До уваги громадськості

Зібраний докупи бездоказовий негатив, а не «інтерв’ю колишньої археологині» — Алла Буйських

18 червня цього року на сайті «Української правди» було опубліковане інтерв’ю кандидата політичних наук О. Андроса з «колишньою археологинею» Г. Заворотною. Відповідаючи на заклик редакції взяти участь у обговоренні цього тексту не можу не скористатися цією нагодою. Саме тому беру на себе відповідальність написати цього публічного листа, який буде розміщено на он-лайн ресурсах Інституту археології НАН України: офіційному сайті та ФБ-сторінці, а також на он-лайн ресурсах Спілки археологів України. Тобто говоритиму не лише від імені колективу Інституту археології НАН
України, а й від усього професійного археологічного загалу нашої країни.

Останнє оновлення на П'ятниця, 29 червня 2018, 15:42 Детальніше...

Президентові України П. О. Порошенку

Президентові України П. О. Порошенку

Копія: Міністру закордонних справ України П. А. Клімкіну

Вельмишановний Петре Олексійовичу! Археологічна спадщина як частина культурної спадщини на сьогоднішній день перебуває в Україні під дуже серйозною загрозою. Це пов’язано з багатьма чинниками, серед яких недоліки законодавства в частині гарантування превентивних археологічних досліджень, що мають передувати господарському освоєнню земель, збільшення масштабів несанкціонованих розкопок (так званої чорної археології) та нелегального обігу археологічних предметів, неможливість контролю державою ситуації з культурними пам’ятками, що перебувають на окупованих територіях, тощо.

Правопорушення щодо культурної спадщини потребують комплексної протидії, зовнішньополітична складова якої значною мірою належить до компетенції Президента України. Відповідна політика нашої держави має ґрунтуватися на неухильному виконанні міжнародних зобов’язань України та враховувати сучасні світові тенденції. Роками триває листування державних органів щодо приєднання України до Другого протоколу 1999 до Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей в умовах збройного конфлікту, за яким забороняється проведення археологічних розкопок на окупованій території, а міжнародній спільноті в особі ЮНЕСКО надаються дієві повноваження щодо моніторингу ситуації та впливу на сторону-окупанта задля збереження культурних цінностей. Археологи та пам’яткоохоронці неодноразово звертали увагу й на необхідність ратифікації Україною Конвенції УНІДРУА 1995 р. щодо викрадених або незаконно вивезених культурних цінностей. Водночас видимого результату по цих питаннях нами поки що не спостерігається.

Разом з тим фахова археологічна спільнота з великим оптимізмом сприйняла новину про підписання Міністром юстиції України 11 вересня 2017 р. у Страсбурзі Конвенції Ради Європи щодо правопорушень, пов’язаних з культурними цінностями, відкритої для підписання 19 травня 2017 р. (Нікосія). Особливість Конвенції полягає в її суто кримінально-правовому характері. У документі чітко закріплюються відповідні склади злочинів, види покарання, обтяжуючі обставини, форми співучасті тощо. Передбачається, що відповідні положення мають бути імплементовані до національного кримінального права держав-учасниць.

Новий підхід багато в чому є реакцією на те, що проблема протидії відповідним правопорушенням останнім часом стала питанням не лише охорони культурної спадщини, а й міжнародного миру та безпеки. У преамбулі Конвенції вказується на занепокоєння з приводу участі терористичних груп у відвертому нищенні культурної спадщини та використання ними нелегальної торгівлі культурними цінностями як джерела фінансування. Це питання було попередньо артикульовано у низці політичних рішень міжнародної спільноти: «Відозві з Намюру» (англ. — «Namur Call»), підписаної 24 квітня 2015 р. відповідальними за культурну спадщину міністрами 50-ти держав — учасниць Європейської культурної конвенції, та прийнятих консенсусом 4-х резолюціях Ради Безпеки ООН (№ 2199 від 12 лютого 2015, № 2253 від 17 грудня 2015, № 2322 від 12 грудня 2016, № 2347 від 24 березня 2017), що закликають держави боротися з нищенням та нелегальним обігом культурних цінностей. Відповідна одностайність та політична воля основних суб’єктів міжнародної політики позначилася на тому, що нова, багато в чому революційна, Конвенція була розроблена в рекордні строки і незабаром має бути ратифікована багатьма державами. Очевидним є те, що антитерористична Конвенція не може бути обійдена увагою в Україні, що сама потерпає від тероризму та гібридної агресії.

При цьому, попри підписання Конвенції Україною, цей важливий документ досі не отримав належної уваги з боку органів, відповідальних за формування політики України у сфері охорони культурної спадщини. І це відбувається у той час, коли до Верховної Ради подано кілька законопроектів з питання відповідальності за відповідні правопорушення, які за змістом повністю ігнорують вимоги Конвенції. Можна назвати, зокрема, урядовий проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини"» (реєстр № 8050), який здебільшого зводиться до чергового «переформатування» статті 298 Кримінального кодексу України – практично єдиної, але не достатньої, статті КК України, що присвячена культурній та археологічній спадщині.

Враховуючи зазначене, вважаємо за необхідне просити Вас, пане Президенте, вжити, у межах Ваших повноважень, заходів для прискорення юридичного оформлення процедури приєднання України до Конвенції Ради Європи 2017 р. щодо правопорушень, пов’язаних з культурними цінностями.

З глибокою повагою,
Голова правління Спілки, член-кореспондент НАН України Г. Ю. Івакін


Звернення до Міністра культури України Є. М. Нищука


Міністру культури України,
Народному артисту України
Є. М. Нищуку
Шановний Євгене Миколайовичу!

ВГО «Спілка археологів України» (САУ), яка об’єднує більшість професійних археологів нашої країни, вкрай занепокоєна тим, що останнім часом з системи Міністерства культури постійно (хоч поступово, і, можливо, з різних причин), але звільняються авторитетні спеціалісти музейної справи та охорони пам’яток. Серед них — пам’яткоохоронці Яків Діхтяр і Лідія Карпенко, музеєзнавці Василь Рожко і Тетяна Грущенко, мистецтвознавець та культуролог Олександр Буценко, археолог Руслан Осадчий. І це далеко не повний перелік.

Наслідками браку професійних кадрів у міністерстві вже став факт обговорення химерного, необґрунтованого проекту музею на Поштовій площі в Києві. Сумно та смішно чути, як ті, хто називає себе «представниками громадськості», а насправді є лише агресивними невігласами, переконують органи влади у тому, що відкрито місце хрещення Русі. Ще гірше усвідомлювати, що за час обговорення цього проекту органи влади нічого не зробили для появи в Україні спеціалістів-реставраторів з древньої деревини та створення сучасного реставраційного центру.

Члени САУ неприємно здивовані тим, що у новому складі Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Мінкультури майже відсутні фахові археологи. У ній навіть немає спеціалістів з археології Києва, що ставить під загрозу знищення або забудови численних археологічних пам’яток столиці. Незрозуміло, чому представник Інституту археології НАНУ та Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат історичних наук Всеволод Івакін, який до того був членом цієї ради, навіть не отримав офіційного повідомлення про зміну її складу. Таке ставлення до знаного спеціаліста вважаємо принизливим та неприпустимим, особливо враховуючи нещодавнє відкриття ним унікального балтського могильника часів Ярослава Мудрого, що викликало бурхливий резонанс в Європі, але не в Україні. Більш того, інформацію про те, що ця виняткова пам’ятка систематично зазнає втрат від кількох груп «чорних копачів», Мінкультури фактично проігнорувало.

Велике занепокоєння викликає нещодавня ситуація щодо звільнення Максима Левади, Заслуженого працівника культури України. Він добре відомий в країні та за її межами незалежний експерт в галузі археології та охорони культурної спадщини. Великого розголосу мала його стаття про фальшивий золотий перстень, подарований власниками «Платару» Віктору Януковичу під час його інаугурації. Відзначимо також його вирішальну роль у поверненні в Україну «меча вікінга» Х ст., який намагалася прихопити собі Росія. Проте, раптом, за пару місяців, ця людина, перетворилася на прогульника та порушника дисципліни. Дивно, дуже дивно і прикро, особливо з огляду на те, що саме Ви минулого року подали його кандидатуру на присвоєння почесного звання Заслуженого працівника культури України. Фахівця почали звинувачувати у прогулах після того, як він звернувся персонально до Вас по допомогу, а після другого звернення — вже звільнили.

Невже все, про що йшлося вище, є помстою та перемогою бюрократично налаштованої частини Міністерства культури? Вважаємо, що ця ситуація є чудовим подарунком виключно для тих, хто зацікавлений у незаконних розкопках та пограбуванні нашої археологічної спадщини та процвітанню нелегального  ринку археологічних предметів.

ВГО «Спілка археологів України» має конкретні проекти у справі збереження національної спадщини, які, як це робиться в усіх цивілізованих країнах, можна розвивати та впроваджувати лише на державному рівні. В тому числі ми сподіваємось на плідну співпрацю з фахівцями Міністерства культури України.

Правління ВГО «Спілка археологів України»

Останнє оновлення на Четвер, 15 березня 2018, 16:00

Геоархеологічний підхід

Геоархеологічний підхід — вивчення похованого ґрунту під датованим археологічним об’єктом та порівняння із сучасним ґрунтом за його межами.

Спосіб збору матеріалу: стратиграфічне визначення похованого ґрунту, встановлення набору генетичних горизонтів та типу ґрунту.

Результат: відтворення природних умов часу утворення археологічного об’єкту та порівняння їх з сучасними, виключаючи проміжний етап.

Методи інтерпретації: природничо-історичний порівняльний аналіз, що ґрунтується на принципі актуалізму в розвитку природи.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Юрій Дмитрук, Олександр Пархоменко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Сорокіна, Л. Ю., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Давні та сучасні ландшафти Більського городища як середовище існування людини. Український географічний журнал, 3, с. 25—34. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.03.025.

Кушнір, А. С. 2014. Природні обстановки проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцену — голоцені (за палеопедологічними даними). Український географічний журнал, 4, с. 30—37. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.04.030.

Анатолій КУШНІР

Останнє оновлення на Середа, 13 грудня 2017, 12:42

Мікроморфологічний аналіз

Мікроморфологічний аналіз — вивчення будови (складу, текстури, агрегатного стану, пористості) і речовинного складу (гумусу, високо- і грубодисперсної частин, новоутворень, включень) ґрунтів.

Спосіб збору матеріалу: вивчення зразків ґрунту під мікроскопом у тонких зрізах з непорушеною структурою завтовшки 0,02—0,04 мм.

Інструменти для визначення: поляризаційний мікроскоп.

Результат: визначення мікробудови та ґрунтоутворюючих процесів на мікрорівні, і як наслідок можливість визначити генетичні горизонти з виходом на тип ґрунту.

Методи інтерпретації: мікроморфологічний опис будови та речовинного складу ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Кармазиненко, С. П. 2010. Мікроморфологічні дослідження викопних і сучасних ґрунтів України. Київ: Наукова думка. igu.org.ua.

Матвіїшина, Ж. М., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Реконструкція ландшафтів часу існування Трипільської культури на основі палеопедологічних досліджень. Вісник Львівського університету. Серія географічна, 48, с. 107—117. publications.lnu.edu.ua.

Анатолій КУШНІР

Останнє оновлення на Середа, 13 грудня 2017, 12:44

Сторінка 1 з 8

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості