Останні публікації на сайті

Археологія: просто про складне 13-12-2017
Геоархеологічний підхід

Геоархеологічний підхід — вивчення похованого ґрунту під датованим археологічним об’єктом та порівняння із сучасним ґрунтом за його межами.

Спосіб збору матеріалу: стратиграфічне визначення похованого ґрунту, встановлення набору генетичних горизонтів та типу ґрунту.

Результат: відтворення природних умов часу утворення археологічного об’єкту та порівняння їх з сучасними, виключаючи проміжний етап.

Методи інтерпретації: природничо-історичний порівняльний аналіз, що ґрунтується на принципі актуалізму в розвитку природи.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Юрій Дмитрук, Олександр Пархоменко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Сорокіна, Л. Ю., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Давні та сучасні ландшафти Більського городища як середовище існування людини. Український географічний журнал, 3, с. 25—34. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.03.025.

Кушнір, А. С. 2014. Природні обстановки проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцену — голоцені (за палеопедологічними даними). Український географічний журнал, 4, с. 30—37. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.04.030.

Анатолій КУШНІР


Археологія: просто про складне 13-12-2017
Мікроморфологічний аналіз

Мікроморфологічний аналіз — вивчення будови (складу, текстури, агрегатного стану, пористості) і речовинного складу (гумусу, високо- і грубодисперсної частин, новоутворень, включень) ґрунтів.

Спосіб збору матеріалу: вивчення зразків ґрунту під мікроскопом у тонких зрізах з непорушеною структурою завтовшки 0,02—0,04 мм.

Інструменти для визначення: поляризаційний мікроскоп.

Результат: визначення мікробудови та ґрунтоутворюючих процесів на мікрорівні, і як наслідок можливість визначити генетичні горизонти з виходом на тип ґрунту.

Методи інтерпретації: мікроморфологічний опис будови та речовинного складу ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Кармазиненко, С. П. 2010. Мікроморфологічні дослідження викопних і сучасних ґрунтів України. Київ: Наукова думка. igu.org.ua.

Матвіїшина, Ж. М., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Реконструкція ландшафтів часу існування Трипільської культури на основі палеопедологічних досліджень. Вісник Львівського університету. Серія географічна, 48, с. 107—117. publications.lnu.edu.ua.

Анатолій КУШНІР


Археологія: просто про складне 13-12-2017
Палеопедологія (палеоґрунтознавство)

Палеопедологія (палеоґрунтознавство) — наука про викопні, давні ґрунти, що сформувалися в минулому і з часом фосилізувалися в товщах різних порід.

Спосіб збору матеріалу: визначення стратиграфічного положення та макроморфологічний опис товщ відкладів, що виходять на денну поверхню.

Отримуваний матеріал: зразки ґрунту для подальших лабораторних досліджень.

Лабораторні аналізи: мікроморфологічний, гранулометричний, геохімічний, спектральний, мінералогічний.

Результат: характеристика властивостей ґрунтового покриву певного часового інтервалу, і як наслідок природніх умов часу його утворення. Створення палеопедологічних карт.

Методи інтерпретації: макро- та мікроморфологічний опис ґрунту, визначення вмісту гумусу та карбонатів, вмісту важких металів, мінералів та окремих дрібних частинок ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Наталія Герасименко, Богдан Рідуш, Андрій Богуцький, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Матвіїшина, Ж. М. 2017. Палеоґрунтознавство в інституті географії національної академії наук України. Український географічний журнал, 1, с. 12—18. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.012.

Матвіїшина, Ж. М., Кармазиненко, С. П., Дорошкевич, С. П., Мацібора, О. В., Кушнір, А. С., Передерій, В. І. 2016. Палеогеографічні передумови та чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені. Український географічний журнал, 1, с. 19—30. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019.

Анатолій КУШНІР


Оголошення 01-12-2017
До уваги Спілчан: про гроші й можливості

Шановні колеги та колєжанки!

Прохання до членів ВГО «Спілка археологів України» сплатити членські внески за 2017 рік, які підуть на оплату сайту і підтримку різноманітних проектів. Про останні можна дізнатися зі щорічних звітів Спілки на сторінках нашого сайту.

Сподіваємось на Вашу небайдужість та допомогу у нашій спільній справі дослідження та популяризації археологічної спадщини України.

З повагою, Правління.


Звернення ВГО "САУ" 22-11-2017
Звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica “Релігії та вірування Русі X—XVI ст.”

