Законодавчі проблеми

Палеолит в сознании: скоро ли мы станем людоедами? (В. Манько)

http://www.obozrevatel.com/news/2011/1/18/416643.htm

Продовжнння 1: http://obozrevatel.com/author-column/paleolit-v-soznanii-skoro-li-myi-stanem-lyudoedami.htm

Продовжнння 2: http://obozrevatel.com/author-column/paleolit-v-soznanii-skoro-li-myi-stanem-lyudoedami-.htm

Акція протесту

УВАГА!!!
Справа Прометеїв опинилась у надійних руках Геростратів!

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Ми звертаємося до всіх небайдужих до долі пам’яток археології на території України!
13 січня цього року Верховною Радою України було прийнято закон «Про регулювання містобудівної діяльності» № 7418 (депутати віддали за нього 296 голосів), за яким усі наші археологічні пам’ятки без погоджень наукових структур і будь-яких досліджень при будівництві будуть знищені. Знищення археологічних пам’яток вже узаконено.
Спілка археологів України сьогодні 17 січня о 12 год. біля будинку Спілки письменників України на вул. Банковій проводить акцію протесту. Ми закликаємо приєднатися до нас і підтримати нашу акцію проти знищення національної спадщини народу України. Куля, пущена у минуле, розірветься бомбою у майбутньому!

Правління ВГО САУ
17.01.2011

Останнє оновлення на Неділя, 10 лютого 2013, 14:02

Звернення САУ до президента

Президенту України
В.Ф. Януковичу

Вельмишановний Пане Президенте України!


13 січня 2011 року Верховна Рада України більшістю голосів ухвалила Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі — Закон).
Законом знищується усі правові механізми охорони археологічної спадщини, які поступово вибудовувались українським законодавством впродовж десяти років. Найбільш руйнівною для культурної спадщини держави є відміна статті 9—1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» (п. 19 Перехідних положень Закону). Ця стаття була введена в дію лише кілька місяців тому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» (№ 2518-VI, 09.09.2010).
Ця стаття визначає поняття та статус наукової археологічної експертизи та закріплює перелік підстав для призначення такої експертизи. Оскільки ст. 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» не визначає поняття наукової археологічної експертизи, а це поняття неодноразово вживається в тексті закону, то виключення ст. 9—1 вже по факту створює прогалину в законодавстві.
Ратифікувавши 10 грудня 2003 року «Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини», Україна підтвердила важливість запровадження відповідних адміністративних і наукових наглядових процедур охорони археологічної спадщини і необхідність врахування потреб охорони археологічної спадщини в політиці планування забудови міської і сільської території та культурного розвитку.
Як результат впровадження Конвенції, відповідними науковими наглядовими процедурами в Україні є наукова археологічна експертиза, археологічні розкопки, розвідки та археологічний нагляд за будівництвом.
Археологічна експертиза на сьогоднішній день є єдиною гарантією виявлення і збереження об’єктів археологічної спадщини України. До того ж експертиза не потребує витрат з Державного бюджету України, оскільки її фінансування здійснюється коштом замовників проектів землеустрою.
Її скасування означатиме повну ліквідацію археологічної спадщини України в найближчі роки, а отже позбавлення нації її давньої історії.
Абзацом четвертим пункту 19 перехідних положень Закону планується виключити у тексті Закону України «Про охорону археологічної спадщини» слово «будівельних». Аналогічне стосовно Закону України «Про охорону культурної спадщини» пропонується пунктом 13 перехідних положень Закону. Наприклад у чинній редакції ст. 7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» йдеться про повноваження місцевих органів охорони культурної спадщини, до яких зокрема належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони, з урахуванням експертного висновку за результатами наукової археологічної експертизи зазначених проектів.
Із вилученням слова «будівельних» із вищезазначених статей законів простежується нічим не обґрунтоване намагання надати будівельному бізнесу привілеї, яких не матимуть суб’єкти інших сфер господарської діяльності. Це свідчить про відверто лобістський характер відповідного положення і такий, що не витікає з загальних засад логіки законодавця. В той самий час саме будівельні роботи спричиняють левову шкоду археологічній спадщині, оскільки будівництво здійснюється здебільшого на тих місцях, які освоювалися людьми протягом тисяч років. Без приділення уваги будівельному чиннику пам’яткоохоронні механізми стають суто декоративними і не можуть забезпечити виконання своєї основної мети.

Пане Президенте України!

Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, а ст. 66 встановлює обов’язок кожного не заподіювати шкоду культурній спадщині та відшкодовувати завдані збитки.
Крім того, 22 грудня 2010 року на засіданні Гуманітарної ради при Президенті України, коментуючи зміни до законодавства про містобудівну діяльність, Ви, між іншим, зазначили: «Не можна допустити, щоб господарська діяльність ставила під загрозу інтереси збереження культурної спадщини».
Враховуючи вищезазначене, просимо Вас не підписувати Закон у пропонованій редакції, а у своїх пропозиціях до повторного голосування пропонувати Верховній Раді України пункти 13 та 19 Перехідних положень Закону виключити, як такі що суперечать Конституції України, міжнародному та вітчизняному законодавству.

З повагою,
Голова правління, доктор історичних наук, професор                                              Д.Н. Козак


17.01.2011

Останнє оновлення на Неділя, 10 лютого 2013, 13:55

З виступу Президента України В.Ф. Януковича на засіданні Громадської гуманітарної ради при Президентові України (м.Київ, 22 грудня 2010 року)

Говорячи про інше питання порядку денного засідання Гуманітарної ради — про невідкладні завдання у сфері збереження та охорони культурної спадщини в Україні, Президент констатував, що Україна має безцінну культурну спадщину, що становить невід’ємну частину пам’яті та історії українського народу, яку необхідно зберегти і передати майбутнім поколінням.
«Рівень суспільної опіки над такими об’єктами є випробуванням на нашу державну зрілість, на нашу європейськість, про яку ми весь час кажемо. Це — надзвичайно складна і відповідальна справа. Розпорошеність повноважень і фінансових ресурсів, відсутність координації та узгодженості в діях негативно впливають на збереження пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників і музейних колекцій. Це питання потребує чіткого окреслення в контексті проведення адміністративної реформи.
Я вимагатиму суворого покарання за протиправні дії, маніпуляції об’єктами культурної спадщини. Ми зараз цю роботу проводимо разом із правоохоронними органами. І я хочу застерегти всіх — про це кажу публічно — застерегти тих, хто має такі плани на майбутнє. По-перше, це не вдасться, по-друге, ми з ганьбою припинимо будь-які намагання робити це в Україні», — підкреслив Глава держави.
«Будь-яка політика передбачає забезпечення її відповідним фінансуванням. Якщо держава бере під свій захист об’єкти культурної спадщини, то вона повинна виконувати свої зобов’язання. Насамперед це стосується пам’яток світового та загальнонаціонального значення. Відповідні кошти на їх утримання вже повинні бути передбачені у Державному бюджеті на 2011 рік.
Україна має понад 140 тисяч пам’яток, з них понад 4 тисячі — національного значення. Маємо визнати, що на сьогодні значну кількість пам’яток держава утримувати не може. Як свідчить світова практика, жодна країна не забезпечує фінансування пам’яткоохоронної галузі повністю за рахунок державного бюджету. У багатьох країнах держава забезпечує половину, а то й третину необхідних видатків. Це — світова практика. Отже, треба вирішувати питання про залучення інших джерел фінансування.
На мій погляд, прозорі механізми будуть стимулювати роботу як фахівців-археологів, реставраторів, дослідників, так і інвесторів. Головним завданням держави має стати створення привабливих умов для залучення в цю сферу інвесторів. Для цього насамперед необхідно провести інвентаризацію з подальшою паспортизацією всіх об’єктів культурної спадщини.
Необхідно вивчити можливість надання тих чи інших об’єктів у концесію, визначити концесійні умови. Ми маємо приклад залучення приватних інвестицій на виконання реставраційних робіт шляхом передачі пам’яток культурної спадщини у концесію у Львівській області. Загальновідомо, що культурні надбання стимулюють економічну життєздатність громади. Ми повинні знайти баланс між необхідністю охорони культурної спадщини та економічною вигодою від її використання.
Зрозуміло, що потрібне спрощення теперішньої дозвільної системи, бо в своєму нинішньому стані ця система призводить до масштабної корупції і руйнування. Але з іншого боку, у процесі реформування бажано, як кажуть, «не вихлюпнути з водою дитину».
Відомо, що Уряд зараз готує ледь не революційні зміни до законодавства про містобудівну діяльність. Хотілося б побажати розробникам проекту зваженого підходу до законодавчих ініціатив, щоб не повторити ситуацію, яка склалася з Податковим кодексом. Тому нам треба буде уважно слідкувати за цим питанням і вчасно реагувати. Не можна допустити, щоб господарська діяльність ставила під загрозу інтереси збереження культурної спадщини.
Особливу увагу необхідно приділити українським об’єктам, включеним до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це наша всенародна гордість. Ми повинні усвідомлювати свою відповідальність перед світовою спільнотою за їх збереження. Якщо Україна не виконає своїх зобов’язань щодо належного утримання об’єктів світового значення, суттєво постраждає престиж нашої держави.
Не виключені й проблеми з включенням до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО інших унікальних українських пам’яток, зокрема таких, як Бахчисарайський палац і Херсонес Таврійський. Які основні завдання стоять перед нами у цьому зв’язку?
Законодавчо закріпити охоронний статус територій, віднесених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО та їх буферних зон. Визначити при цьому можливі режими їх використання та напрямки збереження; передбачити створення при територіях, що належать до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, Наглядових рад, до яких входили б представники Держкультспадщини, органів місцевого самоврядування, громадських пам’яткоохоронних організацій та міжнародні експерти ЮНЕСКО високого рівня; введення мораторію на будівництво в межах охоронних і буферних зон об’єктів; урахування статусу пам’яток світового надбання та режимів використання їх територій при плануванні розвитку міст.
З метою усунення цих проблем потрібно невідкладно підготувати та внести до Верховної Ради України законопроект, яким передбачити доповнення Закону України «Про охорону культурної спадщини» окремим розділом, присвяченим питанням охорони пам’яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Не менш важливу проблему становить так звана «чорна археологія». Зростаючі апетити деяких колекціонерів до безцінних старовинних речей призвели до виникнення потужного чорного ринку незаконної торгівлі культурними цінностями. Безумовно, з цим держава не буде миритися.
Ми зобов’язані вжити заходів щодо дотримання вимог міжнародних актів та на законодавчому рівні покласти край нелегальному видобутку, обігу і колекціонуванню археологічних знахідок. Необхідно внести зміни до законів України «Про охорону археологічної спадщини», «Про музеї та музейну справу» щодо віднесення приватних археологічних колекцій до державної частини Музейного фонду України, встановлення порядку управління ними, а також санкцій за відмову від їх реєстрації.
Вважаю, що цими та іншими заходами, а також спільною увагою і турботою до збереження національної культурної спадщини, буде забезпечено подальший культурний розвиток України», — сказав у своєму виступі Глава держави.

