ПРОБИЙГОЛОВА Олексій Сергійович

Закінчив історичний факультет Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2004 по 2014 р. працював у Луганському відділенні Східноукраїнської філії Інституту археології НАН України при ЛНПУ ім. Т. Шевченка. Коло наукових інтересів — поселення доби бронзи в басейні Сіверського Донця та на Донецькому кряжі. Результатом проведених польових археологічних досліджень на Луганщині стало написання дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Населення нижньої течії Сіверського Донця та Донецького кряжу у заключний період доби пізньої бронзи», яку захистив у 2018 році на засіданні Вченої ради Інституту археології НАН України.

Із 2016 року і по сьогодення працює у Державному підприємстві «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України. З 2020 року — заступника директора ДП «ОАСУ», з 2021 року — директор ДП «ОАСУ».

Головний напрямок: охорона і дослідження археологічної спадщини, питання методичної організації превентивних досліджень.

ТЕЛІЖЕНКО Сергій Анатолійович

Народився 5 червня 1971 р. в м. Ворошиловград, сучасний Луганськ. Починаючи з 1990 року працював в археологічних експедиціях Луганського обласного краєзнавчого музею та Маргіанській експедиції (Туркменія) землекопом і лаборантом. У 1993 році залікований на заочне відділення історичного факультету Луганського педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1997 році за спеціальністю «Вчитель всесвітньої історії». Під час навчання в інституті був керівником секції «Археологія» у Луганському дитячому культурно-технічному центрі й проводив археологічні дослідження на території Луганської області.

Із 2000 по 2003 р. працював у «Луганській археологічній експедиції» заступником директора, а з 2003 по 2006 р. — керівником секції «Археологія» Луганського територіального відділення Малої академії наук України. З 2006 р. працював у відділі Первісної археології Кримського філіалу Інституту археології НАН України науковим співробітником. У 2007 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Пізній неоліт — енеоліт Сходу України. Проблема міжкультурних контактів».

Під час роботи у Кримському філіалі очолював загони Гірськокримської та Бахчисарайської археологічних експедицій (Кая Араси, Сотера, Ардич Бурун, Чангаринин Дересі, Курбан Чалган, Алексі Голь, Бурчун Голь, Алушта тощо). Брав також участь у дослідженнях середньопалеолітичної стоянки Заскельна 5 (керівник В. П. Чабай) та гроту Бестерча (керівник А. П. Весельський) у Білогорському районі АР Крим.

Після окупації РФ Кримського півострову в 2014 році, разом з колегами з Кримського філіалу Інституту археології НАН України, був переведений до новоствореного відділу археології Криму Інституту археології НАН України (м. Київ), де і працюю по сьогодні науковим співробітником. За час роботи у Інституті археології очолював експедиції або брав участь в археологічних дослідженнях у Волинській (багатошарове поселення Ратнів ІІ) і Житомирській (розвідки в Олевському районі) областях, у Кам’янці-Подільському (площа Польський ринок), на Херсонщині (Новотроїцький та Генічеський райони), Луганщині (Сватове, Старобільськ, Лисичанськ, Боровське, Станично-Луганський, Міловський та Новоайдарський райони, Біловодськ тощо), Одещині (Аккерманська експедиція), Івано-Франківщині (неолітична стоянка Темирівці), Рівненщині (Рівне пляж і Квасилів) та у м. Київ (Феофанія, Поштова площа, вул. Кирлівська, Рибалський острів).

Автор близько 100 публікацій, статей і тез до наукових конференцій та однієї монографії в співавторстві.

ЧЕРНЕНКО Олена Євгеніївна

Народилась 17.11.1964 у м. Києві. Закінчила Чернігівський державний педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка у 1987 р. У 1983—1995 рр. працювала у Чернігівському обласному історичному музеї імені В. В. Тарновського.

З 1996 р. працює в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка (нині — Національний університет «Чернігівській колегіум» імені Т. Г. Шевченка) на посаді асистента, а з 2006 р. — доцента кафедри історії України, археології та краєзнавства. У 2005 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Археологічне зібрання Чернігівського державного музею (1896—1948 рр.)». З 1986 р. керує археологічними дослідженнями на території Чернігова та Чернігівської області. З 2012 р. — керівник Чернігівської, Новгород-Сіверської та Мезинської археологічних експедицій Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. У 2011—2015 рр. — співкерівник міжнародної археологічної експедиції Конінського окружного музею (Великопольське воєводство, Польща). Автор більш ніж 200 наукових та науково-методичних робіт. Коло наукових інтересів — археологія Давньої Русі, насамперед — архітектурна археологія.

Профіль на Academia.edu

Профіль на Googl scholar

Шевченко Олена Борисівна (15.09)

Закінчила Одеський національний університет імені І. І. Мечникова у 2009 р. Того самого року вступила до аспірантури зазначеного університету за спеціальністю «археологія».

Від завершення навчання в аспірантурі (2012 р.) працює в Одеському археологічному музеї у відділі наукової обробки та зберігання фондів, із 2019 р. — завідуючою цього відділу. У 2019 році захистила кандидатську дисертацію «Жіночі поховання зі зброєю у сарматів».

Коло наукових інтересів — сарматські племена, насамперед жіночі військові поховання та дитячі поховання. Різноманітні соціальні реконструкції.

Автор та співавтор 20 наукових робіт ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ).

ЯНЕНКО Анна Сергіївна (08.04.1987)

Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка 2009 р. Протягом 2009—2012 рр. навчалася в аспірантурі зазначеного університету за спеціальністю "археологія".

Від жовтня 2010 р. до березня 2013 р. працювала у Науковій бібліотеці Інституту археології НАН України.

У 2013 р. захистила кандидатську дисертацію «Археологічна діяльність музеїв радянської України (1919—1934 рр.)» Від березня 2014 р. до сьогодні працює в Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра».

Коло наукових інтересів — історія археології та музейництва України 1920—30-х рр., історія формування та доля музейних колекцій, візуальна історія міжвоєнного періоду, пропаганда й ідеологія радянської доби тощо.

Від 2010 р. бере участь у організації конференцій з історії археології, засновником яких є Інститут археології НАН України; у 2017—2018 рр. — брала участь у підготовці та проведенні конференцій з історії музейництва в Україні; від 2021 р. координує конференції з історії гуманітаристики, започатковані Національним заповідником «Києво-Печерська лавра».

У 2016 р. виступила співорганізаторкою й модераторкою Семінару з історії археології та мистецтва в Україні (з січня 2020 р. — Семінар з історії гуманітаристики в Україні). Від 2016 р. — членкиня ВГО «ІКОМ України». У 2020—2021 рр. — експертка Українського культурного фонду.

Авторка і співавторка близько ста наукових та науково-популярних робіт (kplavra-kiev.academia.edu)

СМИРНОВ Олександр Ігорович

Археолог, старший викладач кафедри історії, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Керівник археологічної експедиції на острові Березань, керівник археологічних практик університету.

Народився 18 травня 1981 року в місті Миколаєві.

У 1998 році закінчив загальноосвітню школу № 8 м. Миколаєва, поступив до Миколаївського педагогічного інституту на історичний факультет, який, закінчив з відзнакою у 2003 р.

Після закінчення Миколаївського державного університету працював лаборантом І категорії Інституту археології НАН України.

Із 2004 р. працює в МНУ імені В. О. Сухомлинського на посадах фахівця лабораторії археології і етнології, начальника Науково-дослідного сектору університету, викладача кафедри спеціальних історичних дисциплін, всесвітньої історії та археології, старшого викладача кафедри.

Брав участь у понад 40 археологічних експедиціях в Північно-Західному Причорномор'ї, пройшов шлях від стажера-практиканта до начальника експедиції.

Автор більше 100 наукових статей по археології Півдня України в період античності і середньовіччя.

Керівник гуртка «Археологічне краєзнавство» Миколаївського обласного Центру туризму екскурсій та учнівської молоді, постійний член жюрі обласного конкурсу захисту робіт слухачів Малої академії наук в секції «Археологія». Член головної суддівської колегії обласної першості по туризму і краєзнавству серед учнів і вчителів. З 2010 року голова спілки археологів України в Миколаївській області. З березня 2014 року проходить службу у Збройних Силах України (на посаді командира роти у 79 Миколаївській окремій аеромобільній бригаді).

Із 2015 року повернувся до викладацької та наукової діяльності.

КОЛЕСНІКОВА Вікторія Анатоліївна

Освіта: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, 1983 р. Національний університет „Києво-Могилянська академія”, Школа соціальної роботи, 2001 р. Кандидат історичних наук з 2006 року. Дисертація.

Основне місце роботи: завідуюча Науковою бібліотекою Інституту археології НАН України (з 1991 року по теперішній час) iananu.org.ua. Старший науковий співробітник Національного музею Революції Гідності (сумісник з 2017 року по теперішній час).

Досвід роботи: науково-адміністративна діяльність, науково-інформаційне забезпечення дослідницької діяльності; керівництво проектами, науково-організаційна діяльність; науково-дослідницька діяльність (дослідження в галузі історії науки, зокрема інституціональної історії ); організація конференцій та виставок.

Є автором наукових праць (понад 60-ти) у тому числі 4-х монографічних (індивідуальних та колективних). А також співавтором стратегічних та аналітичних документів.

Систематично набуває та застосовує на практиці нові знання, зокрема у сфері проектної діяльності (через участь у тренінгових курсах, школах, семінарах по проектному менеджменту, підготовці проектних пропозицій, адвокаційній діяльності, аналізу політики, більшість з яких була організована в рамках діяльності Реанімаційного пакету реформ (https://rpr.org.ua/). Має сертифікат учасника Школи соціального проектування та грант-менеджменту «Спадщина», яка проходила за підтримки УКФ. https://www.facebook.com/groups/heritage.gm.ucf/.

Членом ВГО «САУ» є з 2016 року. Була ініціатором та менеджером проєктів ВГО «САУ» за підтримки УКФ 2020 року.

ІЛЬКІВ Микола Володимирович (20.02.1985).

У 2007 р. закінчив з відзнакою Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та здобув кваліфікацію магістра історії. У 2010 р. закінчив аспірантуру при цьому ж університеті та захистив кандидатську дисертацію «Взаємозв’язки населення Південно-Східної Європи зі Східним Середземномор’ям у ІІ тисячолітті до н. е.» (спец. 07.00.02 — всесвітня історія). Працював лаборантом (2007—2012), а з 2013 р. — асистент кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства (тепер — всесвітньої історії).

У 2008—2012 рр. працював науковим співробітником, а з 2013 р. — директор Чернівецької філії ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України.

У 2002—2012 рр. брав участь в археологічних експедиціях з дослідження різночасових пам’яток Чернівецької області (Зелена Липа, Хотин, Недобоївці, Чорнівка, Рідківці, Чагор, Лужани, Василів, Корнешти, Коровія, Мамаївці, Ревне). З 2013 р. — керівник археологічної експедиції, що досліджує Хотинську фортецю.

У сфері громадської роботи: з 2010 р. — член Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України», згодом – голова Чернівецького регіонального підрозділу, а з 2021 р. обраний до складу правління САУ; з 2013 р. — член комісії Польового комітету Інституту археології НАН України; член Національної спілки краєзнавців України; з 2015 р. — член експертної ради з питань підтримки книговидання (при Чернівецькій обласній державній адміністрації; з 2016 р. — заступник голови Науково-консультативної ради з питань охорони культурної спадщини м. Чернівців (при Чернівецькій міській раді); у 2018—2020 рр. — заступник голови Науково-консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Чернівецької області (при Чернівецькій ОДА).

Сфера наукових інтересів: Карпатський регіон в епоху бронзи, археологія Буковини, археологічні старожитності Хотинської фортеці. Автор та співавтор більше двохсот наукових, науково-популярних і навчальних праць, зокрема трьох монографій, в т. ч. «Портативний сонячний годинник із Хотинської фортеці: атрибуція, особливості використання, просторово-часовий контекст» (2019).

Профіль на Academia.edu: https://chnu.academia.edu/MykolaIlkiv

ОСАУЛЬЧУК Олег Миколайович (1972 р. н.)

1989—1994 рр. — навчання на історичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «історик, викладач історії».

2000—2004 рр. — навчання в заочній аспірантурі ЛНУ імені Івана Франка за спеціальністю «археологія».

Жовтень 1994 р. — травень 1998 р. — робота у Верхньодністрянській постійнодіючій археологічній експедиції Інституту народознавства Національної академії наук України на посадах дослідник-стажер, вчений секретар.

Травень — листопад 1998 р. — науковий співробітник Підляської археологічної експедиції Інституту археології та етнології Польської академії наук.

З січня 1999 р. — науковий співробітник, з жовтня 1999 р. — заступник директора, в. о. директора, з грудня 2002 р. — директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України.

З 2010 р. — член Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України», з грудня 2018 р. обраний до складу правління САУ.

Автор і співавтор численних наукових статей, публікацій та науково-дослідних розробок.

Головними напрямками професійного зацікавлення є охорона і збереження археологічної спадщини; методичне та нормативне забезпечення превентивної археології; впровадження і популяризація результатів досліджень.

Контакти:
Електронна пошта:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Інтернет-сторінка: www.ras.gov.ua
Профіль на Сколар: https://scholar.google.com.ua/citations?user=AER8a1sAAAAJ&hl=uk

КОРВІН-ПІОТРОВСЬКИЙ Антон Олексійович

Народився 18.10.1980 р. у м. Києві. Після закінчення середньої школи здобув вищу освіту за спеціальністю «історія» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (2002). При Інституті археології НАН України закінчив аспірантуру (2006).

Трудову діяльність розпочав у Інститут археології НАН України на посаді лаборанта у 1997 р., де працював з перервами до 2010 р. Протягом 2001—2013 рр. працював також у сфері видавничої діяльності, зокрема на керівних посадах у підприємствах видавництва та поліграфії різної форми власності. З травня 2013 р. — заступник директора державного підприємства «Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України"» Інституту археології НАН України, а з грудня 2014 р. Із 2021 р. — старший науковий співробітник ДП НДЦ ОАСУ ІА НАН України.

Веде активну громадську діяльність як член правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України».

Як науковець цікавиться питаннями історії археологічної науки в Україні, методичними та правовим аспектами створення археологічної карти України, реформуванням сфери охорони культурної спадщини. Є співавтором низки проектів нормативно-правових актів.

МАЛИШЕВ Олександр Олегович (нар. 7 березня 1986 р.).

У 2008 р. закінчив Київський університет права НАН України і отримав кваліфікацію спеціаліста за спеціальністю «правознавство»; з 2008 по 2011 р. навчався в аспірантурі Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, після успішного завершення якої був залишений на постійну роботу у відділі історико-правових досліджень інституту. З 1 листопада 2011 року обіймав посаду молодшого наукового співробітника; з 1 жовтня 2013 р. — науковий співробітник; з 1 вересня 2015 р. — старший науковий співробітник. У 2018 році був обраний головою ради молодих учених інституту. Із вересня 2021 року — докторант Інституту держави і права НАН України.

Захистив кандидатську дисертацію 23 березня 2012 р. Тема роботи — «Міські сирітські суди в Україні: історико-правове дослідження». Науковий ступінь кандидата юридичних наук було присуджено згідно з наказом Міністерства освіти, науки, сім’ї молоді та спорту України № 593 від 17 травня 2012 р. (спеціальність — «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» , 2012, диплом к. ю. н. ДК № 006316 від 17 травня 2012 р.). У 2010—2011 рр. отримував стипендію Президента України.

У 2007—2011 рр. працював у Інституті археології НАН України на посадах юрисконсульта І категорії, юриста, головного юрисконсульта. З грудня 2018 року — член правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України». Є членом Міжнародної асоціації істориків права та експертом групи «Культура» Реанімаційного пакету реформ.

Є автором близько 70 наукових праць, переважно присвячених історії права України та інших країн, правовим питанням охорони археологічної спадщини, а також проблемам юридичного перекладу. Авторству науковця належить дві опублікованих монографії: («Міські сирітські суди в Україні: історико-правове дослідження» К., 2013 (22 а. а.) та «Мальтійська конвенція і превентивна археологія у Європі й Україні (дослідження та матеріали): 25 років переглянутої Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини» К., 2017 (28,1 а. а.)). За свою першу монографію Олександр Олегович був 2 березня 2016 року нагороджений грамотою Президії НАН України.

Постійний учасник редколегії та редакційно-коректорської групи збірок матеріалів міжнародних наукових конференцій, що двічі на рік проводяться Міжнародною асоціацією істориків права та конференцій Ради молодих учених Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України (з 2011 р. — член редколегії 13 конференцій, серед яких 5 — відповідальний секретар редколегії).

Автор кількох десятків юридичних експертних висновків, передусім щодо законопроектів у сфері охорони культурної спадщини, правового регулювання наукової діяльності, політики пам’яті та міжнаціональних відносин.

http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000008204

https://nas.academia.edu/MalyshevOleksandr

СИНИЦЯ Євген Валентинович (01.07.1974).

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка у 1996 р. Того самого року вступив до аспірантури зазначеного університету за спеціальністю "археологія".

Від завершення навчання в аспірантурі (1999 р.) працює на кафедрі археології та музеєзнавства того ж університету на посаді асистента, а від 2014 р. — доцента. У 2004 р. захистив кандидатську дисертацію "Поховальний обряд слов'ян Південно-Східної Європи V—VІІ ст. н. е." Протягом 1999—2013 р. керував Канівською археологічною експедицією кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Від 2000-х років регулярно співпрацює з різноманітними експедиціями Інститут археології НАНУ (Комсомольська ранньослов'янська експедиція, Північна постійнодіюча експедиція, Пастирська археологічна експедиція).

Коло наукових інтересів — археологія Східної та Центральної Європи І тис. н. е., насамперед проблематика, що пов'язана з питаннями походження та ранніх етапів історії слов'ян, а також взаємодії східноєвропейських варварів із середземноморським цивілізаційним осередком.

Автор та співавтор понад 30 наукових та науково-популярних робіт (archaeology.univ.kiev.ua).

УШКОВА Юлія Віталіївна (23.12.1980) у 2003 р. закінчила Магістерську программу «Археологія та давняя історія України» Національного університету «Києво-Могилянська академія». З 2006 р. працює у Інституті археології Національної академії України. Є молодшим науковим співробітником відділу біоархеології. Бере участь в археологічних експедиціях в Україні та Франції.

Наукові інтереси: антропологія та археологія ямної та катакомбної культур, одонтологія, травми, трепанації, комплекси фізичних навантажень.

У складі правління «Спілки археологів України» відповідає за технічну підтримку сайту САУ.

Сторінка на сайті Інституту археології

ЧУЄВА Катерина (1981 р. н.) — генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. В музеї працює з 1998 року, з 2001 — куратор фонду мистецтва Єгипту, Греції та Риму. Із вересня 2021 р. — заступниця міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції.

Член Президії Українського комітету Міжнародної ради музеї (ІСОМ), співзасновник Секції археології та давнього мистецтва ІСОМ України.

Автор низки наукових та науково-популярних публікацій, куратор музейних виставок, конференцій та семінарів.

ПУГОЛОВОК Юрій Олександрович (5.09.1984).

Закінчив бакалаврат історичного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені Володимира Короленка (2005), магістерську програму «Історія. Археологія та давня історія України» (2007) та аспірантуру Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2010). Працював молодшим науковим, науковим та старшим науковим співробітником Центру охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації (2003—2014); науковий співробітник Полтавської археологічної експедиції Державного підприємства «Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України"» Інституту археології НАН України (2007—2014); молодший науковий (з 2014), науковий (з 2017), старший (2018) співробітник Відділу палеогончарства Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України; старший науковий співробітник Науково-дослідного відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (з 2014). Із 2019 р. — відповідальний секретар наукового журналу «Археологічна керамологія». З 2021 р. — старший науковий співробітник ДП НДЦ ОАСУ ІА НАН України.

Керівник археологічної експедиції (з 2011), що досліджує пам’ятку національного значення — Глинський археологічний комплекс у с. Глинське Зіньківського району Полтавської області; ранньослов’янське городище поблизу Опішного (з 2017); археологічних розкопок у Полтаві та археологічних розвідок на Полтавщині. Учасник археологічних досліджень на території Полтавської області, а саме — Полтавського поселення і городища (з 1999), Глинського археологічного комплексу слов’яно-руської доби (з 1999), Більського городища (2001), міста Кременчук, пам’яток в околицях Горішніх Плавнів (кол. Комсомольська) та інших. Куратор археолого-керамологічної літньої академії в Опішному «Міжнародний літній практикум з археологічної керамології» (з 2017).

Очільник Полтавського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» (з 2014), член «Конгресу українських керамологів» (з 2015). Спеціалізується в галузі слов’яно-руської археології Дніпровського Лівобережжя України. Головні напрямки наукових досліджень: будівельна справа і гончарство слов’ян додержавного періоду та часу Київської Руси; матеріальна культура населення лісостепової окраїни Литовсько-Руської держави; міська й ландшафтна археологія; археологічні реконструкції та експериментальна археологія.

Захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності 07.00.04 «Археологія» — «Будівництво населення роменської культури Дніпровського Лівобережжя» (2013). Кандидат історичних наук (2014). Член Ученої ради Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України (з 2015). Член Національної експертної керамологічної ради щорічних Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» (з 2014).

