Останні публікації на сайті

Оголошення 16-02-2018
Екскурсія до геологічного музею

Шановні колеги!

Спілка археологів України і Рада молодих вчених запрошують співробітників Інституту археології НАН України на екскурсію до геологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З-поміж іншого, заплановане обговорення потенційних можливостей застосування методів геології щодо археологічних матеріалів.

Екскурсію люб’язно запропонував провести д-р геол. наук, директор музею В. А. Нестеровський.

Екскурсія відбудеться 23 лютого, розпочнеться о 14.30. Збір всіх бажаючих — на станції метро ВДНГ о 14.15.

За бажання долучитися до екскурсії, просимо вас контактувати з Оленою Дзнеладзе.

З повагою, Сергій Горбаненко, Олена Дзнеладзе.


Звіти про діяльність 25-01-2018
Звіт про діяльність ВГО «Спілка археологів України» у 2017 році

У 2017 році Спілка продовжила діяльність у рамках свого статуту, Кодексу етики професійного археолога, положення про місцеві осередки відповідно від ситуації, що складалася відносно охорони археологічної спадщини та інтересів членів Спілки.

У січні Спілка взяла участь в організації та надала кошти (частково) для проведення наукової конференції студентів, аспірантів і молодих науковців «Археологічні студії: здобутки та перспективи — 2017», яка проходила на базі кафедри археології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Підтримана ініціатива Ради молодих вчених ІА НАНУ з проведення «Днів науки — 2017» (youtube.com) та наукової конференції молодих вчених «Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики» (Київ, ІА НАНУ, 16—17.11.2017 р.), зокрема профінансовано видання збірника тез (vgosau.kiev.ua). У роботі конференції взяли участь понад 50 науковців з Києва та регіональних установ України.

Продовжується продуктивна співпраця з ІА НАНУ та ІКЗ «Більськ» (Д. Гречко). У липні—серпні за участі Спілки була організована та проведена ІІІ Міжнародна археологічна польова школа на базі Більської археологічної експедиції, в якій брали участь студенти та аспіранти Київського національного університету культури та мистецтв, Ягелонського університету (м. Краків, Польща), Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Львівського національного університету ім. І. Франка, Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренко. Надана рекомендація щодо підтримки збільшення фінансування наукових досліджень ІКЗ «Більськ».

У зв’язку з проведенням виставки приватної археологічної колекції «ПЛАТАР» у державному Кіровоградському обласному художньому музеї Спілка закликала усі музейні установи України утримуватися від співпраці з приватними колекціонерами археологічних предметів та направила відповідні листи до Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана, Міністра культури України Євгена Нищука, Президента Українського комітету ІКОМ Сергія Лаєвського, Президента Українського комітету ІКОМОС Миколи Гайди, Голови Музейної ради при Міністерстві культури України Василя Рожка.

Спілка підтримала звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica «Релігії та вірування Русі X—XVI ст.» до Президента України Петра Порошенка та Голови Верховної Ради Андрія Парубія про недолуге втручання з боку виконавчої влади у наукову сферу, ігнорування міжнародного законодавства і загальноприйнятих норм відбудови та реконструкції пам’яток археології та давньої архітектури, проти будівництва нового храму на рештках Успенської церкви ХІІ ст. у давньому Галичі.

Члени Спілки (Є. Синиця, О. Корвін-Піотровський, В. Колесникова) долучилися до роботи проблемної групи, що проводить аналіз поточного стану у пам’яткоохоронній сфері та розробляє концепцію реформування галузі. В рамках цієї роботи було проведено низку круглих столів (в Меджибожі, Харкові, Львові, Кам’янці-Подільському, Херсоні та Києві). Наступним етапом роботи мають стати проекти конкретних законодавчих актів.

1 грудня в Міністерстві культури України за участі представників Спілки (Г. Івакін, Л. Кулаковська, Я. Гершкович, В. Івакін) відбулося засідання Музейної ради, під час якого розглядалася низка питань, пов’язаних з проблемою пограбування та пошкодження археологічних пам’яток в Україні. Членами Музейної ради було ухвалено рішення ініціювати перед Міністерством культури внесення змін до чинного законодавства з метою заборони обігу предметів археології та вилучення у державну власність археологічних предметів, що перебувають у цивільному обігу. Було звернено увагу на те, що жодна приватна археологічна колекція в Україні не проходила належної державної реєстрації.

