У Полтаві відкрилася виставка «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму».
24 жовтня 2023 року в Полтаві відбулося відкриття виставки, створеної в рамках проекту Українського інституту національної пам’яті «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму».
Ніч Науки в Харкові цими вихідними прийняв у себе Музей археології ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Понад 20 екскурсій провели співробітники музею, спираючись на допомогу волонтерів з університету.
Археологія — затребувана тема Ночей Науки, а Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — постійний і надійний учасник протягом багатьох років проєкту. Археологи гідно презентували найширшому колу зацікавлених свій науковий доробок. Сучасно облаштований музей мав чим вразити харків’ян і туристів різного віку та інтересів. Музей був більш, ніж залюднений. Наукові знання — поширені, що й відповідало меті проєкту.
Скіфське золото — називається виставка у НМІУ, присвячена 30-річчю Незалежності. Прикраси і статусні речі знатних осіб від VII ст. до н. е. можна побачити відсьогодні. Усі вони походять з археологічних розкопок, тож є свідченнями нашої історії, яким можна беззаперечно довіряти. Звіриний стиль і античні сюжети на пам’ятках з Черкаської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської, Київської областей і Криму.
На початку травня відкрилася виставка «Ніч музеїв. Діалог мовою мистецтва» у Маріупольському краєзнавчому музеї. Нагадуємо, Маріуполь цьогоріч — Велика культурна столиця України, за версією Українського культурного фонду. На виставці всього 2 тижні презентуватимуть археологічні матеріали, що зберігаються в Інституті археології НАН України і Музеї історичних коштовностей України. Сучасне обладнання і світло дозволяє їм справді сяяти.
«Музика половецького степу» — виставка, що відкриється в Археологічному музеї ІА НАН України / Archaeological Museum IA NASU (www.facebook.com/museumarchia) вже незабаром, у вересні. Які музичні інструменти використовували кочовики початку другого тисячоліття? Що нам відомо про них сьогодні? Відповісти на ці питання допоможуть унікальні археологічні знахідки з поховання половецького музики XIII століття, виявленого в кургані на півдні Херсонської області. У похованні дослідники віднайшли кобиз — дерев'яний музичний інструмент, широко вживаний у середовищі тюркомовних народів степу. На виставці демонструватиметься і сам інструмент, і його сучасна репліка. Репліку передав до ІА НАН України відомий казахський меценат, керівник експедиції «Слідами пращурів» Сапар Іскаков.
Організатори виставки — Інститут археології НАН України — Institute of Archaeology of the NASU та ВГО «Спілка археологів України».
'Cuman steppe music' — an exhibition will open at the Archaeological Museum of IA NASU soon, in September. What musical instruments did the nomads of the beginning of the second millennium use? What do we know about these today? Unique archeological finds from the 13th century Polovets musician's burial, discovered in a barrow in the south of the Kherson region, will help to answer these questions. Kobys, a wooden musical instrument widely used among the Turkic-speaking peoples of the steppe, was found here. This instrument and its modern copy will be displayed at the exhibition. The copy was handed over to IA NASU by Sapar Iskakov, a well-known Kazakh philanthropist and leader of the «In the Footsteps of Ancestors» expedition.
Exhibition organizers — Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine and The All-Ukrainian Association of Archaeologists.
8 лютого 2020 р. о 12.00 год. у Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбудеться відкриття виставки "Рівне. Тисячолітня історія."
Виставка створена за результатами досліджень поселення "Пляж 1 А" (берег озера Басів Кут). Матеріали представлені артефактами, датованими від 6 тис до н. е. до 7 ст н. е.
Серед експонатів — керамічний посуд, предмети побуту, озброєння та прикраси різних археологічних культур (лінійно-стрічкової кераміки, трипільскої, городоцько-здовбицької, тшинецько-комарівської, празької).
Буде представлено реконструкції окремих цікавих експонатів, які виконав Олексій Войтюк, завідувач відділу давньої історії та археології РОКМ
Організатори
Відділ давньої історії та археології РОКМ
ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України.
12 лютого о 12.00 годині у приміщенні Волинського краєзнавчого музею у м.Луцьку по вулиці Шопена, 20 відбудеться відкриття виставки "Колесо історії: Дослідження ДП "Волинські старожитності" у 2014 році".
11 квітня в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського до Міжнародного Дня пам’яток і визначних місць відкрилася традиційна виставка «Нові археологічні дослідження Чернігівщини".
5 березня 2013 року о 12 годині у приміщенні Волинського краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки «Прихована історія: археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського 2010—2012 років» та презентація книги С. Д. Панишка, О. Є. Златогорського «Археологічні дослідження на городищі Володимира-Волинського в 2010—2012 роках».
Протягом 2011 року археологічні експедиції ДП «Волинські старожитності» ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України працювали в різних куточках історичної Волині. Дослідження проведені у Луцьку, Володимирі-Волинському, Шацьку, Любомлі, Світязі, Жидичині, Богушівці, Крупі, Підгайцях, Шеплі, Зимному, Колодниці Волинської області та у Пересопниці Рівненської області. Нові цікаві матеріали, що отримані під час розкопок, доповнюють історію нашого краю. Проте і під час дослідження й опісля, під час опрацювання здобутих матеріалів, виникають певні складнощі їх наукової інтерпретації.
Кожна досліджена пам’ятка має багатошаровий характер — «складається» з трьох або більше історичних періодів. Об’єкти пізніших періодів (ХІХ—ХХ ст., а у 2011 році досить часто і XVII—XVIII ст.) не лише перекривають раніші (давньоруського періоду, ранньослов’янського часу, епохи бронзи тощо), а й часто знищують їх. Це особливо помітно на ділянці дослідженій у Світязі, де споруда давньоруського часу майже повністю знищила споруду ранньослов’янського часу, у Богушівці — споруда XVI ст. знищила житло і споруду давньоруського часу тощо. У дослідника виникає своєрідне відчуття «втраченої хронології» в одному розкопі чи навіть в одному археологічному об’єкті. Реконструювати минуле та провести наукову інтерпретацію знахідок дозволяє музейна експозиція — як цілісний образ конкретного дослідження, пам’ятки, об’єкта.
На виставці показано матеріали, що увійшли до рейтингу «Топ-5 волинської археології 2011 року»: дослідження у Володимирі-Волинському, Крупі, Шацьку, Богушівці, Пересопниці, а також дослідження у Шеплі, Городищі, Луцьку, на Шацькому поозер’ї. Особлива увага приділена реконструкції давньоруського житла кінця ХІ — початку ХІІ ст. з Богушівки, що знищене під час будівництва господарської споруди у XVI ст.
Музейна експозиція дозволяє розставити всі крапки над «і» та «повернути втрачену хронологію на місце». В експозиції поступово розкрито хронологічні «пласти» епохи бронзи, ранньозалізного віку, римського часу, ранньослов’янського періоду, давньоруського часу та XVI—XVII ст. В рамках виставки відбудеться круглий стіл «Археологія Заходу України» та презентація наукового збірника «Волино-подільські археологічні студії».
Відкриття виставки 24 лютого о 12.00 у приміщенні Волинського краєзнавчого музею.
Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.02.2012
У краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Втрачена хронологія: археологічні дослідження 2011 року». Там представлено матеріали з розкопок ДП «Волинські старожитності» у Луцьку, Володимирі-Волинському, Шацьку, Любомлі, Світязі, Жидичині, Богушівці, Крупі, Підгайцях, Шеплі, Зимному, Колодниці Волинської області та у Пересопниці Рівненської області. Відвідувачі мають змогу побачити унікальні знахідки волинських археологів: торговельний медальйон з Крупи, давньоруські вироби з Шацька, медальйони польських поліцаїв з поховання у Володимирі-Волинському та інші.
Увагу привертає і реконструйоване житло давніх слов’ян із розкопок у Богушівці. Хоча воно і було зруйноване пізнішою будівлею, але археологам вдалося його реконструювати. Тепер можна побачити нехитрий побут наших далеких пращурів: піч, на якій слов’янки сушили зерно, миска та горщик.
