Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Грабіжницьке руйнування кургану біля с. Скобелеве: що вдалось врятувати?

Антропологічні матеріали та цікаві знахідки, які вдалось врятувати на об’єкті, презентував Олександр Смирнов — старший викладач кафедри історії та археології Миколаївського національного універститету імені В.О. Сухомлинського та голова Миколаївського підрозділу САУ.

Після резонансного та безпрецедентного руйнування пам’ятки важкою будівельною технікою просто посеред поля, курган «Юрицина могила» потребує консервації. Цей процес зможе розпочатись лише після завершення слідчих дій управлінням Національної поліції в Миколаївській області. Нині ж на об’єкті працює охорона, а дослідники чекають на гроші для повного наукового дослідження поховального комплексу. За обсягом робіт таке дослідження потребуватиме понад 21 мільйону гривень, яких у бюджеті області немає.

Правова охорона археологічної спадщини

Пропозиції щодо удосконалення правової охорони археологічної спадщини у світлі приєднання нашої держави до Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017)" (схвалені засіданням правління ВГО САУ 11.01. 2021 р.)

Внаслідок руйнування археологічних пам’яток у процесі господарського освоєння територій та лихоманки скарбошукацтва, яка охопила значну частину населення, Україна щодня втрачає свою археологічну спадщину, накопичену нашою рідною землею за тисячоліття. Попри загальну латентність цього процесу, в публічний простір дедалі частіше потрапляють повідомлення, які свідчать про величезні масштаби правопорушень, вкрай низький рівень правової та пам’яткоохоронної культури в нашій державі, а також про неефективність існуючого організаційно-правового механізму протидії відповідним протиправним проявам. Згадаємо найбільш кричущі випадки, які привернули увагу не лише фахівців та профільних органів, але й усього суспільства. Так, нещодавно стало відомо про майже повне знищення внаслідок незаконних розкопок скіфського царського кургану Юрицина Могила поблизу села Скобелеве на Миколаївщині. Земляні роботи проводилися понад місяць, використовувався кар’єрний екскаватор і трактор. Ця діяльність, через яку 2500-літня пам’ятка понад 8 м заввишки і 85 м у діаметрі була перетворена на циклопічних розмірів котлован, не була би можливою без потурання, а то й сприяння цим роботам місцевої влади (URL: http://vgosau.kiev.ua/novyny/zvernennya/1129-zvernennya-skobelevo).


2021 — з Новим роком!

Шановні друзі! Ось і минає перший рік короновірусної ери. На превеликий жаль, є втрати. Але треба дивитись вперед. Не знаю, як Ви, а ось я знайшов у дистанційці багато плюсів, в першу чергу те, що була нагода підтягнути багато «хвостів», до яких руки не дотягувались роками. Утім, хай там як, нормальне життя краще. Все минає. Живемо надією.


«АРХЕОЛОГІУМ» 2020

Днями вийшов друком збірник матеріалів конференції для дітей шкільного віку та студентів перших курсів вищих навчальних закладів «АРХЕОЛОГІУМ».


«Знахідка Олени» тизер археологічного художнього міні-серіалу

Вийшов тизер першого художнього міні-серіалу, створеного професійними археологами.


Посібник-пам'ятку «Археологічні пам'ятки і війна» презентовано на Донеччині й Луганщині

Упорядник посібника, Сергій Теліженко, за короткий час від 18 до 23 грудня встиг побувати у багатьох містах і містечках. Ми сформували невеличкий фотозвіт та дякуємо всім інституціям, які посприяли проведенню презентацій:
Краматорськ, Донецький обласний краєзнавчий музей;
Попасна, Попаснянський районний краєзнавчий музей імені Семена Іофе Лисичанськ, загальноосвітня школа № 14;
Сєвєродонецьк, Кризовий медіа центр "Сіверський Донець";
Новоайдар, Новоайдарська районна бібліотека;
Старобільськ, Луганський обласний краєзнавчий музей;
Станиця Луганська, Станично Луганський краєзнавчий музей.



