Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Нещодавно ДП «Волинські старожитності» отримало цікавий лист від Луцької міської ради. Коротка передісторія. ДП «Волинські старожитності» проводило експертизу земельної ділянки по вулиці Героїв УПА в Луцьку. Замовнику було надано усі необхідні документи. Проте у звіті вкралася технічна помилка щодо глибини шурфу: замість 0,8 метра стало 0,08 метра. Зрозуміло, що шурф був закладений не на 8 сантиметрів. Та й на фотокартці, доданій до звіту, зрозуміло, що йдеться про 80 сантиметрів.
Ця опечатка і стала причиною листа. Ось що у ньому йдеться: «У наданому Вами додатку до висновку… вказується: «стратиграфія показала, що верхній шар потужністю 0,0—,0,08  — чорнозем, що лежав на материковій глині. На глибині 0,3—0,8 м (тобто в материковій глині) було виявлено кераміку періоду Київської Русі (ХІ—ХІІ ст.)». Оскільки нам невідомі аналоги такої стратиграфії у вітчизняній та зарубіжній археології (виявлення 16 фрагментів кераміки ХІ—ХІІ ст. в материковій глині), тому просимо надати роз’яснення такого трактування та провести повторне шурфування місцевості в присутності працівників органу охорони культурної спадщини Луцької міської ради».

До підготовки листа причетні Юрій Мазурик та Сергій Годлевський. Дуже прикро, що луцький міський голова Микола Ярославович Романюк назбирав довкола себе подібних «прохвесіоналів». Мазурику довічно заборонено проводити археологічні дослідження на території України (це ж як треба «досліджувати», щоб отримати такий припис від Національної Академії наук України!). Сергій Годлевський проводив ексгумаційні дослідження в Луцьку, у результаті яких знищено культурний шар Старого міста, але нічого не знайдено. У його так званому Звіті зазначено, що розстріляних у Луцькій тюрмі 1941 року «мабуть вивезли у невідомому напрямку». І ці «спеціалісти» беруться вказувати, що і як робити! Великим знавцям вітчизняної та зарубіжної археології у міській раді варто подивитися звіти дослідників 1930-х років, нашу інформацію про дослідження на Вишкові у 2010 році та принаймні знати про так званий «вишківський» тип кераміки стжижовської культури.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
10.01.2011

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

УКУЛЬТУРА / UCULTURE
Платформа для знайомства з українською культурою. Від професійних дослідників культури. Тут розповідають про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне, разом шукаємо відповідь на питання — як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення.

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

YouTube-канал "Реальна історія"
Ведучий каналу Акім Галімов створює невеликі відео на важливі історичні теми, якими спекулює росія.

YouTube-канал "Світлотінь"
Проєкт, який популяризує історію України і світу та зосереджений здебільшого на XX столітті. На youtube-каналі проєкту Ви знайдете добірку відео про те, якою була Україна сто років тому. Досить часто розглядаються певні етнографічні цікавинки України. Також розглянуті важливі аспекти всесвітньої історії.

WAS: Популярна історія
Цей ресурс створений для розвінчання міфів, що світом править містика, щось надприродне та паранормальне. Автори доводять, що історію роблять люди, котрі не завжди чинять правильно та логічно, а ми через віки намагаємося їх зрозуміти. Канал «WAS: Популярна історія» розповідає про маловідомі історії, яскравих персонажів, важливі події.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Ви знаходитесь тут: Новини Охорона археологічної спадщини ЛУЦЬКІ ЧИНОВНИКИ БЕРУТЬСЯ «ВЧИТИ» НАУКОВЦІВ