Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Випуск 20. Чоловічок із Чорної могили

Славетну Чорну могилу, насип якої до сьогодні височіє у Чернігові, можна без перебільшення назвати найвизначнішим з розкопаних давньоруських курганів. Цей курган чи не єдиний, який можна класифікувати як князівський. Датовано комплекс широко — другою половиною Х ст., — і належить до часу, який дав нам найяскравіші комплекси періоду ранньої Русі (див. випуск 19).

Археологічні дослідження, проведені тут у 1872—1873 рр., виявили складний поховальний обряд за типом кремації на місці і дуже багато знахідок, що містилися на двох рівнях. Більша частина — безпосередньо на кострищі, але деякі речі спеціально поклали окремо, на вищому рівні, коли кострище вже засипали землею і насип кургану сягнув половини його сучасної висоти. Серед цих предметів була й невеличка фігурка з мідного сплаву. Через значну кількість окислів, що вкривали її поверхню, було складно розгледіти деталізовані риси. Єдине, що тоді зрозуміли — цей чоловічок сидить з підібганими ногами, а руки знаходяться перед грудьми.

Ініціатор і автор розкопок російський імперський археолог Дмитро Самоквасов описав її як «божка, який сидить навшпиньки, з руками на грудях». В дужках він додав — «(Будда?)». Чоловічка з Чорної могили, як і переважну більшість виявлених під час дослідження кургану знахідок, Д. Самоквасов вивіз до Москви, де вони перебувають й до сьогодні у складі колекцій Державного історичного музею.

Антропоморфну знахідку спочатку почистили до такого стану, щоб зрозуміти, що це дійсно фігурка чоловіка, який тримає свою довгу бороду у правій руці, а лівою стискає якийсь предмет, який було незворотньо втрачено. І що сидить він дійсно зі складеними ногами, а голова його лиса.

Лише півтора століття потому фігурку остаточно дочистили і побачили чимало деталей. Виявилося, що перехрещені ноги чоловічка — босі; вдягнений на нього каптан — короткий; одяг — багато декорований; фігурка підперезана довгим, теж густо декорованим поясом, зав’язаним на кінцях вузлами; а на шиї чоловічка — ланцюг або кручена гривна. Сама ж фігурка містить рештки позолоти, тож у своєму первісному вигляді виблискувала коштовним металом.

На території України така фігурка є єдиною та унікальною знахідкою і має неабияке значення для історії та культури Русі. Усі аналогії походять зі скандинавських країн, або ж з регіонів, де скандинави були рясно присутні за доби вікінгів. І навіть там такі фігурки є також рідкісними знахідками. Окрім чернігівської, їх відомо лише п’ять.

Спільними рисами для них є те, що це дорослі чоловіки з лисою головою; два з них мають на голові конічні шоломи. Також вони усі мають довгу бороду, скручену джгутами або заплетену в коси, яку тримають в одній або у двох руках. Всі фігурки виконані у сидячій позі — лотоса, або ж на декорованому троні.

Ті, що виявлені у багатих похованнях, супроводжувалися наборами пішаків для скандинавської середньовічної настільної гри hnefatafl. Королі й пішаки мають ідентичні розміри основи для зручного розміщення їх на ігровій дошці. Західноєвропейські дослідники інтерпретують їх як королів гри hnefatafl.

Натомість російські дослідники досі тиражують визначення Д. Самоквасова, який вважав цю фігурку божком і атрибутують її як скандинавського бога Тора, що спотворює уявлення і про князя, похованого в Чорній могилі, і про вірування русів, і про їхній світогляд та матеріальну культуру, і навіть про те, як вони проводили своє дозвілля.

Привласнюючи артефакти з Чорної могили, росіяни привласнюють і історію князівської доби, а оперуючи інформацією про ці знахідки, заробляють науковий авторитет. Але варто нарешті визнати, кому належить ця археологічна спадщина і чия це історія.

Наталя Хамайко,
молодший науковий співробітник відділу Наукові фонди Інституту археології України та співробітниця Ляйбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи (ГВЦО)

Основна сторінка проєкту "Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія"

Release 20. The little man from the Chorna Mohyla

The famous Chorna Mohyla, the mound that still stands in Chernihiv, without exaggeration, can be called the most remarkable of the excavated Ancient Rus burial mounds. This burial mound is almost the only one that we can classify as princely. The complex is broadly dated to the second half of the 10th century and belongs to the time that gave us the most outstanding sites of the Early Rus period (see the release 19).