Автор і співавтор понад 150 наукових праць та 12 монографій, у тому числі: «Садиба літописних сіверян (за матеріалами розкопок у Полтаві)» (2005); «Будівельна справа літописних сіверян» (2016); «Історія української археологічної керамології (1991—2016) (2018)» ; у співавторстві: «Дослідження посаду літописної Лтави: Миколаївська гірка» (2008); «Дослідження посаду літописної Лтави: Інститутська гора. Частина І» (2009); «Дослідження посаду літописної Лтави: Інститутська гора. Частина ІІ» (2009); «Дослідження Полтавської фортеці: Старе місто» (2009); «Селітроварницький стан на Більському городищі» (2010); «Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Частина І» (2015); «Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Частина ІІ» (2015); «Дослідження передмість Полтавської фортеці» (2016); «Обробка кераміки в польових та камеральних умовах (методичні рекомендації). Матеріали Археолого-керамологічної літньої академії в Опішному» (2017).

Профіль на академії: https://ethnology-lviv.academia.edu/YuriyPuholovok

Профіль на Сколарі: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&authuser=2&user=ZkAfdCsAAAAJ

ІВАКІН Гліб Юрійович — заступник директора Інституту археології НАН України. Фахівець з історії й археології Київської Русі та пізньосередньовічної України. Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Народився 30 січня 1947 року у Києві. Закінчив історичний факультет КНУ ім. Шевченка. Від 1974 року працює в Інституті археології АН України (нині Інститут археології НАН України).

Брав участь у розкопках археологічних пам'яток Києва X—XVIII ст. на Подолі, Печерську, у Верхньому Києві, Гончарах і Кожум'яках та в інших історичних місцях, очолював архітектурно-археологічні дослідження під час відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкви Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі.

Автор понад 200 друкованих праць, 3 індивідуальних монографій та низки фундаментальних колективних видань з історії й археології України. Вчений секретар Національного комітету України Всесвітньої спілки візантиністів, член Міжнародної унії археологів-славістів.

2023

Горбаненко, С. А. 2023. Визначення палеоетноботанічних матеріалів городища Ширяєве. Додаток 3. В: Каравайко, Д. В. Городища скіфського часу Путивльського Посейм’я (Путивльська археологічна експедиція 2012—2021 рр.). Київ: ІА НАН України, с. 266—268.

Горбаненко, С. А. 2023. Нові видання з ранньозалізної доби. Археологія і давня історія України, 2 (47), с. 287—290.

Горбаненко, С. 2023. Палеоетноботанічні визначення 2020—2022 рр. Археологічні дослідження в Україні 2022 р., с. 348—355.

Горбаненко, С. А. 2023. Палеоетноботанічні матеріали з розкопок 2019 р. Додаток 8. В: Бібіков, Д. В., Івакін, В. Г., Оленич, А. М., Зоценко, І. В., Дяченко, Д. Г. Князі та гончарі. Посад давньоруського Вишгорода за матеріалами археологічних досліджень 2013—2019 років. Київ: ІА НАН України, с. 174—175.

Горбаненко, С. А. 2023. Палеоетноботанічні матеріали чорноліської культури з Волошкового 6. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей VІІ міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 22 грудня 2023 р.). Чернівці: Технодрук, с. 33—35.

До 70-річчя... 2023. До 70-річчя Любомира Павловича Михайлини (С. В. Пивоваров, Н. С. Абашина, О. В. Петраускас, С. А. Горбаненко). Археологія, 2, с. 145—147.

Кармазіна, Л. В., Горбаненко, С. А. 2023. Палеоетноботанічні матеріали чорноліської культури з Волошкового 6. Археологія і давня історія України, 1 (46), с. 207—213. https://doi.org/10.37445/adiu.2023.01.12

Корж, А. А., Горбаненко, С. А. 2023. Деякі особливості виробництва артефактів із глини мешканцями Басівського городища. Археологія і давня історія України, 2 (47), с. 226—234. https://doi.org/10.37445/adiu.2023.02.16

Куштан, Д. П., Горбаненко, С. А. 2023. Господарчий комплекс початку ХV століття з Черкаського Подолу. Археологія і давня історія України, 3 (48), с. 257—267. DOI: 10.37445/adiu.2023.03.16

Рідуш, Б. Т., Горбаненко, С. А., Ільків, М. В. 2023. Комплекс залізних серпів з Чорнівського лісу. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей VІІ міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 22 грудня 2023 р.). Чернівці: Технодрук, с. 131—134.

Gorbanenko, S. 2023. Archaeology of Ukraine during the years of Independence. A brief overview of the long-awaited publication. Sprawozdania Archeologiczne, 75, 1, p. 449—454. DOI: 10.23858/SA/75.2023.1.3601

Kravchenko, E. A., Gorbanenko, S. A. 2023. Traditions of Growing, Storing and Processing Cereals of the Inhabitants of the Inkerman Valley in Crimea at the Turn of the Bronze and Iron Ages. Transactions, XVI, p. 67—82.

2022

Бібіков, Д., Сергєєва, М., Горбаненко, С. 2022. Анти на Києво-Подолі: перші комплексні ботанічні дослідження матеріалів пеньківської культури. Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту, 1 (3), с. 13—21. researchgate.net

Білинська, Л. І., Володарець-Урбанович, Я. В., Панікарський, А. В., Горбаненко, С. А. 2022. Пархомівський другий скарб раннього середньовіччя: попередні результати дослідження. Археологія і давня історія України, 3 (44), с. 263—281. https://doi.org/10.37445/adiu.2022.03.16

Болтрик, Ю., Горбаненко, С. (упор.). 2022. Нові видання. Археологічні дослідження в Україні 2021 р., с. 182.

Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А. 2022. Вступ. In Sclavenia terra, 4, с. 3—5.

Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А. (упор.). 2022. Нові видання. In Sclavenia terra, 4, с. 179—188.

Горбаненко, С. А. 2022. Нетреба в археологічному літописі України. Археологія, 3, с. 58—65. https://doi.org/10.15407/arheologia2022.03.058 | researchgate.net

Горбаненко, С. А. (ред.). 2022. Магія повсякдення давніх слов’ян. Нариси. Київ: Академперіодика, 210 с. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.460.210 | researchgate.net

Горбаненко, С. А., Рідуш, Б. Т., Ільків, М. В. 2022. Депозит деталей на знаряддя для обробітку ґрунту з Чорнівки ІІ. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей VІ міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 16 грудня 2022 р.). Чернівці: Технодрук, с. 29—32.

Ільків, М. В., Рідуш, Б. Т., Горбаненко, С. А. 2022. Скарб знарядь для обробітку ґрунту з Чорнівського археологічного комплексу. In Sclavenia terra, 4, с. 79—92. researchgate.net

Калініченко, В. А., Пивоваров, С. В., Горбаненко, С. А. 2022. Тезаврації сільськогосподарських знарядь із Рідківецького археологічного комплексу VIII—X ст.: попереднє повідомлення. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей VІ міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 16 грудня 2022 р.). Чернівці: Технодрук, с. 50—53.

Квітковський, В. І., Горобець, Л. В., Горбаненко, С. А. 2022. Півень у салтівській культурі. Археологія і давня історія України, 3 (44), с. 423—436. https://doi.org/10.37445/adiu.2022.03.28 | researchgate.net

Погоржельська, І. В., Горбаненко, С. А. 2022. Відбитки тканин на матеріалах зі слов’янських пам’яток останньої чверті І тис. н. е. In Sclavenia terra, 4, с. 119—152. researchgate.net

Погоржельська, І. В., Горбаненко, С. А. 2022. Слов’янські тканини останньої чверті І тис. н. е.: результати досліджень. Археологія, 4, с. 48—58. https://doi.org/10.15407/arheologia2022.04.049 | researchgate.net

Ступак, А. В., Горбаненко, С. А. 2022. Головні віхи історії археозоологічних досліджень в Україні. Археологія і давня історія України, 2 (43), с. 379—393. https://doi.org/10.37445/adiu.2022.02.25 | researchgate.net

Kutsokon, Y., Gorbanenko, S. 2022. Fish from some archeological sites of Ukraine (2022). Version 1.1. Ukrainian Nature Conservation Group (NGO). Occurrence dataset https://doi.org/10.15468/mbzaxx accessed via GBIF.org on 2022-09-02

2021

Горбаненко, С. А. 2021. Записки на полях. В: Посохов, С. І. (ред.). Борис Андрійович Шрамко: сторінки біографії, підсумки досліджень, спогади про вченого. Харків; Котельва: ХНУ імені В. Н. Каразіна, с. 66—69. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2021. Палеоетноботанічні дослідження. Додаток 1. В: Веремейчик, О. М. Житлова споруда першої половини XVII ст. у Любечі. Археологія і давня історія України, 1 (38), с. 182—183. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.01.14

Горбаненко, С. А. 2021. Піч як вівтар у слов’янській оселі і роль жаровні. В: Від язичництва до християнства: релігійні вірування ранньосередньовічного населення Середнього Подніпров’я (Вишгород, 21 грудня 2020 р.). Вишгород; Київ: Мистецтво, с. 14—24. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2021. Хліборобство, застигле в глині. Археологічна керамологія, 1 (5), с. 153—170. researchgate.net

Горбаненко, С. А., Журавлев, О. П. 2021. Животноводство и охота у северян. Stratum plus, 5, с. 207—230.

Горбаненко, С. А., Журавльов, О. П. 2021. Літописні слов’яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ: Інститут археології НАН України; Харків: Майдан.

Горбаненко, С. А., Ільків, М. В., Михайлина, Л. П., Рідуш, Б. Т. 2021. Жорна з Ревного на Буковині. Археологія, 3, с. 117—129. https://doi.org/10.15407/arheologia2021.03.117 | researchgate.net

Горбаненко, С. А., Колода, В. В. 2021. Хліборобські традиції ранньосередньовічного Мохнача: жертовник чи жаровня? Міхеєвські читання, 2, с. 31—40. researchgate.net

Горбаненко, С. А., Михайлина, Л. П. 2021. Залізний реманент хліборобів із Ревного. Археологія і давня історія України, 1 (38), с. 16—32. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.01.02 | researchgate.net

Михайлина, Л., Пивоваров, С., Горбаненко, С. 2021. Сільське господарство мешканців ревнянськоï агломерації (остання чверть I тис. н. е.) (Agriculture of the inhabitants of the Revne settlement cluster (last quarter of the 1st millennium AD). В: Словени и њихови суседи у 1. миленијуму н. е. Нови Сад, октобар 2021. г.: Књига резимеа. Нови Сад: Музеј Војводине, с. 34—35.

Ягодинська, М. О., Горбаненко, С. А. 2021. Землеробство в межиріччі Дністра та Ікви у давньоруський час (за археологічними даними). Археологія і давня історія України, 1 (38), с. 408—424. https://doi.org/10.37445/adiu.2021.01.29 | researchgate.net

Sergeyeva, M. Gorbanenko, S. 2021. Paleobotanical materials from the Slavic site of Sverdlovske 1 on the Desna River (9—10th cent. CEE, Ukraine). Elsevier. Journal of Archaeological Science: Reports, 38: August, 103031. https://doi.org/10.1016/j.jasrep.2021.103031 | researchgate.net

2020

Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А. (упор.). 2020. Бібліотека славіста. In Sclavenia terra, 3, с. 231—238.

Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А. 2020. Вступ. In Sclavenia terra, 3, с. 3—5.

Горбаненко, С. А. 2020. Більське городище: півстоліття палеоетноботанічних досліджень. Феномен Більського городища 2020, с. 307—326. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2020. Давні слов’яни: домобудування і закладна жертва. Раннеславянский мир, 20: История вещей — история и вещи, с. 196—210. https://doi.org/10.25681/IARAS.2020.978-5-94375-325-1.196-210. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2020. Колекції виробів з глини з палеоетноботанічного погляду. Археологія і давня історія України, 1 (34), с. 202—207. https://doi.org/10.37445/adiu.2020.01.13; researchgate.net

Горбаненко, С. 2020. Палеоетноботанічні визначення 2018—2019 рр. Археологічні дослідження в Україні 2019 р., с. 392—400. researchgate.net

Горбаненко, С. А. (ред.). 2020. Побутова магія східних слов’ян за археологічними даними: нариси. Київ: Наукова думка, 176 с. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2020. Поселення Наливайківка 1: фільтрація ґрунту і палеоетноботанічні визначення. Додаток 2. В: Петраускас, О. В., Петраускас, А. В. Дослідження сільських промислових та поселенських пам’яток давньоруського часу Правобережної Київщини. Археологія і давня історія України, 2 (35), с. 277—280. researchgate.net

Горбаненко, С. А., Харламова, А. О. 2020. «Утрачене» збіжжя: палеоетноботанічні матеріали з городища Донець. Старожитності Лівобережного Подніпров'я 2020, с. 313—323. researchgate.net

Журавльов, О. П., Горбаненко, С. А. 2020. Райковецька культура: тваринництво vs мисливство. In Sclavenia terra, 3, с. 156—230. researchgate.net

Михайлина, Л., Горбаненко, С. 2020. Залізні деталі на орні знаряддя з Ревного. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей ІV міжнародного наукового семінару (м. Чернівці, 11 грудня 2020 р.). Чернівці: Технодрук, с. 110—113.

Gorbanenko, S. A. 2020. Cocklebur (Xanthium strumarium L.) in the archaeological chronicle of Ukraine. Interdisciplinaria archaeologica. Natural sciences in archaeology, XI, 2, p. 177—182. http://dx.doi.org/10.24916/iansa.2020.2.3. researchgate.net

Koloda, V., Gorbanenko, S. 2020. Agriculture in the Forest-Steppe Region of Khazaria. East Central and Eastern Europe in the Middle Ages, 450—1450, 66. Leiden; Boston: Brill, X, 115 p. https://doi.org/10.1163/9789004429574. brill.com.
[Рец.: Бубенок 2021. Rev.: Karatay 2022]

2019

Горбаненко, С. А. 2019. Використання конопель у ранньому залізному віці. Археологія і давня історія України, 4 (33), с. 381—387. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.04.30. researchgate.net

Горбаненко, С. 2019. Скіфи і Cannabis sativa L. Health Technology Assessment, 3—4. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2019. Палеоетноботанічні визначення відбитків на виробах з глини з розкопок київського Арсеналу. Археологія, 1, с. 135—138. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2019.01.138; researchgate.net

Горбаненко, С. 2019. Палеоетноботанічні визначення 2017 р. [Методи природничих наук в археології]. Археологічні дослідження в Україні 2017 р., с. 362—371. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2019. 1.2. Палеоетноботанічні визначення. Додаток 1. Визначення біологічних решток із об’єкту 1. В: Чміль, Л. В., Козюба, В. К., Оленич, А. М. Дослідження багатошарового поселення Іванків 3 у 2014—2015 рр. Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 107.

Горбаненко, С. 2019. Палеоетноботанічні дослідження середньовічної кераміки з Хотинської фортеці. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей ІІІ міжнародного наукового семінару, присвяченого 100-літтю від дня народження відомого науковця Бориса Тимощука (м. Чернівці, 13 грудня 2019 р.). Чернівці: Технодрук, с. 39—41.

Горбаненко, С. А., Колода, В. В. 2019. (Рец.). Ю. О. Пуголовок. Будiвельна справа лiтописних сiверян Опiшне: Українське народознавство, 2016. — 360 с. Археологія, 3, с. 138—141.

Горбаненко, С. А., Толкачов, Ю. І. 2019. Зерно з Меджибожа. Археологія і давня історія України, 3 (32), с. 176-183. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.03.14; researchgate.net

Оленич, А. М., Сергєєва, М. С., Куцоконь, Ю. К., Горбаненко, С. А. 2019. Ранньослов’янське житло рибалки на території Київського Подолу: комплексні дослідження. Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 241—253. https://doi.org/10.37445/adiu.2019.01.19. researchgate.net

Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2019. Палеоетноботанічні дослідження. Додаток № 7. В: Скорий, С. А., Білозор, В. П., Супруненко, О. Б., Кулатова, І. М. Селища скіфського часу в системі Великого укріплення Більського городища. Київ: Майдан, с. 320—328. researchgate.net

2018

Горбаненко, С. А. 2018. «Магічний» посуд давніх слов’ян. In Sclavenia terra, 2, с. 93—112. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2018. Перелік пам’яток з біологічними визначеннями. Археологічні дослідження в Україні 2016 р., с. 334—336.

Горбаненко, С. А. 2018. Палеоетноботанічні визначення матеріалів з розкопок на Західному укріпленні Більського городища (розкоп 3) у 2017 р. Додаток 1. В: Шрамко, І. Б. Дослідження західного укріплення Більського городища у 2017 році. Археологічні дослідження Більсьского городища 2017, с. 39—40. researchgate.net

Горбаненко, С. 2018. Палеоетноботанічні визначення та аналіз контексту матеріалів з Комарова. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей ІІ наукового семінару (м. Чернівці, 6 грудня 2018 р.). Чернівці, с. 34—36.

Горбаненко, С. А. 2018. Палеоетноботанічні визначення 2016 р. Археологічні дослідження в Україні 2016 р., с. 336—340.

Горбаненко, С. А. 2018. Перші цілеспрямовані палеоетноботанічні розшуки на Більському городищі. Стародавнє Причорномор’я, 12, с. 138—145. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2018. Порівняльний аналіз сільського господарства передодня утворення Давньої Русі. Археологія і давня історія України, 1 (26), с. 301—320. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2018. Фільтрація ґрунту з об’єкту в урочищі Царина Могила і палеоетноботанічний аналіз. Археологічні дослідження Більсьского городища 2017, с. 75—89. researchgate.net

Горбаненко, С. А., Гошко, Т. Ю., Дзнеладзе, О. С., Ковальчук, О. М., Милашевський, О. С., Нестеровський, В. А., Панікарський, А. В., Сергєєва, М. С. 2018. Намисто вельбарської культури з Хрінників. Археологія, 2, с. 77—94. https://doi.org/10.15407/archaeologyua2018.02.080

Горбаненко, С. А., Меркулов, А. Н. 2018. Зерновое хозяйство среднедонского населения скифского времени. Археологія і давня історія України, 2 (27), с. 397—410.

Горбаненко, С. А., Меркулов, А. Н. 2018. Результаты палеоэтноботанических исследований памятников скифского времени лесостепного Подонья. Археология восточноевропейской лесостепи: сборник материалов международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию со дня рождения А. Г. Николаенко (г. Белгород, 14—16 декабря 2017 года), с. 224—237.

Горбаненко, С., Сергєєва, М., Яніш, Є. 2018. Природничі дослідження Виповзівського археологічного комплексу. Подесення в контексті Європейської історичної та природної спадщини, 1, с. 20—29.

Горбаненко, С. А., Толкачов, Ю. І. 2018. Збіжжя з Меджибожа. В: І Всеукраїнський археологічний з’їзд: Програма роботи та анотації доповідей (Ніжин, 23—25 листопада 2018 р.). Київ: ІА НАН України, с. 154. researchgate.net

Івакін, Г., Горбаненко, С., Івакін, В., Баранов, В., Зоценко, І., Бібіков, Д. 2018. Землеробство мешканців давньоруського поселення Феофанії (м. Київ) за матеріалами археологічних досліджень 2016 р. Старожитності Вишгородщини: Матеріали XXIII та XXIV науково-практичних конференцій, присвячених 1030-річчю хрещення Русі-України. Вишгород, Київ: Мистецтво, с. 14—24.

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2018. Сільське господарство населення Хозарського каганату в лісостеповій зоні. Київ: Академперіодика. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.347.170

Нестеровський, В. А., Дзнеладзе, О. С., Горбаненко, С. А., Андрєєв, О. В. 2018. «Рум’яна» для небіжчиків (результати досліджень мінеральних артефактів із поховань Золотої Балки). Археологія і давня історія України, 3 (28), с. 159—167. https://doi.org/10.37445/adiu.2018.03.15; researchgate.net

Тараненко, С. П., Сергєєва, М. С., Куцоконь, Ю. К., Горбаненко, С. А. 2018. Результати комплексних біоархеологічних досліджень матеріалів з розкопок Митрополичого саду Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у 2017 р. Могилянські читання 2018, с. 278—283.

2017

Горбаненко, С. А. 2017. Городище Циркуни: палеоетноботанічні дослідження. Археологія і давня історія України, 2 (23): Старожитності раннього залізного віку, с. 456—464. researchgate.net

Горбаненко, С. 2017. «Магічний» посуд давніх слов’ян. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей наукового семінару (м. Чернівці, 15 грудня 2017 р.). Чернівці: Технодрук, с. 30—31.

Горбаненко, С. 2017. Промивання на поселенні Комарів черняхівської культури. В: Археологія Буковини: здобутки та перспективи: Тези доповідей наукового семінару (м. Чернівці, 15 грудня 2017 р.). Чернівці: Технодрук, с. 32—34.

