Нещодавно вийшов друком черговий, 22-й, випуск «Кам’яної доби України», який є періодичним виданням відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України. Він присвячений 80-річному ювілею старшого наукового співробітника відділу, доктора історичних наук Олександри Кротової, спеціалісту з верхнього палеоліту степів Східної Європи.
Основні факти біографії та дані про наукові здобутки ювілярки викладено у статті Н. Михайлової. У ній до результатів півстолітньої наукової діяльності О. Кротової віднесено такі надбання як: низка відкритих та досліджених верхньопалеолітичних пам’яток Південного Сходу України, її внесок у систематизацію та узагальнення археологічних матеріалів доби верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я, розробку їх культурно-хронологічної періодизації та створення моделей адаптації груп мисливців до змін природного середовища в регіоні за доби верхнього палеоліту.
Бібліографія наукових праць ювілярки складається із понад сотні наукових друкованих праць, у тому числі, двох монографій.
У статті О. Кротової представлено реконструкцію стратегії спеціалізованого полювання на бізонів верхньопалеолітичних мисливців степів півдня материкової України часу максимального похолодання останнього льодовиків’я, виконану на базі використання етноархеологічної моделі спеціалізованого полювання на бізонів північноамериканських мисливців.
Три статті стосуються вивчення проблематики доби нижнього палеоліту України. З них дві — присвячено дослідженню матеріалів нижнього палеоліту верхнього Побужжя. В. Степанчук та О. Науменко представили результати експериментальних досліджень антропогенно модифікованих кісток тварин з метою отримання даних для реконструкції умов виникнення нарізок на кістках, виявлених у культурних шарах нижньопалеолітичних стоянок поблизу Меджибожа. В. Вєтров і О. Науменко опублікували матеріали, здобуті на нещодавно відкритому у цьому ж регіоні місцезнаходженні Головчинці 2.
У статті Т. Шевченка представлено характеристику кам'яної індустрії стоянки Андріївка 4 в басейні р. Велика Вись (Центральна Україна), особливістю якої є збереження відщепових і галькових технологій, характерних для нижнього палеоліту доби середнього плейстоцену разом із пізньомустьєрським зубчасто-виїмчастим інвентарем.
Низку статей присвячено проблемам доби верхнього палеоліту України. П. Шидловський, О. Цвіркун та М. Чимирис публікують та аналізують нові радіовуглецеві дати, отримані за зразками із різних матеріалів, що походять з культурного шару чотирьох господарсько-побутових комплексів верхньопалеолітичної стоянки мисливців на мамонтів Межиріч у середньому Подніпров’ї, завдяки чому встановлюють дійсний вік існування пам’ятки.
У статтях, представлених Л. Залізняком разом зі співавторами (Д. Козак, В. Ткач, А. Сорокун, С. Переверзєв, І. Хоптинець, С. Денисенко) введено в науковий обіг та проаналізовано матеріали нових палеолітичних пам’яток, нещодавно досліджених на Волині (граветська стоянка Хрінники) та Житомирщині (мустьєрська та епіграветські стоянки на Овруцькому кряжі і в м. Коростень).
Публікації матеріалів нової стоянки-майстерні з обробки кременю доби верхнього палеоліту, розташованої в середній течії р. Сіверський Донець поблизу с. Кам’янка на Харківщині присвячено статтю І. Сніжко.
О. Яневич, завдяки аналізу матеріалів епіграветських пам’яток типу Вишенне 2 в Криму, визначає оригінальне культурне явище доби пізнього верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я та припускає їх походження з території Наддністрянщини.
Колективну статтю Д. Гаскевича, Ж. Матвіїшиної, В. Денисюка та Д. Кіосака присвячено аналізу даних про неолітичну стоянку Фасова, що в Житомирському Поліссі. У ній зроблено висновок про належність пам’ятки до місцевої субнеолітичної культури з елементами «імпорту» культури лінійно-стрічкової кераміки.
Д. Ступак і А. Ступак опублікували фрагмент орнаментованого знаряддя, виготовленого із трубчастої кістки благородного оленя, знайденого у м. Чернігові. Завдяки порівняльному аналізу її з виразною серією аналогій вони датують виріб часом мезоліту — неоліту.