З 11 по 16 червня співробітники ДП «НДЦ "ОАСУ"» ІА НАН України і державного історико-культурного заповідника «Меджибіж» провели шурфування стін Барського замку-фортеці. У дослідженнях брали активну участь мер міста Артур Цицюрський, голова благодійного фонду з відродження Барського замку Ігор Лозінський та численні волонтери, мешканці міста Бар.
Метою робіт було встановлення глибини залягання фундаменту фортечних стін та вивчення культурних шарів, які накопичувались під стінами оборонної споруди. Було закладено чотири шурфи. Перший і четвертий з боку міста, зі східної сторони, другий з південної, і третій із заходу — зі сторони річки Рів. З’ясовано, що з боку ріки та з південного боку, на глибині 1,5—1,7 м від денної поверхні стіни мали ступінчасту структуру. Ці сходинки в основі стіни, виявлені в шурфах 2 і 3 виконували функцію відмостки й гідроізоляції та були муровані на розчині з великим домішком суглинку. Стіни замку, що знаходились над землею, муровані на вапняно-міщаному, білому розчині.
У шурфах 1 і 4, закладених з боку міста, зі східної сторони замку, було досягнуто глибини 5,5 м від денної поверхні. На глибину 2,8—3,2 м заповнення складалось з мішаних ґрунтів з матеріалами середини ХІХ—ХХ століття. Під сміттєвою засипкою зафіксовано шар будівельного сміття, що складався з мілкого каменю пісковику, битої цегли і світлого піщано-вапняного розчину. Цей шар містив матеріали середини XVII століття, дослідники інтерпретують його як горизонт, що виник внаслідок будівництва фортеці. Відсутність культурного шару XVIII — першої половини ХІХ століття пояснюється тим, що тоді фортечний рів з боку міста дбайливо вичищали. З середини ХІХ століття рів використовували як міський смітник. У шурфі 2 вдалось простежити траншею під фундамент та стовпову яму, використану для фіксації опорного стовпа будівельних «лісів». Знахідка стовпової ями є важливим елементом для розуміння технології будівництва подібних фортець. Відкриття подібних елементів трапляються в історії фортифікації нечасто.
Рухомий матеріал з шурфів представлений знахідками двох періодів. Перший стосується другої половини ХІХ—ХХ століття, коли фортечний рів було перетворений на міський смітник. Другий — періоду побудови й активного використання фортеці середини — другої половини XVII століття. Серед знахідок цього часу трапився фрагмент кулелійки у вигляді щипців, свинцева куля, скляне ядро, фрагмент скляної пляшечки зі свинцевим горлом, фрагменти кахель та керамічного посуду.
Павло Нечитайло
