Виставка "Матеріальна культура давнього населення Дубенщини" відтепер відкрита на постійнодіючій експозиції в замку князів Острозьких. На ній представлені знаряддя праці та різноманітні предмети людського ужитку починаючи від найдавніших часів і до утворення руської держави. Експозиція має назву «Нетлінна пам’ять віків» і по суті є реорганізованою частиною колишнього краєзнавчого музею. Вона поєднує в собі компактність і повноту висвітлення доісторичного минулого краю. В ній відображені всі періоди розвитку древніх людських культур на Дубенщині. Помітне місце тут займають модель-реконструкція гробниці кулястих амфор з села Івання (біля 2580 року до н. е.), парадна бойова сокира та браслет з курганних поховань в селі Івання (1600—1400 роки до н. е.), колекція кам’яних свердлених сокир та поховальні інвентарі культур шнурової кераміки з сіл Волиця, Привільне, Липа, Мокре (остання чверть ІІІ — перша половина ІІ тис. до н. е.), колекція пізньотрипільських сокир (кінець IV — початок ІІІ тис. до н. е.), амфора ранньозалізного віку VII—VI ст. до н. е. з-під Острога, поховальні інвентарі та трупоспалення в урні з гепідського могильника ІІІ—IV ст. з селі Дитиничі, рештки скелету мамонтів та багато інших цікавих експонатів. Автор концепції виставки — науковий працівник заповідника Юрій Пшеничний.
У відвідувачів залишиться незабутнє враження від огляду древніх знарядь праці, керамічних виробів, предметів озброєння, прикрас, сакральних виробів. Експозиція дає можливість скласти уявлення про багатоманітність людської культури Дубенського краю, наблизитися до розуміння цілком відмінного пізнання світу і пристосування до нього тих людей, які жили тут задовго до нас.
Довідково:
Переважна більшість експонатів, які експонуються, була зібрана ще в 30—40-х роках минулого століття. Тоді на Дубенщині археологічні дослідження проводили Михайло Островський, Юрій Шумовський, Олександр Цинкаловський, Ігор Свєшніков. Санкціонував їх Варшавський археологічний музей, делегатами якого і були в 30-х роках ці археологи. Частина археологічних знахідок була передана у Варшаву, поповнивши фонди музею, а окремі експонати і зараз можна побачити в його експозиції. Однак і в самому Дубні з 1936 року почав діяти перший музей, який носив антрополого-археологічне спрямування. Його організаторами стали викладачі дубенської гімназії: Антон Шульмінський та Юрій Шумовський. Музей розташовувався на другому поверсі міської ратуші. Активні археологічні пошуки дозволили за короткий час поповнити його колекції новими експонатами та привернути увагу до археології Дубенщини наукові кола Польщі.
Збереженню археологічних колекцій під час німецької окупації слід завдячувати Михайлу Островському. Напередодні окупації Дубна, він вивіз експонати по селах району, а частину заховав у місті. Навіть в роки війни дослідник продовжував проводити археологічні розвідки. Його зусиллями музейна експозиція швидко відновила свою роботу після закінчення війни.
В наступні десятиліття існування музею були зроблені вагомі археологічні відкриття, які стосувалися періоду мідного, бронзового, залізного віку, римського і давньоруського часів. Ігорем Свєшніковим були дослідженні курганні поховання бронзового віку та гробницю кулястих амфор біля села Івання, могильник в селі Дитиничі. Біля села Зелений Гай було виявлено скарб крем’яних серпів ранньозалізного віку, досліджений Віталієм Коноплею. Відбулися археологічні розкопки на Листвинському та Жорнівському городищах під керівництвами Романа Чайки і Богдана Прищепи. Микола Пелещишин провів розкопки на поселені доби міді в селі Листвин, дослідивши селища лендельської та пізньотрипільської культур. За час, який сплинув від припинення функціонування краєзнавчого музею у Дубні з 1996 року, постійно відбувалися археологічні експедиції гуртківців-археологів під керівництвом Віталія Ткача. Завдяки наполегливості керівника і членів клубу «Едельвейс» було відкрито більше сотні нових пам’яток археології, а фонди історико-культурного заповідника поповнилися новими інформативними і цінними знахідками. Тож найкращі матеріали з археологічних досліджень, які з деякими перервами, тривали на Дубенщині вісімдесят років, нині доступні для огляду всіх бажаючих.
Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
13.02.2012
