З пожвавленням проведення розвідок і стаціонарних розкопок на пам’ятках Сумщини, а відповідно розширенням матеріальної бази, зростає інтерес до висвітлення та подальшого вивчення археологічної спадщини цього регіону. В межах Сумської області діє невелика кількість експедицій, серед них дві постійні: Більська (Д. С. Гречко) та Путивльська (Д. В. Каравайко) Інституту археології НАН України. Основними напрямами їх діяльності є планомірне обстеження та подальше дослідження пам’яток скіфського часу.
Логічним результатом цього стало проведення круглого столу 17 січня 2019 р. на базі Сумського державного педагогічного університету ім. С. А. Макаренка щодо поточного стану та перспектив вивчення археологічної спадщини регіону. Було створено Сумський осередок ВГО «Спілка археологів України» (головуючий Д.В. Каравайко).
Наступного року вдалося провести широкомасштабну Всеукраїнську науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Українська археологія: здобутки, сучасний стан та перспективи» 7—8 лютого 2020 р. Організаційний комітет склали: Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет ім. С. А. Макаренка, Інститут археології НАН України, Спілка археологів України, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, Навчально-науковий інститут історії та філософії. Варто відзначити особистий внесок Ю. В. Подрєз в якісну організацію конференції та видання збірника матеріалів у стислі терміни.
Досить багатоваріабельними доповідями охоплено широкий археологічний контекст, що сприяло формуванню цілісної картини щодо здобутків сучасної археологічної науки на теренах України. Були задіяні доповідачі з 36 установ наукового, освітнього, музейного, пам’яткоохоронного спрямування та громадських організацій. Дослідження доповідачів торкалися основних тем щодо попередніх результатів проведених розкопок, кореляції історичних та археологічних джерел, історіографії, просторового аналізу пам’яток, осмислення матеріальної культури, вивчення металургійних центрів, зокрема із задіянням спектральних аналізів, фортифікації та військової справи, а також експериментальної археології та персоналій (з роботами можна ознайомитись у збірнику матеріалів конференції). Практичною складовою були майстер-класи з техніки обробки кременя (Д. В. Ступак), гончарства та використання метальної зброї (І. С. Кедун).
Підсумовуючи, можна підкреслити поглиблення інтересу до вивчення пам’яток цього регіону, зокрема комплексу скіфських курганів Посулля. Проте, гостро постає проблема збереження нерухомих об’єктів археологічної спадщини в умовах реальної кримінально-правової неврегульованості цього аспекту. Перманенте проведення подібних конференцій сприятиме популяризації та збагаченню археологічної науки.
Софія Ржевуська
