Археологія у ЗМІ

Правда про "Безводівську пригоризонтну обсерваторію"

Опубліковані спростування щодо існування так званої Безводівської пригоризонтної лабораторії, що на Чернігівщині. Для тих, хто обвинувачує авторів, Я. П. Гершковича та В. В. Корохіна, у піарі першовідкривача цього дива, Гріандра Тановського, треба нагадати, що археологічна спільнота вже років на два запізнилися з таким "піаром". І наше мовчання було розцінено як наша слабкість. Звідси — вигадані обвинувачення, у тому числі й у тому, що ми торгуємо своїми знахідками, що ми дармоїди й фальсифікатори тощо.

Відповідь мала бути. Ця відпівідь — не дискусія з авантюристами та неуками. Вона призначена для тих, хто забажає об’єктивно розібратись у ситуації.

Частина перша: https://petrimazepa.com/uk/bezvodivska_lokshina

Частина друга: https://petrimazepa.com/uk/chi_isnuvala_bezvodivska_astronomichna_observatoriya

Частина третя: https://petrimazepa.com/uk/observatoriya_proti_arkheologiv_seryozno

Останнє оновлення на Неділя, 05 квітня 2020, 17:05

Археологічна спадщина напередодні запровадження ринку землі

Проєкт Закону щодо приватизації та обігу земель сільськогосподарського призначення перебуває нині на розгляді у Верховній раді України. Цей законопроєкт викликає багато дискусій. Низка питань стосуються, зокрема, сфери охорони культурної спадщини, передусім пам’яток археології. Що ж саме викликає занепокоєння суспільства й наукової сіпльноти?

Український національний комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць підготував окрему заяву щодо стану збереження культурної спадщини в Україні. У заяві, зокрема, зазначено, що згідно з «Міжнародною хартією про управління археологічною спадщиною» та «Європейською конвенцією про охорону археологічної спадщини» археологічна спадщина є спільною спадщиною усього людства і обов’язок усіх держав забезпечити її захист. Але. Станом на сьогодні, в Україні на більшість об’єктів археології відсутня облікова документація, не визначено їхні межі та режими використання.

Що буде з цими пам’ятками, якщо Закон про приватизацію таки ухвалять?

Чи передбачено захист пам’яток археології у законопроєкті про приватизацію землі?

Чи не втратимо археологічну спадщину України?

Про все це йшлося у програмі «Імператив» на радіо «Культура».

Гості програми: старший науковий співробітник відділу історико-правових досліджень Інституту держави й права імені Корецького НАН України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев і директор Охоронної археологічної служби України Антон Корвін-Піотровський.

Запис програми: https://bit.ly/2PBRGY4

Юлія Чаплінська

Практично все українське суспільство з серйозними побоюваннями очікує завершення процедури зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Значна частина громадськості рішуче протестує.

Водночас мало хто задумується, які наслідки матиме запровадження ринку землі для охорони археологічної спадщини.

Позиція Спілки археологів України була сформульована у відкритій заяві від 22 жовтня 2019 року (vgosau.kiev.ua). За нашим зверненням ми отримали кілька формальних відписок від низки органів влади, суть яких зводиться до короткого переказу основних положень законодавства про охорону археологічної спадщини та вказівок на брак у відповідних органів повноважень для вирішення цих питань. Політичної волі якось реагувати на виклики запровадження ринку землі для археологічної спадщини нами наразі не спостерігається. Навпаки, вслід за законопроєктом про зняття мораторію вже вишикувались нові зареєстровані проєкти законів, якими остаточно знімаються контрольні запобіжники щодо забезпечення цільового використання земель, участі органів охорони культурної спадщини у погодженні землевідведень, врахування інтересів охорони культурної спадщини в територіальному плануванні тощо.