Протягом звітного періоду постійно оновлювався (нові видання у віртуальній бібліотеці та найважливіші новини) сайт Спілки (С. Горбаненко). Надавались відповіді на звернення та питання громадян. Активно працюють та наповнюються сторінка Спілки та її Полтавського осередку (Ю. Пуголовок) у соціальних мережах (Facebook).

Загалом, на 2017 р. Спілка археологів залишається найбільшою громадською організацією, яка утворена на основі інтересів професійних археологів України (наразі у її лавах більше ніж 400 членів). Наша діяльність була б більш ефективною за активної участі регіональних осередків, чого, на жаль, наразі немає. Постає завдання кардинального виправлення такої ситуації. Це потребує певних змін у керівництві осередків та переєстрації їх членів.

Фінанси

Залишок коштів на 01.01.2017 — 5863,21 грн.
Надійшло у 2017 р. — 1320,00 грн.
Витрачено у 2017 р. — 3972,00 грн. (банк — 1515,00 грн., Більськ — 1044,00 грн., сайт — 1413,00 грн.)
Залишок на 01.01.2018 — 3211,21 грн.


In Sclavenia terra 08-01-2018
Офіційна сторінка видання

Основний напрям досліджень

Відділ археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України запрошує до співпраці в розробці археології слов’ян епохи раннього середньовіччя у проекті Відділу, періодичного наукового видання «In Sclavenia terra». Збірник «In Sclavenia terra» є серією, цілком присвяченою проблемам археології та ранньої історії слов’ян другої половини І тис. н. е. (друга половина V — Х ст.) — до становлення давньоруської матеріальної культури.

Принцип формування номеру

Кожен новий випуск формується зі статей, що надійшли протягом періоду формування збірника. Стаття має пройти незалежне закрите рецензування. Короткі відомості про статтю, що надійшла до редакції, будуть з’являтись на сайті. Після чого статті будуть розподілятися на рецензування.

Періодичність

Збірник виходить раз на два роки. До співпраці запрошуються автори. Статті, оформлені належним чином, будуть розглянуті редакцією та відправлені на закрите рецензування одному із членів редакційної колегії або незалежному рецензенту.

Оформлення статей

Редакція приймає до публікацій статті мовою рідної країни автора або англійською.

Правила для авторів / Instructions for Authors

Редколегія / Editorial Board

До співпраці запрошуються дослідники (доктори, кандидати наук та PhD) із історії та археології ранніх слов’ян для роботи у редколеції видання. Створена постійнодіюча редакційна колегія по відбору та рецензуванню статей, що будуть надходити до редакції.

Рецензування / Reviewing

Всі статті, що поступають до друку в збірник будуть проходити рецензування за двома критеріями. Перший, технічний критерій — на відповідність щодо правил оформлень. Якщо стаття оформлена правильно, вона поступає на наукове анонімне рецензування. Під час наукового рецензування стаття надходить до відповідного фахівця. Період рецензування близько одного місяця.

Кожен бажаючий, хто має відповідну кваліфікацію, може надати запит на статтю для рецензування. За позитивної рецензії, стаття надходить до збірника, за негативної — із відповідними зауваженнями направляється на доопрацювання.

Фінансування

Видання не має постійного джерела фінансування. Будь-хто може допомогти з фінансуванням збірника. При цьому, дані про надання фінансової допомоги будуть відображені на другій сторінці збірника. До співпраці запрошуються меценати. Видання наукового збірника є досить затратною справою для Науково-дослідного інституту, через скрутне становище, в якому опинився Інститут археології та Національна академія наук України, ми не маємо коштів для видання збірника.

Дані щодо серії (випуску 1) можна переглянути на сайті Інституту археології НАН України

2016, вип. 1. Зміст. Випуск.


