2-го мая в «Новом времени» сообщено о желательности воссоздания Десятинной церкви в ее первоначальном виде.
Сказано: «Что касается Десятинной церкви, то хорошо известен только план ее, благодаря раскопкам, произведенным в прошлом году; очень мало известно о внешнем виде храма и внутреннем украшении его. Однако тех данных, которые имеются, достаточно для начала дела, а если за него возьмутся люди знающие, любящие старину, то несомненно они доведут его до благополучного конца... Необходимо теперь же образовать комитет для подготовки данных по созданию древнего Десятинного храма».
По поводу такого предложения вспомним, что именно знаем мы о Десятинной церкви.
«И бяше Варяг един и б двор его, идеже есть церкви святая Богородица, юже содела Володимер».
«Посем же в лето 6497 (989) г. Володимер живяше в законе Хрестьянстве, помысли создати церковь пресвятыя Богородица, послав приводе я мастеры от Грек и наченшю же знати и яко сконца зижа; украси ю иконами, и поручи ю Анастасу Корсунянину; и поры Корсуньские пристави служити в ней и двда ту все, еже б взял Корсуни, иконы и съсуды и кресты».
«В лето 6504 (996) г. Володимер видел церковь свершену, вшед в ню, и помолися Богу... и рек сице: "Даю церкви сей святой Богородици от имения моего и от град моих десятую часть". И положи написав клятву в церкви тей, рек: "Аще кто сего посудит, да будет проклят". И вдасть десятину Анастасу Корсунянину».
По словам Дитмара, во время осады Киева Болеславом Храбрым в 1018 г. по середине храма стояли мраморные саркофаги Владимира и княгини Анны.
В 1017 г. церковь была сильно повреждена пожаром и по возобновлении ее кн. Ярославом в 1039 г. была вновь освящена.
В 1240 г. «граждане создаша пакы другый град около святое Богородице и пали в битве с Батыем». Храм был разрушен.
В разное время были открываемы части бывшей Десятинной церкви: осколки мраморных колонн, картины, куски мозаичного пола, кафели, остатки мозаики и фресок.
Все эти остатки, также как и намеки летописи, ясно говорят нам о действительном великолепии Владимирова храма. В мечтах можем мы ярко представлять себе величие и благородство этого памятника, украшенного лучшими предметами греческой работы. И сделанное греческими мастерами в Киеве и, главное, вывезенное из Корсуни, без сомнения было высокохудожественно. Чем вернее представим себе древний Киев, т. е. считая его не захолустным городом, а большим, устроенным центром, тем выше будет наше суждение о первоначальном виде Десятинной церкви.
Жалкими должны показаться всякие попытки сделать подделку под прекрасный памятник древности, от которого мы резко отделены всем нашим существом. Почтенно всякое познание истины древней жизни. «Будущее в прошлом» всегда должно быть не парадоксом, но глубоким девизом. И в силу уважения к красоте древности нельзя думать о подделках.
Поддержать памятник, продлить его жизнь — большая заслуга, но воскрешение мертвых нам не дано.
Собирайте все вещи, принадлежащие умершему, но не выдавайте мумию за живого и не затрачивайте деньги на такие дела.
Денег у нас мало. Надо создать комитеты для сбора средств на изыскание древностей. Среди будущих изысканий должно стоять на первом месте исследование древнего Киева.
Год тому назад по поводу данных о начале Киева пришлось мне писать: «Можно с радостью сознавать, что весь великий Киев еще покоится в земле в нетронутых развалинах. Великолепные открытия искусства готовы также и для наших дней. То, что начато сейчас раскопками Хвойко, надо продолжить государству в самых широких размерах. Останавливаемся на исследовании Киева потому, что в нем почти единственный путь проследить прошлые наслоения культур. Эти вехи освещают и Византийское влияние и Скандинавский век и дают направление суждениям о всех временах бронзы».
Готов я повторить эти слова еще много раз, а в особенности тогда, когда появляются мысли об изыскании средств для Киева.
Неохотно принесут люди деньги на подделку храма, зная, что у государства есть головы и руки, пригодные для новых созданий. Но для открытия целой блестящей культуры каждый с радостью отдаст свою лепту.
Всероссийская подписка на исследование Киева и Новгорода могла бы дать огромные средства. По мелочам, по копейкам создадутся миллионы. Я убежден, что каждый из нас, любящих красоту древности, примет в таком деле самое горячее участие. Никакой культурный человек не пройдет безучастно мимо подписного листа, мимо кружки на исследование правды крупнейших моментов жизни.
Пора приступить!

