16. 05. 2019 р. в Археологічному музеї ІА НАНУ в рамках Всеукраїнського фестивалю науки відбувся відкритий семінар "АРХЕОЛОГІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА У ЗОНАХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ". Семінар був організований ВГО "Спілка археологів України" та Інститутом археології НАН України, інформаційна підтримка — Секція археології і давнього мистецтва ICOM України.
В семінарі брали участь співробітники: Інституту археології НАНУ, Інституту історії України НАНУ, кафедри археології КНУ ім. Шевченка, кафедри археології Національного університету Києво-Могилянська академія, представництва президента України, департаменту культури КМДА, Норвезького інституту в Римі, КУ ім. Гринченка, архіву м. Маріуполь, НДІ Українознавства МОН, Луганської ОДА, Києво-Печерського заповідника, Вишгородського заповідника, Інституту держави та права ім. Корецького НАНУ, Національного музею ім. Шевченка, КНУКіМ, Національного музею ім. Ханенків, Кримського інституту стратегічних досліджень, Київського НДІ судових експертиз, Харківського НДІ судових експертиз, Національного музею історії України, представники ЗМІ: Радіо Свобода "Крим.Реалії", Радіо Культура, ТВ каналу "1+1", "Українського тижня", "Лівого берега", фільмування проводила студія World Fox Film.
На семінарі одноголосно була прийнята наступна резолюція.
Резолюція відкритого семінару
"АРХЕОЛОГІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА У ЗОНАХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ"
(семінар організований ти проведений ВГО "Спілка археологів України" та Інститутом археології НАН України. Київ, 16 травня 2019 р.)
За наслідками заслуховування та обговорення доповідей, члени ВГО "Спілка археологів України", яка об’єднує більшість професійних археологів нашої країни, співробітники Інституту археології НАН України як провідної державної наукової установи у сфері дослідження археологічної спадщини та інші учасники семінару дійшли таких висновків:
- Військова агресія проти України та окупація частини українських територій створює великі загрози для археологічної спадщини України і вже спричинила непоправну шкоду цій спадщині.
- Питання культурної спадщини є одним з ключових у контексті політики України щодо протидії гібридній агресії Росії, повернення та реінтеграції окупованих територій.
- Культурна спадщина України, що перебуває в зоні збройного конфлікту та на окупованих територіях охороняється нормами міжнародного гуманітарного права та законами України. На сторону окупанта покладається низка обов’язків зі збереження підконтрольної йому культурної спадщини України. Україною у процесі відбиття агресії та підвищення своєї обороноздатності не завжди, навіть там, де це не суперечить обставинам воєнної необхідності, вживаються всі необхідні заходи для убезпечення національної археологічної та культурної спадщини.
- Наразі вбачається необхідним вжиття комплексу заходів міжнародно-правового, законодавчого, політико-дипломатичного та організаційного характеру з метою збереження культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях України та в зоні проведення бойових дій, передусім:
1. Україна має приєднатися до таких сучасних міжнародних інструментів охорони культурної спадщини, як Другий протокол (1999 р.) до Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Конвенція УНІДРУА 1995 р. про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності та нова Конвенція Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017 р.). Основні норми і принципи цих документів, а також супутніх ним рекомендацій мають як за буквою, так і за духом бути імплементовані до законодавства України.
2. Слід усіма можливими способами забезпечити взяття об’єктів культурної спадщини, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, на державний та міжнародний облік, а також докладне картографування всіх об’єктів археології на підконтрольній Україні території в зоні, наближеній до проведення військових дій.
3. На виконання зобов’язань, взятих на себе Україною згідно зі ст. 7 Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, в Збройних силах України має бути створено спеціальний підрозділ, уповноважений на захист культурних цінностей в зоні проведення Операції об’єднаних сил.
4. Має бути нормативно визначено специфіку роботи та межі відповідальності уповноважених місцевих органів охорони культурної спадщини в частині їх діяльності по захисту культурної спадщини на окупованих територіях та в зонах проведення бойових дій. У випадку відсутності осіб, відповідальних за культурну спадщину певної території чи району, такі особи мають бути окремо призначені.
5. Державній прикордонній службі України слід негайно погодити доступ археологів та організацію рятівних археологічних робіт в зоні повного переобладнання Державного кордону між Україною та Російською Федерацією (проект "Стіна").
6. На державному рівні має забезпечуватись постійний моніторинг ЗМІ та наукових (в т.ч. через Інтернет) публікацій, що можуть містити інформацію стосовно вивозу з окупованих територій України археологічних знахідок та музейних предметів. Такий моніторинг на замовлення органів влади України можуть здійснювати музеї та наукові установи. У випадку виявлення відповідних фактів, ставити питання про їх розслідування, а також повернення чи реституцію незаконно вивезених з України культурних цінностей.
7. Археологічні роботи на окупованих територіях України, не зважаючи на їх відомче підпорядкування та характер розкопок (рятівний або плановий науковий), мають аналогічним чином відстежуватись та розслідуватись правоохоронними органами України. Відповідальним державним органам України слід врахувати попередні помилки, допущені при накладенні санкцій на археологів, що працювали в Криму. Надалі важливо уникати зайвого формалізму та проявляти належну ретельність при здійсненні відповідних заходів.
8. Слід посилити інформаційний супровід захисту культурної спадщини окупованих територій, як через ресурси ЗМІ всередині держави, так і через дипломатичні та інші заходи на міжнародній арені.
