Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Хроніка

Виставка до 50-річчя відкриття пекторалі

Сьогодні в Музеї історичних коштовностей України відкрилася виставка до 50-річчя знахідки пекторалі. Недовгий час тут можна буде побачити повний контекст визначної археологічної знахідки. З найновішими реконструкціями коштовного кінського спорядження, оздобленого візка, одягу і прикрас не лише статусного похованого, а й супровідних речей, тварин і навіть людей.

Приєднання до експертної мережі Кримської Платформи

Спілка археологів України отримала пропозицію приєднатися до експертної мережі Кримської Платформи. Нас також турбують факти порушення міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях. Ми також готові сприяти організації системної роботи компетентних органів України з моніторингу та реагуванню на порушення.

Тож пропозицію приймаємо і поділяємо основні цінності і принципи, якими керується експертна мережа Кримської Платформи.

Цінності
1. Повага до територіальної цілісності України.
2. Повага до принципів забезпечення прав людини та міжнародного гуманітарного права.
3. Повага до забезпечення прав національних меншин.
4. Повага до принципів інклюзивності діалогу.
5. Повага до процесів забезпечення загальноукраїнської соціальної згуртованості.

Принципи
Інклюзивність, системність, неупередженість, професійність, прозорість, доброчесність, довіра та партнерство.


Александр Будуріс на півдні України

Керівник консульського відділу Посольства Греції в Україні, Александр Будуріс, відвідав днями античні пам’ятки України. В Історико-археологічному заповіднику "Ольвія" його зустріла керівник Ольвійської міжнародної експедиції Алла Буйських. В Аккерманській Фортеці — керівник Білгород-Тірської експедиції Олег Савельєв.


Видача дозволів 2021. Розблокування?

Видача Дозволів на археологічні роботи від Міністерства культури та інформаційної політики поступово розблоковується, не дивлячись на те, що ми так і не отримали відповіді на запит надати публічну інформацію.

На цей час близько 30 дослідників різних інституцій отримали дозвільні документи. Черговий пакет дозволів планується найближчим часом. Звичайно, це далеко не все, і далеко не вчасно.

Більшість запитів продовжують чекати на розгляд. Однак, ми й надалі слідкуватимемо за ситуацією, впливати на неї в межах нашої компетенції та будемо оперативно вас інформувати.


Готи. Український епізод

Готи. Український епізод. Розповідає Олег Петраускас, завідувач відділу археології ранніх слов’ян Інститутe археології НАН України.

Їхня перша держава заснована на теренах України. Держава Германаріха. Археологічно присутня у вельбарській і черняхівській культурах. Народ, на мову якого вперше була перекладена Біблія, від рук якого загинуло два імператори та який впливав на рух історії протягом 5 століть. Готи в історії та готи в археології. Письмо готів і поширення технічних досягнень. Сліди залишені між Дніпром і Дністром, а також, аж до XV ст., у Криму. А ще — кого називали готами: варварів, що хочуть лише багатства.

Локальна пропонує послухати, наприклад, тут: youtube.com/watch?v=C1SFvqvfPYw


Ювілей знахідки пекторалі

Існує вже 50 або й більше повідомлень про знахідку рівно 50 років тому скіфської пекторалі. Нові інтерпретації, нові бачення і нові враження спалахують не лише на її ювілеї. Вітання усім, хто пам’ятає! ЗМІ переповнюються повідомленнями. Слово «пощастило» звучить найчастіше. Пощастило Борису Мозолевському, пощастило українцям, що їхня історія така багата, що інші українці до приходу археологів не знайшли і не вкрали. Пощастило і пекторалі, ясна річ. Не лише, що вціліла і залишається для нащадків у музеї. Ще й тому, що вчасно і гучно була презентована громадськості. І так хочеться, щоб у ЗМІ помічали й інші, не менш цінні пам’ятки археології.


Давні греки на теренах України: подкаст

Розмову про давніх греків на теренах України вже можна послухати у новому подкасті. Про «наших греків» розповідає Тетяна Шевченко. Фундаментальні питання ставить, як завжди, Дмитро Сімонов, а режисує цим всім Павло Нечитайло.

Локальна історія пропонує послухати це, наприклад, тут: https://www.youtube.com/watch?v=a5h2LgZe_Hg



Набір в археологічний табір для ветеранів АТО та їхніх родин

До захисту України через участь у бойових діях на Сході долучилося чимало представників ВГО «САУ», тому проблеми ветеранської спільноти для них є зрозумілими.