Програма "Кримський вечір" на радіо "Крим. Реалії". Кримська реставрація по-російські

Зруйновані церкви, розграбовані музеї, вщент розбомблені історичні центри… Ніколи знову! Цей асоціативний ряд неначе навмисно зашито між рядків Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, яка і досі слугує фундаментом міжнародного права культурної спадщини. Чи могли творці цього вікопомного документа передбачити, що через якісь 60 із гаком років існуючий міжнародний правопорядок зіткнеться з викликами і загрозами нового світу постправди, де вандали та поруйновувачі називатимуться консерваторами і реставраторами, позиціонуючи себе як найвірніших ревнителів старовини, які щохвилини готові вирушити в будь-яку точку світу, щоб прийти на допомогу загроженим пам’яткам?

Мабуть, навіть злочини ІДІЛ проти всесвітньої спадщини, які приголомшили здавалось би вже звиклу до всього міжнародну спільноту, попри катастрофічні наслідки, не містили і дещиці того цинізму та паскудства, які притаманні діянням російських окупантів. Кувалди та вибухівка терористів завдають пам’яткам фізичної шкоди. Зразково-показові "реставрації", на додачу до фізичної шкоди, паплюжать саму душу пам’ятки, назавжди проганяючи від неї генія місця.

Тема псевдореставрації як одного з інструментів російської гібридної війни в Сирії та українському Криму стала предметом всебічного обговорення у програмі "Кримський вечір" на Радіо Свобода (проєкт — Крим. Реалії).


Програма "Культура.Live" на "Радіо Культура". Держава vs науковці: чому Інститут археології втрачає приміщення і що отримає натомість?

Завідувач відділу археології Києва ІА НАН України, голова Київського міського регіонального підрозділу САУ Всеволод Івакін надав коментарі з приводу загрозливої ситуації з можливою втратою приміщень київськими археологічними експедиціями у прямому ефірі програми "Культура.Live" на "Радіо Культура". Початок обговорення теми на запису — 13:25.

Ведучий програми: Денис Денисенко.


Звернення ВГО «Спілка археологів України» до голови КМДА В. В. Кличка з приводу загрозливої ситуації щодо основних баз археологічних досліджень у м. Києві

35-2020 від 08. 12. 2020 р.

Київському міському голові В. В. Кличку

Вельмишановний Віталію Володимировичу!
ВГО «Спілка археологів України» на сьогодні об’єднує майже всіх професійних археологів нашої країни. Переважна більшість з них є співробітниками Інституту археології НАН України і, зокрема, проводять дослідження у місті Києві. Праці київських археологів відомі у всіх куточках світу, а Інститут археології НАН України давно вважається одним з основних наукових центрів вивчення проблем давнього міста. Нас не може не турбувати та загрозлива ситуація, що склалася відносно основних баз цих досліджень і може призвести до повного припинення їх діяльності.


Анонс брифінгу: «Археологічні пам'ятки і війна»

Презентація посібника-пам'ятки з охорони культурних цінностей для військовослужбовців ЗСУ.

11 грудня об 11:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться пресбрифінг «Археологічні пам'ятки і війна»: презентація посібника-пам'ятки з охорони культурних цінностей для військовослужбовців ЗСУ. Запрошуємо приєднатись онлайн.


Археологія для дітей

«Відкривачі праісторії: як працюють археологи» — нова науково-популярна книга Володимира Тиліщака, члена Київського обсласного підрозділу САУ.


Прес-конференція: "Загроза знищення археології в Києві"

Київ може стати єдиним містом з 1000-річною історією, де була знищена міська археологія — директор ІА НАН України, В. П. Чабай.

«Втрата Інститутом приміщень унеможливить проведення археологічних робіт в Києві по супроводу будівництва, що призведе до їх зупинки. Продовження будівельних робіт без археологічного супроводу призведе до порушення чинного українського та європейського законодавства в сфері охорони археологічної спадщини, а Київ стане єдиним містом з 1000-річною історією на території від Лісабона до Москви, де була знищена своя міська археологія», — про це заявив директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай в прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини».