Інформація Прес-служби Президента України Віктора Януковича

22.12.2010

Останнє оновлення на Неділя, 10 лютого 2013, 14:03

Неоголошений, за браком часу, виступ члена Громадської Гуманітарної ради при президентові України академіка НАН України П.П. Толочка на засіданні ради 22 грудня 2010 р.

Високошановний Віктор Федорович!

Говорити я буду про охорону історико-культурної спадщини, котра, на жаль, ніколи не була серед державних пріоритетів. Не все гаразд з нею і в даний час. Негативні тенденції мають місце як у законодавчій сфері, так і в адміністративній практиці.
так, згідно з поправками до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», (ст. 9') від 09.09.2010 року можливість приватизувати земельні ділянки без попередньої археологічної експертизи одержали «фізичні особи». Виходячи з того, що ними приватизується близько 90 % земельних ділянок, неважко передбачити долю археологічних пам’яток. викликає занепокоєння і проект Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», поданий Кабінетом міністрів на розгляд Верховної ради України. У ньому пропонується вилучити із законодавства не тільки проведення наукової археологічної експертизи земельних ділянок, відведених під будівництво, але й унеможливити контроль за цим органів охорони культурної спадщини. Їхні представники, згідно проекту, будуть залучатися до погоджень лише у випадку, коли під приватизацію потраплять землі історико-культурного призначення. В умовах відсутності повного кадастру земель і невизначеності земель історико-культурного призначення, це безперечно також призведе до значних втрат.
Спрощення погоджувально-дозвільної системи будівництва, що в цілому є правильним, може спричиниться до того, що зміст нового закону увійде в суперечність із Європейською конвенцією «Про охорону археологічної спадщини», ратифікованою Верховною Радою України 10.ХІІ.2003 р. стаття 5 цієї Конвенції чітко визначає, що плани облаштування територій мають бути узгоджені і поєднані з відповідними потребами археології.
Насторожує негативне ставлення високих представників виконавчої влади до охорони історико-культурної спадщини і людей, що її здійснюють. Одні звинувачують археологів у набиванні ними своїх кишень мільйонами гривень під, начебто, надуманим приводом необхідності проведення археологічної експертизи, інші заявляють: «А навіщо взагалі платити археологам за початок будівництва?» Маємо елементарне нерозуміння того, що археологи провадять охоронні роботи не для задоволення своїх професійних інтересів, а на виконання відповідних законоположень і є такими ж державними людьми, як і високопосадовці, що мають до них претензії.
І ще про одну культурно-охоронну проблему, яка перейшла у спадщину від попередньої президентської адміністрації. Мова про відбудову Десятинної церкви. І в минулому, і тепер я дотримуюся думки, що цього робити не можна. По-перше, тому, що ми не знаємо, якою вона була в давньоруські часи, а по-друге, нове будівництво неминуче призведе до нищення того оригінального, що лишилося від церкви.
Мені доводилося чути спекулятивні заяви, що відновленням Десятинної церкви опікується сам патріарх Руської православної церкви Кирилло, який отримав певні обіцянки щодо цього від президента України. Я порушив це питання на Патріаршій раді з культури і отримав цілком конкретну і розумну відповідь від патріарха. «Якщо спеціалісти не знають якою була Десятинна церква в давнину, — сказав він, — ні про яку відбудову не може бути й мови. Це був би своєрідний архітектурний кітч, який нікому не потрібний».
Я розумію, що нинішній владі доводиться вирішувати надзвичайно складні економічні і політичні проблеми, і очевидно, що культуро-охоронная сфера далеко не на першому місці. Але цілком очевидно, що абстрагуватися від неї влада не повинна.

23.12.2011

Останнє оновлення на Неділя, 10 лютого 2013, 13:44

Сторінка 6 з 7

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Ви знаходитесь тут: Законодавство Законодавчі проблеми