Хроніка 06-01-2018
Віртуальна бібліотека, нові надходження

Монографії

Барцева, Т. Б., Вознесенская, Г. А., Черных, Е. Н. 1972. Металл черняховской культуры. Москва: Наука.
Борисов, А. В., Коробов, Д. С. 2013. Древнее и средневековое земледелие в Кисловодской котловине: итоги почвенно-археологических исследований. Москва: Таус.
Врионис, С. 1999. Славянското общество на Балканите (VI—VII в.). София.
Вязов, Л. В., Семыкин, Ю. А. 2016. Городище и селище Новая Беденьга: эпоха Великого переселения народов в Ульяновском Предволжье. Ульяновск. Археология Симбирского-Ульяновского Поволжья, 1.
Гришин, Ю. С. 1971. Металлические изделия Сибири эпохи энеолита и бронзы. Москва: Наука. Свод археологических источников, В3-12.
Демкин, В. А., Демкина, Т. С., Алексеев, А. О., Хомутова, Т. Э., Золотарева, Б. Н., Каширская, Н. Н., Удальцов, С. Н., Алексеева, Т. В., Борисов, А. В., Демкина, Е. В., Журавлев, А. Н. 2009. Палеопочвы и климат степей Нижнего Поволжья в I—IV вв. н. э. Пущино.
Демкин, В. А., Борисов, А. В., Демкина, Т. С., Хомутова, Т. Э., Золотарева, Б. Н., Каширская, Н. Н., Удальцов, С. Н., Ельцов, М. В. 2010. Волго-Донские степи в древности и средневековье (по материалам почвенно-археологических исследований). Пущино.
Демкин, В. А., Скрипкин, А. С., Ельцов, М. В., Золотарева, Б. Н., Демкина, Т. С., Хомутова, Т. Э., Кузнецова, Т. В., Удальцов, С. Н., Каширская, Н. Н., Плеханова, Л. Н. 2012. Природная среда волго-уральских степей в савромато-сарматскую эпоху (VI в. до н. э. — IV в. н. э.). Пущино.
Классификация в Археологии. 2013. Санкт-Петербург: ИИМК РАН.
Козак, Д. Н. 2016. Хрінники (Шанків Яр) — пам’ятка давньої історії Волині. Дослідження 2010—2014 рр. Київ: ІА НАНУ.
Красильников, К. И. 1999. Древнее камнерезное искусство Луганщины. Луганск.
Кучинко, М. М., Охріменко, Г. В., Златогорський, О. Є. (упоряд.). 2017. Археологічні пам’ятки Волинської області (матеріали до «Зводу пам’яток історії та культури України. Волинська область»). Луцьк: Вежа-Друк.
Латынин, Б. А. 1967. Молоточковндные булавки, их культурная атрибуция и датировка. Ленинград. Археологический сборник, 9.
Михайлов, Е. 1990. Руси и българи през ранното средновековие до 964 г. София.
Николаев, Н. И. 2016. Просопография Ольвии Понтийской V в. до н. э. — I в. н. э. Киев.
Обломский, А. М., Терпиловский, Р. В., Петраускас, О. В. 1991. Распад зарубинецкой культуры и его социально-экономические и идеологические причины. Киев.
Пастернак, Я. 1932. Коротка археологія Західно-Українських земель. Львів.
Покас, П. М., Осадчий, Є. М., Приймак, В. В. 2007. Зелений Гай І. Полтава: Техсервіс.
Плеханова, Л. Н., Демкин, В. А., Зданович, Г. Б., Худяков, О. И. 2007. Эволюция почв речных дoлин степного Зауралья во второй пoлoвине голоцена. Москва: Наука.
Сергєєва, М., Івакін, В., Тараненко, С., Бібіков, Д., Зоценко, І. 2017. Археологічні дослідження київського Гостиного двору, 2 доп. Київ.
Скорый, С. А., Зимовец, Р. В. 2014. Скифские древности Крыма. Материалы одной коллекции. Киев.
Супруненко, О. Б. 2016. Лиса Гора у Лубнах. Лубни.
Супруненко, О. Б., Пуголовок, Ю. О. 2016. Дослідження передмість Полтавської фортеці. Київ: ЦП НАНУ і УТОПІК.
Темушев, С. Н. 2015. Налоги и дань в Древней Руси. Минск: БГУ.
Томашевский, А. П., Гавритухин, И. О. 1992. Славянское поселение Тетеревка І. Киев.
Туаллагов, А. А. 2014. Ранние аланы. Владикавказ.
Халиков, А. Х. 1980. Приказанская культура. Москва: Наука. Свод археологических источников, В1-24.
Цалкин, В. И. 1970. Древнейшие домашние животные Восточной Европы. Москва: Наука. Материалы и исследования по археологии, 161.
Borkovsky, I. 1949. Nase minulost O počátcích Pražského hradu a o nejstarším kostele v Praze. Praha.
Catalogue of Komarów Culture Barrow Cemeteries in the Upper Dniester Drainage Basin (former Stanisławów province). 2016. Poznań. Archaeologia Bimaris, Monographies, 8.
Domanska, L. 1995. Geneza krzemieniarstw а kultury Pucharow Lejkowatych na Kujawach. Lodz.
2016. Od cerkwi katedralnej króla Daniela Romanowicza do Bazyliki pw. Narodzenia NMP w Chełmie. Wyniki badań interdyscyplinarnych sezonu 2013—2014» / «Від катедральної церкви короля Данила Романовича до базиліки Різдва Найсвятішої Діви Марії в Холмі. Підсумки інтердисциплінарних досліджень сезону 2013—2014». Chelm.
Gamkrelidze, G. 2014. Archaeology of the Roman Period of Georgia (Iberia-Colchis): Essay & Catalog. Tbilisi.
Skutil, J. 1938. Paleolitikum Slovenska a Podkarpatskej Rus.

