Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Випуск 12. Михалківські скарби, VIII—VII ст. до н. е.

Зберігаються в Росії, найімовірніше, у Москві.

У 1878 та 1897 роках біля с. Михалків Борщівського повіту на Тернопільщині виявили два золоті скарби загальною вагою понад 7 кг. Михалківські скарби стали перлиною археологічної колекції Музею Дідушицьких у Львові. До їхньої купівлі спричинився багаторічний кустош музею Владислав Зонтак, при сприянні голови повітової ради Борщова Мечислав Дунін-Борковського, перший скарб «менш-більш в цілості потрапив до музею Дідушицьких у Львові».

Історію відкриття першого Михалківського скарбу описав львівський дослідник старожитностей Антін Петрушевич (1821—1913), зокрема, відзначив, що внаслідок липневих дощів стався сильний зсув ґрунту і місцевий пастух першим побачив «жовту мідь». Насправді, літнього дня 1878 року дві дівчинки пасли корову і декілька овець на пасовищі «Передолина», що знаходилось на правому березі ріки Нічлава навпроти села. Після сильної зливи дівчатка побачили прикраси. Самі не наважились їх чіпати і покликали свою матір. Здивована жінка-вдова прийшла з доньками до того місця і натрапила у розмитій глині на справжній скарб золотих речей. Розгрібаючи мокру від дощу глину, знаходила все нові і нові речі, все це складала до подолу, зібравши шість речей, пішла до лихваря. Потім мати пастушок звернулася до графа Мечислава Борковського із сусіднього містечка Мельниця. Тоді ж і з’ясували, що це не мідь, а золото. Дізнавшись про це, мешканці села пішли на місце зсуву шукати золоті речі. Владі вдалося відібрати основну кількість речей скарбу, але невідомо, яка частина з них безслідно зникла.

У Львові знаходились: дві орнаментовані діадеми-корони, рельєфна чаша, шийна гривна, фібули, серед яких кілька зооморфних, браслети, фалари, нашивні прикраси, намистини. Вага «львівської» частини скарбу становила понад 3 кг. Друга велика частина скарбу від 1895 р. зберігалася у Природничому Музеї у Відні, а поодинокі предмети — в музеях Будапешта, Кракова, Берліна.

На початку 1891 р. під час відвідин Львова з михалківськими знахідками ознайомився знаний український археолог Володимир Антонович, згодом вчений писав про це у листах та щоденнику, опублікованому Катериною Мельник. В одному з листів він згадував цікаву деталь: власник музею заборонив служникові демонструвати загадковий скарб. Однак хранителя, німця Владислава Зонтака, «вдалося задовольнити... він украдкою від господаря показав мені скарб... Якби Ви знали, яка це пишність — у всіх бачених мною музеях нічого подібного я не бачив. Ну, описувати скарб не буду, бо, показуючи, Зонтаг узяв із мене слово честі, що описувати не буду, — розповідати не заборонив, значить при зустрічі розповім».

Через двадцять років, у травні 1897 р. на тому ж місці було знайдено ще один сховок золота. За 27 метрів від першого скарбу лопата копачів наткнулася на щось тверде у землі — це був тріснутий горщик, повний золотих речей. Було встановлено, що і одна, і друга знахідки — то частини цілісного скарбу, який лежав у землі століттями.

Знахідки зі скарбу датовано VIII—VII ст. до н. е. Деякі дослідники навіть схилялися до думки, що Михалківський скарб — не що інше, як «священне золото» агафірсів, про яких писав Геродот. Керамічний посуд, у якому зберігався другий Михалківський скарб, дав підстави стверджувати, що це золото належало до культури фракійського гальштату.

Найбільша публікація, присвячена скарбу, вийшла з під пера відомого археолога, працівника музею Дідушицьких Кароля Гадачека у 1904 р. Він не лише зібрав відомі раніше дані про пам’ятку, а й сам 1900 р. за фінансової підтримки Тадеуша Дідушицького, відвідав місцевість з метою археологічного обстеження.

Львівську частину скарбів у 1900 р. задля безпеки було вкладено в Іпотечний банк у Львові. Михалківський скарб не має рівних собі за цінністю серед подібних скарбів у всьому Карпато-Дунайському басейні. Знайдені предмети, як стверджують науковці й історики, належали вождям племені або ж жрецям і використовувались для ритуальних церемоній.

Однак у Львові не вдалося вберегти цю безцінну колекцію. У 1940 р., після окупації совєтами Львова, «львівську» частини скарбу вивезли зі Львова до Москви. Цю інформацію подає Ярослав Пастернак на сторінках «Археології України» (1961). Підтвердження цьому є й у приватному листуванні, що зберігається у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Директор Ермітажу Борис Піотровський у листі до Ігоря Свєшнікова (від 2 вересня 1964 р.) фактично підтверджує, що скарб знаходиться у росії. Борис Піотровський хвалився Ігорю Свєшнікову, що мав змогу тримати в руках михалківські знахідки у Держфондах СРСР. Сучасний польський дослідник Габрієль Бжек висловив думку, що зараз скарб зберігається у Петербурзі.

Наталя Булик, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Основна сторінка проєкту "Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія"

Release 12. Mykhalkiv treasures, 8th—7th century BC

Stored in Russia, most likely in Moscow.

In 1878 and 1897, near the Mykhalkiv village of Borshchiv district in the Ternopil region, two gold treasures were discovered with a total weight of more than 7 kg. The Mykhalkiv treasures became the gem of the archaeological collection of the Didushytsky Museum in Lviv. The long-standing curator of the museum, Vladyslav Zontak, contributed to their purchase, with the assistance of the head of the Borschiv County Council, Mechyslaw Dunin-Borkovsky. The first treasure more or less intact found its way into the Didushytsky museum.

Antin Petrushevich, the researcher of antiquities from Lviv (1821—1913), described the story of the discovery of the first Mykhalkiv treasure. In particular, he noted that the local shepherd was the first to see «yellow copper» owing to the strong landslide caused by July rains. In reality, on a summer day in 1878, two girls were herding a cow and several sheep on the Peredolyna pasture, located on the right bank of the Nichlava River opposite the village. After heavy rainfall, the girls saw the jewellery. They did not dare to touch treasure and called their mother. A surprised widow woman went with her daughters to that place and came across gold things in the washed-out clay. Raking the rain-soaked clay, she found more and more new things and put them into the hem. Having collected six things, she went to the moneylender. Then the mother of the shepherds turned to Count Mechyslaw Borkowski from the nearby town of Melnytsia. They found out that it was not copper but gold. On hearing this, the villagers went to the landslide place to look for gold things. The authorities managed to seize the bulk of the treasure's items but it is not known how many of them disappeared without a trace.

Two ornamented diadems-crowns, a relief bowl, a neck hryvnia, fibulae, including several zoomorphic ones, bracelets, phaleras (brasses), embroidered ornaments, and beads were kept in Lviv. The weight of the «Lviv» part of the treasure was more than 3 kg. The second large part of the treasure has been kept in the Natural History Museum in Vienna since 1895, and its separate objects — in the museums of Budapest, Krakow, and Berlin.

At the beginning of 1891, during his visit to Lviv, the well-known Ukrainian archaeologist Volodymyr Antonovych got acquainted with Mykhalkiv finds. Later the scientist wrote about it in letters and a diary published by Kateryna Melnyk. In one of the letters, he mentioned an interesting detail: the owner of the museum forbade the employee to show the mysterious treasure. However, he managed «to satisfy…» the keeper of the collection, German Vladyslav Zontak, and «...he secretly from the owner showed me the treasure... If you only knew how magnificent it was — I have never seen anything similar in other museums. Well, I won't describe the treasure, because, while showing it, Zontak took my word of honour that I won't describe it — but he didn't forbid me to speak, so I will tell you about it when we meet».

Twenty years later, in May 1897, another cache of gold was found at the same place. At a distance of 27 meters from the first treasure, the diggers' shovel came across something solid in the ground — a cracked pot full of gold objects. It was defined that both the first and second finds were parts of a whole treasure that has been lying in the ground for centuries.

The discoveries date to the 8th—7th century BC. Some researchers were of the opinion that the Mykhalkiv treasure was nothing less than the sacred gold of the Agaphirs, mentioned by Herodotus. The ceramic vessel containing the second Mykhalkiv treasure gave reasons to state that this gold belonged to the culture of the Thracian Hallstatt.

The well-known archaeologist Karol Hadacek, an employee of the Didushytsky museum, wrote the largest publication dedicated to the treasure in 1904. He not only collected the already known data about the monument but also conducted the archaeological survey of the area in 1900 with the financial support of Tadeusz Didushytsky.

In 1900, the Lviv part of the treasures was deposited in the Mortgage Bank in Lviv for safety. The Mykhalkiv treasure has no equal value among similar treasures in the entire Carpathian and Danube basin.

According to scientists and historians, the discovered artifacts belonged to the tribal leader or priests and were used for ritual ceremonies.

However, they failed to preserve this priceless collection in Lviv. In 1940, after the occupation of Lviv by the Soviets, the «Lviv» part of the treasure was transferred to Moscow. Yaroslav Pasternak mentioned it on the pages of the Archeology of Ukraine edition (1961). This information was confirmed in private correspondence kept in the archaeology department of the Ivan Krypyakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. Borys Piotrovsky, the director of the Hermitage, in his letter to Igor Sveshnikov (dated September 2, 1964) actually confirms that the treasure was in Russia. Borys Piotrovsky boasted to Igor Sveshnikov that he had the opportunity to hold in hands Mykhalkiv finds in the State Funds of the USSR. Contemporary Polish researcher Gabriel Bzek expressed the opinion that the treasure is now stored in St. Petersburg.

Natalia Bulyk,
PhD, Head of the Archeology Department of Ivan Krypyakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine

Main web-page of the project "The archaeological heritage stolen by Russia: information and educational campaign"

Золота діадема з першого Михалківського скарбу

Golden diadem from the first Mykhalkiv treasure

Чотирилисткова розетка з декором. Перший Михалківський скарб

Four-leaf rosette with decoration. The first Mykhalkiv treasure

Фрагменти нашийної гривни та наручні браслети. Перший Михалківський скарб

Elements of neck hryvnia and wrist bracelets. The first Mykhalkiv treasure

Зооморфна фібула. Перший Михалківський скарб

Zoomorphic fibula. The first Mykhalkiv treasure

Золота посудинка з першого Михалківського скарбу

Gold small vessel from the first Mykhalkiv treasure

Зооморфні фібули. Перший Михалківський скарб

Zoomorphic fibulae. The first Mykhalkiv treasure

Фібули. Перший Михалківський скарб

Fibulae. The first Mykhalkiv treasure

Фібули. Перший Михалківський скарб

Fibulae. The first Mykhalkiv treasure


Золотий фалар з орнаментом. Перший Михалківський скарб

Golden phalera with ornament. The first Mykhalkiv treasure

Ілюстрації за | The illustrations credit is: Гадачек | Hadachek, 1904

12.12.2022

Проєкт здійснено за підтримки Стабілізаційного фонду культури й освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de

The project is funded by the Stabilisation Fund for Culture and Education of the German Federal Foreign Office and the Goethe-Institut. goethe.de

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

YouTube-канал "Історія без міфів"
Канал розповідає про всі періоди історії та різні спектри питань: політичні, воєнні, економічні, історії міжнародних відносин, мистецтва та спорту, біографії видатних особистостей. Часто запрошують у гості в якості спікерів-експертів із науково-дослідних інститутів, історичних музеїв та університетів, в тому числі "спілчан".

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

LIKБЕЗ. Історичний фронт
Метою проєкту є популяризація історії України у найрізноманітніших форматах, оскільки саме адекватне бачення минулого є підставою української ідентичності та запорукою єдності країни. Початковою мотивацією для створення проєкту стала інформаційна протидія російській пропаганді, в якій історична риторика займає дуже вагоме місце.

YouTube-канал "Світлотінь"
Проєкт, який популяризує історію України і світу та зосереджений здебільшого на XX столітті. На youtube-каналі проєкту Ви знайдете добірку відео про те, якою була Україна сто років тому. Досить часто розглядаються певні етнографічні цікавинки України. Також розглянуті важливі аспекти всесвітньої історії.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

WAS: Популярна історія
Цей ресурс створений для розвінчання міфів, що світом править містика, щось надприродне та паранормальне. Автори доводять, що історію роблять люди, котрі не завжди чинять правильно та логічно, а ми через віки намагаємося їх зрозуміти. Канал «WAS: Популярна історія» розповідає про маловідомі історії, яскравих персонажів, важливі події.

YouTube-канал "Твоя підпільна гуманітарка"
Цей проєкт не є власне історичним, а розглядає ширше коло гуманітарних питань. Та для тих, хто прагне вивчати історію в ширшому контексті, — неабияка знахідка, адже тут і про розвиток української мови, літератури, культури в найрізноманітніших проявах.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: Новини Проєкти Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія