Звернення ВГО "САУ"

Консультації з Міністерством юстиції України

Ще влітку Інститут археології НАНУ, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ВГО «Спілка археологів України» звернулись до Міністерства юстиції України з такими запитаннями:

1. Чи доцільна (законна) видача Польовим комітетом ІА НАНУ кваліфікаційних документів на розкопки в Криму?

2. Чи можуть кримські науковці, які зараз працюють в наукових або освітніх закладах Криму, захищати дисертації у НАНУ, бути членами спеціалізованих рад для захисту докторських дисертацій, затверджувати у НАНУ теми кандидатських або докторських дисертацій?

3. Чи може здійснюватись участь співробітників ІА НАНУ в наукових конференціях на території Криму або у конференціях з кримської тематики на території РФ?

4. Чи можливі (законні) спільні видання ІА НАНУ з археологічними установами окупованого Криму, зокрема «Археологічного альманаху», який видавався Кримським філіалом ІА НАНУ та Донецьким обласним краєзнавчим музеєм?

5. Як бути з поверненням в фонди або музей ІА НАНУ колекцій з розкопок, що проводились за рахунок спільних грантів та знаходились на науковій обробці в КФ ІА НАНУ?

Окремо у листі до Міністерства юстиції було зазначено, що, безумовно, мова йде про певне співробітництво лише з тими науковцями окупованого Криму чи РФ, які офіційно не виступали в підтримку анексії Криму та не займали антиукраїнської позиції з якихось інших питань.

27.10.2015 р. у Міністерстві юстиції відбулось обговорення всіх цих питань. В обговоренні прийняли участь представники ІА НАНУ, історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ВГО «Спілки археологів України», фахівці з Міністерства культури, Міністерства закордонних справ, Міністерства освіти на науки, Головної прокуратури України, Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, представники кримськотатарської спільноти. Модерував обговорення заступник міністра з питань європейської інтеграції С. Пєтухов.

Під час обговорення була визначена доцільність та своєчасність Звернення ВГО «Спілка археологів України» до археологів РФ від 06.08.2015 р.

Пропонуємо відповіді на всі запитання, які надані нам Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України і повною мірою відображають результати зустрічі.

ЗВЕРНЕННЯ ВГО "СПІЛКА АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ"

до Президента України

Порошенка П.О.

Високоповажний Петре Олексійовичу!

Всеукраїнська громадська організація "Спілка археологів України" глибоко занепокоєна ситуацією, яка склалася з Музеєм історичних коштовностей України у зв‘язку з прийняттям нової структури Національного музею історії України, філіалом якого є МІКУ. З необачних дій нового Генерального директора НМІУ Т.В. Сосновської випливає повне нерозуміння призначення і сутності МІКУ, що  веде  до втрати його  наукової репутації в колі  подібних установ світу.

Незважаючи   на статус філіалу, МІКУ відомий всій науковій та музейній спільноті України, а також у широких міжнародних колах як фактично самостійний та повноцінний музей. Декілька поколінь археологів України доклали багато зусиль до створення та поповнення його колекцій. Власне саме ідея спеціалізованого музею, де б зберігалися історичні скарби, виникла в Інституті археології після розкопок скіфського кургану в Мелітополі у 1954 р. Тоді золоті предмети цього кургану вдалося залишити в  Україні попри вимоги  перевезти їх до Ермітажу. Створення своєї, української "Золотої комори", стало справою честі багатьох науковців та музейників України 1950-60-х років, проявом мужності та гордості за свою рідну землю. Саме таким закладом із своїми спеціфічними функціями та завданнями і постав в 1963 р. Музей історичних коштовностей.

З того часу Інститут археології передав до музею понад 30 000 унікальних знахідок, здобутих його фахівцями. Серед них – вже всесвітньо знані  шедеври зі скіфських курганів Товста та Гайманова Могили, Огуз, Бердянський курган, сарматське золото з Ногайчинського кургану та Соколової могили, винятково важливі знахідки доби Середньовіччя з  Чингульського кургану.