1909, № 5, СПб., Старые годы

	УКРАЇНСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  КОМІТЕТ  МІЖНАРОДНОЇ РАДИ З ПИТАНЬ ПАМ’ЯТОК І ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ UKRAINIAN NATIONAL COMMITTEE OF INTERNATIONAL COUNCIL ON MONUMENTS AND SITES COMITÉ NATIONAL UKRAINIEN DU CONSEIL INTERNATIONAL DES MONUMENTS ET DES SITES Україна 04070 Київ, Андріївський  узвіз, 5/31    Тел/факс:(044) 280-85-51 5/31 Andriyivsky Uzviz Str., Kyiv 04070 Ukraine    Теl/Fax: (044) 280-85-51
ICOMOS UKRAINE

ЗАЯВА
Українського національного комітету
Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS)
щодо відбудови Десятинної церкви у м. Києві

Міжнародна спільнота фахівців з охорони культурної спадщини стурбована намірами так званого відтворення церкви Богородиці Десятинної у м. Києві. Незважаючи на пряму заборону законодавства здійснювати будь-яке будівництво на території пам’яток, зараз плануються заходи із спорудження на місці унікальної пам’ятки нової культової споруди однієї з чисельних конфесій, зареєстрованих в Україні.
Під загрозою знищення автентичні залишки як самої Десятинної церкви, так і археологічної пам’ятки національного значення на Старокиївській горі. Ця територія (земельна ділянка по вул. Володимирська, 2 в Шевченківському районі м. Києва) розташовується в Центральному історичному ареалі міста, в архітектурній охоронній зоні, на території пам’ятки археології національного значення «Місто Володимира», занесеної до Державного реєстру нерухомих пам’яток України постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.09 № 928 (охоронний № 260010-Н) і є заповідною археологічною зоною загальнодержавного значення (Постанова Ради Міністрів УРСР № 711 від 21.07.1965).
Церква Богородиці Десятинна — визначна пам’ятка архітектури, археології, історії, мистецтва, з якою пов’язані важливі сторінки вітчизняної історії, була збудована у самому центрі середньовічного Києва, на території Cтарокиївської гори, унікальний культурний шар якої містить пам’ятки доби неоліту, трипільського, скіфського та ранньослов’янського часів, язичницький могильник, князівські палаци, ремісничі майстерні, братську могилу захисників Києва 1240 р.
Храм, споруджений наприкінці X століття князем Володимиром Святославовичем, неодноразово перебудовувався впродовж XI—XII ст., а за трагічних подій 1240 г. був зруйнований. Руїни проіснували до початку XIX ст., коли архітектор В.П. Стасов звів нову споруду церкви. Залишки первісної будівлі на окремих ділянках досліджувалися у XIX ст., в 1908—1911 рр., в 1938—1939 рр.
Ще один цикл досліджень здійснено 2005—2010 рр. спільними зусиллями українських і російських учених. Попри незначний об’єм збережених автентичних залишків Десятинної церкви, у ході кожного нового циклу досліджень наукові уявлення про первісний мурований храм суттєво розширилися та уточнилися, а консерваційна засипка розкопів дозволила максимально зберегти уцілілі залишки. З огляду на це навіть відтворення точного плану церкви є дискусійним. Найавторитетніші вчені, зокрема К. Конант, М. Брунов, Ю. Асєєв, М. Холостенко, Г. Логвин та інші, створили півтора десятки варіантів її реконструкцій.
Так зване відтворення Десятинної церкви буде прямим порушенням норм світового пам’яткоохоронного законодавства: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам’яток та визначних місць (Венеція, 1964 р.), Хартії з охорони та використання археологічної спадщини (Лозанна, 1990 р.), Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини (Валетта, 1992 р.), Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини, що підписані та ратифіковані Україною. Положення цих актів вимагають збереження автентичних пам’яток й заперечують реконструкцію (відтворення або створення копій у гаданих первинних формах) цих пам’яток.
Масштабне будівництво на території пам'ятки неминуче призведе до значних культурно-історичних втрат. До того ж відбудова масивної споруди Десятинної церкви не відповідає сучасній містобудівній ситуації, внесе дисонанс в середовище яскравої барокової пам’ятки — Андріївської церкви ХVІІІ ст., яка зараз номінується до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Звертаємось усіх відповідальних осіб, які будуть приймати рішення про майбутнє пам’ятки, закликаємо усіх небайдужих дослухатися до думки професіоналів і діяти в рамках закону. Це має бути найголовнішою засадою у справі музеєфікації Десятинної церкви.

За дорученням загальних зборів УНК ІКОМОС від 4 лютого 2011 року

Президент УНК ІКОМОС

Микола ЯКОВИНА

3.06.2011

Попи УПЦ МП намагалися заглушити акцію протесту біля Десятинної

30.05.2011

Церква Богородиці Десятинна — унікальна пам’ятка архітектури, археології, історії, мистецтва, яка була побудована князем Володимиром Святим і освячена у травні 996 р. З нею пов’язані важливі, іноді і трагічні, сторінки вітчизняної історії — запровадження християнства на Русі, розквіту Києва як столиці Давньоруської держави та його знищення під час монголо-татарської навали у грудні 1240 р., відродження православної віри в першій половині ХVІІ ст. за часів митрополита Петра Могили, руйнації церков в 30-х рр. ХХ ст. за радянської влади.
Десятинну церкву було збудовано у самому центрі середньовічного Києва, на території Cтарокиївської гори, яка сама є всесвітньо відомою пам’яткою. ЇЇ унікальний шар містить пам’ятки доби неоліту, трипільського, скіфського та ранньослов’янського часів, язичницький могильник, князівські палаци, ремісничі майстерні, братська могила захисників Києва 1240 р. Це ключове місце для вирішення складного і завжди актуального питання про походження Києва. Її територія є заповідною археологічною зоною загальнодержавного значення (Постанова Ради Міністрів УРСР № 711 від 21.07.1965).
Зараз вирішується майбутнє як автентичних залишків самої Десятинної церкви, так і археологічної пам’ятки національного значення на Старокиївській горі. Незважаючи на пряму заборону українського і міжнародного законодавств здійснювати будь-яке будівництво на території пам’яток, переважна більшість запропонованих на щойно завершеному офіційному конкурсі концепцій з музеєфікації Десятинної церкви передбачає спорудження на місці унікальної пам’ятки нової культової споруди однієї з чисельних конфесій, зареєстрованих в Україні.
Відтворення точного плану церкви є дискусійним. Найавторитетніші вчені (К. Конант, М. Брунов, Ю. Асєєв, М. Холостенко, Г. Логвин тощо) створили півтора десятки варіантів її реконструкцій.
Так зване відтворення Десятинної церкви є прямим порушенням норм світового пам’яткоохоронного законодавства: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам’ятко та визначних місць (Венеція, 1964 р.), Хартії з охорони та використання археологічної спадщини (Лозанна, 1990 р.), Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини (Валетта, 1992 р.), Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини, що підписані та ратифіковані Україною. Їх положення вимагають збереження автентичних пам’яток й заперечують реконструкцію (відтворення або створення копій у первинних нормах) цих пам’яток.
Масштабне будівництво із залізобетонними палями, інженерними мережами неминуче призведе до значних культурно-історичних втрат. Суттєва загроза є для найстарішого дерева Києва – липи, вік якої становить декілька століть.
Незмінними залишаються також категоричні застереження архітекторів про невідповідність відбудови масштабної споруди Десятинної церкви сучасній містобудівній ситуації. Вона буде різко дисонувати з яскравою бароковою пам’яткою — Андріївською церквою ХVІІІ ст. Стане необхідним перепланування всього початку Володимирської вулиці.
Звертаємось до відповідальних осіб, які будуть приймати рішення про майбутнє пам’ятки — дослухайтесь до думки професіоналів і дійте в рамках закону, і це буде найголовнішою засадою у справі музеєфікації Десятинної церкви.

Правління
19.05.2011