Випуск 2
Привласнення Росією артефактів давньої української історії починається одночасно з першими системними розкопками в степах України — вже від другої половини XVIII ст. Однією з перших таких пам’яток став Мельгунівський курган (Лита могила).
З утворенням 1859 року в Петербурзі державної установи — Імператорської археологічної комісії (ІАК), — проведення польових досліджень (розвідок й розкопок) з метою, передовсім, збагачення колекцій старожитностей імперської метрополії набуло офіційного характеру.
Від 1889 року Комісія стала чи єдиною установою, що видавала “відкриті листи” (дозволи) на розкопки. Відповідно до зарегламентованих правил усі виявлені знахідки представлялися на розгляд Комісії, члени якої й вирішували їхню подальшу долю. Тож зібрання музеїв столиць імперії активно поповнювалися. До того ж доволі часто власне російські дослідники отримували право працювати на українських археологічних об’єктах.
Після встановлення радянської влади на теренах України, практика роботи росіян на українських пам’ятках і подальше вивезення артефактів продовжилась.
Значно спростило й пожвавило вилучення й привласнення росіянами археологічної спадщини і давньої історії України системне нищення українства перших десятиліть Совєтів — переслідування інтелектуальних еліт, Голодомор, Великий терор, лінгвоцид тощо.
Місце репресованих кремлівською владою українських вчених часто посідали російські науковці, не гребуючи привласненням собі відкриттів, результатів досліджень, гіпотез, а інколи, й текстів попередників (детальніше дивіться виставку “Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму”)
Чимало артефактів — джерел для реконструкції давньої історії України — вилучили з українських музеїв й передали до Москви упродовж 1930-х рр. Деякі знахідки з колекцій українських музеїв, які нацисти вивезли в часи Другої світової війни, після повернення “дивовижним” чином знов-таки опинилися у Москві чи Ленінграді.
Після анексії Криму у 2014 році, ці ласі в археологічному сенсі території, стали об’єктом “пильної уваги” російських дослідників. Здебільшого колекції з незаконно розкопаних кримських пам’яток російські окупанти вивозять на територію країни-терориста.
Нині, під час широкомасштабного російського вторгнення, маємо документальні свідчення про вилучення (“евакуацію”) колекцій з музеїв, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, зокрема Криму, Херсонщини, Луганщини, Донеччини тощо.
к. і. н., зав. науковою бібліотекою ІА НАН України,
секретар Правління ВГО “Спілка археологів України”
Вікторія Колеснікова
Release 2
Russia started to appropriate artifacts of ancient Ukrainian history at the same time when the first systematic archaeological excavations began in the steppes of Ukraine, namely in the second half of the 18th century. The Melguniv kurgan (Lyta mogyla) was one of the first cases.
In 1859, a state institution the Imperial Archaeological Commission (IAC) was established in St. Petersburg. Since then, archaeological field studies (reconnaissance and excavations), aimed first at enriching the collections of antiquities of the Russian imperial metropolis, acquired an official character.
From 1889, the Commission became the institution that issued archaeological research permits or licenses (word for word “Open Letters”) to excavate. In accordance with the regulations, all discovered finds had to be presented to the Commission for consideration, whose members decided the further fate of artifacts. So the collections of the empire’s museums were actively replenished. In addition, actually Russian researchers quite often got permission to work on Ukrainian archaeological sites.
After the establishment of Soviet power in the territory of Ukraine, the practice of Russians working at Ukrainian archaeological sites and the subsequent removal of artifacts carried on. The systematic destruction of Ukrainians in the first decades of the Soviet era — the persecution of intellectual elites, the Holodomor (Great Famine), the Great Terror, lignvocide, etc. — simplified and boosted the removal and appropriation of the archaeological heritage and ancient history of Ukraine by the Russians.
The place of Ukrainian researchers repressed by the Kremlin authorities was often taken by Russian scientists, who did not feel squeamish about appropriating the discoveries, research results, hypotheses, and sometimes even the texts of their forerunners (for more information take a look at the exhibition "Ordered not to know: Ukrainian archaeologists in the jaws of totalitarianism").
Many artifacts — sources for the reconstruction of the ancient history of Ukraine — were removed from Ukrainian museums and transferred to Moscow during the 1930s.
Some items exported by the Nazis from Ukrainian museum collections during the Second World War, after the restitution in a "miraculous" way ended up in Moscow or Leningrad.
After the annexation of Crimea in 2014, these attractive archaeological territories became the focus of Russian researchers. For the most part, the collections from Crimean archaeological sites illegally excavated by the Russian occupiers were exported to the territory of Russia.
Now, during the full-scale Russian invasion, there is documentary evidence of the removal (“evacuation”) of collections from museums located within temporarily occupied territories, in particular, in Crimea, Kherson, Luhansk and Donetsk Regions.
Viktoriya Kolesnikova,
PhD in history, Head of the Scientific Library of Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine,
Secretary of the Board of the Ukrainian Association of Archaeologists
Відкритий лист Імператорської археологічної комісії на дослідження території Овруччини (1911 р.)
із зазначенням вимоги щодо представлення найбільш цінних та цікавих предметів,
знайдених під час досліджень, на огляд імператора (з колекції Наукового архіву Інституту археології НАН України)
Open letter (permit) of the Imperial Archaeological Commission to conduct the study of the territory of Ovruch Region (1911)
containing the requirement to present the most valuable and interesting objects found during the research for the emperor's inspection
(from the Collection of the Scientific Archive of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine)
Зал Третьяковської галереї (Москва ) з мозаїками зруйнованого більшовиками Михайлівського Золотоверхого собору, вивезеними з Києва
(за Коренюк Ю. Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору. Каталог. Київ, 2013)
Exhibition hall of the Tretyakov Gallery in Moscow displays mosaics that had been removed from St. Michael Golden-Domed Cathedral destroyed by the Bolsheviks in Kyiv
(according to Yu. Korenyuk. Mozaics of St. Michael’s Golden-Domed Cathedral. Catalogue. Kyiv 2013)
Допис на російському інформаційному сайті про сенсаційні знахідки російських археологів в анексованому Криму, які поповнять не лише музеї Крима, а й інших регіонів Росії
(фото з матеріалу Радіо Свобода. Кримський автобан – 2020)
Post from Russian information website about the sensational finds of Russian archaeologists in the annexed Crimea, which will replenish not only the museums of Crimea,
but also of the other regions of Russia (according to “Radio Free Europe/Radio Liberty” material “Crimean Autobahn – 2020”)
Росіянин виносить награбоване з одного з Маріупольських музеїв (2022 р.) (фото з відкритих джерел)
A Russian takes out looted items from one of the Mariupol museums (2022) (photo from open sources)
31.10.2022
Проєкт здійснено за підтримки Стабілізаційного фонду культури й освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de
The project is funded by the Stabilisation Fund for Culture and Education of the German Federal Foreign Office and the Goethe-Institut. goethe.de
