До уваги громадськості

Отримано відповідь на звернення щодо проекту "Стіна"

На розміщений на офіційному сайті ВГО "Спілка археологів України" відкритий лист на ім’я Президента України Петра Порошенка від 1.08. 2018 р. щодо необхідності проведення археологічних робіт у зоні переобладнання державного кордону між Україною та Російською Федерацією (проект "Стіна) отримано відповідь (див. за посиланням нижче) від Секретаріату Президента України в межах встановлених регламентом строків.
Оскільки остаточного рішення поки немає, ВГО "Спілка археологів України" продовжує відстежувати ситуацію і закликає до спільних дій Міністерство культури України як Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та органи охорони культурної спадщини Чернігівської, Сумської, Харківської та Луганської облдержадміністрацій.
Сподіваємося, що прийняті рішення підуть на користь справі охорони культурної спадщини та формуванню позитивного іміджу України як цивілізованої держави на тлі задекларованого Міністерством культури України року Європейської спадщини в Україні.

Відповідь від Секретаріату Президента Украйни (.pdf)

Останнє оновлення на П'ятниця, 31 серпня 2018, 10:49

Звернення до Президента України щодо проекту «Стіна»

Звернення до Президента України
Порошенка П. О.

Вельмишановний Петре Олексійовичу!
За рішенням Ради національної безпеки та оборони від 28.08.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності» (введено в дію Указом Президента України від 24.09.2014 р.), Кабінетом Міністрів України був розпочатий проект «Стіна» або «Європейський вал», яким передбачається повне переобладнання державного кордону між Україною та Російською Федерацією, зокрема спорудження різноманітних ровів, траншей та спеціальних об’єктів у Чернігівській, Сумській, Харківській та Луганській областях.
ВГО «Спілка археологів України» цілком розуміє необхідність повної реалізації цього проекту для вирішення сучасних проблем обороноздатності нашої держави. Але водночас не можемо не звернути увагу на те, що земляні роботи на такій великій території (понад 2000 км) завжди неминуче призводять до руйнування численних як облікованих, так і ще не виявлених археологічних об’єктів від доби кам’яного віку до пізнього середньовіччя. Тільки в межах будівництва в Луганській області, за даними Управління культури, національностей та релігій Луганської обласної державної адміністрації, перебуває не менше двохсот археологічних пам’яток. Певно, їх так само багато в інших областях, які названі вище.
2004 р. Україною було ратифіковано Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини (переглянуту). Стаття 5 Конвенції докладно визначає зобов’язання сторін в частині врахування потреб археології в процесі реалізації проектів освоєння територій. Відповідні зобов’язання включають систематичні консультації з археологами, узгодження з ними проектів, фінансування превентивних археологічних досліджень та навіть внесення змін до тих проектів, які можуть мати негативний вплив на археологічну спадщину.
Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам’ятки археології можуть перебувати лише у державній власності та мають братися на облік і під охорону держави. Згідно з ч. 1 ст. 37 цього ж Закону будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів археологічної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об’єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.
На жаль, в зоні переобладнання державного кордону України заходів щодо охорони культурної спадщини ані згідно з законами України, ані згідно з ратифікованими державою Міжнародними договорами практично не проводилось.
Двічі, у 2017 та 2018 рр., у Міністерстві культури України мали місце робочі наради за участю представників Центрального органу виконавчої влади з питань охорони культурної спадщини, органів охорони культурної спадщини Луганської, Харківської, Сумської та Чернігівської облдержадміністрацій, Держприкордонслужби України та Інституту археології НАН України. Втім досі питання щодо виявлення та охорони об’єктів археологічної спадщини у зоні означеного будівництва не вирішено, хоча його вже майже завершено у Харківській та розпочато у Луганській області.
Звертаємо Вашу увагу на те, що порушення власного пам’яткоохоронного законодавства, не кажучи вже про ігнорування чинних для України міжнародно-правових вимог, матиме наслідком не лише руйнування об’єктів археологічної спадщини, але й серйозні непередбачувані втрати, зокрема репутаційні, на європейському та світовому рівні.
Ми ще маємо невеликий час для виправлення ситуації, яка склалася. ВГО «Спілка археологів України», як і Інститут археології НАН України, готові надати свої рекомендації щодо виявлення археологічних пам’яток у зоні будівництва і, у разі необхідності, брати участь у їх дослідженні. Просимо Вашого втручання, бо вирішальне слово залишається за Державною прикордонною службою України. Професійні українські археологи давно налаштовані на співпрацю. Наша культурна спадщина повинна бути збережена за будь-яких обставин.

З глибокою повагою,
Заступник Голови ВГО «Спілка археологів України»,
доктор історичних наук
Я. П. Гершкович

1 серпня 2018 р.