Іще одна експозиція присвячена власне людям, які працюють на ниві археології. На фотокартках зафіксовано робочі моменти з розкопок: розчищення знахідок, закладання розвідкових траншей. Усього на виставці представлено більше 120 артефактів.
Участь у відкритті взяли заступник начальника управління культури і туризму Валерій Дмитрук, директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, проректор ВНУ імені Лесі Українки, доктор історичних наук Світлана Гаврилюк, директор Рівненського краєзнавчого музею Олександр Булига.
Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.02.2012
Виставка "Матеріальна культура давнього населення Дубенщини" відтепер відкрита на постійнодіючій експозиції в замку князів Острозьких. На ній представлені знаряддя праці та різноманітні предмети людського ужитку починаючи від найдавніших часів і до утворення руської держави. Експозиція має назву «Нетлінна пам’ять віків» і по суті є реорганізованою частиною колишнього краєзнавчого музею. Вона поєднує в собі компактність і повноту висвітлення доісторичного минулого краю. В ній відображені всі періоди розвитку древніх людських культур на Дубенщині. Помітне місце тут займають модель-реконструкція гробниці кулястих амфор з села Івання (біля 2580 року до н. е.), парадна бойова сокира та браслет з курганних поховань в селі Івання (1600—1400 роки до н. е.), колекція кам’яних свердлених сокир та поховальні інвентарі культур шнурової кераміки з сіл Волиця, Привільне, Липа, Мокре (остання чверть ІІІ — перша половина ІІ тис. до н. е.), колекція пізньотрипільських сокир (кінець IV — початок ІІІ тис. до н. е.), амфора ранньозалізного віку VII—VI ст. до н. е. з-під Острога, поховальні інвентарі та трупоспалення в урні з гепідського могильника ІІІ—IV ст. з селі Дитиничі, рештки скелету мамонтів та багато інших цікавих експонатів. Автор концепції виставки — науковий працівник заповідника Юрій Пшеничний.
У Любомльському краєзнавчому музеї відкрито виставку присвячену 600-річчю першої письмової згадки про селище Шацьк. Виставку відкривали перший заступник голови Шацької РДА Віктор Плейтух, заступник голови з гуманітарних питань Любомльської РДА Володимир Склянчук, начальник відділу культури і туризму Шацької РДА Орися Мелюх, начальник відділу культури і туризму Любомльської РДА Володимир Дячук.
В експозицію увійшли матеріали з археологічних розкопок, які проводило ДП «Волинські старожитності» в 2009—2010 роках. та експонати зібрані працівниками музею. Серед них унікальні свинцеві князівські печатки, срібні персні та монети, великий асортимент кераміки, речей побуту та озброєння, що були зібрані на городищі в Шацьку, в урочищі Сад та на його околицях. Представлено і зразок герба, який був розроблений на основі вищеперерахованих археологічних знахідок . Виставку вдало проілюстровано картинами та малюнками шацького художника Миколи Крата. На також є значна кількість літератури, присвяченої історії Шацька, його природі та культурі. Особливості рельєфу та розвиток населених пунктів відображені на давніх документах та картах району.
Виставка діятиме протягом трьох місяців. Музей знаходиться за адресою м. Любомль, вул. Незалежності, 33. Час роботи з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 14.00. Вихідні дні: субота, неділя. Тел. (03377) 242-56. Ціна вхідного квитка: для дорослих — 2 гривні, для дітей — 1 гривня.
Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
30.03.2011
«… я твердо знаю, что пока сердце его не перестало биться, все его думы и стремления рвались к тому, что составляло сущность его жизни, знаю, что и, умирая, он хранил свою преданность родному Киеву и родной науке, — преданность страстно любящего, убежденного исследователя и честного, глубоко порядочного человека». (Тамара Эрнст. Думая о былом: Страницы воспоминаний)
В Музеї історії Києва відкрилась виставка "В обороні культурної спадщини", присвячена 120-річчю від дня народження видатного українського історика, мистецтвознавця, музеєзнавця, пам’яткоохоронця Ф.Л. Ернста (28.10.1891, Київ — 28.10.1942, Уфа).
