Ми відстежуємо все, що відбувається із нашими культурними цінностями на окупованих територіях з 2014 року. Ми – це українські науковці, музейники, журналісти, юристи, освітяни, правоохоронці, військові, дипломати, студенти, школярі і пенсіонери. Тому дарма думати, що, подолавши когось одного, можна вирішити проблему. Дарма думати, що ця самосформована мережа має бодай якесь управління. Її неможливо знеголовити. Ми чуємо і бачимо все, що відбувається в Криму, ми дуже пильно стежимо за кожним рухом окупаційної влади.
Херсонес Таврійський недарма було обрано місцем "чєлобітія" нинішнього російського керманича. Чи він щиро вважає його місцем сили, чи це висновок Інституту сходознавства РАН про його ключове значення майбутнього Росії, наразі невідомо. Зате відомо, що перед кожним своїм відповідальним заходом, від якого залежить успіх російської політики, Путін чомусь опиняється в Херсонесі і щось там відкриває або інспектує. Наскільки далеко зайде цей зашквар, поки не зрозуміло. Але вже зараз це нагадує неадекватні дії Гітлера на фінальному етапі ІІ Світової.
Перші приготування до евакуації севастопольських музеїв почалися іще навесні 2021. Тоді великим музеям було розіслано інструкцію, згідно із якою вони мали обрахувати скільки предметів буде евакуйовано, скільки для цього потрібно пакувального матеріалу, скринь, транспорту, бензину, охорони тощо. Чому тоді раптом виник цей папір і що за ним криється, стало зрозуміло лише 24 лютого наступного 2022 року. Весь 2022 рік Путін періодично інспектував будівництво свого дітища – Нового Херсонесу, комплексу, побудованого на місці злочинних розкопок Інституту Історії матеріальної культури РАН і Державного Ермітажу поруч із фортечною стіною городища Херсонеса Таврійського. В результаті цих робіт було знищено давнє передмістя Херсонеса із культовими спорудами, некрополями і поселенням. І, врешті, коли в Криму все почало вибухати в результаті порушення правил безпеки і поводження із вибухонебезпечними речовинами, до окупаційної влади Севастополя прилетіла дєпєша із Москви. В ній ішлося про те, що згідно їх аналізу ситуації, безпечні місця в Севастополі відсутні. Тому треба проводити евакуацію музеїв.
В Херсонесі на той час все вже давно стояло спакованим і готовим до відправки. Проте, команду до евакуації ніхто не давав. Може, тому що ніхто не вірив у можливість ракетного обстрілу міста, а може тому, що окупаційній владі просто начхать на культурну спадщину як явище. Та й Путін постійно дзвонить і каже, мол, все добре, ППО вас захистить, будуйте далі Новий Херсонес.
Проте першу партію колекції предметів із фондів Херсонеса відправили невдовзі після отримання містом дєпєши про евакуацію. Ці предмети вивезені до Великого Новгорода під виглядом виставки «Золото Візантії» яка із інформації на афіші проходитиме із 30 травня 2023 року до 15 січня 2024 року в Музеї художнього мистецтва за адресою пл. Побєди-Софийская, 2. Ми маємо інформацію, що до Новгорода було відправлено більше матеріалів, які були відразу занесені до фондів заповідника. Ймовірно, це також матеріали із Херсонеса.
Що ж ми бачимо на виставці в Новгороді? Це так звані предмети спецхрану – особливо цінні предмети колекції: експонати із вітрин залу середньовічної археології НЗ Херсонес Таврійський, вироби із дорогоцінних металів, нумізматична колекція, унікальні твори мистецтва. Здавалося б, звичайна виставка, лише незаконна. Але ні. Предмети цієї виставки дуже віддалено відносяться до її назви – Золото Візантії. Частина експонатів взагалі до Візантії ніякого відношення не має – це античні і пізньоантичні речі, що були виготовлені і побутували задовго до постання Східно-Римської імперії, тобто Візантії. Частина експонатів не належить до золота – хоч і є дійсно візантійським імпортом. Ну і врешті чимало речей було виготовлено в Херсонесі, вони взагалі не є імпортами ані візантійськими, ані будь-яими іншими. Античні монети взагалі представлені частиною двох скарбів, які до 2014 року зберігалися у фондах Херсонеса. Цікаво було б дізнатися, де зараз перебуває решта цих скарбів. Отже, це не просто виставка, а перший етап так званої евакуації – вивезення спецхрану Херсонеського музею. На виставці представлено до 200 експонатів. Цікава також і дата закінчення виставки. Ймовірно, що її планують перевезти на експонування у інший російський музей, після Різдва за старим стилем. Що вказує на те, що до укладення договору доклалася РПЦ. Щодо місця експозиції – Новгорода – то, як видно із активностей, в тому числі і міжнародного університету «Вища економічна школа», де викладає кураторка виставки, яку ми зараз забиратимемо із Амстердама, «Крим-Золотий острів у Чорному морі» Валентина Мордвінцева, і керівник проєкту фонда фон Гумбольта, в межах якого ця виставка була організована, Аскольд Іванчик, саме там зараз буде акумулюватися російська наука навколо питань російськості Криму і прав Росії на територію України.
Другим етапом, швидше за все, буде вивезення колекції основного фонду Херсонеського заповідника. Це, як було повідомлено раніше, близько 300 тисяч одиниць зберігання. Їх планується передати вже не на виставку, а на реставрацію в один із російських музеїв. І це не зважаючи на те, що в херсонеському музеї працює дві прекрасні реставраційні майстерні, одна із них – це відома на весь світ лабораторія Паккарда (спеціальна лабораторія, збудована і оснащена коштом фонду Паккарда (США)).
Досі невідома доля речей, отриманих із розкопок на території Севастополя загалом із 2014го до 2023 року, і із розкопок під будівництво Нового Херсонесу зокрема. Це може бути космічне число – сотні тисяч одиниць зберігання.
Додамо, що за законами України всі речі, знайдені на території і охоронній (буферній) зоні музеїв-заповідників, мають бути передані на постійне зберігання до його фондів. І археологічні розкопки, і будівництво нового так званого археологічного парку в Херсонесі, і переміщення експонатів на виставки, і речей на реставрацію до Росії є незаконними і злочинними діями держави агресора.