Джерело: ukranews.com


Відкрита заява Спілки археологів України щодо репресій проти білоруських науковців

Відкрита заява Спілки археологів України  щодо репресій проти білоруських науковців

Спілка археологів України від імені всієї організованої археологічної спільноти України висловлює свій рішучий протест у зв’язку з фактами кричущих порушень академічних свобод науковців у Республіці Білорусь.

З кінця літа цього року ми дізнаємося тривожні новини про репресії та цькування проти вчених (здебільшого співробітників установ Національної академії наук Білорусі), які не бояться голосно заявляти про свою громадянську позицію. Наведемо лише кілька прикладів, які вельми показово ілюструють загальну невтішну ситуацію.

Читати повністю>>

Адкрытая заява Саюза археолагаў Украіны аб рэпрэсіях супраць беларускіх навукоўцаў

Саюз археолагаў Украіны ад імя ўсёй арганізаванай археалагічнай супольнасці Украіны выказвае рашучы пратэст супраць фактаў відавочных парушэнняў акадэмічных свабод навукоўцаў у Рэспубліцы Беларусь.

З канца лета гэтага года мы атрымалі трывожныя навіны аб рэпрэсіях і ганенню супраць навукоўцаў (у асноўным супрацоўнікаў Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі), якія не баяцца гучна заяўляць пра сваю грамадзянскую пазіцыю. Вось толькі некалькі прыкладаў, якія ілюструюць агульную несуцяшальную сітуацыю.

Чытаць цалкам>>


Палеоґрунтознавчі дослідження в Україні он-лайн

З метою вирішення питань із подальшого розвитку та надання доступу до наявної БД на цьому етапі ми створили інтернет ресурс (paleo-holocen.000webhostapp.com), де можна отримати інформацію про об’єкти палеоґрунтознавчих досліджень, а також повідомити про нові та виявлені.

Автори: Анатолій Кушнір, Олександр Лейберюк


Знайомтесь: Світлана Олександрівна Біляєва

Світлана Біляєва — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України, професорка кафедри загальної історії Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та членка Київського міського підрозділу САУ.

У сфері наукових інтересів Світлани Біляєвої — археологія середньовіччя та раннього модерну України, дослідження пам’яток доби Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, золотоординських, кримськотатарські та османські пам’ятки на півдні України, проблеми міжцивілізаційних відносин України, Золотої Орди та Османської імперії, а також багато інших питань розвитку півдня України та його місця в контексті світової історії.

Окрім наукових досліджень, пані Світлана є рушієм численних міжнародних наукових проєктів. Вона — голова правління історико-культурної асоціації «Україна—Туреччина», дійсна членка Українського Національного комітету ІКОМОС, членка Європейської асоціації археологів, а також учасниця багатьох інших авторитетних наукових організацій і товариств. Світлана Біляєва є організаторкою численних міжнародних дослідницьких проєктів на території України спільно із інституціями з Литви, Великобританії, Швейцарії, Туреччини та інших країн.

«Я не уявляю свого життя без археології, і з кожним весняним сонечком я відчуваю жагу до нових відкриттів... Дуже ціную моїх колег-археологів України, і мрію про той час, коли ми всі усвідомимо важливість вивчення та збереження великої культурної спадщини нашої країни, розкриємо її справжню історію й нарешті зможемо показати всьому світові її неосяжні надбання», — розповідає про своє покликання пані Світлана.

Серед найцікавіших відкриттів цьогорічного археологічного сезону — залишки кам’яної вежі фортеці Тягинь на Херсонщині, досліджені експедицією під керівництвом Світлани Біляєвої. Фортеця була збудована Великим князем Вітовтом наприкінці XIV — на початку XV століть як південний форпост в системі фортифікації Причорноморського кордону Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Одна з виявлених цього літа частин вежі була декорована вставкою із сельджуцьким орнаментом.