Наголошуємо, що всі ці знахідки передавалися саме до спеціалізованої установи – Музею історичних коштовностей, – що мала свій чітко налагоджений облік, продуману систему збереження та експонування, науковий колектив з відповідним рівнем кваліфікації, знань та відповідальності. Вони ніколи не надавалися до Державного історичного музею (нині НМІУ), бо даний заклад має більш різнопланову структуру, фахівців іншого спрямування. І дирекція НМІУ протягом понад півстоліття це прекрасно розуміла, завжди діючи злагоджено зі своїм філіалом.

Теперішня авральна і не умотивована "перебудова" МІКУ призводить до руйнації колективу професіоналів, порушення багатьох відпрацьованих роками налагоджених функцій. Це неминуче призведе до численних непорозумінь та створить загрозу для збереження унікальних колекцій.  В таких умовах Інститут археології НАН України, більшість співробітників якого є членами Спілки археологів України, може підняти питання про повернення колекцій, що передавалися до МІКУ, або про передачу їх до більш спеціалізованих установ, скажімо – до Національного банку України та його музею.

Просимо Вас розглянути питання про можливість надання Музею історичних коштовностей України ознак юридичної особи та статусу Національного (він того вартий).  Музей, в якому зберігається культурний спадок всіх майбутніх  поколінь України, який є домівкою для славнозвісної пекторалі, музей, який відвідують перші особи іноземних держав, не має бути зведений до рівня пересічного музейного відділу.

Останнє оновлення на Понеділок, 23 листопада 2015, 21:29

ЗВЕРНЕННЯ ВГО "СПІЛКА АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ" ДО АРХЕОЛОГІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

6.08.2015 р. відбулося засідання Правління ВГО "Спілка археологів України". На ньому було прийняте Звернення до археологів Російської Федерації. Основна мета — закликати російських археологів, а також археологів АР Крим та Севастополя, більшість з яких не за своєю волею опинилася під адміністративним та фінансовим підпорядкуванням іншої держави, бути пильними та діяти у межах правового поля, визначеного чинним міжнародним та українським законодавством.

Своєрідним поштовхом до підготовки та оприлюднення цього Звернення послугували нещодавні події навколо заповідника "Херсонес Таврійський", які вкотре вказують на те, що сучасна російська влада більше переймається вигаданою сакральністю цієї видатної пам’ятки, ніж станом її збереження та наукового вивчення. І хоча ситуація щодо призначення нового директора заповідника, здається, вирішується, кримські археологи мають бути готовими до нових спроб мілітарно-клерикального наступу на наукові та загальноцивілізаційні засади, першими жертвами якого стають пам’ятки культурної спадщини.

Звернення ВГО «Спілка археологів України» до археологів Російської Федерації

Більше року минуло з часу окупації Російською Федерацією АР Крим. Парламентська Асамблея ОБСЄ нещодавно виступила з вимогою до РФ анулювати незаконну окупацію Криму та закликала держав-учасників утримуватись від будь-яких дій або контактів, які можуть бути витлумачені як визнання незаконної анексії АР Крим та міста Севастополь. Верховна Рада України 15.04.2014 р. прийняла Закон № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким юридично визначила своє ставлення до цієї події, а також права та обов’язки громадян з цим пов’язаних.

Загально відомо, що до 2014 р. археологічні розкопки у Криму щорічно проводили українські та міжнародні археологічні експедиції. З відомих причин зараз на кримських пам’ятках працюють лише російські археологічні експедиції. Звертаємо увагу колег на неприпустимість археологічного мародерства та відповідальність за порушення норм міжнародного права та чинного українського законодавства.

Акти міжнародного права, а саме: Європейська Конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута); Конвенція про захист культурних цінностей у випадку військового конфлікту; Конвенція про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (ратифікованими і Україною, і Російською Федерацією) прямо забороняють здійснення будь-яких археологічних розкопок на окупованих територіях державою, що здійснює окупацію, окрім виключних випадків, коли пам’ятці загрожує руйнація. Також суворо заборонений вивіз культурних цінностей, у тому числі предметів археології, з окупованої території.

