Влітку 2011 року спільна археологічна експедиція Інституту археології НАН України та Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького провела рятувальні дослідження грабованого кургану скіфського часу поблизу с. Нетеребка Корсунь-Шевченківського району Черкаської обл. (керівники С.С. Бессонова і М.П. Сиволап). Це один з небагатьох курганів, що збереглися до наших днів над лівим берегом Росі. Колись це був чималий насип (на час розкопок сягав приблизно 2 м), який мав власну назву Козацька Могила. Тому, звичайно, його не обійшли увагою сучасні «чорні мародери», які восени 2008 року вирили глибоку яму в центрі, як раз над поховальною камерою. За сприяння одного з місцевих жителів 2009 року в ЧНУ були передані деякі речі цих «розкопок» — дві розламані грецькі амфори, купку бронзових стріл і залізний ніж. Відтоді й постало питання про необхідність рятувальних розкопок. Необхідні кошти для дослідування знайшлися лише у 2011 році. Допоміг голова місцевої фірми «АгроРось» Петро Петрович Євич, а також деякі інші жертводавці — клуб «Ротарі-Черкаси», підприємець В.Д. Горбенко та інші. Головною робочою силою були студенти-практиканти і добровольці Черкаського націоального уіверситету.
Центральна могила площею приблизно 16 кв. м, як з’ясувалося, була пограбована перший раз ще в скіфські часи. Але на археологів, які ретельно фіксували не лише всі дрібні знахідки і уламки, деталі конструкції могили та інших споруд під насипом (майданчик із залишками «тризни», два кільцеві рови, катакомба з похованням коня) все ж таки чекала винагорода. Після виснажливої копиткої роботи наприкінці розкопочного сезону було виявлено дві знахідки з дорогоцінних металів — золоту гривню з гладкого дроту 0,3 см завтовшки, а також срібну позолочену платівку від жіночого голового убору, згорнуту в декілька разів. Реставратори Черкаського обласного музею, куди надійшли знахідки, ретельно розгорнули і вировняли платівку. На ній зображено чотирьох фантастичних істот — крилатих грифонів і смужку античного орнаменту. Всі знахідки можна датувати першою половиною IV ст. до н. е. Попереду у археологів ще величезна робота з обробки, реставрації та визначення матеріалів розкопок — всього того, що становить джерело наших знань з давньої історії. По закінченні робот насип кургану був знов насипаний.
С.С. Бессонова, М.П. Сиволап
7.03.2012