Останнє оновлення на Середа, 01 серпня 2018, 22:26

Зібраний докупи бездоказовий негатив, а не «інтерв’ю колишньої археологині» — Алла Буйських

18 червня цього року на сайті «Української правди» було опубліковане інтерв’ю кандидата політичних наук О. Андроса з «колишньою археологинею» Г. Заворотною. Відповідаючи на заклик редакції взяти участь у обговоренні цього тексту не можу не скористатися цією нагодою. Саме тому беру на себе відповідальність написати цього публічного листа, який буде розміщено на он-лайн ресурсах Інституту археології НАН України: офіційному сайті та ФБ-сторінці, а також на он-лайн ресурсах Спілки археологів України. Тобто говоритиму не лише від імені колективу Інституту археології НАН
України, а й від усього професійного археологічного загалу нашої країни.

Останнє оновлення на П'ятниця, 29 червня 2018, 15:42 Детальніше...

Президентові України П. О. Порошенку

Президентові України П. О. Порошенку

Копія: Міністру закордонних справ України П. А. Клімкіну

Вельмишановний Петре Олексійовичу! Археологічна спадщина як частина культурної спадщини на сьогоднішній день перебуває в Україні під дуже серйозною загрозою. Це пов’язано з багатьма чинниками, серед яких недоліки законодавства в частині гарантування превентивних археологічних досліджень, що мають передувати господарському освоєнню земель, збільшення масштабів несанкціонованих розкопок (так званої чорної археології) та нелегального обігу археологічних предметів, неможливість контролю державою ситуації з культурними пам’ятками, що перебувають на окупованих територіях, тощо.

Правопорушення щодо культурної спадщини потребують комплексної протидії, зовнішньополітична складова якої значною мірою належить до компетенції Президента України. Відповідна політика нашої держави має ґрунтуватися на неухильному виконанні міжнародних зобов’язань України та враховувати сучасні світові тенденції. Роками триває листування державних органів щодо приєднання України до Другого протоколу 1999 до Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей в умовах збройного конфлікту, за яким забороняється проведення археологічних розкопок на окупованій території, а міжнародній спільноті в особі ЮНЕСКО надаються дієві повноваження щодо моніторингу ситуації та впливу на сторону-окупанта задля збереження культурних цінностей. Археологи та пам’яткоохоронці неодноразово звертали увагу й на необхідність ратифікації Україною Конвенції УНІДРУА 1995 р. щодо викрадених або незаконно вивезених культурних цінностей. Водночас видимого результату по цих питаннях нами поки що не спостерігається.

Разом з тим фахова археологічна спільнота з великим оптимізмом сприйняла новину про підписання Міністром юстиції України 11 вересня 2017 р. у Страсбурзі Конвенції Ради Європи щодо правопорушень, пов’язаних з культурними цінностями, відкритої для підписання 19 травня 2017 р. (Нікосія). Особливість Конвенції полягає в її суто кримінально-правовому характері. У документі чітко закріплюються відповідні склади злочинів, види покарання, обтяжуючі обставини, форми співучасті тощо. Передбачається, що відповідні положення мають бути імплементовані до національного кримінального права держав-учасниць.

Новий підхід багато в чому є реакцією на те, що проблема протидії відповідним правопорушенням останнім часом стала питанням не лише охорони культурної спадщини, а й міжнародного миру та безпеки. У преамбулі Конвенції вказується на занепокоєння з приводу участі терористичних груп у відвертому нищенні культурної спадщини та використання ними нелегальної торгівлі культурними цінностями як джерела фінансування. Це питання було попередньо артикульовано у низці політичних рішень міжнародної спільноти: «Відозві з Намюру» (англ. — «Namur Call»), підписаної 24 квітня 2015 р. відповідальними за культурну спадщину міністрами 50-ти держав — учасниць Європейської культурної конвенції, та прийнятих консенсусом 4-х резолюціях Ради Безпеки ООН (№ 2199 від 12 лютого 2015, № 2253 від 17 грудня 2015, № 2322 від 12 грудня 2016, № 2347 від 24 березня 2017), що закликають держави боротися з нищенням та нелегальним обігом культурних цінностей. Відповідна одностайність та політична воля основних суб’єктів міжнародної політики позначилася на тому, що нова, багато в чому революційна, Конвенція була розроблена в рекордні строки і незабаром має бути ратифікована багатьма державами. Очевидним є те, що антитерористична Конвенція не може бути обійдена увагою в Україні, що сама потерпає від тероризму та гібридної агресії.

При цьому, попри підписання Конвенції Україною, цей важливий документ досі не отримав належної уваги з боку органів, відповідальних за формування політики України у сфері охорони культурної спадщини. І це відбувається у той час, коли до Верховної Ради подано кілька законопроектів з питання відповідальності за відповідні правопорушення, які за змістом повністю ігнорують вимоги Конвенції. Можна назвати, зокрема, урядовий проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини"» (реєстр № 8050), який здебільшого зводиться до чергового «переформатування» статті 298 Кримінального кодексу України – практично єдиної, але не достатньої, статті КК України, що присвячена культурній та археологічній спадщині.

Враховуючи зазначене, вважаємо за необхідне просити Вас, пане Президенте, вжити, у межах Ваших повноважень, заходів для прискорення юридичного оформлення процедури приєднання України до Конвенції Ради Європи 2017 р. щодо правопорушень, пов’язаних з культурними цінностями.

З глибокою повагою,
Голова правління Спілки, член-кореспондент НАН України Г. Ю. Івакін


Звернення до Міністра культури України Є. М. Нищука


Міністру культури України,
Народному артисту України
Є. М. Нищуку
Шановний Євгене Миколайовичу!

ВГО «Спілка археологів України» (САУ), яка об’єднує більшість професійних археологів нашої країни, вкрай занепокоєна тим, що останнім часом з системи Міністерства культури постійно (хоч поступово, і, можливо, з різних причин), але звільняються авторитетні спеціалісти музейної справи та охорони пам’яток. Серед них — пам’яткоохоронці Яків Діхтяр і Лідія Карпенко, музеєзнавці Василь Рожко і Тетяна Грущенко, мистецтвознавець та культуролог Олександр Буценко, археолог Руслан Осадчий. І це далеко не повний перелік.

Наслідками браку професійних кадрів у міністерстві вже став факт обговорення химерного, необґрунтованого проекту музею на Поштовій площі в Києві. Сумно та смішно чути, як ті, хто називає себе «представниками громадськості», а насправді є лише агресивними невігласами, переконують органи влади у тому, що відкрито місце хрещення Русі. Ще гірше усвідомлювати, що за час обговорення цього проекту органи влади нічого не зробили для появи в Україні спеціалістів-реставраторів з древньої деревини та створення сучасного реставраційного центру.

Члени САУ неприємно здивовані тим, що у новому складі Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Мінкультури майже відсутні фахові археологи. У ній навіть немає спеціалістів з археології Києва, що ставить під загрозу знищення або забудови численних археологічних пам’яток столиці. Незрозуміло, чому представник Інституту археології НАНУ та Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат історичних наук Всеволод Івакін, який до того був членом цієї ради, навіть не отримав офіційного повідомлення про зміну її складу. Таке ставлення до знаного спеціаліста вважаємо принизливим та неприпустимим, особливо враховуючи нещодавнє відкриття ним унікального балтського могильника часів Ярослава Мудрого, що викликало бурхливий резонанс в Європі, але не в Україні. Більш того, інформацію про те, що ця виняткова пам’ятка систематично зазнає втрат від кількох груп «чорних копачів», Мінкультури фактично проігнорувало.

Велике занепокоєння викликає нещодавня ситуація щодо звільнення Максима Левади, Заслуженого працівника культури України. Він добре відомий в країні та за її межами незалежний експерт в галузі археології та охорони культурної спадщини. Великого розголосу мала його стаття про фальшивий золотий перстень, подарований власниками «Платару» Віктору Януковичу під час його інаугурації. Відзначимо також його вирішальну роль у поверненні в Україну «меча вікінга» Х ст., який намагалася прихопити собі Росія. Проте, раптом, за пару місяців, ця людина, перетворилася на прогульника та порушника дисципліни. Дивно, дуже дивно і прикро, особливо з огляду на те, що саме Ви минулого року подали його кандидатуру на присвоєння почесного звання Заслуженого працівника культури України. Фахівця почали звинувачувати у прогулах після того, як він звернувся персонально до Вас по допомогу, а після другого звернення — вже звільнили.

Невже все, про що йшлося вище, є помстою та перемогою бюрократично налаштованої частини Міністерства культури? Вважаємо, що ця ситуація є чудовим подарунком виключно для тих, хто зацікавлений у незаконних розкопках та пограбуванні нашої археологічної спадщини та процвітанню нелегального  ринку археологічних предметів.

ВГО «Спілка археологів України» має конкретні проекти у справі збереження національної спадщини, які, як це робиться в усіх цивілізованих країнах, можна розвивати та впроваджувати лише на державному рівні. В тому числі ми сподіваємось на плідну співпрацю з фахівцями Міністерства культури України.

Правління ВГО «Спілка археологів України»

Останнє оновлення на Четвер, 15 березня 2018, 16:00

Сторінка 1 з 8

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості