На берегах Хрінницького водосховища у Рівненській області завершила роботу Волинська рятівна археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом доктора історичних наук Дениса Никодимовича Козака. Це був ювілейний, двадцятий сезон, роботи експедиції, в якій приймали участь працівники ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Григорій Охріменко, Віктор Баюк, Сергій Демедюк, Дмитро Дем’янчук, Віталій Затворніцький, Микола Собуцький, працівники ДП «Рівненська старовина» Юрій Харьковець, Богдан Прищепа, Віталій Ткач та студенти двох рівненських університетів (керівник — Богдан Прищепа), Львівського національного університету ім. Івана Франка, Волинського національного університету ім. Лесі Українки (керівники — Олексій Златогорський, Сергій Панишко, Григорій Охріменко).
Археологічні розкопки були проведені на двох поселеннях: в урочищі «Шанків Яр» між селами Хрінники та Набережне і в урочищі «Високий берег» на околиці с. Хрінники. А на поселенні ранніх слов’ян в урочищі «За лісом» на околиці с. Товпижин закладено розвідкову траншею.
В урочищі «Шанків яр» знаходиться багатошарове поселення, на якому найбільш ранні знахідки датуються ІV тисячоліттям до н. е. (мідний вік), а заключні етапи заселення у середньовіччі охоплюють період від VІІ—VІІІ ст. до ХV ст. Значне поселення тут існувало у пізньоримський час (ІІІ — початок V ст. н. е.). Під час цьогорічних досліджень на поселенні виявлено споруди раннього залізного часу поморсько-кльошової культури другої половини І тис. до н. е. та вельбарської культури ІІІ—ІV ст. н. е. Появу цих поселень на Волині археологи пояснюють переселенням значної кількості населення із заходу, з території сучасної Польщі. Вперше під час досліджень поморсько-кльошових об’єктів на території Польщі та у України у Хрінниках цьогоріч виявлено майстерню косторіза. Цікавою знахідкою є і виявлене житло вельбарської культури — так званий штальхауз. Воно було законсервоване для подальших досліджень у наступному році.
На поселенні в урочищі «Високий берег» відкрито цікавий заглиблений в ґрунт об’єкт бронзового віку. В ньому зібрано уламки посудин, які віднесені до культури кулястих амфор та вироби з кременю, зокрема, масивний серп. Це один з найдавніших серпів подібного типу, серед тих, які виявлені на території Волині. Знахідки датовані першою половиною ІІІ тис. до н. е. Тут же вдалося повністю дослідити два слов’янські житла-напівземлянки із глинобитними печами. Одне житло датоване Х ст. В ньому виявлено уламки гончарного горщика та прясельце, виготовлене із щільної крейди (мергелю). Інше житло загинуло від пожежі приблизно в першій половині ХІІ ст. Збереглися обвуглені рештки дерев’яних деталей, які дозволяють вивчити особливості конструкцій стін середньовічного слов’янського житла.
Прес-центр ДП «Волинські старожитності»,
Прес-центр ДП «Рівненська старовина»
5.09.201