Збірники

[Добржанський, О. В. (голова).] 2017. Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей наукового семінару, м. Чернівці, 15 грудня 2017 р. Чернівці: Технодрук.
2004. Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. Київ.
[Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (відп. ред.).] 2017. Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ: ІА НАНУ.
2015. Козацькі старожитності Лівобережжя Дніпра ХV—XVIII століття: Збірник матеріалів І Міжрегіональних археологних читань, Охтирка, 19—20 жовтня 2015 р. Суми.
1986. Исследования по археологии Северо-Западного Причерноморья. Киев.
2013. Новые материалы и методы археологического исследования: Материалы II Международной конференции молодых ученых. Москва: ИА РАН.
[Ситдиков, А. Г. (отв. ред.).] 2016. Средневековая археология Волго-Уралья. Сборник научных трудов к 65-летнему юбилею д. и. н., проф., член-корр. АН РТ Ф. Ш. Хузина. Казань: ИА им. А. Х. Халикова АН РТ.
2013. Archaeological and Geological Reaserches in Ukraine. Report.

Періодика, серії

2016. Альманах «Свічадо Придніпров’я», Х.
2016. Археологічні дослідження в Україні 2015 р.
Археология евразийских степей
(Казань, РФ).
Археология и естественные науки Татарстана (Казань, РФ).
Археология Поволжья и Урала: материалы и исследования, серия монографий (Казань, РФ).
Город Болгар, серия (РФ).
Записки Наукового товариства ім. Шевченка.
Таврические студии.
Емінак / Eminak. Київ, Україна.
2017. Старожитності Лівобережного Подніпров’я — 2017: Пам’яті М.Я. Рудинського (1887—1958).
1973. Середні віки на Україні. Київ: Наукова думка, 2.
2016. Феномен Більського городища. Київ; Полтава: До 95-річчя від дня народження визначного українського археолога професора Б. А. Шрамка (1921—2012) та 110-річчя від початку археологічних досліджень Більського городища.
Acta Militaria Mediaevalia (Польща).
Archaeologia Lituana (Vilnius, Lithuania).
Archeologia Polski Środkowowschodniej (Lublin, Польща).
Historical Archaeology & Anthropological Sciences.
2016. In Sclavenia terra, 1.
Istro-pontica, серія (Румунія).
Przegląd Historyczny (Польща).

Щиро вдячні за інформацію й надані матеріали Ярославу Володарцю-Урбановичу, Кирилу Мизгіну, Віталію Калініченку, Андрію Петраускасу, Віктору Приймаку, Віталію Рудю, Марині Сергєєвій, Віталію Ткачу та всім небайдужим.


