До уваги громадськості

ЩОДО ВИСТАВКИ «КРЕСАЛО — ЗАПАЛЬНИЧКА З ДАВНИНИ. ІЗ ПРИВАТНОЇ КОЛЕКЦІЇ В’ЯЧЕСЛАВА ШЕРСТЮКА» У ПОЛТАВСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

ВГО "Спілка археологів України отримала наступний запит від свого Полтавського осередку (відділення):

Правлінню
Всеукраїнської громадської організації
«Спілка археологів України»

Інформаційний лист

У зв’язку із загостренням ситуації навколо проблеми колекціонування археологічних речей приватними особами, звертаємо вашу увагу на інцидент, що трапився в культурному житті Полтави. 29 червня 2017 р. у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відкрилася виставка «Кресало – запальничка з давнини. Із приватної колекції В’ячеслава Шерстюка», на якій експонувалися речі від пізнього римського часу до козацької доби. Організаторами цього заходу виступили Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Центр охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації та Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Подія за своїм змістом, а саме походженням речей з приватної збірки, суперечить законодавству України та етичним положенням вітчизняної науки і культури. Даний захід просимо вважати відкритою пропагандою скарбошукацтва, колекціонування предметів старовини та легалізацією колекцій, здобутих сумнівним шляхом. Виставка цієї приватної колекції в державному музеї набула відповідного висвітлення у ЗМІ, що формує спотворене сприйняття суспільством принципів діяльності державних музеїв та археологічної науки в цілому. Зважаючи на те, що колекціонер В’ячеслав Шерстюк багато років отримує Відкриті листи на польові дослідження, не виключено, що частина експонатів була отримана в процесі професійної діяльності. Тому просимо вас висловити свою позицію стосовно цієї події.

У додатку афіша та буклет з виставки.

З повагою,
Голова Полтавського обласного відділення
ВГО «Спілка археологів України»                                                                     Юрій Пуголовок

 

Відповідь ВГО "Спілка археологів України"

ВГО "Спілка археологів України" неодноразово виступала проти будь яких дій, які прямо чи опосередковано сприяють руйнуванню археологічної та культурної спадщини. Зокрема, нами завжди суто негативно оцінювалась діяльність приватних колекціонерів археологічних предметів.

ВГО "Спілка археологів України" в своїй діяльності керується Кодексом етики професійного археолога, прийнятого 09.11.2006 р. на засіданні Вченої Ради Інституту археології НАН України.  Згідно п. I.1. цього Кодексу професійний археолог та члени його сім’ї не повинні займатися приватним колекціонуванням. В п. II.2. наголошено, що купівля, продаж, обмін та колекціонування археологічних предметів стимулює грабіжницькі розкопки і призводить до руйнування археологічних пам’яток.

В діях В’ячеслава Шерстюка ВГО   "Спілка археологів України" вбачає явні порушення Кодексу  етики професійного археолога. Особливе занепокоєння викликає  те, що він отримує Відкриті листи на польові дослідження, і частина експонатів та речей його колеції, дійсно, могла бути була отримана в процесі професійної діяльності. Отже, це питання має бути розглянуте Польовим Комітетом ІА НАНУ

Правління
18. 07.2017 р.

Останнє оновлення на Четвер, 20 липня 2017, 18:18

ЗАЯВА ВГО "СПІЛКА АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ" З ПРИВОДУ ВИСТАВКИ КОЛЕКЦІЇ «ПЛАТАР» У КІРОВОГРАДСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ

 

ЗАЯВА ВГО "СПІЛКА АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ" З ПРИВОДУ ВИСТАВКИ КОЛЕКЦІЇ «ПЛАТАР» У КІРОВОГРАДСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ

Спілка археологів України, найбільше громадське об’єднання українських археологів, змушена звернутися до органів влади, музейних установ, археологів, істориків, краєзнавців, музейників та усіх небайдужих громадян, яких турбує стан культурної спадщини України, стосовно неприпустимої практики пропаганди приватного археологічного колекціонування.

Хочемо наголосити — поява археологічних колекцій та окремих предметів у власності окремих осіб є наслідком незаконних розкопок та нелегального обігу. Жоден археологічний або «древній», як це часто називають власники колекції, предмет, за виключенням тих, що ввезені в Україну на законних підставах, не може мати легального походження.

Наслідком цього сумнівного хобі — колекціонування археологічних предметів, є десятки тисяч знищених пам’яток, свідків унікального минулого України, яке ми втрачаємо просто на очах.

Нагадуємо, що Конвенція ЮНЕСКО 1970 р. «Про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності» передбачає, що кожна держава зобов’язана зберігати спадщину, яка складається з культурних цінностей, що перебувають на її території, від загроз крадіжок, прихованих розкопок та незаконного вивезення.

Звертаємо увагу, що ст. 10 згаданої Конвенції вимагає від її учасників зобов’язати антикварів під загрозою кримінальних санкції вести реєстр проданих предметів із зазначенням їх походження, прізвища та адреси постачальника, опису та вартості.

Конвенція Ради Європи 1992 р. «Про охорону археологічної спадщини» накладає на її учасників обов’язок «запобігати будь-яким несанкціонованим розкопкам або вилученню об’єктів археологічної спадщини» (ст. 3-а). Ця норма фатально ігнорується українською владою та компетентними органами фактично з моменту набуття Україною незалежності.

Вкотре наголошуємо — відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі рухомі предмети, пов’язані з такими об’єктами як городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, належать до археологічної спадщини України та повинні перебувати виключно у власності держави. А Законом України «Про охорону археологічної спадщини» визначено, що «археологічна спадщина України є невід’ємною складовою археологічної спадщини Європи і людства в цілому». В цьому контексті привласнення окремими особами будь-яких археологічних предметів або знахідок є не лише протизаконною дією, а і безпардонним аморальним вчинком.

Останнім кричущим прикладом ігнорування Україною як свого законодавства, так і міжнародних зобов’язань, стала демонстрація археологічних предметів приватної колекції «Платар» у Кіровоградському обласному художньому музеї.

Спілка археологів України неодноразово виступала проти популяризації та демонстрації цієї колекції. Востаннє це відбулося рік тому, коли виставку «Платар» було вивезено для публічного демонстрування до Польщі. Наш відкритий лист стосовно цієї акції набув великого розголосу в пресі, але був проігнорований державними органами.

Сьогодні ми з сумом змушені повторювати слова з минулорічного звернення: «Беззаперечним фактом є те, що ця хвиля руйнувань курганів, давніх поселень та міст всюди та завжди збігається з активізацією дій приватних колекціонерів, які реально фінансують ці протизаконні дії й виступають у ролі скуповувачів награбованого. Цим реально наносять величезні збитки державі».

Наш заклик був підтриманий польськими колегами. Їхнє обурення у формі офіційного Протесту Наукового товариства польських археологів, найбільшої польської фахової археологічної організації, містило, зокрема, слово на підтримку нашої позиції та турботи за наше спільне європейське минуле: «Пропаганда колекціонерського бачення археології, у якому важливішими є гарні предмети, позбавлені найважливішої для археолога інформації, є не лише введенням в оману відвідувачів виставки стосовно того, чим є археологічна спадщина і якою є мета археології як науки, але й дією, що може мати катастрофічні наслідки для археологічної спадщини — також і у Польщі. Треба зауважити, що таке явище, як грабування і знищення археологічних пам’яток в Україні є не лише внутрішньою справою сусідньої з нами країни, законодавство якої однозначно забороняє таку практику» (prostir.museum/ua).

Саме така позиція стала однією з основних причин того, що у Польщі виставку «Платар» було закрито достроково та непомітно. Проти проведення цієї виставки у Будапешті виступили угорські археологи.

Нагадуємо, що Кодекс музейної етики ІКОМ, розроблений Міжнародною радою музеїв, зібрав етичні стандарти діяльності музеїв та загальноприйняті принципи діяльності музейної спільноти. Цей Кодекс містить визначний принцип: «Музеї повинні уникати експонування або використання іншим чином матеріалу сумнівного чи невідомого походження. Вони повинні усвідомлювати, що експонування або використання такого матеріалу може толерувати та сприяти незаконній торгівлі культурними цінностями».

У зв’язку з цим Спілка археологів України вважає, що експонування археологічних предметів, які є у приватній власності, є ганебним та аморальним явищем. Така практика фактично стимулює злочинну діяльність — нелегальні розкопки, наслідком чого вже є тисячі назавжди втрачених пам’яток.

Ми закликаємо усі музейні установи України та музейних працівників утримуватися від співпраці з колекціонерами археологічних предметів.

Ми просимо українських журналістів та власників ЗМІ звернути увагу на неприпустимість пропаганди нелегального пошуку та колекціонування стародавніх предметів, особливо коли йдеться про вільний детекторний пошук.

Ми звертаємося до всіх органів державної влади із закликом негайно звернути увагу на стан археологічних пам’яток та проблему систематичного грабунку і незаконного обігу археологічних предметів. Пропонуємо Кіровоградському обласному художньому музею негайно припинити виставку колекції «Платар» з цинічною назвою «Україна Світу». Копії цієї заяви надіслано:
Президенту України Петру Порошенку,
Прем’єр-Міністру України Володимиру Гройсману,
Міністру культури України Євгену Нищуку,
Президенту Українського комітету ІКОМ Сергію Лаєвському,
Президенту Українського комітету ІКОМОС Миколі Гайді,
Голові Музейної ради при Міністерстві культури України Василю Рожку

Останнє оновлення на Четвер, 13 липня 2017, 15:00

Петрографія

Петрографія — геологічна наука, що вивчає мінеральний склад і структурні особливості гірських порід, а також займається їх класифікацією.