Луцьк охороняє свою спадщину

На нарікання, що всюди все руйнується відповідаємо конкретикою. Звертайтеся — і вам відчинять. У м. Луцьку помітили проведення земельних робіт на ділянці, де проведення робіт можливе лише після отримання Дозволу центрального органу охорони культурної спадщини та під наглядом фахівця-археолога. Одразу повідомили до відповідного відділу Луцької Міської Ради.

Віктор Баюк, голова волинського осередку САУ, повідомляє, що звернення відразу дало результат. Відділ охорони культурної спадщини Луцької міської ради спрацював оперативно і ефективно. Порушення зупинено, подальші земляні роботи на об'єкті будуть виконані за присутності археолога. Відповідний договір уклали відразу. Щоб допомогти зберегти археологічну спадщину, пропонуємо дотримуватись наших рекомендацій в методичних матеріалах.

Переглянути, завантажити і роздрукувати можна з сайту САУ http://www.vgosau.kiev.ua/txt/SAU_OTG.pdf



Горно в гончарній культурі народів Світу, 2021

5—7 травня 2021 р. на базі Інституту керамології — відділення Інституту Народознавства НАН України та Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному пройшов міжнародний науковий керамологічний симпозіум “Горно в гончарній культурі народів Світу”.


Микола Томенко про чорних копачів

Український політик та громадський діяч, лідер політичної партії Громадський рух «Рідна країна» Микола Томенко пропонує ЗМІ, науковим інститутам та вишам привернути увагу до чорних копачів та врешті змусити владу захищати національні культурні скарби від грабунку й продажу.

Маетріал за посиланням: https://life.znaj.ua/381989-mikola-tomenko-ukrajina-krajina-v-interesah-chornih-kopachiv


Вітаємо із захистами дисертацій!

Вітаємо члена Правління Спілки археологів України Дениса Гречка з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Захист відбувся 5.05, в Інституті археології, з широкою присутністю учасників онлайн. Дисертація на тему «Етнокультурна історія населення Дніпровського лісостепового Лівобережжя скіфського часу» отримала схвальні відгуки опонентів, усіх присутніх і причетних.

Того ж дня член київського осередка Вотякова Оксана захистила кандидатську дисертацію.  Вітаємо колег і зичимо подальших великих успіхів!


Літописний Василів — пам’ятка давньоруського часу

На нашому YouTube каналі з'явилося відео з Василева. Медіахаб Чернівіці Live візуалізує розповіді археологів про нагальну потребу реставрувати визначну пам’ятку давньоруського часу. Віктор Грига, керівник чернівецького осередку Спілки археологів, докладно розповідає про літописний Василів, його храм XII ст. і цвинтар. А камера нещадно показує, в якому стані зараз ці пам’ятки і що їм загрожує найближчим часом. Надія на порятунок є. Ті, хто знає як і вміють це зробити, теж є. Тепер все залежить від рішень владних органів.

Більше про археологічну пам’ятку: https://www.facebook.com/AssosiationArchaeologistsUkraine

Більше про регіон знає Чернівіці Live: https://www.youtube.com/channel/UCRGSGPtW4K4MNOOecMCa-Qg


Дайджест 2020

ВГО "Спілка археологів України" підготувала дайджест-звіт про найважливіші події, що відбулись у житті Спілки в 2020 році.

Дайджест містить багато корисних посилань на інформацію, документи і ресурси, доступні в мережі.

Коротко про найголовніше. Читати тут.


2021 — з Новим роком!

Шановні друзі! Ось і минає перший рік короновірусної ери. На превеликий жаль, є втрати. Але треба дивитись вперед. Не знаю, як Ви, а ось я знайшов у дистанційці багато плюсів, в першу чергу те, що була нагода підтягнути багато «хвостів», до яких руки не дотягувались роками. Утім, хай там як, нормальне життя краще. Все минає. Живемо надією.


Знайомтесь: Світлана Олександрівна Біляєва

Світлана Біляєва — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України, професорка кафедри загальної історії Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та членка Київського міського підрозділу САУ.

У сфері наукових інтересів Світлани Біляєвої — археологія середньовіччя та раннього модерну України, дослідження пам’яток доби Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, золотоординських, кримськотатарські та османські пам’ятки на півдні України, проблеми міжцивілізаційних відносин України, Золотої Орди та Османської імперії, а також багато інших питань розвитку півдня України та його місця в контексті світової історії.

Окрім наукових досліджень, пані Світлана є рушієм численних міжнародних наукових проєктів. Вона — голова правління історико-культурної асоціації «Україна—Туреччина», дійсна членка Українського Національного комітету ІКОМОС, членка Європейської асоціації археологів, а також учасниця багатьох інших авторитетних наукових організацій і товариств. Світлана Біляєва є організаторкою численних міжнародних дослідницьких проєктів на території України спільно із інституціями з Литви, Великобританії, Швейцарії, Туреччини та інших країн.

«Я не уявляю свого життя без археології, і з кожним весняним сонечком я відчуваю жагу до нових відкриттів... Дуже ціную моїх колег-археологів України, і мрію про той час, коли ми всі усвідомимо важливість вивчення та збереження великої культурної спадщини нашої країни, розкриємо її справжню історію й нарешті зможемо показати всьому світові її неосяжні надбання», — розповідає про своє покликання пані Світлана.

Серед найцікавіших відкриттів цьогорічного археологічного сезону — залишки кам’яної вежі фортеці Тягинь на Херсонщині, досліджені експедицією під керівництвом Світлани Біляєвої. Фортеця була збудована Великим князем Вітовтом наприкінці XIV — на початку XV століть як південний форпост в системі фортифікації Причорноморського кордону Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Одна з виявлених цього літа частин вежі була декорована вставкою із сельджуцьким орнаментом.


Знайомтесь: Павло Нечитайло

«Археологи — дуже відкриті. Приходьте, шукайте, і ми всього вас навчимо! Ми раді ділитись професійним досвідом, і це приносить нам щире й відверте задоволення», — розповідає як стати волонтером та спробувати себе в роботі справжньої наукової експедиції Павло Нечитайло, керівник Кам’янець-Подільської експедиції ОАСУ та голова Хмельницього підрозділу САУ.

Про День археолога, розвиток археологічної науки, мережі археологів та проблеми збереження культурної спадщини говорили в ефірі Радіо Культура.

Повний запис можна послухати тут: https://cutt.ly/md40Yyc.

Павло Нечитайло — не лише дослідник старожитностей Поділля, а й лідер гурту «Пропала грамота» та учасник дуету «Запаска». У Києві у переддень свята опинився не просто так, адже готує сольний концерт в Mezzanine: https://www.facebook.com/events/327211251652912/.


Знайомтесь: Владислав Чабанюк

Продовжуємо знайомитись!

Владислав Чабанюк — член черкаського осередку САУ, музейник, археолог, викладач, аматор-кінематографіст (що знімає професійні фільми), подвижник, людина, яка захоплює кожного, хто з ним стикається.

З 2002 року Владислав очолює Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» у своєму рідному селі Легедзиному на Черкащині. Перед тим було навчання у Вінницькому педагогічному (тепер Вінницький університет), вчителювання на Вінниччині та у Легедзиному, влітку — робота в «трипільських» експедиціях під керівництвом Володимира Опанасовича Круца, створення народної кіностудії «Мальва». Саме Володимир Круц ініціював створення музею-заповідника, а від цієї ідеї до втілення минуло майже десять років. Завдяки захопленню справою та шаленій позитивній енергії Владислава Чабанюка та зібраній ним команді місцевий Заповідник став знаним, а на його щорічні купайлівські свята та трипільські толоки люди з’їжджаються звідусіль. Події цього року можна було б назвати дивом, якби вони не базувалися на усьому попередньому доробку команди, — наразі у будівлі Заповідника відбуваються ремонтні роботи (утеплення, прокладка комунікацій, облаштування водопостачання та каналізації тощо). Роботи фінансуються ПроКредит Банком, а будівельні матеріали надає компанія Caparol. Ремонт просувається швидкими темпами. Обіцяють завершити до Дня Незалежності. Наступним етапом має стати оновлення експозиції. Тож, приїжджайте до Легедзиного, вітайте Владислава Чабанюка з досягненнями та обов’язково подивіться у День Прапора (23 серпня) фільм кіностудії «Мальва» «Чорний козак» який буде транслюватися по 48 TV каналах.

Дізнатися більше про Заповідник та подивитися купу чудових професійних фото можна тут: https://www.facebook.com/trypilska.kultura/



Сторінка 1 з 3

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Ви знаходитесь тут: Новини Хроніка