Випуск 14. Викрадена історія “чорних клобуків”
Поросся — це лісостепова частина Київщини. Діброви та байрачні ліси тут поєднуються із степовими ділянками. Найбільші з таких “внутрішніх” степків — Перепетівське поле (Білоцерківський степок) та Кагарлицький степок. За князівських часів сюди з Великого степу потрапляють різні племена кочівників, яких київські літописці називали “чорні клобуки” або ж “свої погані”. Останнє підкреслювало, що в більшості ці кочівники залишалися язичниками. Окремі роди кочівників жили поряд з осілим населенням — “поршанами”. Обов’язком “чорних клобуків” Поросся, як і їхніх родичів з лівобережжя було насамперед боронити південні підступи до княжого Києва від частих набігів степовиків-половців. Про перебування “чорних клобуків” на Південній Київщині, у ХІ—ХІІІ ст. свідчать не лише письмові звістки літописів князівського часу, а й численні кургани, розкидані між річками Рось та Стугна.
На жаль, в українських музеях археологічних знахідок, що засвідчують існування «чорних клобуків» Поросся, майже немає. Левову їх частину вивезли до імперських музеїв Росії наприкінці ХІХ ст.
Від 1888 року Ніколай Єфімовіч Бранденбург, імперський військовий та історик, розпочав розкопки курганів та збір старожитностей на території тодішніх південних губерній Росії. Ця діяльність була пов’язана з комплектуванням фондів “Артилерийского исторического Музея” (м. Санкт-Петербург).
Для цього якнайкраще надавалися курганні поховання представників “героїчної доби” (доби бронзи та раннього залізного віку), оскільки практично всі вони містили зброю як поховальний інвентар. Ці матеріальні свідчення військової історії і цікавили дослідника у першу чергу. Тож не дивно, що яскраві поховальні старожитності “чорних клобуків” постраждали від такого цілеспрямованого пошуку чи не найбільше. Ніколай Бранденбург активно взявся за розкопування курганів на території Київщини. Так в степовій частині Поросся — Кагарлицькому степку, — на потреби “Артилерийского исторического Музея” він “спустошив” близько 300 курганів.
Предмети з цих поховань склали колекцію з кількох сотень артефактів. 1932 року “колекцію Бранденбурга” (до якої входили як зазначені предмети, так і предмети з поховань доби бронзи та раннього залізного віку з території теперішньої Черкащини) передали з Артилерійського історичного Музею до Державного Ермітажу, де вона зберігається дотепер. Від 2017 року частиною колекції (зокрема, залізною маскою та кольчугою з с. Липовець) росіяни хизуються у постійній експозиції “Європа в епоху Великого переселення народів та ранньому середньовіччі”, розміщеній у Кутузовському коридорі Зимового палацу Ермітажа. Місцем знахідок предметів з території України російські музейники й досі вказують як “Россия”, “Приднепровье”, “Малоросия”.
Тож чималу частину матеріальних слідів цілої історичної народності, яка мешкала на території сучасної України, Російська імперія вилучила з національної скарбниці держави, з історії ж України росіяни вирвали важливі сторінки про дієве співіснування кочівницької та осілої цивілізацій та стійкості до зовнішніх загроз.
Артем Борисов,
кандидат історичних наук, науковий співробітник ІА НАН України, голова Київського обласного відокремленого регіонального підрозділу
Release 14. Black Hoods’ Stolen History
Porossiya is a forest-steppe part of the Kyiv region. Oakwoods and ravine forests are combined with steppes. Perepetivske Pole (Bilotserkivsky Steppe) and Kagarlytsky Steppe are the largest in this area. During the princely times, various tribes of nomads came here from the Great Steppe. Kyiv chroniclers called them Black Hoods or Our Pagans, emphasizing that most of these nomads remained pagans. Separate nomadic families lived next to the settled population called Porshany. The primary duty of the Black Hoods of Porossiya, as well as their relatives from the Dnipro River Left Bank, was to defend the southern approaches to princely Kyiv against frequent raids of the Polovtsy. Not only the written records of the princely time chronicles but also the numerous burial mounds scattered between the Ros and Stugna Rivers indicate the presence of the Black Hoods in the Southern Kyiv region in the 11th—13th century.
