Сьогодні відійшла в інший світ Ірина Миколаївна Шарафутдінова (04.12.1929 р., м. Київ — 03.01.2024 р.) — кандидат історичних наук, дослідниця доби бронзи України. Навчалася на історико-філософському факультеті Київського державного (нині — національного) університету імені Тараса Шевченка (1948— 1953). Протягом 1953—1956 рр. працювала в Державному історичному музеї (нині — Національний музей історії України). У 1956—1960 рр. була аспіранткою Інституту археології (керівники М. Я. Рудинський, С. М. Бібіков), надалі працювала тут. У 1968—1978 рр. очолювала науковий архів Інституту археології. 1975 р. захистила дисертацію «Племена Степного Поднепровья в эпоху поздней бронзы». По виходу на пенсію (1991) працювала за договорами та на громадських засадах старшим науковим співробітником відділу археології енеоліту — бронзової доби. І. М. Шарафутдінова відіграла ключову роль у виділенні сабатинівської культури, дослідила чимало поселень цієї культури (Чикалівка, Дереївка, Новорозанівка, Новогригорівка, Степове, Виноградний Сад та ін.), а також курганів у Побужжі. Упродовж 1950—1994 рр. працювала в багатьох експедиціях. Особливо плідною й тривалою була участь у розкопках Миколаївської (Інгульської) новобудовної експедиції, якою накопичено найпотужнішу базу джерел до вивчення сабатинівької культури. Автор 50 праць, зокрема осібної та колективної монографій.
3.01.2024