Following the archaeological research carried out in 1872—1873 on the site, it was discovered a complex funeral rite of the cremation type and a large number of finds contained on two levels. Most of the items were put directly on the pyre, but some objects were specially placed separately, on a higher level, when the pyre was already covered with earth, and the earthen mound reached half its current height. Among these items was a small figurine made of copper alloy. Due to a significant amount of oxides covering its surface, it was difficult to see details. At the time, it could be only distinguished that this little man was sitting with folded legs and hands in front of his chest.

The initiator and author of the excavation, the Russian imperial archaeologist, described the figurine as “a god sitting on tiptoes with hands in front of his chest”. In parentheses, he added — (Buddha?). Dmytro Samokvasov took the little man from the Chorna Mohyla to Moscow along with most of the finds discovered during the study of the burial mound, where they are still kept in the collection of the State Historical Museum.

Initially, the anthropomorphic find was cleaned to such a degree to see that it was indeed a figurine of a man holding his long beard in his right hand and clutching some object that had been irretrievably lost with his left hand. And that he is really sitting folded legs, and his head is bald.

Only a century and a half later, the figurine was finally cleaned and many details could be seen. It turned out that the little man is barefoot; he is dressed in short kaftan; his clothes are lavishly decorated; the figure is girded with a long, also richly decorated belt, tied at the ends with knots; and on the man's neck is a chain or a twisted hryvnia. There are still traces of gilding on the figurine, so, in its original form, it sparkled with precious metal.

On the territory of Ukraine, such a figurine is the only and unique find and has great significance for the history and culture of Rus. All analogies come from Scandinavian countries and regions where Scandinavians were numerous during the Viking Age. And even there, such figurines are also rare finds. Apart from Chernihiv, only five of them are known.

All these figurines have in common that they represent adult men with bald heads. Two of them are wearing conical helmets. Also, they all have long beards, twisted in plaits or braided, which they held in one or both hands. All figurines are made in a lotus position, or sitting on a decorated throne.

Figurines, found in rich burials, were accompanied by sets of pawns for the hnefatafl Scandinavian medieval board game. Kings and pawns have identical base dimensions for convenient placement on the game board. Western European researchers interpret them as kings of the hnefatafl game.

Instead, Russian researchers still reproduce the version of Dmytro Samokvasov. He considered this figurine a god and attributed it to the Scandinavian god Thor, which distorts the idea of the prince buried in the Chorna Mohyla, the beliefs of the Rus, their worldview and material culture, and even how they spent their leisure time.

By appropriating the artifacts from the Chorna Mohyla, the Russians are also adopting the history of the princely era. By operating with information about these finds, they are earning scientific credibility. But it should be finally recognized to whom this archaeological heritage belongs and whose history it is.

Natalia Khamaiko,
Institute of Archaeology, National Academy of Science of Ukraine; Leibniz-Institut für Geschichte und Kultur des östlichen Europa (GWZO)

Main web-page of the project "The archaeological heritage stolen by Russia: information and educational campaign"

Вигляд чоловічка з Чорної могили у нерозчищеному вигляді (Архів фотовідділу ДІМ, негатив №12278, 1934 р.)

Little man from the Chorna Mohyla before the cleaning (Archive of the Photo Department of the State Historical Museum, negative Nr. 12278, 1934)

Чоловічок з Чорної могили

Little man from the Chorna Mohyla

16.01.2023

Проєкт здійснено за підтримки Стабілізаційного фонду культури й освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de

The project is funded by the Stabilisation Fund for Culture and Education of the German Federal Foreign Office and the Goethe-Institut. goethe.de

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

LIKБЕЗ. Історичний фронт
Метою проєкту є популяризація історії України у найрізноманітніших форматах, оскільки саме адекватне бачення минулого є підставою української ідентичності та запорукою єдності країни. Початковою мотивацією для створення проєкту стала інформаційна протидія російській пропаганді, в якій історична риторика займає дуже вагоме місце.

YouTube-канал "Історія без міфів"
Канал розповідає про всі періоди історії та різні спектри питань: політичні, воєнні, економічні, історії міжнародних відносин, мистецтва та спорту, біографії видатних особистостей. Часто запрошують у гості в якості спікерів-експертів із науково-дослідних інститутів, історичних музеїв та університетів, в тому числі "спілчан".

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Ви знаходитесь тут: Новини Проєкти Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія