Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

2 грудня цього року Конвенція Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017) була ратифікована Угорщиною. Це вже п’ята ратифікація, яка, до того ж, є вирішальною, оскільки самою Конвенцією передбачено, що для набуття нею чинності потрібно 5 ратифікацій, три з яких має бути здійснено державами, які є членами Ради Європи.

Конвенція є новітнім міжнародним інструментом протидії посяганням на культурну спадщину. Приводом для давно назрілого перегляду міжнародної правової бази у цій сфері стали у свій час події Арабської весни, криваві регіональні конфлікти, які слідували за нею, позначившись як показовим руйнуванням всесвітньої спадщини, так і масштабним комерційним збутом предметів культури з регіонів, охоплених війною. Світовий тероризм на повному серйозі став одним з провідних гравців на світовому антикварному ринку, а отжепроблема протидії трафіку культурних цінностей з суто культурної відразу перетворилася на безпекову. Одним з результатів зміни ставлення міжнародної спільноти до відповідної теми стало розроблення принципово нових юридичних форм суворішої протидії правопорушенням щодо культурних цінностей. Логічно та концентровано їх було представлено в новій Конвенції, яку було розроблено у доволі стислі строки і відкрито для підписання 19 травня 2017 р. у Нікосії. Документ містить повний комплекс вимог і встановлює стандарт для кримінального законодавства держав учасниць у частині запобігання злочинам проти культурної спадщини. На відміну від усіх попередніх міжнародних угод на цю тему, Конвенція повною мірою враховує глобальний та віртуалізований характер сучасного обігу культурних цінностей. Жорсткість політичного моменту також дала змогу розробникам знайти шляхи обходу таких непереборних до цього юридичних бар’єрів для притягнення до відповідальності винних у злочинах щодо культурної спадщини осіб як презумпція невинуватості та права добросовісного набувача.

Конвенцію порівняно жваво почали підписувати ще в 2017 році. Серед перших підписантів відзначилась і Україна (11.09.2017).Утім, процес ратифікації, тобто остаточного приєднання держав до документа, іде як завжди повільно. Республіка Кіпр, як і личить «приймаючій стороні», приєдналася до документа майже відразу в 2017 р. Другою стала Мексика (6.09.2018) як країна, що хоч і не є членом Ради Європи, завжди активно сприяла просуванню Нікосійської конвенції в світ і загалом традиційно характеризується небайдужим ставленням до справи збереження культурно-історичного надбання. Надалі впродовж двох років не було інших ратифікацій. Це супроводжувалось низкою успіхів на фронті боротьби коаліційних сил проти екстремістів так званої Ісламської держави. Складалося враження, що разом з притупленням відчуття безпосередньої загрози почав дещо холонути і міжнародний інтерес до відповідного питання охорони культурної спадщини. Разом з тим ця крига таки скресла цього року, коли до Нікосійської Конвенції приєдналася відразу Греція (2.03.2021), Латвія (30.04.2021) і вже згадана Угорщина. Датою набуття чинності Конвенції на міжнародному рівні тепер визначено 1 квітня 2022 року.

Втілення Конвенції в життя безумовно стане перемогою для світової спільноти охоронців культурної спадщини та всіх людей доброї волі, а тим, хто зараз сприймає як даність звичну безкарність діянь проти культурногонадбання або звик наживатися за рахунок спричиненняшкоди загальносуспільним інтересам, доведеться таки прийняти нові правила або перевірити на собі дію принципу невідворотності покарання.

ВГО "Спілка археологів України" неодноразово привертала увагу громадськості та органів влади до питання необхідності завершення нашою державою процесу приєднання до Нікосійської конвенції. Сподіваємось, що принаймні тепер позитивний приклад від наших закордонних партнерів таки простимулює цей процес.

Тексти Конвенції, інші офіційні матеріали та інформація про статус документа представлені на сайті Ради Європи.

https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list?module=treaty-detail&treatynum=221

З публікацією неофіційного українського перекладу Конвенції можна ознайомитись тут

https://www.academia.edu/38894661/

Канд. юридичних наук,
Член правління ВГО "САУ" О. Малишев

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

LIKБЕЗ. Історичний фронт
Метою проєкту є популяризація історії України у найрізноманітніших форматах, оскільки саме адекватне бачення минулого є підставою української ідентичності та запорукою єдності країни. Початковою мотивацією для створення проєкту стала інформаційна протидія російській пропаганді, в якій історична риторика займає дуже вагоме місце.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

YouTube-канал "Твоя підпільна гуманітарка"
Цей проєкт не є власне історичним, а розглядає ширше коло гуманітарних питань. Та для тих, хто прагне вивчати історію в ширшому контексті, — неабияка знахідка, адже тут і про розвиток української мови, літератури, культури в найрізноманітніших проявах.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Ви знаходитесь тут: Новини Охорона археологічної спадщини Нікосійській конвенції — бути!