Тринадцятого січня 2011 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Пункт 19 Перехідних положень Закону містить речення, яке вилучає з Закону України «Про охорону археологічної спадщини» статтю 91. Це означає, що з прийняттям закону в нашій державі більше не існує археологічної експертизи відводів земельних ділянок. Українські археологи зверталися до Президента України з проханням накласти вето на новий Закон, попереджували про небезпечні для держави наслідки, які є неминучими через скасування археологічних експертиз.
Президент України В.Ф. Янукович 4 лютого 2011 року наклав вето на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» і подав у Верховну Раду пропозиції по поліпшенню його змісту. Нажаль, пропозиції Президента України не містили поправок, які стосувалися б проблеми скасування процедур, пов’язаних з охороною і дослідженням пам’яток археології. У зв’язку з цим у археологів України виникає занепокоєння, що текст пункту 19 перехідних положень залишиться незмінним і при новому розгляді тексту Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».
Археологи України ще раз нагадують народними депутатам України про ті наслідки, які настануть для держави в разі знищення археологічної експертизи:

У найближчий час під ніж бульдозерів і скреперів попадуть тисячі археологічних пам’яток, що призведе до унеможливлення подальшого повноцінного вивчення давньої історії України.

При нищенні цих пам’яток отримають надзвичайний зиск грабіжники, так звані «чорні археологи», які миттєво домовляться з забудовниками про спільну діяльність під час руйнування пам’яток, які за новим Законом залишаються незахищеними.

Держава, крім збитків, пов’язаних з руйнуванням науки, понесе й значні матеріальні збитки, адже кожна пам’ятка археології має грошову оцінку. Вже в перший рік дії Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» ці збитки досягнуть 9—10-значних цифр.

Пошириться практика відводів земельних ділянок під фіктивне будівництво. Метою таких відводів буде набуття вільного доступу до пам’яток археології, їх пограбування.

Вже протягом року припиняться всі археологічні дослідження, пов’язані з розкопками давніх поселень і могильників, які знаходяться на територіях, які потрапили під забудову.

У ситуації, коли будуть згорнуті програми новобудовних досліджень втратять роботу половина кваліфікованих археологів нашої країни, яких зараз і так налічується не більше двохсот. Останнє потягне за собою руйнування української археологічної школи, яка по праву вважається однією з провідних наукових шкіл світу.

Головним результатом прийняття Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» в тому вигляді, в якому він перебуває зараз, навіть якщо будуть прийняті поправки Президента України, стане нищення суспільної моралі, в основі якої лежить повага до історичного минулого нашої країни.

У зв’язку з викладеним, ми пропонуємо депутатам Верховної Ради відмовитися при повторному розгляді Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» від пункту 19 перехідних положень. Ми також наголошуємо, що змінювати законодавство по охороні археологічної спадщини можливо лише тоді, коли буде розроблена нова правова база. Не маючи зараз напрацьованих нових законів, не потрібно змінювати ті, що вже існують.
Ми також звертаємося особисто до Володимира Михайловича Литвина, який є Академіком НАН України, істориком за фахом і краще ніж будь-хто розуміє, які наслідки для вивчення давньої історії України несе нове містобудівне законодавство. Володимир Михайлович, ми просимо Вас не допустити того, щоб Верховна Рада України перетворилася на колективного Герострата української історії.

14.02.2011