Другий Протокол 1999 р. до Гаазької конвенції 1954 р. наголошує на відповідальності сторони, що є окупантом, за збереження культурної спадщини. Це ж положення визначено Частиною 7 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Частина 2 ст. 10 цього Закону та постанова Кабміну України від 4 червня 2014 регламентують порядок в’їзду до Криму.

ВГО "Спілка археологів України" закликає своїх колег не вдаватися до дій, які надалі можуть негативно позначитись на їх міжнародній науковій репутації. Зі свого боку, дотримуючись усіх основних принципів "Кодексу діяльності Європейської Асоціації археологів" від 27.09.1997 р., «Кодексу етики професійного археолога», прийнятого 09.11.2006 р. в Інституті археології НАНУ, ми докладатимемо максимуму зусиль для збереження традиційних професійних та дружніх стосунків з тими російськими колегами, які не зводять нанівець нашу плідну співпрацю і прагнуть розвивати її у майбутньому, зокрема в українському Криму.

ВГО "Спілка археологів України" також звертається до міжнародних археологічних інституцій та організацій з проханням проводити моніторинг ситуації щодо охорони культурної спадщини Криму та археологічних розкопок у цьому регіоні.

________________________________________________________________________________

6.08.2015 г. состоялось заседание Правления ВОО "Союз археологов Украины". На нем было принято Обращение к археологам Российской Федерации. Основная цель — призвать российских археологов, а также археологов АР Крым и Севастополя, большинство из которых помимо своего желания оказались под административным и финансовым подчинением другого государства, быть бдительными и действовать в рамках правового поля, определенного действующим международным и украинским законодательством.

Своеобразным толчком к подготовке Обращения послужили недавние события вокруг заповедника "Херсонес Таврический", в очередной раз показывающие, что современная российская власть больше обеспокоена вымышленной сакральностью этого выдающегося памятника, чем его охраной и научным изучением. И хотя ситуация относительно назначения нового директора заповедника, кажется, решается, крымские археологи должны быть готовы к новым попыткам милитарно-клерикального наступления на научные и общецивилизационные основы, первыми жертвами которого становятся памятники культурного наследия.

Обращение ВОО «Союз археологов Украины» к археологам Российской Федерации

Больше года прошло с момента оккупации Российской Федерацией АР Крым. Парламентская Ассамблея ОБСЕ недавно выступила с требованием к РФ аннулировать незаконную оккупацию Крыма и призвала государства-участников воздерживаться от любых действий или контактов, которые могут быть истолкованы как признание незаконной аннексии АР Крым и города Севастополь. Верховная Рада Украины 15.04.2014 г. приняла Закон № 1207-VII «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины», которым юридически определила свое отношение к этому событию, а также права и обязанности граждан с ним связанных.

Общеизвестно, что до 2014 г. археологические раскопки в Крыму ежегодно проводили украинские и международные археологические экспедиции. По известным причинам сейчас на крымских памятниках работают только российские археологические экспедиции. Обращаем внимание коллег на недопустимость археологического мародерства и ответственность за нарушение норм международного права и действующего украинского законодательства.

Акты международного права, а именно: Европейская Конвенция об охране археологического наследия (пересмотренная); Конвенция о защите культурных ценностей в случае военного конфликта; Конвенция о мерах, направленных на запрещение и предупреждение незаконного ввоза, вывоза и передачи права собственности на культурные ценности (ратифицированными и Украины, и Российской Федерацией) прямо запрещают осуществление любых археологических раскопок на оккупированных территориях государством-оккупантом, кроме исключительных случаев, когда памятнику угрожает разрушение. Также строго запрещен вывоз культурных ценностей, в том числе предметов археологии, с оккупированной территории.

Второй Протокол 1999 г. к Гаагской конвенции 1954 г. подчеркивает ответственность страны-оккупанта за сохранение культурного наследия. Это же положение определено Частью 7 ст. 5 Закона Украины «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины». Часть 2 ст. 10 этого Закона и постановление Кабмина Украины от 4 июня 2014 г. регламентируют порядок въезда в Крым.

