21 жовтня 2020 року Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка археологів України» провело брифінг «Спілка археологів України: науковці проти "золотої лихоманки"», присвячений підсумкам проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду.
Україна посідає одне з провідних місць у світі за наявністю унікальних об’єктів археологічної спадщини. Однак, ситуація зі станом пам’яток археології в державі критична, нашу територію охопила «золота лихоманка» нелегальних розкопок та легковажного ставлення до спадщини як до розмаїття об’єктів «блискучого» вигляду. Чи може цьому зарадити мережа професіоналів, об’єднаних у громадську організацію? І що для цього потрібно? З точки зору Спілки археологів України — системний підхід. Тому ми розпочали переосмислення діяльності Спілки та розробили стратегію її подальшого розвитку та посилення спроможності мережі.
«Чому громадській організації важливо мати стратегію? Щоб прокласти шлях від сьогоднішнього до бажаного стану. Попри стрімкий розвиток громадянського суспільства в Україні, значна частина організацій досі рухається за інерцією, а отже не діє достатньо ефективно. Спілка археологів України стратегію розробляє вперше, завдяки програмі Українського культурного фонду “Мережі й аудиторії”. За час проєкту ми сформулювали місію Спілки, визначили основні стратегічні цілі. Ключові аспекти, які охоплює стратегія — це фахова етика, потужна мережа, адвокація захисту археологічної спадщини та зміна суспільного ставлення до неї. Ми прагнемо трансформувати суспільні уявлення та донести до загалу, що сенс археології — не видобувати коштовні предмети з землі, а збагачувати наші знання про минуле», — зазначила Катерина Чуєва, членкиня Правління ВГО «Спілка археологів України».
Учасники брифінгу презентували підготовлені в межах проєкту матеріали: рекомендації для об’єднаних територіальних громад та для військовослужбовців, які натрапляють на археологічні пам’ятки в зоні ООС. Також розроблено популярний контент для соцмереж. Серія промо-відео від Спілки надасть відповіді на поширені питання, наприклад: для чого потрібна археологія, чому скарбошукацтво — це погана розвага, як створювати атрактивні туристичні об’єкти на базі археологічних пам’яток тощо. Переосмислено й айдентику Спілки археологів України та створено новий логотип, шрифти й кольори.
«Методичні матеріали для військових в зоні ООС створені не для того, аби ускладнити їх роботу, адже немає нічого ціннішого за людське життя. Але археологічні реалії нерідко втручаються у життя на лінії фронту. Ця брошура допоможе краще зрозуміти, як діяти задля збереження пам’яток в умовах збройної агресії. Ми роз’яснюємо, що таке спадщина, що найчастіше пошкоджується, як діяти в разі виявлення археологічних артефактів під час розмінувань. Все описано у доступній формі питань-відповідей», — наголосив Яків Гершкович, голова Правління ВГО «Спілка археологів України».
На стан пам’яткохоронної справи суттєво впливає й реформа з децентралізації. Україна потребує системного підходу до обліку археологічних пам’яток: наявна нині інформація дуже нерівномірна для різних регіонів, немає загальної бази даних, належної охорони потребують щойновиявлені та невиявлені об’єкти. На жаль, ані центральна влада, ані органи обласного рівня не мають достатньої спроможності виконувати все необхідне. Зараз на перший план виходять ОТГ — нижня ланка, яка відтепер несе відповідальність за стан, паспортизацію та належний державний облік пам’яток. В методичці є відповіді на поширені питання, наприклад: що таке об’єкти археологічної спадщини, як їх розпізнавати, як залучати фахівців для дослідження та які алгоритми інвентаризації застосовувати.
«Ми підкреслюємо: належне використання пам’яток громадами може бути потужним ресурсом їх розвитку. Культурна спадщина — той інструмент, який допомагає громаді вирізнятись з-поміж багатьох інших, мати власну “візитівку”. Серед успішних кейсів співпраці громад із професіоналами можна навести приклади міста Полонне на Хмельниччині, де мешканці спільно з археологами досліджували підземні споруди. Або ж приклад Дніпра: тут громада провела дослідження у Севастопольському парку, де знайдено могилу видатного містянина Олександра Поля. Є успішні історії громад з Овруча та Малина на Поліссі, де співпраця міської влади з археологами вже призвела до підвищення туристичної привабливості цих малих міст», — повідомив Антон Корвін-Піотровський, член Правління ВГО «Спілка археологів України». «Розуміння власної стратегії розвитку дасть можливість Спілці археологів України перейти від режиму “швидкого реагування на виклики” до системної роботи та застосування “профілактичних механізмів”, насамперед — формування відповідального ставлення до спадщини в суспільстві, без якого жоден законодавчий механізм не діятиме повноцінно. Стаття 298 Кримінального кодексу, що встановлює відповідальність за незаконні розкопки, передбачає штраф у розмірі лише 100 неоподатковуваних мінімумів (близько 1700 гривень), однак застосування її на практиці дуже часто неможливо здійснити. Сфера відповідальності правоохоронних органів потребує підсилення, шлях до якого лежить через формування пам’яткоохоронної свідомості у громадян», — наголосив Євген Синиця, заступник голови Правління ВГО «Спілка археологів України».
У брифінгу взяли участь:
- Яків Гершкович — голова Правління ВГО «Спілка археологів України», доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України
- Євген Синиця — заступник голови Правління ВГО «Спілка археологів України», кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Катерина Чуєва — членка Правління ВГО «Спілка археологів України», генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президентка Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ)
- Антон Корвін-Піотровський — член Правління ВГО «Спілка археологів України», директор державного підприємства «Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України"» Інституту археології НАН України.
Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» — добровільна, самоврядна некомерційна організація фахівців у сфері дослідження, охорони, збереження, управління, адвокації та промоції археологічної спадщини. Створена 2010 року, нині Спілка археологів включає понад 400 членів — фахов археологів з академічних інституцій, музеїв та закладів освіти. Мережа Спілки складається з 26 регіональних підрозділів. Проєкт «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою членів ВГО «Спілка археологів України». Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 р. як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.