Питання охорони археологічної спадщини напередодні зняття земельного мораторію стало предметом обговорення в сьогоднішньому ефірі на «Радіо Культура». У програмі взяли участь члени правління нашої Спілки — старший науковий співробітник відділу історико-правових досліджень Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев і директор ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Антон Корвін-Піотровський.

Ведуча — Юлія Чаплінська.

Висловлюємо нашу вдячність колективу «Радіо Культура» за громадянську позицію і привернення уваги до актуальних, але непростих для висвітлення тем збереження національного надбання. http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2436964&fbclid=IwAR3GD7jhn4QVR366PJeydcmQ78IgsLa6s9b6zADHISRMRRraZLMX3PlSJDk

Олександр Малишев

Останнє оновлення на Вівторок, 03 березня 2020, 09:47

СБУ передала краєзнавчому музею золото вилучене в чорних археологів

Більше 80-ти предметів археологічної колекції мають передати представники управління Служби безпеки України у Херсонській області краєзнавчому музею. 15-го січня привезли перші 40 експонатів.

Про це інформує видання "Мост".

Речниця управління СБУ у Херсонській області Вікторія Шакула розказала, де і як були вилучені ці старовинні експонати:  "Співробітники спецслужби виявили місцевих мешканців, які намагались контрабандним шляхом переправити предмети давнини до країн Євросоюзу та до країни-агресора. Ними виявились декілька мешканців Херсона та області. Одні з них займалися чорною археологією, вели власні розкопки і через інтернет продавали їх. Інші скуповували і намагалися перепродати за кордон. Всі ці особи визнані винними за частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу України "Замах на контрабанду". Термін покарання визначається судом".

Джерело, читати більше: galinfo.com.ua.


Про танення льодовиків і винайдення лука на радіо «Культура»

Чи відомо вам, що найважливішими серед технічних досягнень людського суспільства доби мезоліту стали винайдення лука і стріли? Мезоліт став періодом опанування людством сил природи, удосконалення знарядь праці і помітних змін у соціальній структурі та духовному житті. Відповідно змінився і характер кам'яних знарядь, їх виготовляли дуже малими — «мікролітами» — для насадки на стріли, для вставки у списи, гарпуни.

Печерний живопис, відомий за пізньопалеолітичної доби, в мезоліті суттєво змінюється. У різних частинах світу виявлено цікаві наскельні зображення мезолітичного часу. Часто це — сцени полювання, військових сутичок, зображення окремих диких тварин і навіть людей. У цей же час зароджується й віра в існування у людини душі та її життя у потойбічному світі, — розповідає кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології кам'яної доби, Інституту археології Національної академії наук України Дмитро Ступак.

Ведуча програми: Юлія Чаплінська.

Запис програми: https://bit.ly/37glwbB

18.11.2019

Останнє оновлення на Понеділок, 18 листопада 2019, 15:49

Пізній палеоліт в гостях на радіо

Чи знаєте ви, що живопис, скульптура, музика й навіть драма існували ще в період пізнього палеоліту? А драму й узагалі можна вважати, чи не найпоширенішою формою самовираження найдавнішої людини.

А чим сапієнси відрізнялись від своїх попередників — неандертальців, знаєте? Що дозволило їм краще пристосуватись і вижити (на відміну від останніх)?

Де на території сучасної України збереглися найважливіші стоянки того часу? В якому стані вони нині? Зокрема відома стоянка мисливців на мамонтів доби пізнього палеоліту в селі Межиріч на Черкащині, котра навіть відкрита для відвідин?

Про пам’ятки пізнього палеоліту на теренах України, особливості культури того часу — житла, одяг, прикраси й вироби мистецтва — у програмі «Імператив» на UA: Радіо Культура розповів доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету ім. Шевченка, кандидат історичних наук Павло Шидловський.

Ведуча — Юлія Чаплінська

Запис тут: https://bit.ly/34pLhEf

Останнє оновлення на Вівторок, 05 листопада 2019, 20:35

Сторінка 1 з 6

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості Археологія у ЗМІ