ВОО "Союз археологов Украины" призывает своих коллег не допускать действий, которые в дальнейшем могут негативно сказаться на их международной научной репутации. Со своей стороны, соблюдая все основные принципы «Кодекса деятельности Европейской Ассоциации археологов» от 27.09.1997 г., "Кодекса этики профессионального археолога", принятого 09.11.2006 г. в Институте археологии НАНУ, мы будем прилагать максимум усилий для сохранения традиционных профессиональных и дружеских отношений с теми российскими коллегами, которые не сводят на нет наше плодотворное сотрудничество и стремятся развивать его в будущем, в частности в украинском Крыму.

ВОО "Союз археологов Украины" также обращается к международным археологическим институциям и организациям с просьбой проводить мониторинг ситуации по охране культурного наследия Крыма и археологических раскопок в этом регионе.

________________________________________________________________________________

The Board meeting of the All-Ukrainian Association of Archaeologists stated the Appeal to archaeologists of the Russian Federation on 06/08/2015. This Appeal urges Russian archaeologists and archaeologists who reside АR Crimea and Sevastopol, the majority of whom live involuntarily under administrative and financial submission of other state despite their wishes, to be vigilant and to operate within the limits of a legal field defined by the current international and Ukrainian laws. To some extent, statement of the Appeal was pushed by recent  events  concerning the "Chersonese Taurian" Preservation, once again showing that Russian authorities are more concerned on the fictional sacralization of this outstanding site, than its protection and scientific study. Though the situation concerning appointment of the new Director of the Preservation apparently arrives at a solution, the Crimean archaeologists should be ready to confront new attempts of military-clerical attacks on scientific and civilizational values including  cultural heritage that could be numbered among its first victims.

The Appeal of the All-Ukrainian Association of Archaeologists to Archaeologists of the Russian Federation

The АR Crimea was occupied by the Russian Federation more than a year ago. The Parliamentary Assembly of OSCE recently acted with the requirement to the Russian Federation to annul the illegal occupation of Crimea and urges the states-participants to abstain from any actions or contacts that can be interpreted as the recognition of illegal annexation of the АR Crimea and city of Sevastopol. The Verkhovna Rada of Ukraine has passed the Law № 1207-VII "On Securing the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime on the Temporarily Occupied Territory of Ukraine" on 15/04/2014, which legally defined its attitude relation to this event and the rights and duties of citizens.

It is generally known that archaeological excavations in Crimea were annually conducted by Ukrainian and international archaeological expeditions until 2014. Because of the known reasons, only Russian archaeological expeditions work at the Crimean sites at present. We urge our colleagues to pay attention to the inadmissibility of archaeological plundering and liability for  the infringement of the norms of current international and Ukrainian laws.

Relevant international laws include particularly: the European Convention on the Protection of Archaeological Heritage (Revised); the Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict;  the Convention on the Means of Prohibiting and Preventing the Illicit Import, Export and Transfer of Ownership of Cultural Property (ratified both by Ukraine, and the Russian Federation) explicitly forbids any archaeological excavations in the occupied territories by the state-invader, except in unusual cases, when sites are threatened with destruction. Also the export of cultural property, including archaeological materials from the occupied territory, is strictly forbidden.

The Second Protocol of 1999 to the Hague Convention of 1954 emphasizes the responsibility of the invading country for cultural heritage protection. The same rule is defined by the Part 7, item 5 of the Law of Ukraine "On Securing the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime on the Temporarily Occupied Territory of Ukraine".  Part 2, item 10 of this Law and the decision of the Cabinet of Ministers of Ukraine from June 4th, 2014 regulate the order of entrance to Crimea.

The All-Ukrainian Association of archaeologists urges our colleagues to avoid any actions that can negatively affect their international scientific reputation. Considering all main principles of "The Code of Activity of the European Association of Archaeologists" from 9/27/1997, "The Code of Ethics of the Professional Archaeologists", accepted 11/9/2006 at the Institute of Archaeology of the Ukrainian National Academy of Sciences, we will  exert all our efforts for preservation of the traditional friendly professional relations with those Russian colleagues, who do not  reduce our fruitful cooperation to zero and aspire to develop it in the future, particularly in the Ukrainian  Crimea.

The All-Ukrainian Association of Archaeologists also urges the international archaeological institutions and organizations to monitor the situation on cultural heritage protection in Crimea as well archaeological excavations in the region.

Останнє оновлення на Середа, 19 серпня 2015, 12:47

Звернення до Генерального директора НЗСК п. Куковальської Н.М.

Останнє оновлення на Четвер, 11 червня 2015, 13:58

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Рішенням загальних зборів ВГО «Спілка археологів України» від 11.12.2014 р. прийнятий лист (автори — д.і.н. Л.Л. Залізняк та д.і.н. В.В. Отрощенко) з приводу чергового висунення професора В. Бебика на здобуття Державної премії ім. Т. Шевченка. Оскільки В. Бебик не пройшов до другого туру конкурсу, цей лист надіслано до Голови Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності М.Л. Княжицькому, до Голови Комітету з питань науки і освіти Л.М. Гриневич та Голові Державного комітету телебачення і радіомовлення України О.І. Наливайку.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Вcеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» до української громадськості, політичних діячів та журналістів

Вельмишановні пані та панове! Ще у 2012 р. ми зверталися до журналістів та української громадськості із закликом не брати участь у поширенні та популяризації нісенітниць доктора політичних наук В. Бебика відносно витоків та історії українців. На жаль, радіо, телеефір, журнали, газети, інтернет сучасної України продовжують повнитися його різноманітними фантазіями на ці теми. Не стали винятком навіть солідні державні мас-медіа України. Зокрема п’ять років тому зі статей в «Голосі України» В. Бебик розпочав «неканонічне дослідження історії України». На Першій програмі Українського радіо щонеділі о 8.30 ранку транслюється його авторська програма «З глибини тисячоліть». Телеканал «Тоніс» регулярно транслює телесюжети, що демонструють власне нетрадиційне бачення В. Бебиком історії українства. Вдвічі (2013, 2014 рр.) екзотичні напрацювання В. Бебика були висунуті на здобуття почесного звання лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Спілка археологів України знову вимушена підняти свій голос на захист вітчизняної історії, бо з точки зору здорового глузду «історичні» пасажі професора політології В. Бебика не витримують критики і не піддаються будь-якому науковому аналізу. Усі висловлювані ним у мас-медіа «теорії» — на кшталт «скіфо-трипільської цивілізації», «українства Ахілеса, Геракла, Геродота, Олександра Македонського, коптів та гіксосів», «українського походження Христа, Будди, Заратуштри і Чінгіз-Хана», «татаро-монголо-української держави» — є сумішшю наївного історичного примітивізму, дилетантства, невігластва та дивовижної самовпевненості.

Наведемо кілька сміливих наукових пасажів В. Бебика з його недільних передач на Першому національному каналі радіо:

В. Бебик вважає Україну «батьківщиною мамутів». Адже найдавнішою в світі була Мізинська (від стоянки біля с. Мізин на Чернігівщині) цивілізація мисливців на мамутів. Внаслідок їх розселення з Чернігівщини «з’являються цивілізації Мезопотамія, у Малій Азії — країна Мізія, а на Балканах Верхня і Нижня Мезія, в Росії — річка і місто Мезень», історичні назви яких нібито походять від назви цивілізації. Дивно, що професор не знає елементарних речей, добре відомих кожному студенту: назви археологічних явищ не пов’язані з їх справжніми стародавніми іменами, а походять від назв сучасних населених пунктів, біля яких досліджувалася перша пам’ятка культури. Тому виводити від Мізинської стоянки топоніми Мезопотамія, Мізія чи Мезень — безглуздя.

Чимало подібних неадекватних «відкриттів» цього вченого (який, до речі, є проректором університету «Україна») пов’язано з топонімікою України. Приміром, він переконаний, що столицю Лівії м. Тріполі так назвали трипільські емігранти з України; римський імператор Сулла походить із Посулля; засновники Риму Ромул і Рем — з м. Ромни на Сумщині, з Сумщини ж походять легендарні сумери або шумери, а перший фараон Єгипту Менес — з райцентру Мена на Чернігівшині. Його землячкою, виявляється, була знаменита «фараонеса» Нефертиті (!).

«Еллада — насправді Україна, а Херсонес — давньоукраїнська столиця. Тому скіфо-українець Гомер у безсмертних поемах Іліада та Одіссея описував життя давніх українців». Виявляється, що «Ольвія стоїть на руїнах справжньої Трої», а столиця малоазійських греків іонійців місто Мілет — «це Мілетополь».

«Український культ Зевса зародився в трипільській Україні». «Українські дорійці застали греків на стадії кам’яного віку і навчили їх співати».

За В. Бебиком, «єгипетські копти — нащадки скіфів, тому копти говорять давньоукраїнською мовою», а завойовники Єгипту гіксоси теж були українцями.

Шановний професор стверджує, що «Геродот був скіфо-українцем», «Олександр Македонський та міфічний Ахілес були скіфськими царями», а «теорему Піфагора придумали давні українці». Отакої! Тут з В. Бебіком може сперечатися лише такий самий, лише російський, «знавець історії» як М. Задорнов. Але ж той гуморист. Може і Бебіку слід перейти на цю ниву!?

Як чільний член Гуманітарної ради при колишньому президенті В. Януковичу Валерій Бебик зробив вагомий внесок у розробку генеалогії донецького правлячого клану, який, на думку професора, твердо правив Європою 900 років. Нібито заснував донецьку династію правителів континенту сам бог війни стародавніх германців Одін, який, виявляється, родом з Донбасу! За В. Бебиком, у 150 р. н. е. Одін на чолі легендарного племені асів перебрався з Донеччини через Ольвію (яка насправді була Троєю) до Скандинавії на ПМЖ. «Чи не тому прапори Швеції та України мають однакові кольори?», — робить ще одне відкриття професор. Помираючи, Одін передав владу над донецьким кланом правителів Європи сину Інглінгу, від якого веде початок донецько-скандинавська династія Інглінгів. Більш ніж тисяча років тому її представники Рюриковичі повернулися в Україну і заснували державу Русь. А від неї вже рукою подати до династичного глави донецького клану В. Януковича. Адже сам Йосип Кобзон та Лариса Скорик засвідчили його аристократичне походження, про що промовисто говорять і «тектоника движения», і «абрис, поворот головы». І нема на те ради.

А чого вартує твердження В. Бебика, що «Спартак був професором школи гладіаторів. Він партизанив у тилу римлян, що окупували українське Надчорномор’я» (!).

Важко сказати чого більше в наведених «концепціях» — дрімучого невігластва, хворобливих фантазій чи відвертих дурниць. Дивує навіть не так сам автор та його «доробок», як керівники державних мас-медіа, які державним коштом поширюють і пропагують відверті нісенітниці, засмічуючи мізки громадян інформаційним сміттям, що абсолютно суперечить історичним реаліям. І інженер за фахом В. Бебик вже пророкує чи погрожує: «Пройде зовсім небагато часу, і підручники з історії перепишуть на основі моїх напрацювань» (www.harmony.com.ua/text/3214.html).