ВГО «Спілка археологів України» підтримує звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica “Релігії та вірування Русі X—XVI ст.”. Вкотре з боку органів влади має місце недолуге втручання у наукову сферу, ігнорування загальноприйнятих норм відбудови та реконструкції пам’яток археології та давньої архітектури.

В черговий раз виникла загроза для існування аутентичної пам’ятки національної культурної спадщини України — решток Успенського собору ХІІ ст. в давньому Галичі (с. Крилос Івано-Франківської обл.). Пам’ятка видатна, національного значення за нашим законодавством, відіграла видатну роль в історії нашої країни. Але на зібранні регіональних народних депутатів (!), очільників обласних адміністрацій (!) та місцевого духовенства на цьому святому місці хочуть збудувати черговий «новодєл». Чому народні депутати та голови обладміністрацій не знають (чи не визнають?!) українського та європейського законодавства? Чому представники української церкви хочуть мати новобудову замість справжньої святині? Невже настільки низький в них рівень освіченості і цивілізації, коли ксерокопія вважається рівною справжній іконі ХІІ ст.

Повністю відтворюється ситуація з іншою нашою видатною пам’яткою — рештками Десятинної церкви Х ст. Тоді найближче оточення В. Януковича (Ю. Мірошніченко, С. Арбузов, власники приватної збірки «Платар» тощо) разом з Московським патріархатом, незаконно захопивши ділянку заповідної землі, зажадали будівництво нового храму на Старокиївській горі. Лише боротьба освіченої громадськості та Майдан зупинили це. Чому тепер представники Київського патріархату, народні обранці, високі представники нової влади орієнтуються не на Європейські цінності (як проголошує Президент України П. Порошенко, Верховна Рада та Уряд України), а на дії минулого режиму.

Спілка археологів України цілком поділяє тривогу, викладену у Зверненні (додається) до Президента України П. Порошенка і Голови Верховної Ради України А. Парубія учасників наукової конференції, й закликає всі владні структуру, свідому та освічену спільноту України і всього цивілізованого світу припинити дії, що загрожують видатній пам’ятці нашої національної спадщини.

Пріоритетними мають стати дії по рятуванню існуючих наших святинь, привертати увагу і залучати допомогу з боку міжнародних організацій в сфері охорони світової культурної спадщини.


Конференції 22-11-2017
Конференція для юних археологів «АРХЕОЛОГІУМ»

Запрошуємо дітей шкільного віку (8—11 класи) та студентів 1—2 курсів до участі у Науково-практичній археологічній конференції «АРХЕОЛОГІУМ», яка відбудеться наприкінці березня — на початку квітня 2018 року (остаточна дата проведення конференції буде повідомлена пізніше).

Конференція відбудеться у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на базі Музею археології (м. Харків, майдан Свободи, 4, цокольний поверх).

До розгляду приймаються доповіді на наступні теми: археологічні дослідження; експериментальна археологія; історія археологічної науки; археологічне краєзнавство.

Окрім секційних засідань, в рамках конференції планується проведення практичних занять і лекцій та екскурсійна програма.

За матеріалами конференції планується видання збірки тез (зразок заявки та вимоги до тез додаються). Заявка та тези доповідей приймаються до 1 лютого 2018 р. на електронну адресу: kpelasenko@gmail.com

Проїзд, харчування і проживання учасників – за рахунок відряджуючої сторони.

Заявка учасника

Організаційні питання: Пеляшенко Костянтин Юрійович
тел. 063 1591325 
E-mail: kpelasenko@gmail.com

Оригінал новини на сайті Інституту археології


Конференції 22-11-2017
Наукова конференція молодих вчених «Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики»

16—17 листопада 2017 р. в Інституті археології НАН України відбулася Наукова конференція молодих вчених "Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики". Робота проходила за чотирма секціями: "Від каменю — до палеометалів", "Ранні номади та античний світ", "Слов’яни, середньовічні пам’ятки, козаччина", "Археологічні дослідження: сучасні методи та спадок попередників". Були заслухані доповіді, що охоплюють проблеми дослідження пам’яток України та суміжних територій в широких хронологічних межах (від середнього палеоліту до раннього Нового часу), а також — з історії археології та міждисциплінарного характеру. В роботі конференції взяли участь понад 50 науковців з Києва та регіональних установ. За результатами прийнята резолюція конференції. Рада молодих вчених Інституту археології НАНУ висловлює подяку за підтримку ініціативи проведення конференції Дирекції ІА НАНУ та Правлінню ВГО "Спілка археологів України", за організаційну допомогу — Л.В. Кулаковській та А.О. Корвіну.