Оголошення 02-01-2018
Щодо подальшої праці журналу «Археологія і давня історія України»

У зв’язку з тим, що зазвичай заявок виявляється більше, ніж дозволених можливостей (понад 4 на рік), роботу журналу буде реорганізовано.

1. Слід завчасно подавати заявки у письмовій формі щодо входження збірника до журналу «Археологія і давня історія України». Таким чином буде формуватися план виходу журналів.

2. У заявці слід вказати:
- тему збірника;
- відповідальну особу;
- імовірний обсяг;
- бажані номер і час надання матеріалів;
- джерело фінансування (внутрішня, неофіційна інформація).

3. Заявку треба подавати відповідальному секретарю журналу.

4. Після подачі заявки у порядку черги збірнику буде присвоєно номер, а інформація про нього з’явиться на сторінці журналу.

5. Журнал відмовляється від підназв. Залишається лише загальна назва журналу: «Археологія і давня історія України».

6. Рекомендувати особам, відповідальним за конкретні збірники, налагоджувати співпрацю між собою для злиття збірників (максимальний обсяг — до 60 д. а.).

7. Реорганізувати редколегію. Зараз дали згоду увійти до редколегії Я. Хохоровскі (Польща), А. М. Обломський (РФ).

8. Створити базу даних незалежних рецензентів. 9. Збільшити термін подачі матеріалів за 4 місяці до виходу.

10. Зміни в оформленні статей описано на сайті Спілки археологів України. Деякі додаткові пояснення можна прочитати тут.

З повагою, відповідальний секретар журналу Сергій Горбаненко.


Археологія: просто про складне 13-12-2017
Геоархеологічний підхід

Геоархеологічний підхід — вивчення похованого ґрунту під датованим археологічним об’єктом та порівняння із сучасним ґрунтом за його межами.

Спосіб збору матеріалу: стратиграфічне визначення похованого ґрунту, встановлення набору генетичних горизонтів та типу ґрунту.

Результат: відтворення природних умов часу утворення археологічного об’єкту та порівняння їх з сучасними, виключаючи проміжний етап.

Методи інтерпретації: природничо-історичний порівняльний аналіз, що ґрунтується на принципі актуалізму в розвитку природи.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Юрій Дмитрук, Олександр Пархоменко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Сорокіна, Л. Ю., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Давні та сучасні ландшафти Більського городища як середовище існування людини. Український географічний журнал, 3, с. 25—34. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.03.025.

Кушнір, А. С. 2014. Природні обстановки проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцену — голоцені (за палеопедологічними даними). Український географічний журнал, 4, с. 30—37. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.04.030.

Анатолій КУШНІР


Археологія: просто про складне 13-12-2017
Мікроморфологічний аналіз

Мікроморфологічний аналіз — вивчення будови (складу, текстури, агрегатного стану, пористості) і речовинного складу (гумусу, високо- і грубодисперсної частин, новоутворень, включень) ґрунтів.

Спосіб збору матеріалу: вивчення зразків ґрунту під мікроскопом у тонких зрізах з непорушеною структурою завтовшки 0,02—0,04 мм.

Інструменти для визначення: поляризаційний мікроскоп.

Результат: визначення мікробудови та ґрунтоутворюючих процесів на мікрорівні, і як наслідок можливість визначити генетичні горизонти з виходом на тип ґрунту.

Методи інтерпретації: мікроморфологічний опис будови та речовинного складу ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Кармазиненко, С. П. 2010. Мікроморфологічні дослідження викопних і сучасних ґрунтів України. Київ: Наукова думка. igu.org.ua.

Матвіїшина, Ж. М., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Реконструкція ландшафтів часу існування Трипільської культури на основі палеопедологічних досліджень. Вісник Львівського університету. Серія географічна, 48, с. 107—117. publications.lnu.edu.ua.

Анатолій КУШНІР


Археологія: просто про складне 13-12-2017
Палеопедологія (палеоґрунтознавство)

Палеопедологія (палеоґрунтознавство) — наука про викопні, давні ґрунти, що сформувалися в минулому і з часом фосилізувалися в товщах різних порід.

