Волинська область

НА ВОЛИНІ З ВИНИ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬРАДИ ПРИВАТИЗУВАЛИ ДАВНЬОРУСЬКЕ ГОРОДИЩЕ

На Волині з вини працівників сільради приватизували давньоруське городище. Про це повідомляє газета "День".
В натурі ці землі "історико-культурного призначення" являють собою луги з древніми валами. Відомий на Волині археолог, доцент кафедри археології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, заступник директора державного підприємства "Волинські старожитності" Сергій Панишко каже, що ця територія має велику культурну та історичну цінність, бо це — городище IX—XIII століть, археологічна пам'ятка національного значення. Ще у тридцятих роках археологічні розкопки тут проводив Зигмунд Леський та інші польські фахівці. Сам Панишко під час експедицій копав тут двічі, у 80-х роках минулого століття. Знайдені ним речі, зокрема відреставровані керамічні горшки, стали експонатами Волинського обласного краєзнавчого музею.
Працівники Волинської обласної прокуратури встановили, що службові особи Одерадівської сільської ради Луцького району 1997—2000 років незаконно передали у приватну власність громадянам понад два гектари земель історико-культурного призначення.  Нині триває досудове розслідування. Прокуратура готує позовні заяви до суду, аби повернути землі у державну власність.
Цінність цієї пам'ятки національного значення, за словами Сергія Панишка, у тому, що це городище, розміщене на території Одерадівської сільради, має назву Коршівське (поряд село з такою назвою) і є однією з найбільших існуючих на Волині таких пам'яток археології. Територія городища понад 5 гектарів. Дослідження свідчать, що тут було давньоруське місто, а вже у післямонгольські часи тут стояв замок місцевого феодала.  Були цікаві знахідки і VI—VII століть. Городище збереглося у гарному стані, і археологи могли б тут відкрити ще не одну сторінку нашої історії. І їм це вдасться, якщо переможе закон і держава виділить кошти на археологічні розробки.

Наталія МАЛІМОН, "День"

Прес-центр ДП "Волинські старожитності" повідомляє також, що кримінальна справа стосовно приватизації цього городища була відкрита прокуратурою області за поданням СБУ області ще у 2009 році.

 

План і розріз Коршівського городища
Останнє оновлення на Четвер, 04 грудня 2014, 15:47

ЧОРНІ КОПАЧІ ЗНИЩИЛИ ДАВНЬОРУСЬКУ ПІЧ У РАТНЕВІ

Вочевидь саме наша публікація про віднайдене на берегах Чорногузки поблизу Луцька хліборобське поселення привернула увагу тих, хто, озброївшись металошукачами, нищить археологічні пам’ятки.

Нагадаємо, що на околиці Ратнева виявили багатошарове поселення, де ще 7 тисяч років тому племена так званої культури лінійно-стрічкової кераміки вирощували зернові та пекли хліб. Проте значно цікавішими можуть бути навіть не окремі знахідки, а висновки, які вчені зможуть зробити. Бо вирваний із контексту артефакт стає не носієм достовірної інформації про минуле, а цяцькою, якою можна хвалитися у колі собі подібних або ж вигідно продати.

Сергій НАУМУК

...Людей із металошукачами в урочищі Ріписько, або Городок, на околицях Ратнева першими помітили місцеві жителі. Зловмисники приїхали білою «Нивою» і взялися обстежувати розкоп. Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський та Сергій Теліженко, який керує дослідженнями у Ратневі, зняли все на відео (дивіться на світлині), а затим викликали міліцію.

– Уже в сутінках копачів зупинили. Під час огляду один із них агресивно заявив, що має повне право на таку діяльність, бо він краєзнавець Володимир Свенціцький, має публікації і їздить на конференції. На будь-які аргументи чоловік реагував ще більшим криком, понад те, викинув у траву якісь знахідки. Шукати їх у темряві, звісно, не стали. Уже другого дня не полінувалися це зробити – щонайменше один мідний предмет з орнаментом має археологічну цінність. На жаль, ретельно розкрадачів археологічної спадщини не обшукували. А в урочищі Городок ми виявили, що один із розкопаних об’єктів – піч Х—ХІ століття — пошкоджено лопатою. Та й на полі зафіксували чимало характерних ямок, де копачі шукали металеві предмети, – розповів Олексій Златогорський.

Міліціонери запротоколювали всі події. Тепер і ратнівчани, й археологи сподіваються на належну реакцію правоохоронців.

ДОВІДКА «Волині-нової»:

Право на археологічні розкопки та розвідки (а пошук предметів металодетектором є видом археологічної розвідки) мають лише ті, хто отримав від Інституту археології відкритий лист — єдиний кваліфікаційний документ, який засвідчує фаховий рівень дослідника і дає право на проведення наукового дослідження.

Останнє оновлення на Четвер, 14 серпня 2014, 18:27

Земельні питання та археологічна спадщина Луцька

Д. Козак та М. Кучинко на ділянці розкопу. 1997 р. Фото з архіву М. Кучинка

М. Кучинко та архітектор А. Жига на ділянці розкопу. 1997 р. Фото з архіву М. Кучинка

Розкоп 1997 р. Фото з архіву М. Кучинка

20.08.2012

Останнє оновлення на Субота, 01 березня 2014, 17:19

У Берестечку місцевий вандал руйнує пам’ятки і самостійно проводить розкопки

22 травня 2012 року у місті Берестечко Горохівського району комісія управління культури Волинської облдержадміністрації провела перевірку дотримання пам’яткоохоронного законодавства у зв’язку з повідомленням Берестечківської міської ради та запиту Волинської міжрайонної природоохоронної прокуратури за № 34-238 від 03.05.2012 року. У склад комісії входили головний спеціаліст управління культури ОДА П. Рудецький, начальник відділу культури Горохівської РДА Д. Колесник, секретар Берестечківської міської ради Н. Залевська, науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» В. Баюк та директор місцевого історичного музею О. Дергай.

Забудова на фоні Свято-Троїцького костелу

Меморіальний комплекс загиблим у роки трьох воєн і забудова «над» ним

Виявлено, що в центральній частині міста, за адресою вулиця Незалежності, 1, в охоронних зонах відразу двох пам’яток — Свято-Троїцького костелу 1711—1765 рр. (національного значення) та Меморіального комплексу загиблим у роки трьох воєн (місцевого значення) без жодних документів і погоджень проводяться земляні та будівельні роботи. Зокрема, впритул до території костелу закладено фундамент та виведено стіни капітальних будівель, чим назавжди знищено культурний шар поруч із пізньосередньовічною пам’яткою. Зі сторони від пам’ятника загиблим воїнам ситуація ще загрозливіша: там, без будь-якого археологічного дослідження, чи то, навіть присутності археологів, проводяться несанкціоновані розкопки самовільно розкритих підземних галерей, що, найбільш ймовірно, є частиною підземного комплексу костелу. Причому під час вказаних «робіт» проводиться свідомий відбір та складування археологічного матеріалу (керамічних, скляних та металевих виробів). Вандал-забудовник добре усвідомлює, що він нищить: тому безкарно проводить ще і власні «розкопки», діючи як звичайнісінький «чорний» копач.

Незаконні розкопки галереї костелу.
Складування археологічного матеріалу.
Так працюють сучасні чорні копачі «в законі»

Чорний копач повісив замок на вході в підземелля.
Археологам — вхід зась

Ці роботи вже призвели до часткової руйнації підземної галереї, про що свідчить поява тріщин, осипання ґрунту та втрата цілісності автентичної кладки, а наслідки при продовженні робіт і уявити важко: оскільки галерея тягнеться якраз під пам’ятними знаками меморіального комплексу, які відповідно до законів фізики просто зруйнуються і заваляться.
Для дачі пояснень за даними фактами було запрошено громадянина Філіповича С.Г., ймовірно власника та замовника робіт, місцевого бізнесмена-«царька». Але С. Філіпович відмовився йти на контакт з комісією, забажавши «офіційного повідомлення компетентних органів», бо серед представників комісії йому «не має з ким говорити». Про те, що у складі комісії є представники влади (П. Рудецький, Д. Колесник, Н. Залевська), і що комісія діє відповідно до запиту прокуратури, місцевий вандал на свій власний розсуд розцінив як «некомпетентність». Хочеться вірити, що найближчим часом даний громадянин отримає таке «запрошення», від якого не зможе відмовитись, адже його «діяльність» підпадає вже не під адміністративну, а під кримінальну сферу відповідальності.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
28.09.2012


Вандали зруйнували старе польське кладовище в Мельниці

Нещодавно ДП «Волинські старожитності» спільно з управлінням культури і туризму Волинської облдержадміністрації провели моніторинг стану збереження пам’яток у селі Мельниця Ковельського району. Василь Ворон (начальник відділу охорони пам’яток історії та культури управління культури і туризму), Петро Троневич (головний спеціаліст з питань реставрації історичної забудови головного управління містобудування, архітектури та ЖКГ), Дмитро Дем’янчук (керівник Ковельської археологічної експедиції ДП «Волинські старожитності») та Валентина Словацька (спеціаліст-землевпорядник Мельницької сільської ради) оглянули історичні пам’ятки на території села: залишки замку королеви Бони Сфорци XVI ст., городище ХІ—ХІІІ ст., польське кладовище ХІХ—ХХ ст., австро-угорське військове кладовище початку ХХ ст., руїни костелу XVIII—ХІХ ст. та земляні вали у південній частині села.
Залишки замку королеви Бони знаходяться на північній околиці Мельниці, на лівому березі річки Ставкова і являють собою земляний майданчик квадратної форми, що підвищується над низькою болотистою заплавою на 1—2 метри. У північній частині пам’ятки помітні сліди її руйнування внаслідок господарської діяльності.
Давньоруське городище знаходиться у південній частині села. На його території розміщені церква, меморіал пам’яті жертв Великої Вітчизняної війни. На відстані близько 50 метрів на південь від церкви знаходяться житловий будинок і господарські будівлі місцевого священника, а також декілька присадибних ділянок. Варто зазначити, що внаслідок розорювання цих ділянок порушується цілісність культурного шару давньоруського та пізньосередньовічного часу. Щодо земляних валів, які знаходяться південніше церкви і мають висоту близько 2—3 метри, то, можливо, їх використовували під час інженерного військового будівництва часів Першої світової війни. Про це можуть свідчити характерні сліди повторного використання на самому гребені валу. Більш точні висновки можна буде зробити після дослідження стратиграфії нашарувань і характеру виявлених матеріалів.
В процесі огляду кладовищ також виявлені факти порушення чинного пам’яткоохоронного законодавства. Зокрема, на старому польському кладовищі ХІХ—ХХ ст., виявлено сліди діяльності так званих «чорних» археологів, а простіше кажучи — просто вандалів, які у пошуках легкої наживи руйнують старі склепи і могили. Австро-угорське військове кладовище розташоване на території діючого сільського кладовища і сюди таким шукачам дорога закрита. Але тут відзначено відсутність багатьох могильних плит, хоча зі слів землевпорядника роботи по благоустрою поховань проводяться регулярно.
У жахливому стані на території села перебуває костел, точніше його залишки. Можливо варто було передати його у власність місцевій релігійній громаді. Подібні моніторинги мають важливе значення у плані ознайомлення зі станом пам’яток історії та культури. За словами Василя Ворона, заплановано у 2012 році проводити моніторинги постійно.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
23.12.2011


Сторінка 1 з 2

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Ви знаходитесь тут: Гарячі точки Захід Волинська область