Резолюція Наукової конференції молодих вчених "Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики":
На заключному засіданні конференції було постановлено:
1. Вважати проведену конференцію VII конференцією молодих вчених, а Раду Молодих Вчених Інституту археології НАН України 2017 року скликання — наступницею Ради Молодих Вчених Інституту археології АН УРСР.
2. Проводити конференцію молодих вчених раз на два роки. Проведення наступної конференції запланувати на осінь 2019 року.
3. В рік перерви між конференціями проводити польовий археологічний семінар молодих вчених на базі потужних археологічних експедицій.
4. Поглибити співпрацю з іншими науковими установами, зокрема природничого напряму, для проведення інтердисциплінарних досліджень.
5. Координувати комунікацію та наукову допомогу вищим навчальним закладам в регіонах, де є історичні факультети, але не вистачає фахівців-археологів. Запропонувати керівництву факультетів направляти студентів, які бажають спеціалізуватися по археології, в експедиції Інституту археології НАНУ. Оформити таке співробітництво договором про співпрацю.

За результатами проведеної конференції видано збірник "Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. Горбаненко, С. А. (відп. секр.), Гречко, Д. С., Корохіна, А. В. (ред.-упоряд.). Київ: Стародавній світ, 2017. 168 с.", з яким можна ознайомитися за посиланням: http://www.vgosau.kiev.ua/load_period-sb/tezy_MU-net.pdf.

Оригінал новини на сайті Інституту археології.


Хроніка 13-11-2017
Дні науки — 2017

12 листопада цього року Інститут археології НАН України долучився до "Днів науки" з такою програмою:

Лекції:
І. Потєхіна "Таємниці трипільців з печери Вертеба: аналіз ДНК та краніологія"
Т. Рудич "Про що розповідає антропологія: населення території України у давньоруський час"

Демонстрації:
1. "Техніки виготовлення одягу в давні часи". Чарівна майстриня, одягнена у середньовічний костюм, продемонструвала відвідувачам деякі техніки виготовлення елементів стародавнього одягу.
2. "Світ давнього гончарства". На цій локації відвідувачі змогли дізнатися як ліпили та чим прикрашали давні горщики, а також які секретні інгредієнти використовували люди для зміцнення давнього посуду. Охочі змогли спробувати свої сили в якості стародавніх гончарів.
3. "Відчуй себе археологом!". Під час інтерактивного розкопу учасники змогли зануритися у атмосферу справжнього археологічного пошуку артефактів, відчути себе на розкопках та у археологічній лабораторії.
4. "Стародавня запальничка — що це?". На цій локації дітям було продемонстровано спосіб видобутку вогню за допомогою давньої "запальнички" — залізного кресала та кременю. Наступного року плануємо розкрити і інші способи видобутку цього "дару Прометея" нашими пращурами!
5. "Про що мовчать давні скелети". У ігровій формі маленькі відвідувачі ознайомилися з будовою людського скелету, а також змогли відчути себе його дослідниками, заповнюючи "щоденник антрополога".

Захід відбувся в Археологічному музеї за адресою: вул. Богдана Хмельницького 15.

У рамках заходу було також знято коротке інтерв'ю з відомим антропологом, кандидатом історичних наук Інною Потєхіною на тему дослідження решток стародавніх трипільців. Інтерв'ю можна переглянути на каналі youtube.com, Wild Fox.

Захід відбувся за підтримки ВГО "Спілка археологів України".


Конференції 11-11-2017
Наукова конференція молодих вчених
16—17 листопада 2017 р. в Інституті археології НАН України проходитиме Наукова конференція молодих вчених "Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики".

Запрошуємо до участі всіх зацікавлених!

Програма конференції

Опубліковано за: iananu.org.ua

За результатами проведеної конференції видано збірник "Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. Горбаненко, С. А. (відп. секр.), Гречко, Д. С., Корохіна, А. В. (ред.-упоряд.). Київ: Стародавній світ, 2017. 168 с.", з яким можна ознайомитися за посиланням: http://www.vgosau.kiev.ua/load_period-sb/tezy_MU-net.pdf.

Оголошення 07-11-2017
Авторам «Археологія і давня історія України»

До уваги авторів журналу «Археологія і давня історія України»,
а також серій «Oium», «In Sclavenia Terra»

Шановні колеги!

У зв’язку з необхідністю переоформлення вище названих видань у відповідності до сучасних міжнародних стандартів, у 2018 р. вони переходять на варіант оформлення, заснований на гарвардському стилі.

