У березні 2015 року минуло два роки від старту проекту «Віртуальна бібліотека», що розпочався за підтримки й на сторінках сайту ВГО «Спілка археологів України». Початкова ідея була доволі простою, і водночас важливою. За ініціативи Сергія Горбаненка, за узгодженням з керівництвом Інституту археології НАН України і редакцією журналу «Археологія» було прийнято рішення про поступове оприлюднення усіх випусків «Археології», починаючи від найраніших, з 1947 р.
Однак, ідея розвивалася, і стало очевидним, що крім цієї суто практичної задачі, можна спробувати вирішувати й інші завдання зі збору й упорядкування інформації щодо існування археологічної літератури загалом на нескінченних просторах Інтернету. Таким чином виникли рубрики, що у найпростішому вигляді подібні до бібліотеки: «Монографії», «Збірники», «Періодика та серії». Переважно це компілятивні сторінки, що містять посилання на загальнодоступні видання розташовані в Інтернеті на інших ресурсах; лише незначна кількість друкованої продукції, що має відношення до діяльності Спілки й Інституту, є оригінальними й знаходяться безпосередньо на нашому Інтернет-ресурсі.
Нині на сторінках цих рубрик розміщено корисні посилання щонайменше на дві тисячі різних позицій археологічної літератури, основною умовою для яких є прямий безпосередній безоплатний відкритий доступ і постійне (а не тимчасове) розташування у сітці. І ця кількість безупинно зростає.
Моніторинг такого слабовпорядкованого явища як Інтернет для звичайного користувача завжди буде мати випадковий характер. Тим не менше, така робота (постійна чи й дискретна) незмінно приносить свої результати. Нині нікого не здивуєш тим, що необхідна література (збірник, монографія, продовжуване видання тощо), «відшукалася» не в «рідній» бібліотеці установи, а на загальнодоступних «Інтернет-просторах». І саме впорядкування цієї інформації є основним підґрунтям для нашої бібліотеки. Отже, завдяки зацікавленим людям, «Віртуальна бібліотека» невпинно розширюється. Хочеться висловити щиру вдячність усім небайдужим: спільними зусиллями ми створюємо зручну бібліотеку, якою може скористатися кожен; і кожен може докласти майже непомітних зусиль (повідомити про свою «літературну знахідку»), щоб вдосконалити бібліотеку, зручну для власного користування. Долучайтеся: ми самі можемо створити для себе свою нескінченну книжкову поличку, до якої не треба буде стояти у черзі!
До речі, завдяки безкорисливості й розумінню, що все це не лише створюється для себе, але й може приносити користь іншим дослідникам, маємо позитивний досвід нових надходжень до бібліотеки: оцифрування й передачу для депонування раніше не відсканованих видань. У цьому завдячуємо Леоніду Бабенку і Костянтину Пеляшенку.
Дещо іншою за форматом є ініціатива, започаткована Полтавським обласним відділенням Спілки на чолі з Юрієм Пуголовком, за підтримки Олександра Супруненка. Завдяки їх діям, з’явився аккаунт регіонального відділення, що широко представляє власну друковану продукцію на сторінках academia.edu. Нині цей проект репрезентує десятки видань з археології Полтавщини, а також широко відображений на сторінках «Віртуальної бібліотеки» відповідно до формату останньої.
Найновішою рубрикою у нашій бібліотеці нині є добірка видань, що так чи інакше оперативно вводили до наукового обігу результати археологічних досліджень. Це сторінка «АП — АИУ / АДУ — АВУ / АДУ». Таким чином, у «Віртуальній бібліотеці» нині знаходиться дві рубрики, що є початковими джерелами оприлюднення раніше недоступних в електронному вигляді видань. 16 лютого цього року було завершено пілотний проект, «Археологія»; робота по створенню другого проекту триває.
Тож, якими цифрами охарактеризувати проведену оригінальну роботу? Минуло приблизно два роки. За цей час кількість «активістів», які створюють оригінальні сторінки, дуже поволі зросла до чотирьох. Майже всі змісти до «Археології» (понад півтори сотні) набрані Геннадієм Свистуном; у тому ж напрямі Геннадій продовжує роботу і над новим проектом. Десятки (чи вже й рахунок на сотню?) збірників первинно опрацьовані Мариною Сергєєвою. Нещодавно приєднався і працює над «АВУ / АДУ» Едуард Овчинніков. Без цієї цінної допомоги нині взагалі важко уявити створення й доволі динамічний розвиток названих сторінок.
Звісно, основою для створення оцифрованих версій є сканування. Перші томи «Археології» відсканував Віталій Жигола; один з випусків — Андрій Івченко. Завдяки знаходженню спільної мови з викладачами, нині до проекту долучилися чотири Виші. Загалом, це майже 20 чоловік, що пройшли взаємно корисну практику. А кількість відсканованих нині сторінок становить майже 40 тисяч! А які потенційні можливості приховують усі зацікавлені, по всій Україні! Наостанок знову хочеться висловити щиру вдячність безкорисним діям усіх тих людей, яким завдячуємо існуванням і динамічному розвитку «Віртуальної бібліотеки»! Сподіваємося, що розуміння безпрецедентності проекту додасть снаги іншим дослідникам, допомозі яких будуть вдячні усі користувачі!