Спосіб збору матеріалу: визначення стратиграфічного положення та макроморфологічний опис товщ відкладів, що виходять на денну поверхню.

Отримуваний матеріал: зразки ґрунту для подальших лабораторних досліджень.

Лабораторні аналізи: мікроморфологічний, гранулометричний, геохімічний, спектральний, мінералогічний.

Результат: характеристика властивостей ґрунтового покриву певного часового інтервалу, і як наслідок природніх умов часу його утворення. Створення палеопедологічних карт.

Методи інтерпретації: макро- та мікроморфологічний опис ґрунту, визначення вмісту гумусу та карбонатів, вмісту важких металів, мінералів та окремих дрібних частинок ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Наталія Герасименко, Богдан Рідуш, Андрій Богуцький, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Матвіїшина, Ж. М. 2017. Палеоґрунтознавство в інституті географії національної академії наук України. Український географічний журнал, 1, с. 12—18. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.012.

Матвіїшина, Ж. М., Кармазиненко, С. П., Дорошкевич, С. П., Мацібора, О. В., Кушнір, А. С., Передерій, В. І. 2016. Палеогеографічні передумови та чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені. Український географічний журнал, 1, с. 19—30. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019.

Анатолій КУШНІР


Оголошення 01-12-2017
До уваги Спілчан: про гроші й можливості

Шановні колеги та колєжанки!

Прохання до членів ВГО «Спілка археологів України» сплатити членські внески за 2017 рік, які підуть на оплату сайту і підтримку різноманітних проектів. Про останні можна дізнатися зі щорічних звітів Спілки на сторінках нашого сайту.

Сподіваємось на Вашу небайдужість та допомогу у нашій спільній справі дослідження та популяризації археологічної спадщини України.

З повагою, Правління.


Звернення ВГО "САУ" 22-11-2017
Звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica “Релігії та вірування Русі X—XVI ст.”

ВГО «Спілка археологів України» підтримує звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica “Релігії та вірування Русі X—XVI ст.”. Вкотре з боку органів влади має місце недолуге втручання у наукову сферу, ігнорування загальноприйнятих норм відбудови та реконструкції пам’яток археології та давньої архітектури.

В черговий раз виникла загроза для існування аутентичної пам’ятки національної культурної спадщини України — решток Успенського собору ХІІ ст. в давньому Галичі (с. Крилос Івано-Франківської обл.). Пам’ятка видатна, національного значення за нашим законодавством, відіграла видатну роль в історії нашої країни. Але на зібранні регіональних народних депутатів (!), очільників обласних адміністрацій (!) та місцевого духовенства на цьому святому місці хочуть збудувати черговий «новодєл». Чому народні депутати та голови обладміністрацій не знають (чи не визнають?!) українського та європейського законодавства? Чому представники української церкви хочуть мати новобудову замість справжньої святині? Невже настільки низький в них рівень освіченості і цивілізації, коли ксерокопія вважається рівною справжній іконі ХІІ ст.

Повністю відтворюється ситуація з іншою нашою видатною пам’яткою — рештками Десятинної церкви Х ст. Тоді найближче оточення В. Януковича (Ю. Мірошніченко, С. Арбузов, власники приватної збірки «Платар» тощо) разом з Московським патріархатом, незаконно захопивши ділянку заповідної землі, зажадали будівництво нового храму на Старокиївській горі. Лише боротьба освіченої громадськості та Майдан зупинили це. Чому тепер представники Київського патріархату, народні обранці, високі представники нової влади орієнтуються не на Європейські цінності (як проголошує Президент України П. Порошенко, Верховна Рада та Уряд України), а на дії минулого режиму.

Спілка археологів України цілком поділяє тривогу, викладену у Зверненні (додається) до Президента України П. Порошенка і Голови Верховної Ради України А. Парубія учасників наукової конференції, й закликає всі владні структуру, свідому та освічену спільноту України і всього цивілізованого світу припинити дії, що загрожують видатній пам’ятці нашої національної спадщини.

Пріоритетними мають стати дії по рятуванню існуючих наших святинь, привертати увагу і залучати допомогу з боку міжнародних організацій в сфері охорони світової культурної спадщини.


Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах
Ви знаходитесь тут: Головна