Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» висловлює глибоку стурбованість за долю археологічної спадщини України у зв’язку прийняттям Верховною Радою України Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який зараз знаходиться на підписі у Президента України.
У пропонованому Законі (підпункт 19 пункту 11 розділу V «Прикінцеві положення») повністю виключається ст. 91 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», яка встановлює і регулює проведення археологічної експертизи в процесі землевідводів.
Переслідуючи цілком зрозумілу мету — спростити процес підготовки до будівництва – автори закону вирішили діяти за методом «бульдозера» — ліквідувати все, що стоїть на цьому шляху.
А стоїть, в першу чергу, неоціниме багатство українців — їх культурна спадщина, втілена у пам’ятках археології та архітектури.
Для розробників цього Закону, ніякого значення не мала низка законодавчих актів України про охорону культурної спадщини, яка розроблялася роками Верховною Радою.
Авторам Закону на заваді не стали навіть міжнародні зобов’язання України, зокрема, Європейська конвенція «Про охорону археологічної спадщини», ратифікована у 2003 році. Ця конвенція прямо вимагає у держав, що приєдналися, запровадження процедур (наглядових, наукових) у політиці планування забудови міської та сільської території, (стаття 5). Цією конвенцією міжнародна спільнота покладає відповідальність за охорону археологічної спадщини безпосередньо на державу-учасницю, оскільки, на їх переконання, археологічна спадщина є надбання людської цивілізації і головним елементом пізнання історії людства.
Таким є постулат цивілізованого світу, до якого прилучилася і Україна, створивши систему законодавчих процедур, вміщених у Законі України «Про охорону археологічної спадщини».
Головним інструментом охорони пам’яток археології в процесі забудови в Україні, як і в інших Європейських країнах, і є наукова археологічна експертиза земельної ділянки на предмет наявності чи відсутності історичного культурного шару та його дослідження, в разі потреби перед забудовою.
Без сумніву, у випадку прийняття цього антидержавного, антиукраїнського, по суті, злочинного по відношенню до культурно-історичної спадщини законодавчого акту, Україна має шанс знову відзначитися «оригінальністю» у цивілізованому світі.
Дивує цинізм, односторонність, безоглядність авторів Закону, що лобіюють будівельну індустрію.
Ніякою метою не можна оправдати знищення національного надбання українців — їх історії.
Просимо Вас, високошановний пане Президенте, шляхом повторного вето зняти з Закону підпункт 19 пункту 11 розділу V «Прикінцеві положення», яке відміняє ст. 91 Закону України «Про охорону археологічної спадщини».
«Не можна допустити, щоб господарська діяльність ставила під загрозу інтереси збереження культурної спадщини», — сказав Президент України у своєму виступі на Засіданні Гуманітарної Ради при Президентові України 22 грудня 2010 року.
Сподіваємося, що Ви, пане Президенте, дотримаєтеся своїх слів.
Голова спілки, доктор історичних наук, професор | Д.Н. Козак |
Секретар | Е.А. Кравченко |
24.02.2011