На жаль, в Україні професор В. Бебик не єдиний міфотворець в галузі первісної історії. Мас-медіа повняться сенсаційними відкриттями на кшталт: слово райдуга означає «дуга бога Ра», що нібито свідчить про тісні зв’язки слов’янства з єгиптянами; легендарна Троя розміщувалася на лівому березі Дніпра напроти Києва, де зараз мікрорайон Троєщина, що успадкувала назву від легендарного міста; Дарниця — це земля, подарована скіфо-українцям персидським царем Дарієм за мужність, проявлену під час війни 514 р. до н. е. Давно на слуху скандально відома концепція священої трипільської Аратти «народного академіка» Юрія Шилова. Її прямим нащадком і хранителем трипільських традицій, нібито, є Російська імперія, яку Ю. Шилов закликає рятувати спільними зусиллями росіян, українців, білорусів. Схоже, на Донбасі вже дехто з хранителів трипільських традицій відгукнувся на заклик цього міфотворця до відродження Російсько-Трипільської імперії.

Подібна маячня на історичні теми розквітла не лише в Україні, а також на усьому пострадянському просторі, але це не привід для заспокоєння. Перед нами яскравий наочний приклад Російської Федерації, де маячня та жуйка ТВ перетворюється на імперську ідею та залпи «Градів».

Настав час припинити отруювати історичну свідомість громадян хворобливими мареннями дуже далеких від науки політизованих лжепророків. Їх анекдотичні «концепції» не підносять Україну у світовому товаристві, а роблять з нас посміховисько в очах цивілізованого світу. Користь Україні від таких далеких від історичних реалій псевдопатріотичних «концепцій» сумнівна, а шкода очевидна. Вони не тільки не наближають нас до істини, а навпаки зводять на далекі від історичних реалій манівці.

В наш непростий для України час дезорієнтується і вводиться в оману громадськість, дискредитується українська історична наука в ідеологічній боротьбі за місце України в сучасному світі. Дикі фантазії аматорів на історичні теми мають небезпечну тенденцію поширюватися в суспільстві, потрапляючи на сторінки не лише «жовтої» преси, але й підручників, і викривляти історичну свідомість наступних поколінь. Сьогодні постало питання, хто переможе — цивілізоване і сучасне, наукове бачення світу або середньовічне невігластво і мракобісся. Наш вибір — цивілізована Європа, а не темрява обскурантизму.

Українська археологія (як і наука в цілому) має заслужено здобутий авторитет у світовій науці. Ми не дозволимо його руйнувати й перетворювати на посміховисько. Адже в Європі не знають, що В. Бебік є дилетантом і невігласом, а бачать його титули «доктора і проректора» й, м’яко кажучи, дивуються цим «звершенням і постулатам» української науки.

Неповторна і драматична історія України не потребує прикрашення. Патріотизм українського історика полягає в максимальному наближенні до істини. А викривлення історичних реалій не може бути виправдано ніякими патріотичними сентиментами. Ми володіємо реальною, давньою й унікальною культурою, яка є достойною складовою європейського культурного надбання і не потребує будь-яких домислів. Тож журналістам та керівникам українських мас-медіа не варто залучатися до спотворення та профанації української історії.

В умовах демонстративної дискредитації та профанації первісної історії України В. Бебиком, Спілка археологів України не має права змовчати, щоб наше мовчання не сприйняли за згоду з його «неканонічно»-екзотичними фантазіями.

Сподіваємося комітети Верховної Ради з питань культури та духовності та з питань науки і освіти, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, громадськість та журналістська спільнота нарешті врахує думку фахівців в галузі археології та первісної історії України і належним чином оцінить «вагомий науковий внесок» Валерія Бебика в профанацію історії українців.

Українські археологи, які підписали цей лист (на 25.12.2014):