Unfortunately, in Ukrainian museums, there are few archaeological finds that testify to the existence of the Black Hoods of the Porossiya. The lion's share of them was taken to the imperial museums of Russia at the end of the 19th century.
In 1888, Nikolai Brandenburg, an imperial military and historian, initiated the excavations of burial mounds and collection of antiquities in the territory of the then southern provinces of Russia. This activity aimed to supplement the fund collection of the Artillery Historical Museum in St. Petersburg.
Burial mounds of representatives of the Heroic Age (Bronze Age and Early Iron Age) suited the best for this aim since almost all of them contained weapons as burial equipment. This material evidence of military history interested the researcher in the first place. Therefore, it is not surprising that the bright funerary antiquities of the Black Hoods mostly suffered from such a purposeful search.
Nikolai Brandenburg actively began to excavate burial mounds in the territory of the Kyiv region. For example, in the steppe part of Porossiya — the Kagarlytsky Steppe — he "ravaged" about 300 kurgans for the needs of the Artillery Historical Museum. Items from these burials made up a collection of several hundred artifacts.
In 1932, the Brandenburg’s Collection (which included both the mentioned items and artifacts from Bronze Age and Early Iron Age burials in the territory of present-day Cherkasy region) was transferred from the Artillery Historical Museum to the State Hermitage, where it is stored to this day. Since 2017, Russians have been flaunting displaying part of the collection (in particular, an iron mask and chain mail from Lypovets village) in the permanent exhibition “Europe in the Great Migration and the Early Middle Ages”, located in the Kutuzov Corridor of the Winter Palace of the Hermitage. Russian museologists still indicate Russia, Dnipro region or Malorossia as the places of discovery of the items from the territory of Ukraine.
Therefore, the Russian Empire removed from the national treasury a significant part of the material traces of an entire historical nation that lived on the territory of modern Ukraine. The Russians also took essential pages out of the history of Ukraine on the effective coexistence of nomadic and settled civilizations and resilience to external threats.
Artem Borisov,
PhD, researcher of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, head of the Kyiv region separate regional unit
Шолом та залізна маска. ХІІ — початок ХІІІ ст. Курган біля с.Липовець, Київщина, (зараз Обухівський р-н), Україна. Розкопки 1892 р. О. Н. Макаревича. Місце зберігання: музей Державний Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія. Інв. № 904-2, 904-12. (зображення з сайту Державного Ермітажу)
Helmet and iron mask. 12th — early 13th century. Burial mound near Lypovets village, Kyiv region (present Obukhiv district), Ukraine. Excavations of 1892 conducted by O. Makarevych. Place of storage: State Hermitage Museum, St. Petersburg, Russia. Inv. Nr. 904-2, 904-12 (image taken from the State Hermitage website)
Круглодонна посудина. Ранній залізний вік. Курган 455, с. Макіївка Черкащина, (зараз Черкаський р-н), Україна. Розкопки Н. Є. Бранденбурга. Місце зберігання: музей Державний Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія. Інв. № Дн.1932-55/2 (зображення з сайту Державного Ермітажу)
Round-bottomed vessel. Early Iron Age. Burial Mound 455, Makiivka village, Cherkasy region (present Cherkasy district), Ukraine. Excavations conducted by N. Brandenburg. Place of storage: State Hermitage Museum, St. Petersburg, Russia. Inv. Nr. Dn. 1932-55/2 (image taken from the State Hermitage website)
Вигляд “Кутузовский коридор” Державного Ермітажу. 2017 р. (зображення з сайту Державного Ермітажу)
Kutuzov Corridor of the State Hermitage Museum. 2017 (image taken from the State Hermitage website)
Вітрина з предметами кургану біля с. Липовець на Київщині. Державного Ермітаж. 2017 р. (зображення з Вікіпедії)
Showcase with items from the burial mound near Lypovets village in the Kyiv region. State Hermitage. 2017 (image taken from Wikipedia)
Карта розташування курганів розкопаних Н. Є. Бранденбургом в Пороссі (підготовлена автором)
Map of the location of the burial mounds excavated by N. Brandenburg in Porossiya (prepared by the author)
18.12.2022
Проєкт здійснено за підтримки Стабілізаційного фонду культури й освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de
The project is funded by the Stabilisation Fund for Culture and Education of the German Federal Foreign Office and the Goethe-Institut. goethe.de
