У польовому сезоні 2016 р. були продовжені дослідження на території Центрального розкопу Білгород-Тірського городища у північній частині Північно-Західного ділянки. Роботи проводились на площі прирізки 2010 р., а також безпосередньо на схід від неї.
На північному краю, досліджуваної у цьому році ділянки, був виявлений фрагмент житлової забудови середньовічного міста. Це південна частина приміщення золотоординського часу, в якому були відкриті єдина збережена південна стіна і вцілілий фрагмент глинобитної підлоги приміщення. Крім того, було розкопано опалювальну споруду будинку: впущений у підлогу тандир. За рівнем залягання приміщення розташоване нижче Північно-Західного кварталу 3-го будівельного періоду золотоординського міста, датованого 1360-ми рр., тому, мабуть, має бути датоване ранішим часом (від кінця XIII ст. до 1330-х рр.).
Нижче фрагмента золотоординського будинку, а також на південь і на схід від нього у 2016 р. виявлено комплекс приміщень римського часу. Продовжені роботи з дослідження відкритого в попередньому сезоні приміщення, а також зафіксовані нові об’єкти цієї частини забудови Тіри римського часу, які, мабуть, складали єдиний комплекс житлової забудови, та були з’єднані зі згаданим вище приміщенням загальними кладками.
Одним з найяскравіших археологічних об’єктів римського часу, відкритих у 2016 р, є приміщення римського часу з багатим керамічним матеріалом, серед якого переважали фрагменти амфорної тари, червонолакової та кухонної кераміки, скляного посуду. З нього походить п’ять археологічно цілих червонолакових глечики, червонолакові двуручний горщик і тарілка, червоноглиняна ойнохоя та ліпний горщик. Слід відзначити знахідки одного ліпного та трьох червонолакових світильників. Цікава й знахідка археологічно цілої середземноморської амфори типу Kapitän ІІ і посудини, морфологічно близької до амфор Форлімпополі. Крім того, були зафіксовані чотирнадцять кам’яних жорен і уламок мармурової колони з базою. Нумізматичні матеріали представлені дванадцятьма монетами. На більшості знахідок простежено сліди вторинного перебування у вогні. Попередній аналіз археологічного матеріалу з приміщення дозволяє датувати його засип другою половиною ІІ — III ст. н. е.
Розкопки Північно-Західної ділянки у 2016 р показали перспективність дослідження будівельних комплексів Тіри римської епохи.
У дослідженнях брали участь студенти з різних вузів України:
- Львівський національний нніверситет ім. І. Франка;
- Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
- Бердянський державний педагогічний університет.
У роботі експедиції також брали участь волонтери з Одеси, Запоріжжя, Києва; вперше у 2016 р. був волонтер зі США. Вже звичний науковий склад експедиції: Т.Л. Самойлова, П.В. Остапенко, А.В. Старкін, С.П. Смольянінова, Г.С. Богуславський, Д.А. Масюта, Н.Е. Ветчіннікова, провів ряд семінарів і лекцій для студентів і волонтерів з історії та археології регіону, методикам фіксації різних груп матеріалу.
Крім літніх робіт співробітники Білгород-Тірської експедиції проводили дослідження на території фортеці в осінній і навіть зимовий періоди. Роботи велися вздовж північної стіни фортеці і цитаделі, в тій її частині, де проводяться берегоукріплювальні роботи. Тут були виявлені будівельні залишки середньовічного часу, а також споруди, що відносяться до періоду до будівництва цитаделі. У 2017 р. планується подальше дослідження даної частини фортеці та прилеглих територій.
Білгород-Тірська археологічна експедиція запрошує студентів ВНЗ та волонтерів для роботи в сезоні 2017 р., подробиці будуть повідомлені пізніше.
З повагою, П.В. Остапенко