Горбаненко, С. А., Ковальчук, О. М. 2017. Риболовецький промисел ранніх слов’ян Середнього Подніпров’я (за матеріалами городища Монастирок). Археологія, 1, с. 99—109. researchgate.net

Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С. 2017. Палеоботанічні дослідження на Горналі. Древности 2017, 15, с. 316—326. researchgate.net

Горбаненко, С. А., Шерстюк, В. В. 2017. Рослинний раціон давньоруської родини з Манжелії. В: Моця, О. П. (ред.). Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть. Харків: Майдан, Київ: Стародавній світ, с. 146—151. researchgate.net

Гречко, Д. С., Горбаненко, С. А. 2017. Перший досвід фільтрації ґрунту на Більському городищі (ур. Царина Могила). В: Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. Київ, с. 130—134.

Івакін, Г. Ю., Горбаненко, С. А., Баранов, В. І., Бібіков, Д. В., Зоценко, І. В., Івакін, В. Г. 2017. Землеробство мешканців давньоруського поселення у Феофанії (м. Київ): попереднє повідомлення. Археологія і давня історія України, 3 (24): Матеріали та дослідження Археологічного музею IА НАН України, с. 147—155.

Кравченко, Е. А. (ред.), Горбаненко, С. А., Журавльов, О. П., Пефтіць, Д. М., Полідович, Ю. Б., Сергєєва, М. С., Шелехань, О. В. 2017. Хотівське городище (новітні дослідження). Київ.

Кравченко, Р. А., Горбаненко, С. А. 2017. Матеріали до вивчення землеробства мешканців городища Радичівське-3. В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А., (ред.). Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ: ІА НАН України, с. 267—274.

Нечитайло, П. О., Горбаненко, С. А. 2017. Мідний посуд та рис з Кам’янця-Подільського. Археологія, 2, с. 65—75. researchgate.net

Пуголовок, Ю. О., Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С. 2017. Міждисциплінарні дослідження Глинського археологічного комплексу в 2016 році. Археологічні дослідження Більсьского городища 2016, с. 105—121. researchgate.net

Тараненко, С., Горбаненко, С., Ковальчук, О., Горобець, Л., Сергєєва, М., Пучков, П. 2017. Комплексні біоархеологічні дослідження матеріалів з розкопок на території Києво-Печерського заповідника у 2016 р. Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій, 2, с. 23—36. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/publ/misto_2017_2_5 | researchgate.net

Черненко, О. Є., Кравченко, Р. А., Горбаненко, С. А., Горобець, Л. В., Ковальчук, О. М., Сенюк, О. Г., Сергєєва, М. С. 2017. Свердловське-1: біогосподарська діяльність мешканців роменського городища на Чернігівщині. Археологія і давня історія України, 1 (22): Археологія: дослідження, експерименти, реконструкції, с. 266—301. researchgate.net

Gorbaněnko, S. A. 2017. Archeobotanické nálezy kultury pražského typu z Ukrajiny. Archeologické rozhledy, LXIX, 3, p. 461—475. researchgate.net

Kovalchuk, O., Gotun, I., Gorbanenko, S., Sergeyeva, M., Ratnikov, V., Gorobets, L., Rekovets, L. 2017. Paleoenvironment of the medieval settlement Hodosivka-Roslavske (11/12—14th cent. CE, Ukraine): The first comprehensive bioarchaeological investigation of the East Slavic village. Journal of Archaeological Science: Reports, 12, p. 522—527. https://doi.org/10.1016/j.jasrep.2017.03.004. researchgate.net

2016

Болтрик, Ю. В., Горбаненко, С. А., Потєхіна, І. Д. 2016. Вступне слово [Методи природничих наук в археології]. Археологічні дослідження в Україні 2015 р., с. 240—246.

Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А., Панікарський, А. В. Передмова. In Sclavenia terra, 1, с. 3—4.

Горбаненко, С. А. 2016. Земледелие. В: Кравченко, Э. А. (ред.), Горбаненко, С. А., Горобец, Л. В., Кройтор, Р. В., Разумов, С. Н., Сергеева, М. С., Яниш, Е. Ю. От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины (по материалам исследований поселений Уч-Баш и Сахарная Головка). Киев: ИА НАН Украины, с. 175—190.

Горбаненко, С. А. 2016. Палеоетноботанічні визначення. Археологічні дослідження в Україні 2015 р., с. 248—252.

Горбаненко, С. А. 2016. Палеоетноботанічні визначення (Додаток 2). В: Рудь, В. С. Заглиблені об’єкти з поселення Тростянчик. Археологія, 3, с. 74—75.

Горбаненко, С. А. 2016. Початок палеоетноботанічних досліджень у Пересопниці. Археологічні зошити з Пересопниці, ІV: ІV науковий археологічний симпозіум «Літописні міста давньоруської держави» 7—8 жовтня 2016 р., с. 41—48. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2016. Сельское хозяйство колочинской культуры. Раннеславянский мир, 17: Раннесредневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V—VII вв.), с. 114—135.

Горбаненко, С. А. 2016. Флотація й промивання як методи археологічних досліджень: реалії й перспективи. Археологія і давня історія України, 1 (18): Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Проблеми та відкриття, с. 137—144.

Горбаненко, С. А., Пуголовок, Ю. О. 2016. Про один маловідомий культ у сіверян. In Sclavenia terra, 1, с. 207—228. researchgate.net

Готун, І. А., Горбаненко, С. А. 2016. Землеробство жителів слов’янського поселення в уроч. Козаків яр у Ходосівці. In Sclavenia terra, 1, с. 153—171. researchgate.net

Готун, І. А., Горбаненко, С. А. 2016. Комплекс землеробських знарядь з околиць Боярки. Археологія, 1, с. 104—117.

Готун, І. А., Горбаненко, С. А., Петраускас, А. В., Шахрай, Д. О. 2016. Середньовічні сільськогосподарські знаряддя з околиць Боярки та контекст їхньої фіксації. Археологічні дослідження в Україні 2015 р., с. 59—61. researchgate.net

Готун, І. А., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С. 2016. Житло з Софіївської Борщагівки та прояви одного із давніх слов’янських обрядів. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 37, с. 325—332. https://doi.org/10.15584/misroa.2016.37.18 researchgate.net

Милашевський, О., Горбаненко, С., Сергеєва, М., Панікарський, А., Бітковська, Т., Діденко, С. 2016. Комплексні дослідження поселення вельбарської культури Хрінники-1 (за матеріалами об’єкту 3/2015). Археологічні дослідження Львівського університету, 20, с. 34—65.

Петраускас, О. В., Гопкало, О. В., Горбаненко, С. А. 2016. Від редакторів. Oium, 5: Черняхівська культура: до 85-річчя від дня народження І. С. Винокура, c. 7—10.

Прищепа, Б. А., Войтюк, О. П., Горбаненко, С. А. 2016. Пересопниця 2015: комплексні дослідження поселення кінця І тис. н. е. в урочищі Пастівник. Археологія і давня історія України, 4 (21): Південноруське місто у системі міжцивілізаційних контактів, с. 129—138. researchgate.net

Прищепа, Б. А., Горбаненко, С. А. 2016. Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник). Археологія, 3, с. 112-121.

Пуголовок, Ю. О., Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С., Яніш, Є. Ю. 2016. Міждисциплінарні дослідження Глинського археологічного комплексу в 2015 р. Археологічні дослідження Більського городища 2015, с. 103—127.

Пуголовок, Ю. А., Яниш, Е. Ю., Горбаненко, С. А. 2016. Рыбная ловля у населения среднего течения Ворсклы в ХІІІ—ХІV вв. (по материалам Глинского археологического комплекса). В: Археология восточноевропейской лесостепи: Материалы II Международной научной конференции, Воронеж, 18—20 декабря 2015 г. Воронеж: ВГПУ, с. 337—347. researchgate.net

2015

Болтрик, Ю. В., Горбаненко, С. А., Кублій, М. В., Сергєєва, М. С., Яніш, Є. Ю. 2015. Северинівське городище скіфського часу: біогосподарський аспект досліджень. Археологія і давня історія України, 4 (17): Археологія і простір, с. 155—192.

Веретюшкина, М. В., Горбаненко, С. А. 2015. Материалы по земледелию из Горнали (по результатам 2013 г.). В: Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и культуре. Курск: КГУ, с. 82—89.

Горбаненко, С. А. 2015. Додаток 3. Результати палеоетноботанічних досліджень на виробах з глини з посаду літописної Лтави за 2012 р. В: Супруненко, О. Б., Пуголовок, Ю. О. Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Київ, 1, с. 146.

Горбаненко, С. А. 2015. Додаток 4. Палеоетноботанічні визначення матеріалів за відбитками на уламках кераміки з Іванової гори. В: Супруненко, О. Б., Пуголовок, Ю. О. Дослідження літописної Лтави: Іванова гора. Київ, 2, с. 162.

Горбаненко, С. А. 2015. Палеоэтноботанические материалы Знаменского городища и зерновое хозяйство дьяковской культуры. Археологія і давня історія України, 2 (15): Старожитності раннього залізного віку, с. 232—239.

Горбаненко, С. А. 2015. Палеоэтноботанические материалы Знаменского городища и зерновое хозяйство дьяковской культуры. Tyragetia, XI (XXIV), 2, с. 151—159.

Горбаненко, С. А. 2015. Палеоетноботанічні дані з поселення райковецької культури Мала Снітинка. Археологія, 1, с. 109—116.

Горбаненко, С. А. 2015. Палеоетноботанічні дослідження об’єкту 2 з посаду Глинського городища. Полтавський краєзнавчий музей, Х, с. 146—155.

Горбаненко, С. А. 2015. Палеоетноботанічні дослідження 2014 р. Археологічні дослідження в Україні 2014 р., с. 269—271. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2015. Палеоэтноботанические материалы пражской культуры. Краткие сообщения Института археологии, 238, с. 296—315.

Горбаненко, С. А., Меркулов, А. Н. 2015. Свидетельства земледелия с городища скифского времени у с. Пекшево на р. Воронеж. Известия ВГПУ, 9—10 (104), с. 219—224.

Горбаненко, С. А., Пуголовок, Ю. О. 2015. Продукти землеробства у літописній Лтаві. Древности 2014—2015, 13—14, с. 166—180.

Горбаненко, С. А., Шерстюк, В. В., Сидоренко, О. В. 2015. Скарб господарських знарядь давньоруського часу з околиць с. Городище на Полтавщині. Старожитності Лівобережного Подніпров’я 2015, с. 77—96.

Пуголовок, Ю. О., Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С., Яніш, Є. Ю. 2015. Міждисциплінарні дослідження Глинського археологічного комплексу в 2014 році. Археологічні дослідження Більсьского городища 2014, с. 107—128.

Пуголовок, Ю. О., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С., Яніш, Є. Ю. 2015. Палеоекологія околиць Глинського археологічного комплексу у XIII—XIV ст. Археологія, 4, с. 109—128.

Разуваев, Ю. Д., Горбаненко, С. А. 2015. К характеристике земледельческого хозяйства населения городецкой культуры бассейна Дона и Цны. Российская археология, 3, с. 55—66.

Щербань, А. Л., Пуголовок, Ю. О., Горбаненко, С. А. 2015. Скарб виробів для збирання врожаю з Полтавщини. Археологічні дослідження Більсьского городища 2014, с. 138—148.

Puholovok, Yu. A., Gorbanenko, S. A., Serheieva, M. S., Yanish, Ye. Yu. 2014—2015. Palaeoecology of Hlynske archaeological assemblage vicinity in the 13th and 14th c. Ukrainian Arkheolohiia, p. 99.

2014

Андреев, С. И., Горбаненко, С. А., Разуваев, Ю. Д. 2014. О земледелии у населения городецкой культуры в лесостепном Поценье (по материалам Давыдовского городища). Вестник Тамбовского университета. Серия: гуманитарные науки, 10 (138), с. 149—158. Анотація.

Винников, А. З., Горбаненко, С. А., Ковалевский, В. Н. 2014. Охота населения боршевской культуры. В: Археология и охрана археологического наследия Центральной России. Воронеж, с. 179—197.

Горбаненко, С. А. 2014. Зернове господарство сіверян. Археологія, 1, с. 113—123.

Горбаненко, С. А. 2014. Рільництво у носіїв боршевської культури. Археологія, 2, с. 110—120.

Горбаненко, С. А. 2014. Палеоетноботанічні матеріали з НФ ІА НАН України зі слов’янських пам’яток. Археологія і давня історія України, 1 (12): Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Результати досліджень, с. 180—186.

Горбаненко, С. А. 2014. Новые данные о земледелии черняховской культуры (по палеоэтноботаническим материалам). Раннеславянский мир, 15: Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов, с. 277—285.

Горбаненко, С. А. 2014. Материалы по земледелию Сырского городища. Верхнедонской археологический сборник, 6: Материалы межрегиональной научной конференции «Археология восточноевропейской лесостепи: поиски, находки, проблемы», посвященной 125-летию первых археологических раскопок под эгидой ИАК в Липецком крае (бывш. Задонском уезде Воронежской губ.) г. Липецк, 20—22 декабря 2013 г., с. 330—335.

Горбаненко, С. А. 2014. Палеоетноботанічні дані з поселення черняхівської культури поблизу с. Комарів (за результатами флотації). Археологічні дослідження Львівського університету, 18, с. 261—272.

Горбаненко, С. А. 2014. Палеоботанические исследования материалов с Животинного городища по отпечаткам на изделиях из глины. В: Винников, А. З. Юго-Восточная окраина славянского мира в VII — начале XIII вв. (Животинное городище на р. Воронеж). Воронеж: Кварта, с. 355—359.

Горбаненко, С. А. 2014. Археоботанические исследования материалов из археологического комплекса Горналь. Краткие сообщения Института археологии, 234, с. 353—361.

Горбаненко, С. А. 2014. Археологія як метод дослідження історичної спадщини та її потенційні інформативні можливості. В: Наука і освіта у краєзнавчому вимірі. Матеріали XXХІІ Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених. Секція «Археологія та краєзнавство». Київ, с. 8—10.

Горбаненко, С. А. 2014. Палеоетноботанічні дослідження слов’янських пам’яток Буковини. Археологічні студії, 5, с. 200—211.

Горбаненко, С. А., Пуголовок, Ю. О. 2014. Піч пізньороменскього часу з Полтави. В: Івакін, Г. Ю. (ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Д. Н. Козака з нагоди його 70-ліття. Київ: ІА НАН України; Харків: Майдан, с. 339—344.

Ковалевський, В. М., Горбаненко, С. А. 2014. Унікальна знахідка в районі Животинного городища. Археологія, 3, с. 104—107.

Петраускас, О. В., Горбаненко, С. А. 2014. Особливості керамічного комплексу з поселення Велика Бугаївка. Археологія, 4, с. 126—130.

Петраускас, О. В., Горбаненко, С. А. Вступні зауваження. Oium, 4: Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В. П. Петрова, с. 5—6.

Пуголовок, Ю. А., Горбаненко, С. А. 2014. Печь как культовое место в жилище Северян: археологические данные. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXV, с. 141—150.

Пуголовок, Ю. О., Горбаненко, С. А. 2014. Скарб виробів із заліза з околиць с. Хитці у Посуллі. Старожитності Лівобережного Подніпров’я 2014, с. 50—60.

2013

Винников, А. З., Горбаненко, С. А. 2013. Сельское хозяйство жителей Животинного городища. Stratum plus, 5, с. 347—357. Анотація.

Горбаненко, С. А. 2013. Палеоботанічні дослідження салтівських пам’яток Лісостепу. Салтово-маяцька археологічна культура, 3: Проблеми та дослідження, с. 45—51, 148—150.

Горбаненко, С. А. 2013. Палеоэтноботанические материалы с памятников юхновской культуры. Российская археология, 2, с. 62—66. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2013. Палеоэтноботанические определения. Приложение 5. В: Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка (археологический источник). Oium, 2. Киев, с. 384—388.

Горбаненко, С. А. 2013. Методы интерпретации палеоэтноботанических материалов (на примере материалов из Великой Бугаевки). Stratum plus, 4, с. 293—299. Анотація.

Горбаненко, С. А. 2013. Земледелие славян лесостепного Дона в VIII—XI вв. В: История и археология Восточноевропейской деревни: Материалы ІІ международной научной конференции «Проблемы аграрной истории и археологии Восточной Европы» 26—27 сентября 2013 г., с. Кокино. II. Брянск, с. 5—15.

Горбаненко, С. А. 2013. Зерновое хозяйство северян. Revista Arheologică, IХ, 2, с. 256—272 (також: ru.scribd.com).

Горбаненко, С. А. 2013. Палеоэтноботанические материалы с Животинного городища (по отпечаткам на изделиях из глины). Древности, 12, с. 273—282.

Горбаненко, С. А. 2013. Новые палеоботанические данные с Мостищенского городища скифской эпохи. Восточноевропейские древности. Вестник Острогожского историко-художественного музея им. И. Н. Крамского, 3, с. 63—68.

Горбаненко, С. А., Колода, В. В. 2013. Сільське господарство на слов’яно-хозарському порубіжжі. Київ: ІА НАН України.
[Рец.: Пуголовок, Ю. О. 2014. Археологія, 3, с. 121—124].

Журавльов, О. П., Горбаненко, С. А. 2013. Археозоологія в Україні. Пам’ятки І тис. до н. е. — І тис. н. е. Наукові студії: Історико-краєзнавчий музей м. Винники, 6, с. 195—203.

Колода, В. В., Кройтор, Р. В., Горбаненко, С. А. 2013. Нові дані про тваринництво ранньосередньовічного населення Верхнього Салтова. Археологія, 1, с. 129—138. researchgate.net

2012

Башкатов, Ю. Ю., Горбаненко, С. А. 2012. Земледелие древних жителей поселения Дмитровка III. Stratum plus, 4, с. 309—320. Анотація.

Башкатов, Ю. Ю., Горбаненко, С. А. 2012. Сельское хозяйство поселения черняховской культуры Дмитровка III. Альманах, VIII, с. 35—43.

Веретюшкина, М. В., Горбаненко, С. А. 2012. Земледелие населения Посемья в X в. (на примере археологического комплекса у д. Шуклинка). Материалы и исследования археологии Днепровского Левобережья, 4: Древности Днепровского Левобережья от каменного века до позднего средневековья (к 80-летию со дня рождения А. И. Пузиковой), с. 209—219.

Горбаненко, С. А. 2012. Сільське господарство жителів Битицького городища. Археологія, 1, с. 98-114.

Горбаненко, С. А. 2012. Палеоэтноботанические определения из городищ Киселевка ІІ, Песочный Ров, Западное Юхновское, Бужанка І. Приложение 2. В: Каравайко, Д. В. Памятники юхновской культуры в Новгород-Северском Полесье. Киев: ИА НАН Украины, с. 217—226.

Горбаненко, С. А. 2012. Землеробський реманент з поселення Рашків І. Археологія і давня історія України, 8: Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Джерела та дослідження, с. 117—120.

Горбаненко, С. А. 2012. Природа и хозяйство у населения юхновской культуры. Stratum plus, 3, с. 293—315. Анотація.

Горбаненко, С. А. 2012. Палеоетноботанічні матеріали. Додаток 2. В: Каравайко, Д. В., Горбаненко, С. А. Господарство носіїв юхнівської культури. Київ: Наукова думка, с. 171—173.

Горбаненко, С. А. 2012. Палеоетноботанічні рештки з поселення Обухів 2. Археологія, 3, с. 111—117.

Горбаненко, С. А. 2012. Палеоэтноботанические данные с Шуклинского селища (по отпечаткам на изделиях из глины). Древности, 11, с. 238—244.

Горбаненко, С. А. 2012. Сельское хозяйство до образования Киевской Руси. В: Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства: Материалы международной научной конференции, посвященной 110-летию со дня рождения Ивана Ивановича Ляпушкина (1902—1968) 3—5 декабря 2012 г., Санкт-Петербург. Санкт-Петербург, с. 106—109.

Горбаненко, С. А. 2012. Палеоэтноботанические материалы боршевской культуры. Восточноевропейские древности. Вестник Острогожского историко-художественного музея им. И. Н. Крамского, 2, с. 230—244.

Горбаненко, С. А., Каравайко, Д. В. 2012. Мисливство носіїв юхнівської культури. Археологія, 2, с. 103-112.

Горбаненко, С. А., Каравайко, Д. В. 2012. Рыболовный промысел населения юхновской культуры. Revista Arheologică, VII, 1—2, с. 37—49 (також в інтернет-форматі: http://histfishing.ru).

Каравайко, Д. В., Горбаненко, С. А. 2012. Господарство носіїв юхнівської культури. Київ: Наукова думка.

Каравайко, Д. В., Горбаненко, С. А. 2012. Покажчик пам’яток. Додаток 1. В: Каравайко, Д. В., Горбаненко, С. А. Господарство носіїв юхнівської культури. Київ: Наукова думка, с. 161—1170.

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2012. Земледелие на поселении Коробовы Хутора в салтовское время. Степи Европы в эпоху средневековья, 9: Хазарское время, с. 119—134. researchgate.net

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2012. Сельское хозяйство населения славяно-хазарской контактной зоны (на примере городища Водяное). Дивногорский сборник, 3, с. 163—176.

2011

Горбаненко, С. А. 2011. Методи інтерпретації сільськогосподарських матеріалів. Археологія і давня історія України, 5: Археологія: від джерел до реконструкцій, с. 201—214.

Горбаненко, С. А. 2011. Палеоетноботанічний спектр Битицького городища. Древности, 10, с. 242—247.

Горбаненко, С. А. 2011. Методы интерпретации сельскохозяйственных материалов. Stratum plus, 5, с. 299—314. Анотація.

Горбаненко, С. А. 2011. Палеоетноботанічний спектр поселення Войтенки 1. Oium, 1: Черняхівська культура. Матеріали досліджень, с. 139—141.

Горбаненко, С. А., Каравайко, Д. В. 2011. Землеробство носіїв юхнівської культури. В: Посохов, С. И. (ред.). Древности Восточной Европы: Сборник научных трудов к 90-летию Б. А. Шрамко. Харьков, с. 97—110.

Горбаненко, С. А., Колода, В. В. 2011. Обобщающий анализ сельского хозяйства носителей салтовской культуры. Матеріали і дослідження по археології Східної України, 11, с. 228—239.

Каравайко, Д. В., Горбаненко, С. А. 2011. Животноводство у населения юхновской культуры. Stratum plus, 3, с. 275—290. Анотація.

Каравайко, Д. В., Горбаненко, С. А. 2011. Об одном изображении на пряслице юхновской культуры. Восточноевропейские древности скифской эпохи. Вестник Острогожского историко-художественного музея имени И. Н. Крамского, 1, с. 213—219.

Квитковский, В. И., Пашкевич, Г. А., Горбаненко, С. А. 2011. К вопросу о земледелии населения салтовского селища Пятницкое-І. В: История и археология Восточноевропейской деревни: Материалы І международной научной конференции «Проблемы аграрной истории и археологии Восточной Европы» 22—23 сентября 2011 г., с. Кокино. Брянск, с. 9—15.

Квітковський, В. І., Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2011. Матеріали з рільництва жителів поселення П’ятницьке І. Археологія, 3, с. 122—128.

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2011. Сравнительный анализ материалов сельского хозяйства у носителей салтовской культуры и славян Днепровского Левобережья. Stratum plus, 5, с. 315—326. Анотація.

Любичев, В. М., Горбаненко, С. А. 2011. Земледелие жителей поселения Войтенки 1. Stratum plus, 4, с. 309—316. Анотація.

Мироненко, К. М., Горбаненко, С. А. 2011. Скарб землеробських знарядь праці на Полтавщині. Археологія, 1, с. 97—100.

Свистун, Г. Е., Горбаненко, С. А. 2011. Потребительские предпочтения продуктов земледелия как проявление градообразующих тенденций на примере Чугуевского городища Салтово-Маяцкого времени. В: История и археология Восточноевропейской деревни: Материалы І международной научной конференции «Проблемы аграрной истории и археологии Восточной Европы» 22—23 сентября 2011 г., с. Кокино. Брянск, с. 34—47.

Свистун, Г. Є., Горбаненко, С. А. 2011. Споживчі аспекти соціально-економічних відносин на прикладі Чугуївського городища салтівського часу. Салтово-маяцька археологічна культура, 1: 110 років від початку вивчення на Харківщині, с. 75—86, 136—143.
Також на сайті «Археология.ру».

2010

Абашина, Н. С., Горбаненко, С. А. 2009—2010. Огляд книг з ранньослов’янської проблематики за 2008 рік. Ант, 22—24, с. 163—167.

Башкатов, Ю. Ю., Горбаненко, С. А., Пашкевич, Г. О. 2010. Матеріали з землеробства середини І тис. н. е. в пониззі Псла. Старожитності Лівобережного Подніпров’я 2010, с. 48-58.

Горбаненко, С. А. 2010. Сільське господарство жителів поселення П’ятницьке-І. В: Актуальні проблеми археології: Тези міжнародної наукової конференції на пошану І. С. Вінокура 23—25 вересня 2010 р., м. Кам’янець-Подільський. Тернопіль: Астон, с. 72—73.

Горбаненко, С. А. 2010. Знаряддя землеробства кінця І тис. до н. е. — І тис. н. е. Порівняльний аналіз. Археологія, 4, с. 46—60.

Горбаненко, С. А. 2010. Тваринництво у носіїв салтівської культури. Археологічні студії, 4, с. 92—108.

Горбаненко, С. А. 2010. Находки орудий земледелия и ПБС славянских памятников Левобережья Днепра. Приложение 3. В: Колода, В. В., Горбаненко, С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне. Киев: ИА НАН Украины, с. 165—178. archaeology.ru | academia.edu

Горбаненко, С. А., Колода, В. В., Пашкевич, Г. О. 2010. Палеоэтноботанический спектр салтовского селища Коробовы Хутора. Древности, 9, с. 343—348.

Горбаненко, С. А., Колода, В. В. 2010. Сільське господарство мешканців поселення Верхній Салтів. Археологія, 1, с. 27—42.

Горбаненко, С. А., Пашкевич, Г. О. 2010. Землеробство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. — І тис. н. е.). Київ: Академперіодика. academia.edu | ua.bookfi.org | bookre.org | chtyvo.org.ua

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2010. Осіле тваринництво у носіїв салтівської культури на Дону. Археологія і давня історія України, 1: Проблеми давньоруської та середньовічної археології, с. 490—501.

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2010. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне. Киев: ИА НАН Украины. archaeology.ru | hagahan-lib.ru (формат *.html) | academia.edu
[Рец.: Красильніков, К. І. 2011. Археологія, 3, с. 135—137].

Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2010. Каталог палеоботанічних матеріалів пам’яток слов’янських культур. Археологія і давня історія України, 3: Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Матеріали та дослідження, с. 105—123.

Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2010. Палеоетноботанічні дані з розкопок курганів 2000 р. в ур. Перещепине. Додаток. В: Кулатова, І. М., Супруненко, О. Б. Кургани скіфського часу західної округи Більського городища. Київ, с. 176.

Пашкевич, Г. А., Горбаненко, С. А. Результат палеоэтноботанических исследований материалов из Верхнесалтовского археологического комплекса. Приложение 4. В: Колода, В. В., Горбаненко, С. А. Сельское хозяйство носителей салтовской культуры в лесостепной зоне. Киев: ИА НАН Украины, с. 179—183. archaeology.ru | academia.edu

Приходнюк, О. М., Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2010. Землеробство жителів Пастирського городища. Археологічні студії, 4, с. 125—142.

Свистун, Г. Є., Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2010. Пічка XVII ст. з відбитками зернівок з Чугуївського городища. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, 19, с. 148—156.

Терпиловський, Р. В., Горбаненко, С. А. 2010. Сільське господарство мешканців поселення Олександрівка 1. Археологія і давня історія України, 4: Актуальні проблеми археології України, с. 137—146.

2009

Горбаненко, С. А. 2009. Системи землеробства слов’ян кінця І тис. до н. е. — І тис. н. е. Музейний вісник, 9, с. 85—103.

Горбаненко, С. А., Колода, В. В., Пашкевич, Г. О. 2009. Землеробство жителів салтівського селища Коробові Хутори. Археологія, 3, с. 82—92.

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2009. Землеробство салтівської культури (за матеріалами Мохначанського городища). Vita antiqua, 7—8, с. 261-280.

Колода, В. В., Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2009. Землеробство жителів городища Мохнач (часів салтівської культури). Археологія, 2, с. 84—93.

Петраускас, О. В., Горбаненко, С. А. 2009. (Рец.): Строцень Б. С. Черняхівська культура Західного Поділля. — Тернопіль: Астон, 2008. — 272 с. Археологія, 4, с. 87—90. researchgate.net

Приходнюк, О. М., Журавлев, О. П., Горбаненко, С. А. 2005—2009. Животноводство и охота у жителей Пастырского городища. Stratum plus, 5, с. 640—676. Анотація.

2008

Горбаненко, С. А. 2008. Напівземлянка № 16 з Пастирського городища. Археологічний літопис Лівобережної України, 1—2, с. 50—53.

Горбаненко, С. А. 2008. Земледелие и животноводство славян Левобережья Днепра во второй половине І тысячелетия нашей эры. В: Интеграция археологических и этнографических исследований. Новосибирск; Омск, с. 213-217.

Горбаненко, С. А., Журавльов, О. П., Пашкевич, Г. О. 2008. Сільське господарство жителів Пастирського городища. Київ: Академперіодика.

Отрощенко, В. В., Горбаненко, С. А. 2008. (Рец.): Пашкевич Г. О., Відейко М. Ю. Рільництво племен трипільської культури. — Київ, 2006. — 157 с. Археологія, 2, с. 97—99. researchgate.net

Приходнюк, О. М., Горбаненко, С. А. 2008. Сільське господарство жителів ранньосередньовічного Пастирського городища. Археологія, 2, с. 48-59.

Терпиловський, Р. В., Горбаненко, С. А. 2008. (Рец.): Любомир Михайлина. Слов’яни VIII—X ст. між Дніпром і Карпатами. — Київ: ІА НАН України, 2007. — 300 с. Археологія, 4, с. 96—99. researchgate.net

2007

Горбаненко, С. А. 2007. Землеробство і тваринництво слов’ян Лівобережжя Дніпра другої половини І тис. н. е. Київ: Академперіодика.

Горбаненко, С. А. 2007. Природничі методи у вивченні сільського господарства слов’ян. Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства, 15, с. 177—187.

2006

Горбаненко, С. А. 2006. Землеробство слов’ян останньої чверті І тис. н. е. Археологія, 3, с. 73—79.

2005

Горбаненко, С. А. 2005. Палеоетноботанічні дослідження слов’янських пам’яток Лівобережжя Дніпра у 2003—2004 рр. (за відбитками на кераміці). Археологічні відкриття в Україні 2003—2004 рр., с. 397-400.

Горбаненко, С. А. 2005. Землеробство жителів городищ поблизу с. Волинцеве. Археологія, 1, с. 75—81.

Сергєєва, М. С., Горбаненко, С. А. 2005. Шкіряне взуття XVIII ст. з розкопу по вул. Ігоревській, 13/5 (м. Київ). Археологічний літопис Лівобережної України, 1—2, с. 128—131.

Терпиловський, Р. В., Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2005. Землеробство мешканців ранньослов’янських поселень Роїще та Олександрівка 1. Археологічний літопис Лівобережної України, 1—2, с. 50—60.

2004

Горбаненко, С. А. 2003—2004. Окружающая среда и славянские памятники второй половины І тыс. н. э. (по материалам Левобережья Днепра). Stratum plus, 5, с. 400—425. Анотація.

Горбаненко, С. А. 2004. Сільське господарство слов’ян другої половини І тис. н. е. (за матеріалами Лівобережжя Дніпра). В: Козак, Д. Н. (ред.). Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. Київ: ІА НАН України, с. 301—314.

Горбаненко, С. А. 2004. З приводу використання різних типів знарядь для обробітку ґрунту. В: Проблемы истории и археологии Украины: Тезисы докладов. Харьков, с. 80—81.

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2004. Землеробство жителів городища Водяне на Харківщині. Археологія, 3, с. 68—77.

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2004. Земледельческий комплекс раннесредневекового населения Верхнего Салтова. Хазарский альманах, 2, с. 161—179.

Пашкевич, Г. О., Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2004. Палеоетноботанічні дані за відбитками на кераміці Верхньосалтівського городища (розкопки 1996—1998 рр.). Древности, с. 65—69.

Пашкевич, Г. А., Горбаненко, С. А. 2004. К вопросу о земледелии племен салтовской культуры (по материалам поселения Рогалик). Древности, с. 225—236.

Сергєєва, М. С., Горбаненко, С. А. 2004. Нова пам’ятка давньоруського часу в околицях Києва. Матеріали та дослідження з археології східної України, 3, с. 280—291. researchgate.net

Сухобоков, О. В., Горбаненко, С. А. 2004. Землеробські знаряддя з розкопок археологічного комплексу біля с. Ніцаха Сумської області. Археологічні відкриття в Україні 2002—2003 рр., с. 383—388.

2003

Горбаненко, С. А. 2002—2003. Коса-горбуша з-під хут. Путивльський Новгород-Сіверського району. Археологічний літопис Лівобережної України, 2—1, с. 90. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2003. До питання про тваринництво у носіїв пеньківської культури на території Дніпровського Лівобережжя. В: Середньовічні старожитності Південної Русі-України: Тези доповідей другої міжнародної студентської наукової археологічної конференції. Чернігів, с. 14—16.

Горбаненко, С. А. 2003. Палеоетноботанічні дослідження керамічних матеріалів з пам’яток Дніпровського Лівобережжя другої половини І тис. н. е. Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр., с. 86—87.

Горбаненко, С. А. 2003. До історії тваринництва у слов’ян Лівобережжя Дніпра останньої чверті І тис. н. е. Археологія, 2, с. 113—122. (також в html-форматі: iananu.kiev.ua)

Горбаненко, С. А., Кравченко, Е. А. 2003. Нове видання писемних джерел до історії Візантії. Археологія, 3, с. 162—163. researchgate.net

Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2002—2003. Відбитки зернівок культурних рослин на кераміці Опішнянського городища. Археологічний літопис Лівобережної України, 2—1, с. 161—163. researchgate.net

Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2003. Палеоетноботанічний спектр пам’яток поблизу с. Волинцеве. Археологічний літопис Лівобережної України, 2, с. 124—127.

Сагайдак, М. А., Сергеева, М. С., Горбаненко, С. А. 2003. Археологические работы в Киеве по ул. Игоревской, 13/5 в 2001 г. Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр., с. 38—40. researchgate.net

Сагайдак, М. А., Сергєєва, М. С., Горбаненко, С. А. 2003. Археологічні дослідження в Києві по вул. Ігорівська, 7. Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр., с. 246—248. researchgate.net

2002

Горбаненко, С. А. 2002. Слов’янські наральники Дніпровського Лівобережжя І тис. н. е. В: Сучасні проблеми археології. Київ, с. 62-64.

Горбаненко, С. А. 2002. Про землеробство жителів Мохначанського городища (роменська культура). В: Історична наука: проблеми розвитку: Матеріали міжнародної наукової конференції 17—18 травня 2002 р., секція «Археологія», м. Луганськ. Луганськ, с. 64-74.

Горбаненко, С. А. 2002. Зернотерки волинцевсько-роменського періоду. Археологія, 3, с. 120—126. researchgate.net

Горбаненко, С. А. 2002. Зернотерка з Більського городища скіфської епохи. Археологічний літопис Лівобережної України, 1, с. 78—80.

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2001—2002. К вопросу о средневековом земледелии (по материалам Верхнесалтовского археологического комплекса). Stratum plus, 5, с. 448—465. Анотація.

Пашкевич, Г. А., Горбаненко, С. А. 2001—2002. Приложение. Результат палеоэтноботанических исследований материалов из Верхнесалтовского археологического комплекса. В: Колода, В. В., Горбаненко С. А. К вопросу о средневековом земледелии (по материалам Верхнесалтовского археологического комплекса). Stratum plus, 5, с. 460—463.

Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2002. Палеоетноботанічне відкриття 2001 р. (матеріали пізньороменського часу з літописної Лтави). Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр., с. 210—211. researchgate.net

Пашкевич, Г. А., Горбаненко, С. А. 2002. К вопросу о земледелии племен салтовской культуры (по материалам поселения Рогалик). В: Історична наука: проблеми розвитку: Матеріали міжнародної наукової конференції 17—18 травня 2002 р., секція «Археологія», м. Луганськ. Луганськ, с. 133—146.

Пашкевич, Г. О., Горбаненко, С. А. 2002. Палеоетноботанічний спектр пізньороменського часу з літописної Лтави (за відбитками на кераміці). Археологічний літопис Лівобережної України, 1, с. 134—139.

Сухобоков, О. В., Горбаненко, С. А. 2002. Знаряддя переробки врожаю з городища Битиця-І. Наукові записки з української історії, 13, с. 79—88.

2001

Горбаненко, С. А. 2001. Материалы к карте культурных растений волынцевско-роменского периода. Археологічний літопис Лівобережної України, 1, с. 38—41.

Горбаненко, С. А. 2001. Фрагменты серпов из поселения Занки. В: Проблемы истории и археологии Украины: Тезисы докладов. Харьков, с. 120.

Горбаненко, С. А. 2001. Про мотичку І тис. н. е. з поселення поблизу Диканьки. Археологія, 3, с. 143—144. researchgate.net

Сухобоков, О. В., Горбаненко, С. А. 2001. Комплекс землеробських знарядь з городища Битиця-1. Археологічний літопис Лівобережної України, 2, с. 36—41.

2000

Горбаненко, С. А. 2000. Сельское хозяйство с конца І тыс. до н. э. до конца І тыс. н. э. на территории Левобережья Украины. В: Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Харків: Бізнес Інформ, с. 68—74.

1999

Горбаненко, С. А. 1999. К вопросу о земледелии пеньковской культуры. В: Проблемы истории и археологии Украины: Тезисы докладов. Харьков, с. 51—52.

Горбаненко, С. А. 1999. Статистична обробка серпів Битицького городища (за матеріалами археологічних розкопок 1984—1990 рр.). В: Третя Сумська обласна науково-краєзнавча конференція: Матеріали. Суми, с. 21—22.

Відповідальний редактор

In Sclavenia terra, співредактор, Володарець-Урбанович, Я. В.

Oium, співредактор (3—7)

Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (ред.). 2017. Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ: ІА НАН України.

Відповідальний секретар

Археологія і давня історія України

Член редколегії

Археологічні дослідження в Україні, із 2015 р.

ГРЕЧКО Денис Сергійович народився 1 жовтня 1982 р. у м.Харків. У 2004 р. закінчив історичний факультет (кафедра історіографії, джерелознавства та археології) Харківського ніціонального університету ім. В.М. Каразіна. У 2003—2004 рр. в університеті був керівником Стедентського наукового товариства факультету.

Трудовий шлях. 2003 — керівник гуртка археології Центру дитячої та юнацької творчості Дзержинського району м. Харків. 2004—2007 — аспірант Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2008—2009 — молодший науковий співробітник Старокиївської археологічної експедиції Інституту археології НАН України. 2009—2011 — науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології НАН України. 2011 — по теперішній час — старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України.

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник. Автор та співавтор понад 60 наукових робіт, у тому числі монографій «Населення скіфського часу на Сіверському Дінці» та «Гришковский могильник скифов на Харьковщине» (співавтор Шелехань А.В.). Вчений секретар відділу археології раннього залізного віку ІА НАНУ; старший викладач кафедри історії України та музеєзнавства Київського національного університета культури та мистецтв.

Коло наукових інтересів: поховальні звичаї та хронологія матеріальної культури населення півдня Східної Європи у ранньому залізному віці, взаємовідносини варварського населення та грецьких колоністів Північного Причорномор’я.

1973 р. закінчила з відзнакою  Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка.
Науковий ступінь — кандидат історичних наук (1988), наукове звання — старший науковий співробітник (2001). Від 1973 р. працювала в Інституті археології НАН України у відділі античної археології. З 1976 — приймала участь у роботі Ольвійської археологічної експедиції ІА НАНУ, від 1982 — заступник начальника, від 1995 — начальник експедиції.
Крапівіна В.В. входила до складу Наглядової ради НІАЗ «Ольвія», Польового комітету ІА НАНУ, Українсько-Румунської комісії з історії, археології, етнології і фольклористики при Президії НАНУ.
Крапівіна В.В. є відомим спеціалістом в галузі античної археології Північного Причорномор’я, методики польових археологічних робіт. Вона є автором однієї індивідуальної монографії та семи колективних, а також близько 200 наукових статей та публікацій. Приймала активну участь у міжнародних наукових симпозіумах та конференціях  (Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Канада, Німеччина, Росія, Румунія, США, Туреччина, Франція, Швейцарія).

КОЗАК Денис Никодимович — відомий український вчений-археолог (2.04.1944—23.10.2014).
Народився у квітні 1944 року в українському селі Кречовичі, неподалік від м. Ярославль та Переворськ (сьогодні це територія Польщі) у Посанні.
Здобув історичну освіту у Львівському Державному університеті ім. І.Я. Франка.
Коло наукових інтересів Д.Н. Козака — історія і археологія народів України рубежу і першої половини І тис. н. е. (венеди, дакійці, сармати, готи, гуни, ванади).
Автор понад 200 наукових праць, серед яких монографії «Пшеворська культура у Верхньому Подністров’ї та Західному Побужжі» (1984), «Походження слов’ян» (співавтори: В.Д. Баран, Р.В. Терпиловський) (1991), «Етнокультурна історія Волині» (1991), «Пам’ятки давньої історії Волині у с. Линів» (1994), «Былое степей Украины» (співавтори: С.Д. Крижицький, В.Ю. Мурзін) (1997), «Пам’ятки давньої історії Волині у с. Городок» (1999), «Давні землероби Волині» (співавтори: Б.А. Прищепа, В.В. Шкоропад) (2004), «Венеди» (2008), брошури «Готи», «Гуни», «Давні слов’яни», «Військова справа давніх слов’ян» (1997).
Співавтор ряду фундаментальних монографій та навчальних посібників «Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период» (1990), «Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат» (1999), «Давня історія України», т. 3 (2000), «Етнічна історія України» (2001), та інших.
Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Німецького інституту археології, двічі лауреат державної премії України у галузі науки і техніки (1992, 2002 рр.).
Заступник директора, завідувач відділом археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України.

Також див.: http://uk.wikipedia.org/wiki/Козак_Денис_Никодимович