Дослідження давньоруського селища поблизу Квасилова на Рівненщині

Селище давньоруського часу на північній окраїні теперішнього селища Квасилів виникло в ХІІ столітті й функціонувало до середини ХІІІ століття. Найвірогідніше, воно занепало після монгольської навали. Матеріали ХІІ—ХІІІ століть тут вперше виявив Валерій Самолюк 1992 року. Пізніше, 2003 року, Богдан Прищепа та Василь Чекурков зібрали на пам’ятці велику колекцію гончарних горщиків цього ж часу та окремі уламки посуду ХІV—ХV століть.

У жовтні цього року археологи продовжили вивчення місцевості та перевірили наявність культурних шарів. Підсумки робіт дозволяють розширити хронологічні рамки використання пам’ятки. В чотирьох закладених шурфах зафіксовано залишки матеріальної культури значного хронологічного проміжку: від доби міді й аж до пізньосередньовічних матеріалів XVI століття.

Серед найцікавіших знахідок — колекція фрагментів крем’яних знарядь та керамічного посуду різних періодів. Фрагменти нуклеусів із обсидіану можуть свідчити про торгові зв’язки місцевого населення із карпатським регіоном. Також важливою є знахідка фрагмента антропоморфної статуетки («трипільська Венера»).

Попередні археологічні дослідження здійснили співробітники Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом Олексія Войтюка, завідувача відділу давньої історії та археології Рівненський краєзнавчий музей та голови Рівненського підрозділу САУ.

Матеріал надано Олексієм Войтюком


Звернення до органів державної влади щодо руйнування царського скіфського кургану на Миколаївщині

Біля с. Скобелево на Миколаївщині відбулося зухвале руйнування царського скіфського кургану грабіжниками. Археологи, члени ВГО САУ, разом з учасниками бойових дій на сході України, припинили ці дії. ВГО САУ слідкує за подіями та вимагає виявити всіх правопорушників.

Читати Звернення ВГО САУ до органів державної влади з приводу варварського руйнування царського скіфського кургана на Миколаївщині (.pdf).


Спростування

У мережі Інтернет на порталі Спілки археологів України за посиланням http://vgosau.kiev.ua/novyny/arkheolohichni-doslidzhennya/1117-arkheolohichni-rozkopky-lytovezh вміщено матеріал «Археологічні розкопки пізньосередньовічного Литовежа на Волині» (без зазначення автора). В названому матеріалі міститься певна недостовірна інформація, а саме: «Дослідження на городищі у с. Литовеж Іваничівського райну Волинської області восени 2020 р. провів Литовезький загін охоронної археологічної експедиції від Інституту археології НАН України під керівництвом Сергія Панишка». Просимо читачів взяти до уваги, що Інститутом археології Національної академії наук України ніколи не створювалось «Литовезький загін охоронної археологічної експедиції», а вказаний у названому матеріалі Сергій Панишко не є начальником будь-якого підрозділу Інституту археології, так само як він не є і співробітником Інституту археології.

З повагою,
Директор Інституту археології НАНУ Чабай В. П.


Руйнування кургану на Миколаївщині

Сьогодні інформаційний простір сколихнуло повідомлення Іллі Зелінського про руйнування кургану неподалік села Скобелево на Миколаївщині.

На місце подій оперативно виїхали члени Миколаївського підрозділу САУ, співробітники Охоронної археологічної служби України. За попередніми даними встановлено, що руйнувань зазнав скіфський царський курган. Представники Національна поліція України порушили кримінальну справу за фактом руйнувань. Землерийну техніку наразі арештовано. Про подальший перебіг подій довкола пам'ятки інформуватимемо додатково.

Спілкою археологів України с цього приводу надіслано звернення президенту В. О. Зеленському, міністру внутрішніх справ А. Б. Авакову, генеральному прокурору І. В. Венедиктовій, міністру культури та інформаційної політики О. В. Ткаченку.


Стратегія Спілки археологів України

Стратегію розвитку САУ підготовлено в межах проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду. Із повним текстом стратегії можна ознайомитись за посиланням >>.


Сторінка 1 з 25

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Ви знаходитесь тут: Головна