Структура залишається практично незмінною (за винятком позицій, позначених «!!!»).

1. Усі ініціали по статті слід давати через пробіл між собою і від прізвища (нерозривний).
2. Приклади посилань у тексті:
(Прізвище 2017, с. 1, рис. 1: 1, табл. 1);
(Surname, Surname 2017, p. 1, pic. [fig. / photo] 1: 1, table 1);
(Прізвище, Прізвище, Прізвище 2017, с. 1, рис. 1: 1, табл. 1);
(Прізвище та ін. 2017, с. 1, рис. 1: 1, табл. 1) — понад три автори;
(ред. Прізвище 2017) — посилання за прізвищем редактора збірника.
У посиланнях використовують скорочення мовою оригіналу статті згідно відповідних правил (німецькою скорочення від «сторінка» має бути ПРОПИСНОЮ літерою: «S.» тощо).
на допоміжні матеріали: (рис. 1: 1), (табл. 1: 1) тощо. Розділовий знак «:», курсив не використовується.
3 (!!!). Перед літературою треба дати заголовок «Література».
4. Алгоритм оформлення літератури.
Позиції дають в алфавітному порядку. У випадку посилань на одного автора — за роками. Якщо позицій одного автора одного року понад одна — з першої позиції до року слід додавати латинські літери в алфавітному порядку.
Слід писати всіх авторів.
Одразу за прізвищем / -ами автора / -ів ставиться рік.
Якщо позицією посилання є збірник, після назви статті перед назвою збірника слід поставити «. В: Прізвище І. П. (ред.).». В іншомовних виданнях латиницею слід використовувати «. In: Surname N. (ed.).».
Основна назва книги (монографії, періодичного / продовжуваного видання, збірника тощо) має бути виділена курсивом.
У літературі використовують лише офіційні скорочення установ.
У разі посилань на монографії й збірники, після назви треба писати «. Місто: Видавництво.». У збірниках після цього слід дати також сторінковий інтервал: «. Місто: Видавництво, с. 1—10.».
У періодичних, продовжуваних, серійних виданнях слід використовувати таке оформлення: «Назва, 1, с. 1—10.» — Назва курсивом «,» «№, Вип., Т. тощо — лише цифра» «,» «с. 1—10.».
Приклади:
Прізвище, І. П. 2017. Монографія. Київ: Наукова думка.
Прізвище, І. П. 2017. Назва статті. В: Прізвище, І. П. (ред.). Назва збірника. Місто: Видавництво, с. 1—10.
Прізвище, І. П. (ред.). 2017. Назва збірника. Місто: Видавництво.
Прізвище, І. П. 2017. Назва статті. Назва журналу, 1 [І, А тощо], с. 1—10.
Більше прикладів тут: http://www.iananu.org.ua/vidannya/oformlennya-posilan.
5 (!!!). Після посилань треба дати заголовок «References».
6 (!!!). Необхідно дати всі посилання в латинській транскрипції. Розташування залишити у тому самому порядку, що у «Посиланнях
Для транслітерації з української мови слід використовувати сторінку http://www.slovnyk.ua/services/translit.php.
Для транслітерації з російської мови можна використовувати сторінку https://www.calc.ru/transliteratsyya.html.
7. Іншомовні блоки (резюме) залишаються незмінними.
8 (!!!). Після дати надсилання статті слід подати відомості про авторів у наведеному нижче форматі, трьома мовами:
ПРІЗВИЩЕ Ім’я По-батькові, науковий ступінь [кандидат історичних наук], посада [старший науковий співробітник], установа роботи [Інститут археології НАН України], адреса [пр. Героїв Сталінграда 12, Київ—04210, Україна], e-mail@org.ua.
Приклад: ПРІЗВИЩЕ Ім’я По-батькові, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут археології НАН України, пр. Героїв Сталінграда 12, Київ—04210, Україна, e-mail@org.ua.
ФАМИЛИЯ Имя Отчество, кандидат исторических наук, старший научный сотрудник, Институт археологии НАН Украины, пр. Героев Сталинграда 12, Киев—04210, Украина, e-mail@org.ua.
SURNAME First Name Second one (можна лише першу літеру), Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher, Institute of Archaeology, National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalingradu ave. 12, Kyiv 04210, Ukraine, e-mail@org.ua.

З повагою, відповідальний секретар журналу Сергій ГОРБАНЕНКО.


Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Ви знаходитесь тут: Головна