Президенту України
В.Ф. Януковичу
Вельмишановний Пане Президенте України!
13 січня 2011 року Верховна Рада України більшістю голосів ухвалила Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі — Закон).
Законом знищується усі правові механізми охорони археологічної спадщини, які поступово вибудовувались українським законодавством впродовж десяти років. Найбільш руйнівною для культурної спадщини держави є відміна статті 9—1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» (п. 19 Перехідних положень Закону). Ця стаття була введена в дію лише кілька місяців тому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» (№ 2518-VI, 09.09.2010).
Ця стаття визначає поняття та статус наукової археологічної експертизи та закріплює перелік підстав для призначення такої експертизи. Оскільки ст. 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» не визначає поняття наукової археологічної експертизи, а це поняття неодноразово вживається в тексті закону, то виключення ст. 9—1 вже по факту створює прогалину в законодавстві.
Ратифікувавши 10 грудня 2003 року «Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини», Україна підтвердила важливість запровадження відповідних адміністративних і наукових наглядових процедур охорони археологічної спадщини і необхідність врахування потреб охорони археологічної спадщини в політиці планування забудови міської і сільської території та культурного розвитку.
Як результат впровадження Конвенції, відповідними науковими наглядовими процедурами в Україні є наукова археологічна експертиза, археологічні розкопки, розвідки та археологічний нагляд за будівництвом.
Археологічна експертиза на сьогоднішній день є єдиною гарантією виявлення і збереження об’єктів археологічної спадщини України. До того ж експертиза не потребує витрат з Державного бюджету України, оскільки її фінансування здійснюється коштом замовників проектів землеустрою.
Її скасування означатиме повну ліквідацію археологічної спадщини України в найближчі роки, а отже позбавлення нації її давньої історії.
Абзацом четвертим пункту 19 перехідних положень Закону планується виключити у тексті Закону України «Про охорону археологічної спадщини» слово «будівельних». Аналогічне стосовно Закону України «Про охорону культурної спадщини» пропонується пунктом 13 перехідних положень Закону. Наприклад у чинній редакції ст. 7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» йдеться про повноваження місцевих органів охорони культурної спадщини, до яких зокрема належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони, з урахуванням експертного висновку за результатами наукової археологічної експертизи зазначених проектів.
Із вилученням слова «будівельних» із вищезазначених статей законів простежується нічим не обґрунтоване намагання надати будівельному бізнесу привілеї, яких не матимуть суб’єкти інших сфер господарської діяльності. Це свідчить про відверто лобістський характер відповідного положення і такий, що не витікає з загальних засад логіки законодавця. В той самий час саме будівельні роботи спричиняють левову шкоду археологічній спадщині, оскільки будівництво здійснюється здебільшого на тих місцях, які освоювалися людьми протягом тисяч років. Без приділення уваги будівельному чиннику пам’яткоохоронні механізми стають суто декоративними і не можуть забезпечити виконання своєї основної мети.
Пане Президенте України!
Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, а ст. 66 встановлює обов’язок кожного не заподіювати шкоду культурній спадщині та відшкодовувати завдані збитки.
Крім того, 22 грудня 2010 року на засіданні Гуманітарної ради при Президенті України, коментуючи зміни до законодавства про містобудівну діяльність, Ви, між іншим, зазначили: «Не можна допустити, щоб господарська діяльність ставила під загрозу інтереси збереження культурної спадщини».
Враховуючи вищезазначене, просимо Вас не підписувати Закон у пропонованій редакції, а у своїх пропозиціях до повторного голосування пропонувати Верховній Раді України пункти 13 та 19 Перехідних положень Закону виключити, як такі що суперечать Конституції України, міжнародному та вітчизняному законодавству.
З повагою,
Голова правління, доктор історичних наук, професор Д.Н. Козак
17.01.2011