1. Івакін Г.Ю., член-кореспондент НАНУ, Інститут археології НАНУ , м. Київ
2. Крижицький С.Д., член-кореспондент НАНУ, Інститут археології НАНУ , м. Київ
3. Моця О.П., член-кореспондент НАНУ, Інститут археології НАНУ, м. Київ
4. Чабай В.І., член-кореспондент НАНУ, Інститут археології НАНУ, м. Київ
5. Терпиловський Р.В., д.і.н., проф., КНУ ім. Т. Шевченка, м. Київ
6. Залізняк Л.Л., д.і.н., проф., Інститут археології НАНУ, м. Київ
7. Отрощенко В.В., д.і.н., проф., Інститут археології НАНУ, м. Київ
8. Скорий С.А., д.і.н., проф., Інститут археології НАНУ, м. Київ
9. Гречко Д.С., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
10. Магомедов Б.В., д.і.н., проф., Інститут археології НАНУ, м. Київ
11. Прищепа В.А., к.і.н., Рівненський держ. Гуман. Університет, м. Рівне
12. Литвиненко Р.О., д.і.н., проф., Донецький нац. університет, м. Вінниця
13. Клочко В.І. , д.і.н., Києво-Могилянська академія, м. Київ
14. Строцень Б.С., к.і.н., Інспекція охорони пам'яток, м. Тернопіль
15. Кулаковська Л.В., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
16. Федорченко О.С., к.і.н., Києво-Могилянська академія, м. Київ
17. Кравченко Е.А., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
18. Бандрівський М., к.і.н., Інститут українознавства, м. Львів
19. Білас Н.М., к.і.н., Історичний музей, м. Вінники
20. Степанчук В.М., д.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
21. Сапожников І.В., д.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Іллічівськ
22. Ільчишин В.І., магістр, м. Львів
23. Шрамко І.Б., к.і.н., Харківський нац. університет, м. Харків
24. Конопля В.І., м.н.с., Інститут українознавства, м. Львів
25. Корвін-Піотровський О.Г., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
26. Болтрик Ю.В., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
27. Кухарчук Ю.В., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
28. Гаскевич Д.Л., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
29. Товкайло М.Т., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
30. Рейда Р.В., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
31. Теліженко С.К., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
32. Манько В.О., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
33. Вингородська Л.І., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
34. Оногда О.В., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
35. Гошко Т.Ю., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
36. Володарець-Урбанович Я.В., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
37. Чміль Л.В., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
38. Шелехань О., м.н.с., Інститут археології НАНУ, м. Київ
39. Вєтров Д.О., м.н.с., Інститут археології НАНУ, м. Київ
40. Сілаєв О.М., м.н.с., Інститут археології НАНУ, м. Київ
41. Ступак Д.В., м.н.с., Інститут археології НАНУ, м. Київ
42. Весельський Л.М., м.н.с., Інститут археології НАНУ, м. Київ
43. Строцень Л.Д., к.і.н., Інспекція охорони пам'яток, м. Тернопіль
44. Ягодинська М., Інспекція охорони пам'яток, м. Тернопіль
45. Войтюк О.П., Рівненський обласний краєзнавчий музей, м. Рівне
46. Фіалко Є.Є., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
47. Гордієнко Р.О., аспірант, Інститут археології НАНУ, м. Київ
48. Сон Н.О., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
49. Пустовалов С.Ж., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
50. Лисенко С.Д., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
51. Овчинников Е.В., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
52. Чорновол Д.К., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
53. Симоненко О.В., д.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
54. Бунятян К.П., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
55. Бессонова С.С., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
56. Ієвлєв М.М., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
57. Сергєєва М.С., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
58. Ушкова Ю.В., лаб. I кат., Інститут археології НАНУ, м. Київ
59. Синиця Є.В., к.і.н., КНУ ім. Т. Шевченка, м. Київ
60. Гершкович Я.П., к.і.н., Інститут археології НАНУ, м. Київ
61. Відейко М.Ю., к.і.н., Інститут археології НАН України, м. Київ
62. Горбаненко С.А., к.і.н., Інститут археології НАН України, м. Київ
63. Потупчик М.В., завідувач сектором охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької ОДА, член ICOMOS
64. Башкатов Ю.Ю., Інститут археології НАН України, м. Київ
65. Дровосєкова О.В., ДП "Південьгідроархеологія" ДП НДЦ ОАСУ ІА НАН України, Запоріжжя
66. Гай-Нижник П., д.і.н., завідуючий відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства

Збір підписів продовжується

Останнє оновлення на Четвер, 26 лютого 2015, 00:10

Сторінка 3 з 5

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості Звернення ВГО "САУ"