіб збору матеріалу: визначення стратиграфічного положення та макроморфологічний опис товщ відкладів, що виходять на денну поверхню.

Отримуваний матеріал: зразки ґрунту для подальших лабораторних досліджень.

Лабораторні аналізи: мікроморфологічний, гранулометричний, геохімічний, спектральний, мінералогічний.

Результат: характеристика властивостей ґрунтового покриву певного часового інтервалу, і як наслідок природніх умов часу його утворення. Створення палеопедологічних карт.

Методи інтерпретації: макро- та мікроморфологічний опис ґрунту, визначення вмісту гумусу та карбонатів, вмісту важких металів, мінералів та окремих дрібних частинок ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Наталія Герасименко, Богдан Рідуш, Андрій Богуцький, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Матвіїшина, Ж. М. 2017. Палеоґрунтознавство в інституті географії національної академії наук України. Український географічний журнал, 1, с. 12—18. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.012.

Матвіїшина, Ж. М., Кармазиненко, С. П., Дорошкевич, С. П., Мацібора, О. В., Кушнір, А. С., Передерій, В. І. 2016. Палеогеографічні передумови та чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені. Український географічний журнал, 1, с. 19—30. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019.

Анатолій КУШНІР


Оголошення 01-12-2017
До уваги Спілчан: про гроші й можливості

Шановні колеги та колєжанки!

Прохання до членів ВГО «Спілка археологів України» сплатити членські внески за 2017 рік, які підуть на оплату сайту і підтримку різноманітних проектів. Про останні можна дізнатися зі щорічних звітів Спілки на сторінках нашого сайту.

Сподіваємось на Вашу небайдужість та допомогу у нашій спільній справі дослідження та популяризації археологічної спадщини України.

З повагою, Правління.


Звернення ВГО "САУ" 22-11-2017
Звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica “Релігії та вірування Русі X—XVI ст.”

ВГО «Спілка археологів України» підтримує звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica “Релігії та вірування Русі X—XVI ст.”. Вкотре з боку органів влади має місце недолуге втручання у наукову сферу, ігнорування загальноприйнятих норм відбудови та реконструкції пам’яток археології та давньої архітектури.

В черговий раз виникла загроза для існування аутентичної пам’ятки національної культурної спадщини України — решток Успенського собору ХІІ ст. в давньому Галичі (с. Крилос Івано-Франківської обл.). Пам’ятка видатна, національного значення за нашим законодавством, відіграла видатну роль в історії нашої країни. Але на зібранні регіональних народних депутатів (!), очільників обласних адміністрацій (!) та місцевого духовенства на цьому святому місці хочуть збудувати черговий «новодєл». Чому народні депутати та голови обладміністрацій не знають (чи не визнають?!) українського та європейського законодавства? Чому представники української церкви хочуть мати новобудову замість справжньої святині? Невже настільки низький в них рівень освіченості і цивілізації, коли ксерокопія вважається рівною справжній іконі ХІІ ст.

Повністю відтворюється ситуація з іншою нашою видатною пам’яткою — рештками Десятинної церкви Х ст. Тоді найближче оточення В. Януковича (Ю. Мірошніченко, С. Арбузов, власники приватної збірки «Платар» тощо) разом з Московським патріархатом, незаконно захопивши ділянку заповідної землі, зажадали будівництво нового храму на Старокиївській горі. Лише боротьба освіченої громадськості та Майдан зупинили це. Чому тепер представники Київського патріархату, народні обранці, високі представники нової влади орієнтуються не на Європейські цінності (як проголошує Президент України П. Порошенко, Верховна Рада та Уряд України), а на дії минулого режиму.

Спілка археологів України цілком поділяє тривогу, викладену у Зверненні (додається) до Президента України П. Порошенка і Голови Верховної Ради України А. Парубія учасників наукової конференції, й закликає всі владні структуру, свідому та освічену спільноту України і всього цивілізованого світу припинити дії, що загрожують видатній пам’ятці нашої національної спадщини.

Пріоритетними мають стати дії по рятуванню існуючих наших святинь, привертати увагу і залучати допомогу з боку міжнародних організацій в сфері охорони світової культурної спадщини.


Конференції 22-11-2017
Конференція для юних археологів «АРХЕОЛОГІУМ»

Запрошуємо дітей шкільного віку (8—11 класи) та студентів 1—2 курсів до участі у Науково-практичній археологічній конференції «АРХЕОЛОГІУМ», яка відбудеться наприкінці березня — на початку квітня 2018 року (остаточна дата проведення конференції буде повідомлена пізніше).

Конференція відбудеться у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на базі Музею археології (м. Харків, майдан Свободи, 4, цокольний поверх).

До розгляду приймаються доповіді на наступні теми: археологічні дослідження; експериментальна археологія; історія археологічної науки; археологічне краєзнавство.

Окрім секційних засідань, в рамках конференції планується проведення практичних занять і лекцій та екскурсійна програма.

За матеріалами конференції планується видання збірки тез (зразок заявки та вимоги до тез додаються). Заявка та тези доповідей приймаються до 1 лютого 2018 р. на електронну адресу: kpelasenko@gmail.com

Проїзд, харчування і проживання учасників – за рахунок відряджуючої сторони.

Заявка учасника

Організаційні питання: Пеляшенко Костянтин Юрійович
тел. 063 1591325 
E-mail: kpelasenko@gmail.com

Оригінал новини на сайті Інституту археології


Конференції 22-11-2017
Наукова конференція молодих вчених «Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики»

16—17 листопада 2017 р. в Інституті археології НАН України відбулася Наукова конференція молодих вчених "Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики". Робота проходила за чотирма секціями: "Від каменю — до палеометалів", "Ранні номади та античний світ", "Слов’яни, середньовічні пам’ятки, козаччина", "Археологічні дослідження: сучасні методи та спадок попередників". Були заслухані доповіді, що охоплюють проблеми дослідження пам’яток України та суміжних територій в широких хронологічних межах (від середнього палеоліту до раннього Нового часу), а також — з історії археології та міждисциплінарного характеру. В роботі конференції взяли участь понад 50 науковців з Києва та регіональних установ. За результатами прийнята резолюція конференції. Рада молодих вчених Інституту археології НАНУ висловлює подяку за підтримку ініціативи проведення конференції Дирекції ІА НАНУ та Правлінню ВГО "Спілка археологів України", за організаційну допомогу — Л.В. Кулаковській та А.О. Корвіну.

Резолюція Наукової конференції молодих вчених "Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики":
На заключному засіданні конференції було постановлено:
1. Вважати проведену конференцію VII конференцією молодих вчених, а Раду Молодих Вчених Інституту археології НАН України 2017 року скликання — наступницею Ради Молодих Вчених Інституту археології АН УРСР.
2. Проводити конференцію молодих вчених раз на два роки. Проведення наступної конференції запланувати на осінь 2019 року.
3. В рік перерви між конференціями проводити польовий археологічний семінар молодих вчених на базі потужних археологічних експедицій.
4. Поглибити співпрацю з іншими науковими установами, зокрема природничого напряму, для проведення інтердисциплінарних досліджень.
5. Координувати комунікацію та наукову допомогу вищим навчальним закладам в регіонах, де є історичні факультети, але не вистачає фахівців-археологів. Запропонувати керівництву факультетів направляти студентів, які бажають спеціалізуватися по археології, в експедиції Інституту археології НАНУ. Оформити таке співробітництво договором про співпрацю.

За результатами проведеної конференції видано збірник "Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. Горбаненко, С. А. (відп. секр.), Гречко, Д. С., Корохіна, А. В. (ред.-упоряд.). Київ: Стародавній світ, 2017. 168 с.", з яким можна ознайомитися за посиланням: http://www.vgosau.kiev.ua/load_period-sb/tezy_MU-net.pdf.

Оригінал новини на сайті Інституту археології.


Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Ви знаходитесь тут: Головна