Спосіб збору матеріалу — взяття проб гірських порід, достатніх для виготовлення прозорих або полірованих шліфів, а також для проведення інших аналізів.

Методи визначення — макроскопічний; мікроскопічний; методи рентгеноструктурного, спектрального, термічного та хімічного аналізів; електронна мікроскопія із застосуванням мікроаналізатору (мікрозондовий аналіз); мікропалеонтологічний.

Інструменти для петрографічного вивчення: лупа, бінокуляр, мікроскоп поляризаційний, фотоапарат.

Результат: визначення матеріалу кам’яних артефактів, визначення походження кам’яної сировини.

Методи інтерпретації: петрографічний опис; порівняльний метод.

Інтерпретації: петрографічний аналіз дозволяє точно визначати гірські породи, що слугували сировиною для виготовлення кам’яних знарядь, предметів дрібної та монументальної пластики з каменя, а також використовувались як будівельне каміння. Оскільки різні гірські породи мають різне поширення, за допомогою петрографічного методу можна визначати приблизне, а іноді й точне місце походження кам’яної сировини. Петрографічний метод дозволяє реконструювати стародавні торговельні шляхи, а також визначати місця розробки кам’яної сировини, що існували в давнині.

Дослідники в Україні: Ігор Нікітенко; Володимир Баранов.

Приклади праць:

Нікітенко І.С. Кам’яна сировина Криворіжжя доби бронзи // Археологія. — 2009. — № 2. — С. 75—83.
Нікітенко І.С., Черненко О.Є. Результати петрографічного дослідження фундаментів Спасо-Преображенського собору в м. Чернігові // Геолог України. — 2013. — № 2. — С. 147—154.
Нікітенко І.С., Куцевол М.Л., Ходас В.О. Про походження сировини кам’яних стел доби енеоліту—бронзи з колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького // Коштовне та декоративне каміння. — 2015. — № 4. — С. 16—21.

Ігор НІКІТЕНКО

Останнє оновлення на Субота, 18 березня 2017, 00:19

ФОРМУВАННЯ ПОРТАЛУ «МУЗЕЙНА ПЛАНЕТА». КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

Для реалізації завдань, які стоять перед сьогоднішньою системою освіти України, необхідно враховувати, що сучасний стан культурного буття суспільства визначає механізми соціалізації і ціннісно-орієнтаційні позиції людини. Перехід від освітньої парадигми індустріального суспільства до освітньої парадигми постіндустріального суспільства означає, в першу чергу, розуміння освіти не лише як отримання «готового» знання, накопиченого людством, та уявлення про педагога, як носія готового знання. На зміну приходить розуміння освіти як інтелектуальних надбань людини, як засобу її самореалізації в житті, як засобу побудови особистої кар’єри в якій учень відіграє роль творця знань, а процес творення знань базується на наявних знаннях і досвіді учня. А це змінює і цілі навчання та виховання, і його мотиви, норми, методи і форми, роль педагога. В будь-якому випадку цілі виховання, що ставить перед собою педагог, не можуть бути директивними, на їх основі можуть тільки повніше розкриватися можливості вибору вихованцем і наслідки того або іншого вибору. Право ж вибору завжди залишається за учнем.

Людство стало перед фактом, що знання оновлюються швидше, ніж відбувається зміна поколінь. Тому перед системою освіти, постало завдання: вона повинна осучаснюватися на основі новітніх технологій через впровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій, а також готувати молоду людину до успішної самореалізації в інформаційному суспільстві. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі відкриває значні резерви підвищення ефективності навчання, підвищує інтерес учнів до роботи i посилює мотивацію навчання, суттєво розширює можливості подання навчальних відомостей за допомогою мультимедійних засобів навчання, відкриває додаткові можливості рефлексії учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони можуть виконувати дії з моделлю об’єкта вивчення, і негайно бачити результати своїх дій.

Формуючи цілі виховання, необхідно насамперед передбачати створення умов, необхідних для якомога повнішого освоєння молодими людьми досягнень культури і духовних цінностей, накопичених людством; допомогти розкрити внутрішній потенціал молодої людини шляхом самореалізації (самоактуалізації в термінах гуманістичної психології); стимулювання пізнання людиною самої себе, вироблення індивідуального стилю життя і діяльності. В сучасній освіті, що є відкритою системою соціалізації учнівської молоді, реалізується підхід залучення родини до співпраці в розвитку і вихованні дітей та підлітків, базуючись на історичних і культурних традиціях, суспільних та родинних цінностях. І щоб допомогти увійти підростаючій людині в культуру, освоїти її і зробити частиною свого життя шкільна освіта неодмінно має бути доповнена сучасними формами, заснованими на використанні ІКТ. В цих умовах мережне освітнє середовище має виступити як особливе культурне середовище, занурення в яке забезпечить систематизацію і ефективність засвоєння знань, розподіл інформаційних потоків в тематичні русла, де висвітлюються життєві орієнтири та духовно-моральні цінності. На сьогодні суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в Україні вимагає створення та поширення єдиної ідеологічної концепції, в основі якої – національна ідея збереження мови, історії та культури, захисту та примноження надбань народу, розвитку громадянської свідомості та відповідальності. Одним із шляхів реалізації цієї концепції є запровадження патріотичного виховання, формування креативної культури та мислення, розвиток творчих та дослідницьких здібностей учнівської молоді – майбутнього нашої нації. Значення музеїв в цьому процесі неможливо переоцінити. Оскільки основними просвітніми функціями музеїв є акумулювання, збереження, популяризація національної та світової історико-культурної спадщини, сьогодні вони перетворюються на інститути національної пам’яті. Втім в українському суспільстві роль музеїв недооцінюється, українці зрідка відвідують музеї, однією з причин є достатньо висока ціна на квитки. Зокрема, згідно з даними УНІАН, більш як чверть жителів великих міст України (28,1%) останній раз відвідували музей один-два роки тому. Майже така сама кількість опитаних (26,4%) останній раз були у музеї три-п`ять років тому. Кожний п`ятий респондент (21,5%) заявив, що відвідував музей більш як п`ять років тому, а кожний десятий (11,2%) – півроку назад, а 8,3% заявили, що ніколи не відвідували музеї. Зали з історичними експонатами відвідують здебільшого науковці чи мистецтвознавці. Постає питання: як залучити людей до відвідувань музеїв? Як зробити візит у музей типовим явищем культурно-освітнього відпочинку? Одним з ефективних шляхів розв’язування поставленої проблеми є формування Порталу «МУЗЕЙНА ПЛАНЕТА». Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють відвідувати музеї світу засобами Інтернет, що надає людям можливостей знайомитися з надбаннями світової цивілізації не виходячи з дому. Віртуальний музей дозволяє створити зовсім інший образ музею, органічність якого полягає у відповідності форм подання музейних ідей, тем, сюжетів, світосприйняття відвідувача. Однією з характерних рис Музейного Порталу – забезпечення можливості для користувачів звертатися до структурованих інформаційних джерел у будь-який час і в будь-якому місці.

Див. сайт: http://server1.inhost.com.ua/museum/


ЩОДО НЕПРИПУСТИМОСТІ ПРОПАГАНДИ СКАРБОШУКАЦТВА В УКРАЇНІ

ВІДКРИТА ЗАЯВА ВГО «СПІЛКА АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ» ЩОДО НЕПРИПУСТИМОСТІ ПРОПАГАНДИ СКАРБОШУКАЦТВА В УКРАЇНІ

Потяг до пошуку скарбів є формою соціально-психологічної девіації, що була поширена на всіх етапах розвитку людства. Державна влада через законодавство та інші механізми від давніх часів намагалася звузити простір для подібної діяльності, забезпечити свої права на скарб. З розвитком цивілізації і появою археології як науки поруч із майновою цінністю скарбів на перше місце виходить їх наукова та культурна цінність. Таким чином, державна політика у відповідній царині наразі є пов’язаною із забезпеченням прав всього суспільства на доступ до культурних благ, наукове дослідження археологічних та історичних об’єктів.

Скарбошукацтво в нашій державі, з огляду на недосконалість нормативних та організаційних механізмів боротьби з цим явищем, набуває чимдалі загрозливіших масштабів, що завдає чималої шкоди як культурній спадщині нашого народу, так і репутації держави, яка добровільно відмовляється від слідування юридичним і етичним нормам, виробленим у цивілізованому світі.

Тим більш прикрим є неприхована пропаганда цього ганебного явища. Так, у Києві, 24—25 вересня цього року планується проведення всеукраїнського фестивалю скарбошукачів «КАМРАД ФЕСТ-2016». Створюється прецедент, що матиме надзвичайно широкий негативний резонанс як в Україні, так і за межами нашої держави, адже охорона археологічної спадщини, протидія незаконним розкопкам і незаконному обігу культурних цінностей є не лише шляхетною справою, але також частиною міжнародних зобов’язань, взятих на себе Україною внаслідок ратифікації низки міжнародних документів, нехтування якими може перекреслити наші євроінтеграційні прагнення.

Отже, ВГО «Спілка археологів України» висловлює свій рішучий протест проти проведення фестивалю скарбошукачів «КАМРАД ФЕСТ-2016» та закликає усі компетентні органи вжити заходів для заборони цього дійства.

Правління


Сторінка 1 з 7

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості