Тривають археологічні розкопки у середмісті Черкас по вул. Байди Вишневецького, 2. Ця ділянка знаходиться на території Верхнього міста, в районі найдавнішого черкаського замку кінця XIV — початку XVII ст. на Дзеленьгорі.
Знахідки, отримані в ході розкопок, є доволі цікавими і, навіть, неочікуваними. Вражає їх спектр: від ростра викопного белемніта, якому понад 60 млн. років, до бронзової медалі І-ї Всеросійської спортивної олімпіади у Києві 1913 року.
Археологічні матеріали, в основному, належать до двох горизонтів: зарубинецької культури (перші ст. н. е.) та пізнього середньовіччя (XV—XVII ст.). Поселення зарубинецької культури в районі Дзеленьгори відоме за шурфуваннями, які проводилися у 1970—80-х рр. Нові знахідки (ліплений посуд, пряслице та фаянсова намистина) значно доповнили наше уявлення про цю пам’ятку.
Портретна кахля XVI ст. з Черкас. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.
Матеріали ХVІ ст. відкривають нові сторінки міської історії та висвітлюють період розквіту Черкас як центру староства, важливого форпосту польсько-литовської держави, осередку формування українського козацтва. Із жител-напівземлянок та кількох господарчих ям ХVІ ст. походять уламки керамічного посуду, монети, вироби з кістки, металу, кістки тварин, луска риб тощо.
Серед найцікавіших відкриттів — колекція кахлів другої половини ХVІ ст. Раніше вважалось, що кахляні печі у черкасців з’явились лише у ХVІІ ст. Але знахідки цьогорічного сезону змінили уявлення науковців. Серед вказаних кахлів — виріб «портретного» типу, на якому зображено погруддя вбраного за європейською модою аристократа, що є наслідуванням центральноєвропейських виробів. Найвірогідніше, це — портрет молодого Фердинанда І Габсбурга (1503—1564), короля Німеччини, Угорщини, Богемії, майбутнього імператора Священної Римської імперії (з 1556 р.). Інша сюжетна кахля, вкрита зеленою поливою, оздоблена релігійним сюжетом із зображенням янгола. Аналогії обом типам черкаських кахлів відомі за матеріалами досліджень об’єктів ХVІ ст. у Києві.
Керамічне пряслице зі знаковим орнаментом. Зарубинецька культура (І—ІІ ст. н. е.). Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.
«Враховуючи знахідки цих кахлів, можемо констатувати, що Черкаси у XVI столітті були не просто якимось центром провінційного староства Київського воєводства. Деякі заможні містяни тут могли дозволити собі «модний» хатній декор, як у кращих будинках Праги, Кракова та Вільна. В усякому разі — не гірший, ніж у Києві», — зазначає Дмитро Куштан, керівник експедиції та голова Черкаського підрозділу САУ.
Фрагменти кахлів XVI ст. із рослинним орнаментом з Черкас. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.
Археологічні розкопки здійснює Черкаська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Дмитра Куштана та за участі співробітників Черкаського міського археологічного музею (директор — Михайло Сиволап), а також волонтерів та студентів-практикантів з Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького (керівник практики — Анатолій Морозов).
Срібна каблучка, XVІI ст. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.
Слідкуйте за подальшими результатами досліджень на сторінці Черкаського міського археологічного музею тут: https://www.facebook.com/archmuzeumck/
Фото: Черкаська експедиція Інституту археології НАН України
Фрагменти кахлі XVI ст. з зображенням янгола з Черкас. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.
Фрагменти горщика та миски зарубинецької культури (І—ІІ ст. н. е.)
