Останні публікації на сайті

Звернення ВГО "САУ" 18-04-2019
Публічна заява ВГО «САУ» щодо російських археологів, які потрапили до санкційного списку в Указі президента від 19.03.2019 р.

19 березня 2019 р. був підписаний Указ президента України № 82/2019 про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Під санкції потрапили, у тому числі, російські археологи і археологи низки інших країн, які проводять розкопки в окупованому Криму або незаконно перетнули кордон України. До списку юридичних осіб потрапили так звані Державний історико-археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський», Музей-заповідник «Судацька фортеця» та інші. Важливо, що окремим пунктом указу Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших держав про запровадження санкцій і порушити перед ними питання про застосування аналогічних обмежувальних заходів.

ВГО «САУ» вважає за потрібне заявити, що цей Указ, як і рішення РНБО України, давно очікуваний в світлі позиції України та міжнародної спільноти стосовно тимчасово окупованої території Криму, законодавства України та міжнародних правових норм стосовно охорони культурної та археологічної спадщини.

Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України. На території АРК діє українське законодавство, зокрема й засновані на вимогах Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої) та інших міжнародних документів правові норми, якими регулюються підстави та порядок отримання права на проведення археологічних досліджень. Незаконні археологічні розкопки і розвідки та інші земляні роботи на території об’єктів археологічної спадщини мають наслідком кримінальну відповідальність, передбачену ст. 298 Кримінального кодексу України.

Міжнародно-правова кваліфікація дій Росії як держави-окупанта та діяльності її органів і посадових осіб на окупованій території засновується на Гаазькій конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Конвенції вона підлягає застосуванню в усіх випадках окупації всієї чи частини території Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не зустрічає ніякого воєнного спротиву. Згідно зі ст. 5 цієї Конвенції відповідальність за збереження культурних цінностей на окупованій території покладено на країну-окупанта. Аналогічна норма зазначена у ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що покладає відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території на країну-окупанта, а саме на Російську Федерацію.

Важливою є також ст. 32 Рекомендації ЮНЕСКО, що визначає міжнародні принципи, що застосовуються при археологічних розкопках від 5 грудня 1956 р., згідно з якою держави повинні утриматися від проведення археологічних розкопок на окупованій території, а також охороняти випадкові археологічні знахідки. Це положення наразі визнається обов’язковим як норма міжнародного звичаєвого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про санкції» санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Згідно з п. 5.3. статті 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента. Тобто під санкції можуть підпадати навіть ті місцеві кримські археологи, які працювали там постійно раніше і опинились на окупованій території без їх бажання. При цьому не видається коректним визначення таких осіб в Указі як громадян Російської Федерації.

Ще у 2015 р. ВГО «Спілка археологів України» у своєму зверненні до археологів РФ (http://vgosau.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=728:-l-r-&catid=106:zvernennya&Itemid=177) закликала їх не вдаватися до незаконних дій через роботи на території окупованого Криму. Нам відомо, що цей заклик був почутий, хоча й далеко не всіма. Особливо багато «археологічних заробітчан» з’явилося там у складі археологічних експедицій, які було сформовано для розкопок у зоні незаконного будівництва Керченського мосту та його інфраструктури.

Загалом підтримуючи Указ Президента України № 82/2019 від 19 березня 2019 р., ВГО «Спілка археологів України» вважає за потрібне звернути увагу на те, що включення до загального санкційного списку значного числа осіб, діяльність яких пов’язана з археологією, очевидно переслідувало мету відреагувати саме на незаконні розкопки в окупованій АРК, а не на будь-яку іншу потенційно шкідливу для України діяльність цих осіб. Таким чином, логічно було включити до списку насамперед причетних до незаконних розкопок, а не будь-яких археологів щодо яких є підстави застосувати санкції. Наразі ж ми постійно отримуємо запевнення від колег, що до списків випадково потрапили археологи, які не порушували законодавства України, не проводили незаконних розкопок і взагалі багато років не були в Криму. По окремим особам, що присутні в списках зазначається, що на їх ім’я могли бути виписані відкриті листи Міністерства культури РФ для розкопок в Криму, але вони їх особисто не отримували. Також йдеться про осіб, що взяли заочну участь у наукових заходах на території окупованої АРК, наприклад через надіслання тез на конференцію, особисто не приїжджаючи до Криму і не перетинаючи незаконно Державний кордон України. Натомість є нарікання й на те, що до списків не потрапили російські та кримські археологи, відомі широкому загалу своєю антиукраїнською позицією, поєднаною з порушеннями законодавства України.

У подальшому до складання санкційних списків відповідальним за це працівникам державних органів треба бути більш уважними і враховувати всі без винятку обставини. Водночас не можемо не звернути увагу на те, що єдиним засобом громадян інших країн не потрапити в нові санкційні списки є дотримання норм міжнародного права та відповідних актів законодавства України в галузі охорони культурної спадщини.

Проект заяви підготували д. і. н. Я. П. Гершкович та к. ю. н. О. О. Малишев.
Схвалено на засіданні правління ВГО «Спілка археологів України» (Протокол № 4 від 16.04.2019 р.)

Голова правління, доктор історичних наук Я. П. Гершкович
Секретар правління, кандидат історичних наук Л. В. Мироненко


Археологія у ЗМІ 16-04-2019
Археологічна освіта: плюси, мінуси, підводні камені

Про археологічні освітні програми, що натепер існують у закладах вищої освіти в Україні (насамперед, київських) з ведучою Юлією Чаплінською говорили гості студії Олег Білинський, асистент кафедри археології Національного університету «Києво-Могилянська академія», та Євген Синиця, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Викладачі двох провідних університетів Києва говорили про історію, сучасний стан та перспективи вищої освіти в галузі археології. Йшлося не лише про відмінності в програмах навчання, специфіку викладання та міжнародну співпрацю, а про перспективи, що відкриває перед студентами опанування такого «екзотичного» фаху з огляду на цілком наочний «кадровий голод» в сферах академічної археології та охорони археологічної спадщини.

Із інтерв’ю  можна ознайомитись тут: http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2201473&fbclid=IwAR3px1M6S9kLl-m5mbXezLMmF1fk4Zp4NrE_mCQE1dQz6UhVE0DWZu2qKe8


Звернення ВГО "САУ" 12-04-2019
Унікальний металевий шолом має бути повернутий до України

Міністру культури України Є. М. Нищуку
Міністру закордонних справ України П. А. Клімкіну
Голові Служби безпеки України В. С. Грицаку

Шановні панове!

9 квітня 2019 р. на порталі «Музейний простір» була опублікована приголомшлива інформація щодо унікального давнього металевого шолома. За сукупністю наявних даних, його було знайдено в Україні, продано на інтернет-аукціоні Віоліті, а згодом перепродано у Великобританії на аукціоні «Timeline» http://prostir.museum/ua/post/41717?fbclid=IwAR1NCsLb1KGLKfASqT1gZtVUBQ4eYgWjpSsCE0u-imFhlkLYGX6A7sJLXPo.

Шолом походить з незаконних розкопок так званих чорних археологів або, просто кажучи, грабіжників, які використовували сучасні металопошукові пристрої. Про це свідчать навіть дані першого продавця. В усякому разі, шолом точно не лежав у когось у шухляді та не був знайдений бабусею на городі, як про це часто кажуть приватні колекціонери. Показово, що відразу після публікації на порталі інформація про лот з шоломом та пов’язане із ним обговорення були видалені з сайту інтернет-аукціону Віоліті.

Перед продажем у Великобританії було зазначено, що шолом є власністю приватного колекціонера з Кента і був придбаний у Німеччині після Другої Світової війни. Втім, порівняння фото та описів шоломів з сайтів обох аукціонів дає безперечні підстави стверджувати, що йдеться про один і той самий предмет, «легенда» якого навмисно змінювалася.

Бронзові шоломи такого типу використовували воїни Центральної Європи наприкінці II тис. до н. е., десь від XII до X ст. до н. е. На території сучасної України таких знахідок раніше не було відомо, але вони цілком очікувані, оскільки саме в той час населення теперішньої території України мало налагоджену систему торговельних та культурних зв’язків з Південно-Східною, Центральною та Північною Європою. Особливо це стосується територій Закарпаття та Північного Причорномор’я. На жаль, точне місце та обставини знахідки шолома ми вже навряд чи коли-небудь з’ясуємо — така сумна доля майже всіх (а може, й всіх) археологічних речей, які походять з нелегальних розкопок. У нашому випадку дуже важливим було б відновлення так «оперативно» видалених з сайту сторінки з лотом шолома та його обговорення.

ВГО «Спілка археологів України» звертається до вас з проханням ініціювати процес повернення в Україну унікального предмета. Принагідно нагадуємо, що позитивний досвід подібного повернення до України т. зв. меча вікінга вже отримано позаминулого року. Певну роль в цьому відіграла допомога археологам та пам’яткоохоронцям з боку депутата Верховної Ради України Д. Б. Тимчука, координатора групи «Інформаційний спротив», який і зараз дав згоду на участь у новому процесі.

Правові засади повернення до держави походження незаконно вивезених культурних цінностей визначені Конвенцією ЮНЕСКО 1970 р. про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності. Учасниками цієї Конвенції є як Україна, так і Сполучене Королівство.

Стаття 7 (b) (іі) Конвенції передбачає право держави походження звертатися до інших держав-учасниць Конвенції з вимогою про вилучення та повернення державі походження незаконно вивезених культурних цінностей. Вимога передається по дипломатичних каналах із наданням документів і доказів, що підтверджують право на відповідну вимогу. Стаття 13 Конвенції говорить також про право на звернення законного власника культурної цінності з позовом щодо її витребування та повернення.

Водночас має свою специфіку повернення культурних цінностей, які були викрадені з археологічних місць внаслідок несанкціонованих розкопок,. Відповідним особливостям багато уваги приділяється в прийнятих 18—20 травня 2015 р. на Третій зустрічі держав — учасниць Конвенції ЮНЕСКО 1970 р. Оперативних директивах з впровадження відповідної Конвенції (далі — «Оперативні директиви»). Так, відповідно до параграфа 12 Оперативних директив, оскільки держави не здатні вести спеціальний облік археологічних та палеонтологічних об’єктів, відкритих впродовж несанкціонованих розкопок, то вважається корисним підходом заявляти державну власність стосовно всіх невиявлених старожитностей на території певної держави. У параграфі 35 Оперативних директив вказується, що коли немає доказів протилежного, то за духом Конвенції Держави-учасниці для цілей реституції спонукаються розглядати належні до культурної спадщини певної Держави культурні цінності як такі, що складають частину відповідного офіційного реєстру Держави — власника.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» культурна спадщина України є сукупністю об’єктів культурної спадщини, а об’єктами культурної спадщини є як будь-які нерухомі об’єкти, які становлять культурну цінність, так і пов’язані з ними рухомі предмети. Таким чином, в нашому випадку Україна має довести належність вивезеного предмета до культурної спадщини України, тобто його археологічне походження з території України.

Відповідно до параграфа 87 Оперативних директив для встановлення походження культурної цінності Держави-учасниці Конвенції ЮНЕСКО 1970 р. мають брати до уваги специфічні характеристики культурних цінностей, охоронюваних запитуючою Державою, особливо стосовно несанкціоновано розкопаних археологічних і палеонтологічних місць. У параграфі 91 уточнюється, що свої вимоги про вилучення та реституцію певної нелегально розкопаної культурної цінності держава походження може обґрунтовувати експертними висновками щодо походження нелегально викопаного предмета, і, з урахуванням складнощів пошуку доказів a posteriori, Держави-учасниці міцно заохочуються розглядати варті довіри наукові дослідження і аналізи як докази.

Повернення незаконно вивезеного шолома в Україну не має бути пов’язаним з суттєвими матеріальними витратами нашої держави. Стаття 7 (b) (іі) Конвенції передбачає обов’язок держави походження компенсувати збитки добросовісного набувача, які йому завдаються внаслідок реституції культурної цінності. Разом з тим у параграфі 93 Оперативних директив зазначається, що з огляду на зростання значення культурних питань у міжнародному співробітництві, ті держави, які здійснюють реституцію культурних цінностей, дуже рідко вимагають сплати державою походження такої компенсації. Крім того, обов’язок відшкодування не згадується у статті 9 Конвенції.

Враховуючи зазначене, просимо Вас в межах своєї компетенції вжити заходів у частині задіяння всіх необхідних механізмів для повернення шолома до України.

Текст підготували д. і. н. Я. П. Гершкович та к. ю. н. О. О. Малишев.
Схвалено Правлінням ВГО «Спілка археологів України» (Протокол № 3 від 11.04.2019 р.)

З повагою, Голова правління, доктор історичних наук Я. П. Гершкович
Секретар правління, кандидат історичних наук Л. В. Мироненко


Керівні органи 10-04-2019
КОРВІН-ПІОТРОВСЬКИЙ Антон Олексійович

КОРВІН-ПІОТРОВСЬКИЙ Антон Олексійович.

Народився 18.10.1980 р. у м. Києві. Після закінчення середньої школи здобув вищу освіту за спеціальністю «історія» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (2002). При Інституті археології НАН України закінчив аспірантуру (2006).

Трудову діяльність розпочав у Інститут археології НАН України на посаді лаборанта у 1997 р., де працював з перервами до 2010 р. Протягом 2001—2013 рр. працював також у сфері видавничої діяльності, зокрема на керівних посадах у підприємствах видавництва та поліграфії різної форми власності. З травня 2013 р. — заступник директора державного підприємства «Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України"» Інституту археології НАН України, а з грудня 2014 р. і по теперішній час — директор підприємства.

Веде активну громадську діяльність як член правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України».

Як науковець цікавиться питаннями історії археологічної науки в Україні, методичними та правовим аспектами створення археологічної карти України, реформуванням сфери охорони культурної спадщини. Є співавтором низки проектів нормативно-правових актів.


Про нас 24-03-2019
МАЛИШЕВ Олександр Олегович

МАЛИШЕВ Олександр Олегович (нар. 7 березня 1986 р.).

У 2008 р. закінчив Київський університет права НАН України і отримав кваліфікацію спеціаліста за спеціальністю «правознавство»; з 2008 по 2011 р. навчався в аспірантурі Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, після успішного завершення якої був залишений на постійну роботу у відділі історико-правових досліджень інституту. З 1 листопада 2011 року обіймав посаду молодшого наукового співробітника; з 1 жовтня 2013 р. — науковий співробітник; з 1 вересня 2015 р. — старший науковий співробітник. У 2018 році був обраний головою ради молодих учених інституту.

Захистив кандидатську дисертацію 23 березня 2012 р. Тема роботи — «Міські сирітські суди в Україні: історико-правове дослідження». Науковий ступінь кандидата юридичних наук було присуджено згідно з наказом Міністерства освіти, науки, сім’ї молоді та спорту України № 593 від 17 травня 2012 р. (спеціальність — «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» , 2012, диплом к. ю. н. ДК № 006316 від 17 травня 2012 р.). У 2010—2011 рр. отримував стипендію Президента України.

У 2007—2011 рр. працював у Інституті археології НАН України на посадах юрисконсульта І категорії, юриста, головного юрисконсульта. З грудня 2018 року — член правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України». Є членом Міжнародної асоціації істориків права та експертом групи «Культура» Реанімаційного пакету реформ.

Є автором близько 70 наукових праць, переважно присвячених історії права України та інших країн, правовим питанням охорони археологічної спадщини, а також проблемам юридичного перекладу. Авторству науковця належить дві опублікованих монографії: («Міські сирітські суди в Україні: історико-правове дослідження» К., 2013 (22 а. а.) та «Мальтійська конвенція і превентивна археологія у Європі й Україні (дослідження та матеріали): 25 років переглянутої Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини» К., 2017 (28,1 а. а.)). За свою першу монографію Олександр Олегович був 2 березня 2016 року нагороджений грамотою Президії НАН України.

Постійний учасник редколегії та редакційно-коректорської групи збірок матеріалів міжнародних наукових конференцій, що двічі на рік проводяться Міжнародною асоціацією істориків права та конференцій Ради молодих учених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України (з 2011 р. — член редколегії 13 конференцій, серед яких 5 — відповідальний секретар редколегії).

Автор кількох десятків юридичних експертних висновків, передусім щодо законопроектів у сфері охорони культурної спадщини, правового регулювання наукової діяльності, політики пам’яті та міжнаціональних відносин.

http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000008204

https://nas.academia.edu/MalyshevOleksandr


Оголошення 20-03-2019
Указ президента України № 82/2019 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»

Сьогодні підписаний Указ президента України № 82/2019 про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Під санкції потрапляють фізичні особи, у тому числі російські археологи і археологи низки інших країн, які проводять розкопки в окупованому Криму або незаконно перетнули кордон України. До списку юридичних осіб потрапили «Державний історико-археологічний музей-заповідник "Херсонес Таврійський"», «Музей-заповідник "Судацька фортеця"» та інші. Важливо, що окремим пунктом указу, Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших держав про запровадження санкцій і порушити перед ними питання про застосування аналогічних обмежувальних заходів.

Є всі підстави вважати, що опублікований список фізичних та юридичних особ не є остаточним і надалі буде суттєво збільшений. Здійснюється те, про що Спілка попереджала російських археологів ще у 2015 році.

З указом можна ознайомитися тут: president.gov.ua


Оголошення 18-03-2019
V Міжнародна літня польова археологічна школа у Більську

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі V Міжнародної літньої польової археологічної школи.

Організаторами заходу є Інститут археології НАН України, Комунальна установа «Історико культурний заповідник “Більськ”» Полтавської обласної ради та ВГО «Спілка археологів України». Робота Школи буде відбуватись на території ІКЗ «Більськ» з 17 по 30 червня 2019 року.

Заплановано проведення розкопок поселення та грунтового могильника V—IV ст. до н. е. у межах Більського археологічного комплексу, серія теоретичних та практичних занять (проведення геофізичної зйомки, робота з нівеліром, тахеометром, квадракоптером тощо).

Більше інформації у координаторів заходу.

Координатори проекту:
Гречко Денис Сергійович, E-mail: ukrspadshina@ukr.net;
Корост Ігор Іванович, E-mail: Bilsk_gelon@ukr.net.

Organizers: Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Municipal institution «Historical and Cultural Reserve “Bilsk”», The All-Ukrainian Public Association of Archaeologists.

Project Coordinators:
Grechko Denys, E-mail: ukrspadshina@ukr.net;
Korost Igor, E-mail: Bilsk_gelon@ukr.net.

The base of the field school will be a territory of the IKZ «Bilsk».

Dates June — 30, 2018. V International Summer Field Archaeological School.

More information from the coordinators of the event.

Applications for participation in the field school are accepted until June 1, 2019.


Хроніка 16-03-2019
Інститут археології НАН України і Сумський обласний краєзнавчий музей: співпраця

Розпочато співпрацю з Інститутом археології НАН України з вивчення ранньослов’янського вбрання ІІІ—VІІ ст. за матеріалами, що зберігаються у фондах музею.

У березні 2019 р. Сумський обласний краєзнавчий музей та Інститут археології НАН України уклали угоду про співпрацю у науковій, експозиційній та просвітницькій сферах.

У рамках планової теми «Матеріали до археологічного атласу України (слов’яни та їх сусіди в І тис. н. е.)» відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України розпочато спільне вивчення матеріалів пізньоримської доби (ІІІ—V ст.) та епохи Великого розселення слов’ян (V—VII ст.) з колекції Сумського обласного краєзнавчого музею.

Першим етапом цієї роботи стало опрацювання трьох скарбів VII ст., виявлених на території Сумщини і переданих до фондів музею протягом останніх років. Наразі їх дослідження проводять кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України, член ВГО «Спілка археологів України» ЯРОСЛАВ ВОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОВИЧ та завідувачка науково-дослідного сектору археології Сумського обласного краєзнавчого музею, член ВГО «Спілка археологів України» ЛАРИСА БІЛИНСЬКА.

Джерело: museum.sumy.ua.


Керівні органи 12-03-2019
Синиця Євген Валентинович

СИНИЦЯ Євген Валентинович (01.07.1974). Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 1996 р. Того самого року вступив до аспірантури зазначеного університету за спеціальністю "археологія".

Від завершення навчання в аспірантурі (1999 р.) працює на кафедрі археології та музеєзнавства того ж університету на посаді асистента, а від 2014 р. — доцента. У 2004 р. захистив кандидатську дисертацію "Поховальний обряд слов'ян Південно-Східної Європи V—VІІ ст. н. е." Протягом 1999—2013 р. керував Канівською археологічною експедицією кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Від 2000-х років регулярно співпрацює з різноманітними експедиціями Інститут археології НАНУ (Комсомольська ранньослов'янська експедиція, Північна постійнодіюча експедиція, Пастирська археологічна експедиція).

Коло наукових інтересів — археологія Східної та Центральної Європи І тис. н. е., насамперед проблематика, що пов'язана з питаннями походження та ранніх етапів історії слов'ян, а також взаємодії східноєвропейських варварів із середземноморським цивілізаційним осередком.

Автор та співавтор понад 30 наукових та науково-популярних робіт (archaeology.univ.kiev.ua).


Археологія у ЗМІ 12-03-2019
Що вивчає наука антропологія?

Колеги-антропологи з відділу біоархеології ІА НАНУ сьогодні були гостями програми Імператив на UA: Радіо Культура.

Інна Потєхіна та Тетяна Слободян розповіли суспільному загалу про окремий напрям наукових досліджень — антропологію, її основні напрями та перспективи розвитку галузі в Україні. Вивчення людини в історичній ретроспективі дозволяє дізнатись необхідну інформацію про приналежність до певного фізичного типу та встановити етногенетичні звязки, особливості харчування та професійної діяльності, хвороби та патології давнього населення.

Ведуча: Юлія Чаплінська.

Із інтерв’ю  можна ознайомитись тут:
http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2181282&fbclid=IwAR39E0GHDtKV5rYSsweJSJSKmGmDmCeFQJSy7PiOcHj0nL6nmUOkFlnMkL8


Пошук

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: Головна